Вирок № 58384258, 16.06.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7208/15-к

Провадження №1-кп/265/98/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Ковтуненко О.В.,

за участю секретаря Бабенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Маріуполі Донецької області, громадянина України, не одруженого, з освітою 2 класи, який не працює та не навчається, раніше не судимого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Кулік А.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3,

представника служби

у справах дітей ОСОБА_4,

захисника адвоката ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2015 року близько 12:00 неповнолітній ОСОБА_1, знаходячись біля торгівельної палатки «Сармат», розташованої напроти зупинки трамваю на перехресті вулиці Азовстальської та вулиці ОСОБА_6 в Лівобережному (на той час Орджонікідзевському) районі міста Маріуполя, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, наніс йому один удар загостреним предметом (ножем) в область грудної клітини праворуч. В результаті умисних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини праворуч у 4-му міжреберї між навкологрудинною та середньо-ключичною лініями, що проникало у плевральну порожнину, яке ускладнилося правостороннім пневмогематораксом, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим злочину свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю. Пояснив, що він належить до циганської національності, має освіту 2 класи. Він вільно володіє російською мовою, вміє читати та писати. Також на задовільному та достатньому для повсякденного життя рівні володіє українською мовою. Проживає з матірю ОСОБА_3 та трьома молодшими братами. Його мати проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_7 З приводу обвинувачення пояснив, що 13 червня 2015 року він разом з ОСОБА_7 проходили біля «Східних прохідних» ПАТ МК «Азовсталь», торгової палатки «Сармат» та трамвайної зупинки. ОСОБА_7 пив пиво зі скляної пляшки. Вони побачили, що на зупинці лежить чоловік, він мав бродячий вигляд. Вони вирішили йому допомогти та напоїти пивом. Коли вони підійшли до цього чоловіка та стали його піднімати, на їх адресу щось став в грубій формі говорити невідомий чоловік, який сидів із товаришем за столиком у торговій палатці. Цим чоловіком був, як потім йому стало відомо, ОСОБА_2 На цьому ґрунті між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_2 вийшов з палатки та став наступати на ОСОБА_7. Через наступальні дії з боку потерпілого ОСОБА_7 відступав і таким чином вони перемістилися в паркову зону за торговою палаткою. За цією сваркою він спостерігав з боку та не втручався, розмовляв з кимось по телефону. Також у цю сварку не втручався і товариш потерпілого. В якийсь момент він побачив, що ОСОБА_2 наніс ОСОБА_7 удар по ногам, від якого останній впав на спину. Відразу ж потерпілий замахнувся рукою для удару в область голови ОСОБА_7. В цей момент він, злякавшись подальших дій з боку потерпілого, дістав з кишені складний невеликий ніж, який завжди носить з собою, відкрив його та підбіг до ОСОБА_2, який був нахилений на ОСОБА_7. В цей момент потерпілий піднявся, а він наніс йому один удар цим ножем в область грудної клітини, відразу витяг ножа та відкинув його в сторону. В цей час до місця події підійшли два охоронці з ПАТ «МК «Азовсталь». Потерпілий ще щось нецензурно викрикував, але претензій з приводу тілесних ушкоджень не предявляв. Охоронці перевірили їх документи та відпустили додому. У скоєному він щиро розкаявся. Вказав, що удар потерпілому наніс через те, що боявся, що потерпілий може застосувати агресивні дії і щодо нього. Просив суворо його не наказувати.

Такі ж пояснення обвинувачений ОСОБА_1 надавав і під час досудового розслідування у ході проведення слідчого експерименту, протокол якого був досліджений під час судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 13 червня 2015 року він зі своїм товаришем ОСОБА_8 в обідню пору зайшли до торгової палатки «Сармат» випити пиво. Перебуваючи у палатці, він побачив, що до чоловіка, який лежав на зупинці, підійшли два чоловіка циганської національності та намагалися його напоїти пивом. Також йому здалося, що вони намагалися пограбувати цього чоловіка. Він став щось кричати в їх бік, на що старший з них (тепер йому відомо, що то був ОСОБА_7Я.) підійшов до палатки і між ними виникла словесна сварка. Щодо подальшого розвитку подій, то підтвердив пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 Пояснив, що дії обвинуваченого для нього були несподіваними, так як до цього він стояв осторонь та у конфлікті участі не приймав. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали суду пояснення, які узгоджуються з поясненнями обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2

Згідно з висновком експерта № 351 від 2 вересня 2015 року (судово-медичний експерт Маріупольського відділення СМЕ ОСОБА_11В.) при зверненні за медичною допомогою виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини праворуч у 4-му міжреберї між навкологрудинною та середньо-ключичною лініями, що проникало у плевральну порожнину, яке ускладнилося правостороннім пневмогематораксом, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Вказані тілесні ушкодження утворилися від однократної дії плоского колючо-ріжучого предмету.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в вчиненні злочину при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, ОСОБА_1 хоча і вчинив тяжкий злочин проти здоровя, однак, раніше він не судимий, злочин він вчинив у неповнолітньому віці, щиро розкаявся у скоєному, сприяв встановленню істини у справі, вибачився перед потерпілим.

Ці обставини суд визнає такими, що помякшують покарання. Обставини, які б обтяжували покарання ОСОБА_1, не встановлені.

При призначенні покарання суд також враховує, що дії неповнолітнього обвинуваченого були спровоковані діями дорослих потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7, які він сприйняв як загрозу для себе особисто.

Встановлена судом сукупність обставин, що помякшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 69 КК України є підставою для призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті закону про кримінальну відповідальність.

Достатні обставини, які б давали підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, не встановлені.

Строк покарання необхідно обчислювати з дня постановлення вироку, так як ОСОБА_1 утримується під вартою у звязку з обранням щодо нього такого запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні.

Прокурором в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради заявлено позов до цивільного відповідача ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 2357,95 гривен.

Цивільний відповідач та законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 позовні вимоги визнала в повному обсязі.

На підставі положень ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо злочин вчинено неповнолітньою особою, витрати на лікування відшкодовуються особами, визначеними ст. 1179 ЦК України.

Відповідно до положень ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами), якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обовязок батьків відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що у неповнолітнього ОСОБА_1 відсутнє майно, необхідне для відшкодування витрат на лікування, його мати позовні вимоги визнала, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Речові докази два фрагменти футболки, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лівобережного ВП, підлягають знищенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, та призначити покарання із застосування ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк покарання обчислювати з 16 червня 2016 року.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Маріупольської міської ради витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 2357 (дві тисячі триста пятдесят сім) гривен 95 копійок, які перераховувати на реквізити: р/р 31410544700054, код платежу 24060300, одержувач місцевий бюджет Орджонікідзевський район, ЗКПО 37989721, банк ГУ ДКСУ в місті Маріуполі Донецької області, МФО 834016, призначення платежу відшкодування у місцевий бюджет коштів за лікування потерпілого.

Після досягнення ОСОБА_1 повноліття або коли він до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди, стягнення з ОСОБА_3 припинити та продовжити стягнення з ОСОБА_1.

Речові докази два фрагменти футболки, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лівобережного ВП, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою - у той же строк з моменту утримання копії вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя