Ухвала суду № 58391391, 15.06.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4425/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1340/2016

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.,

секретаря Капущак С.В.

з участю представника апелянта ОСОБА_2, позивача та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_6 про припинення поруки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Калуського міськрайонного суду від 10 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_6 про припинення поруки, мотивуючи позов тим, що 27.03.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та відповідачем ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №33/07/14-12-СL. Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачеві ОСОБА_6 у кредит 39 500 доларів США на споживчі цілі строком до 26.03.2012 року зі сплатою 14 % річних за користування кредитом. Позичальник в свою чергу зобов'язався на умовах кредитного договору повертати кредит. Погашення кредиту мало відбуватись згідно графіку зменшення ліміту кредитування (додаток 1 до кредитного договору), який є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3.). Кошти мали сплачуватися не пізніше 20 числа кожного місяця. В забезпечення зобовязань позичальника, між позивачем, позичальником ОСОБА_6 та банком 27.03.2007 року укладено договір поруки №12, за умовами якого позивач поручався за виконання ОСОБА_6 умов основного кредитного договору. Про існування додаткового договору №2 від 02.12.2009 року, поручителю ОСОБА_4 стало відомо з позовної заяви ПАТ ОСОБА_7 до нього та до ОСОБА_6, як солідарних відповідачів, про стягнення боргу за кредитним договором. Оскільки порука припинилась внаслідок зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності та у звязку з пропуском шестимісячного терміну для предявлення вимоги до поручителя, просив визнати поруку, що виникла з умов договору поуки №12, укладеного 27.03.2007 року між АКБ ОСОБА_7 та ОСОБА_4, припиненою.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 10 травня 2016 року визнано поруку ОСОБА_4, що виникла на підставі договору поруки №12 від 27.03.2007 року припиненою.

Стягнуто з ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_4 487, 20 грн. судового збору.

На дане рішення представник ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» подав апеляційну скаргу в якій посилається на необґрунтованість рішення, неповноту зясування всіх фактичних обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказав, що у звязку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, направивши 24.11.2014 року вимогу (знаходиться в матеріалах справи) поручителю та боржнику про дострокове виконання зобовязань на адресу, яка зазначена в договорі поруки, що підтверджується поштовими повідомленнями (знаходиться в матеріалах справи), банком відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України було змінено строк виконання основного зобовязання. Надіслана банком вимога повернулась у звязку із закінченням терміну зберігання, що свідчить саме про небажання позивача отримати її та виконувати взяті на себе зобовязання за договором поруки.

Апелянт зазначив, що позовну заяву про стягнення заборгованості з боржника і поручителя банком подано в квітні 2015 року, а відтак в межах шестимісячного строку. Тому твердження позивача про припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України не знаходять свого підтвердження та є надуманим.

Також апелянт вказав, що на зміну умов основного договору, у наслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається, і такі обставини не є підставою для застосування наслідків, передбачених ч.1 ст. 559 ЦК України. Така позиція викладена в постанові ВСУ №6-160цс 13 від 05.02.2014 року.

На думку апелянта, судом неправильно застосовано норми закону щодо припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки в даному випадку укладення додаткового договору №2 від 02.12.2009 року жодним чином не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання договору поруки №12 від 27.03.2007 року припиненим.

Вислухавши представника позивача та представника апелянта, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її необґрунтованою, виходячи з наступних підстав.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ч. 1 ст. 559 ЦК України, встановивши, що мала місце зміна основного зобов»язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя, внаслідок чого банком в односторонньому порядку збільшився строк повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, що потягло за собою збільшення обсягу відповідальності поручителя.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, а також нормам матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 27 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №33/07/14-12-CL. Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачеві ОСОБА_6 у кредит 39 500 доларів США на споживчі цілі строком до 26.03.2012 року зі сплатою 14 % річних за користування кредитом. Погашення кредиту мало відбуватись згідно графіку зменшення ліміту кредитування (додаток 1 до кредитного договору), який є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3.). Кошти мали сплачуватися не пізніше 20 числа кожного місяця. (а.с.8-13)

27 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», ОСОБА_6- боржником, та ОСОБА_4 поручителем, укладено договір поруки №12. (а.с.18-19). Згідно договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_6 боржником, зобовязань за кредитним договором №33/07/14-12-CL від 27.03.2007 року, який було укладено між кредитором та боржником, у повному обсязі, за умовами якого боржник зобовязаний повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 39 500 доларів США, з кінцевим терміном повернення 26.03.2012 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 14 % річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктом 3.4. договору поруки передбачено, що при внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя.

