Ухвала суду № 58393859, 12.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №640/10393/15-к Головуючий у 1 інстанції:

Провадження №11-СС/790/685/16 ОСОБА_1

Категорія: ст.197 КПК України Доповідач: Меркулова Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Меркулової Т.В.,

суддів - Цілюрика В.П., Чопенка Я.В.,

з секретарем - Мерзлікіною А.С.,

за участю прокурора - Божко О.М.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2016 року, якою продовжено підозрюваному строк тримання під домашнім арештом, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2016 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1; підозрюваному заборонено залишати житло в період доби з 19 години 00 хвилин до 07 години, до 26 червня 2016 року.

На ОСОБА_2 покладені обовязки:

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

На вказану ухвалу слідчого судді подана апеляційна скарга захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_3, у якій викладено прохання ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2016 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою оборати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у виді особистого зобовязання.

Адвокат в апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки не відповідає вимогам ст.177 КПК України.

Крім того, на думку апелянта, в ухвалі слідчого судді не наведені докази існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ст.177 КПК України, та продовження тримання ОСОБА_2 під домашнім арештом, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази обґрунтованості підозри та доведеності вини ОСОБА_2 Також, адвокат зазначає, що кримінальне провадження розслідується близько двох років, а саме з 06 вересня 2014 року, і за цей час усі ризики, передбачені ст.177 КПК України, стали відсутніми.

Вислухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який просив залишити запобіжний захід у виді домашнього арешту без змін; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в провадженні Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12014220480004667, розпочате 06 вересня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України (а.с.7-9).

02 березня 2016 року, в порядку ст.ст.276-278 КПК України, ОСОБА_2 слідчим здійснено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_2 зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно із корисних спонукань, займаючи посаду директора ПП «БК «Ікон» з будівнитства спортивно-тринувальних майданчиків Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, порушуючи службові повноваження, передбачені п. 2.2 контракту №1 від 02.06.2015, вніс недостовірні відомості в акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року по будівництву спортивно-тринувальних майданчиків Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України за адресою м. Харків, пр. Перемоги, 55, де вказав завищену суму робіт 809838 грн, тоді як сума зазначених робіт складала 600310 грн., що призвело до безпідставного перерахування на рахунок ПП «БК «Ікон» та втрати коштів Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України на загальну суму 209528 грн., що є тяжкими наслідками.

В клопотанні про продовженні строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_2 до чотирьох місяців, прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а також неможливість застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів (а.с.2-6).

Згідно з вимогами ст.199 КПК України слідчий суддя при продовженні строку тримання під домашнім арештом зобовязаний перевірити обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом.

Задовольняючи клопотання прокурора та продовжуючи підозрюваному ОСОБА_2 строк тримання під домашнім арештом в певний період часу, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про доведеність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки прокурором в судовому засіданні не надано переконливих доказів щодо існування обставин переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду, та які можуть свідчити про можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а з огляду на тривалість досудового розслідування даного кримінального провадження один рік і вісім місяців - існування таких ризиків є малоймовірним.

Відповідно до вимог ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст 199 КПК України слідчий суддя зобовязаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя необґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив підозрюваному строк тримання під домашнім арештом до чотирьох місяців, оскільки відсутні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Продовження підозрюваному строку тримання під домашнім арештом до чотирьох місяців, як-то вчинив суд першої інстанції, є недоцільним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо безпідставного продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під домашнім арештом до чотирьох місяців, колегія суддів вважає обґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України, ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під домашнім арештом до чотирьох місяців.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2016 року, якою продовжено підозрюваному ОСОБА_2 строк тримання під домашнім арештом скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про продовження терміну тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_2 до 4-х місяців відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -