Рішення № 58384482, 16.06.2016, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1395/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Фейір О. О., при секретарі Кузьма Т. В., з участю прокурора Міндака В. В., представника Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачіського прикордонного загону, в інтересах яких пред'явлено позов, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовом заступника прокурора Закарпатської області Римарук І. в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Держземагенства в Закарпатській області, Берегівського районного управління юстиції, про скасування наказів ОСОБА_4 управлінння Держземагенства в Закарпатській області та повернення у державну власність земельних ділянок з незаконного володіння,

встановив:

Заступник прокурора Закарпатської області Римарук І. в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Держземагенства в Закарпатській області та Берегівського районного управління юстиції, про скасування наказів ОСОБА_4 управлінння Держземагенства в Закарпатській області та повернення у державну власність земельної ділянки з незаконного володіння (а. с. 1-5).

Позовні вимоги мотивовано тим, що в ході вивчення прокуратурою Закарпатської області стану додержання вимог Закону України «Про використання земель оборони» встановлено істотні порушення вимог закону, внаслідок надання у власність громадянам земельних ділянок із земель оборони Державної прикордонної служби України, всупереч вимог чинного законодавства України, що зумовило порушення інтересів держави у сфері оборони.

Так, наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області № 2630-СГ від 23.12.2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована за межами населеного пункту на території Дийдянської сільської ради Берегівського району, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього наказу, за замовленням ОСОБА_2, було розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства вищезазначеної земельної ділянки.

31.12.2014 року на підставі наказу ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області № 2911-СГ було затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,875 га, з кадастровим номером 2120483600:02:000:0359, для ведення особистого селянського господарства із земель оборони, розташовану на території Дийдянської сільської ради, за межам населеного пункту Берегівського району.

Вважає вищевказані накази ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області незаконними, оскільки земельна ділянка, виділена ОСОБА_2 входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного загону (в/ч 2142), ділянка розташовані між КПП «Косино» та КПП «Лужанка» на лінії державного кордону України, у зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, і відносяться до земель оборони, а тому у приватну власність громадянам передаватись не могли.

Разом з тим, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування № 184, укладеного 21.01.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останній набув право власності на вищевказану земельну ділянку.

В судовому засіданні прокурор Міндак В. В. позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві та пояснив, що наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що розташована за межами населеного пункту, на території Дийдянської сільської ради Берегівського району. На підставі наказу ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», було затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель оборони, розташованих на території Дийдянської сільської ради, за межам населеного пункту Берегівського району. Дані накази ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області є незаконними, оскільки земельна ділянка, надана ОСОБА_2 входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного загону, розташована між КПП «Косино» та КПП «Лужанка» на лінії державного кордону України у зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, і відноситься до земель оборони, а тому у приватну власність громадянину передаватись не могла. Крім того, вищевказана земельна ділянка, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, перейшли у власність третьої особи ОСОБА_3 Просив позов задовольнити.

Представник осіб, в інтересах яких предявлено позов ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві та пояснив, що земельна ділянка, розташована за межами населеного пункту на території Дийдянської сільської ради Берегівського району, надана ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства відноситься до земель оборони, а тому у приватну власність громадянам передаватись не могла. Вищевказана земельна ділянка входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного загону, розташована між КПП «Косино» та КПП «Лужанка» на лінії державного кордону України у зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону. Просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не зявились, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду справи від них не надходило.

В судове засідання представники відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Крім того, до початку розгляду справи по суті представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 було подано письмове заперечення проти позову, згідно якого, останній просив в задоволенні позову відмовити (а. с. 40-42).

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держземагенства в Закарпатській області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без участі представника ОСОБА_4 управління Держземагенства в Закарпатській області до суду не надходило.

Представник Берегівського районного управління юстиції в судове засідання не зявився, однак начальник відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Берегівського районного управління юстиції подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без участі їх представника на розсуд суду (а. с. 122).

Заслухавши пояснення прокурора, представника осіб, в інтересах яких предявлено позов, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази сторін на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області № 2630-СГ від 23.12.2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована за межами населеного пункту на території Дийдянської сільської ради Берегівського району, орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межам населеного пункту на території Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (а. с. 6).

Наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області № 2911-СГ від 31.12.2014 року було затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,8875 га, з кадастровим номером 2120483600:02:000:0359 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межам населеного пункту на території Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (а. с. 7).

Разом з тим, на підставі договору дарування № 184 від 21 січня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_3 набув право власності на вищевказану земельну ділянку, кадастровий номер 2120483600:02:000:0359, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо обєкта нерухомого майна № 37949599 від 22.05.2015 року (а. с. 8).

Як ствердили в судовому засіданні прокурор Міндак В. В. та представник осіб, в інтересах яких предявлено позов ОСОБА_1, накази ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» є незаконними, оскільки земельна ділянка, виділена ОСОБА_2 входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного загону (в/ч 2142), ділянка розташована між КПП «Косино» та КПП «Лужанка» на лінії державного кордону України у зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, і відноситься до земель оборони, а тому у приватну власність громадянам передаватись не могли.