Згідно п. 4.1. цього договору, порука припиняється: з припиненням зобовязань за кредитним договором; якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобовязань за кредитним договором не предявить вимоги до поручителя; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Додатковим договором №2 від 02.12.2009 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум» і позичальником ОСОБА_6 було внесено зміни до Кредитного договору №33/07/14-12-CL від 27.03.2007 року, якими збільшено строк повернення Кредиту та сплати процентів за кредитом від 27.03.2007 року до 01.03.2019 року. (а.с.14-15).

Пунктом 2.3 зазначеного договору визначено, що починаючи з січня 2010 року, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником щомісячно впродовж дії кредитного договору, не пізніше 05 числа, рівними частинами за формулою ануїтету в сумі не менше 533, 00 доларів США 00 центів. У складі щомісячного ануїтетного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними коштами. Із змісту п. 2.4 додаткового договору вбачається, що позичальник має право сплачувати суму більшу ануїтетного платежу. При цьому перегляд розміру ануїтетного платежу не здійснюється, а платежі, що надійшли у випередження погашення, зараховуються у погашення суми кредиту. Сплата позичальником суми, що перевищує ануїтетний платіж, не звільняє його від зобов'язання сплачувати в наступних періодах чергові ануїтетні платежі, за виключенням випадку, коли кредит погашений повністю.

У матеріалах справи наявний графік зменшення ліміту кредитування, складений з 20 квітня 2008 року по 26 березня 2012 року, який є додатком №1 до кредитного договору від 27 березня 2007 року, і якого зобов'язався дотримуватися позичальник ОСОБА_6 при укладенні цього кредитного договору (а.с.12-13). Виходячи із цього графіку, позичальник повинен був сплатити з 20 квітня 2008 року по 20 травня 2008 року 807 доларів США, потім з 20 травня 2008 року по 20 лютого 2012 року щомісячно по 825 доларів США, і останній платіж з 20 лютого 2012 року по 26 березня 2012 року повинен складати 725 доларів США. Якщо нарахувати на ці щомісячні платежі 14 % річних, які є, згідно договору, процентами за користування кредитними коштами, то вартість кредиту за період з 20 квітня 2008р. по 26 березня 2012 року складає 49 767 доларів США (808+825х44+725+807х14%:365+825х14%:365+725х14%:365).

Згідно договору від 02 грудня 2009 року вартість кредиту за період з січня 2010 року по 01 березня 2019 року разом з процентами складає 58 630 доларів США (533х12х9+533х2).

Отже, з наведеного виходить, що зміна строк договору та розміру щомісячних платежів призвела до збільшення вартості кредиту.

У судовому засіданні представник банку не заперечував також того факту, що сукупна вартість кредиту у зв'язку із змінами, внесеними до кредитного договору 02 грудня 2009р. збільшилася порівняно із сукупною вартістю кредиту, розрахованого по договору в редакції від 27 березня 2007 року.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 559 порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Обсяг відповідальності поручителя визначається договором поруки.

У п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» дано роз'яснення про те, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» також роз'яснено, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитором або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що основне зобов'язання було змінено шляхом укладення з позичальником ОСОБА_6 договору від 02 грудня 2009р., згода поручителя на таку зміну отримана не була, що не заперечується представником банку у судовому засіданні, внаслідок зміни основного зобов'язання збільшився строк повернення кредиту з 26 березня 2012 року по 01 березня 2019 року, що потягло за собою збільшення вартості кредиту.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються із правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України у постановах № 6-69цс 11 від 21 травня 2012 року, № 6-172 цс 12 від 20 лютого 2012 року,від 21 травня 2012 року № 6-18цс11, № 6-69цс11, від 5 червня 2013 року № 6-43цс13.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_5 акціонерного товариства «Банк Форум» відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 10 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_8

ОСОБА_9