Так, відповідно до ст. 77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Навколо військових та інших оборонних обєктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно п. 5 ст. 20 ЗК України, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку, Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. «Про прикордонний режим», з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. «Про прикордонний режим». Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони», уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших обєктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Навколо військових частин та оборонних обєктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та обєктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських обєктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих обєктах.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно ст. ст. 6, 27 «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні та є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 10 ч. 2 Закону України «Про державну прикордонну службу» встановлено, що прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів.

Із врахуванням вищенаведених норм, військова частина 2142 являється органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України.

Відповідно до п. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.

Як встановлено з матеріалів справи, земельна ділянка площею 1,8875 га, з кадастровим номером 2120483600:02:000:0359 надана ОСОБА_2 у власність,яка в подальшому була на підставі договору дарування відчужена ОСОБА_3, розташована за інженерними технічними спорудами державної прикордонної служби України, що стверджується довідкою Управління Держземегенства в Берегівському районі Закарпатської області (а. с. 10), тобто входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного загону, ця ділянка розташована між КПП «Косино» та КПП «Лужанка» на лінії державного кордону України у зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, що також стверджується довідкою з питань дотримання вимог земельного законодавства від 29 травня 2015 року (а. с. 53-58).

А тому, суд приходить до висновку, що наказ ОСОБА_4 управління Держземагенства у Закарпатській області № 2630-СГ від 23.12.2014 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та наказ ОСОБА_4 управління Держземагенства у Закарпатській області № 2911-СГ від 31.12.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» є незаконними, оскільки земельна ділянка, виділена ОСОБА_2 входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного загону (в/ч 2142), ділянка розташовані між КПП «Косино» та КПП «Лужанка» на лінії державного кордону України у зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, і відноситься до земель оборони, а тому у приватну власність громадянам передаватись не могли.

Як встановлено в судому засіданні, вищевказані накази були прийняті ОСОБА_4 управлінням Держземагенства в Закарпатській області з перевищенням повноважень, оскільки вищезазначена земельна ділянка знаходяться в межах прикордонної смуги і відноситься до земель оборони, а тому такі накази підлягають скасуванню.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 (викладені останнім в запереченні проти позову) про те, що земельна ділянка виділена ОСОБА_2 не відноситься до земель оборони, суд до уваги не приймає, оскільки таке спростовується вищенаведеним.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, на підставі договору дарування № 184 від 21 січня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 1,8875 га, кадастровий номер 2120483600:02:000:0359, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо обєкта нерухомого майна № 37949599 від 22.05.2015 року (а. с. 8).

Згідно ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У правовій позиції, викладеній у постанові по справі № 6-99 цс 14 від 17.12.2014 р., Верховний Суд України зазначив, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов'язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) поза його волею, внаслідок прийняття незаконного рішення органом виконавчої влади, така земельна ділянка відноситься до земель оборони і відповідно до чинного законодавства не підлягала передачі у власність громадянам, а тому суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_3 в порядку статті 388 ЦК України.

А тому, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 388 ЦК України, держава має право витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 вищевказану спірну земельну ділянку та скасувати її державну реєстрацію.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, приймаючи до уваги, що прокурор при предявленні позову був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом до суду), на виконання вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів солідарно в користь держави судовий збір за винятком Берегівського районного управління юстиції, оскільки останній орган не приймав жодних рішень, що стали предметом судового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 20, 70, 84 ЗК України, ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони», ст. 22 Закону України «Про державний кордон України», ст. ст. 6, 10 27 «Про Державну прикордонну службу України», ст. ст. 330, 388 ЦК України, ст. ст. 15, 57-60, 88, 208, 292, 294 ЦПК України,

рішив:

Позовну заяву заступника прокурора Закарпатської області Римарук І. в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Держземагенства в Закарпатській області, Берегівського районного управління юстиції, про скасування наказів ОСОБА_4 управлінння Держземагенства в Закарпатській області та повернення у державну власність земельних ділянок з незаконного володіння задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати наказ ОСОБА_4 управління Держземагенства у Закарпатській області № 2630-СГ від 23.12.2014 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, розташованої за межами населеного пункту на території Дийдянської сільської ради Берегівського району.

Визнати недійсним та скасувати наказ ОСОБА_4 управління Держземагентства у Закарпатській області № 2911-СГ від 31.12.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 1,8875 га ріллі (кадастровий номер 2120483600:02:000:0359) для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Дийдянської сільської ради Берегівського району.

Витребувати земельну ділянку кадастровий номер 2120483600:02:000:0359, площею 1,8875 га, вартістю 57 376, 47 гривень, яка розташована за межами населеного пункту с. Дийда, Берегівського району, із незаконного володіння ОСОБА_3 на користь держави в особі Мукачівського прикордонного загону Державної прикордонної служби.

Скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 2120483600:02:000:0359, зареєстровану Реєстраційною службою Берегівського районного управління юстиції 21.01.2015 року, номер запису про право власності 8452071.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 управління Держземагенства у Закарпатській області в користь держави судовий збір в розмірі 573 (пятсот сімдесят три) гривні 76 копійок.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 21 червня 2016 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Суддя ОСОБА_9.