16.06.2016
227/5954/15-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2016 року р. м.Добропілля
Добропільський районний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Заварзіній Я.С.
за участю прокурора Паскал М.Ю.
представника потерпілого ОСОБА_1
адвоката Катранжи Д.М.
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Добропілля кримінальну справу з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, яке внесено в ЄДРДР за № 12015050230001808 від 08.10.2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Добропілля Донецької області, громадянина України, освіта середньо-технічна, не працюючого, пенсіонера, одруженого, на утримані неповнолітніх дітей немає, не судимого, зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.191 КК України, ч.І ст. 366 КК України.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 було пред»явлено обвинувачення в тому, що він вчинив злочини, передбачені ч.2 ст.191,ч.1 ст.366 КК України за наступних обставин:
19 березня 2015 року наказом ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Про тимчасове переміщення» №520-к ОСОБА_3 переведений з 22 березня 2015 року виконуючим обов'язки начальника дільниці вентиляції та техніки безпеки №2 з повною матеріальною відповідальністю. Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_3 являючись службовою особою, в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих функцій, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном, яке належить ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», 01 червня 2015 року, знаходячись у нарядній зазначеної дільниці, розташованій за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул. Низова,1, вніс завідомо неправдиві відомості щодо кількості використаного бетоніту до офіційного документу, а саме: звіту про використання залишків товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на підзвітній дільниці вентиляції та техніки безпеки №2 ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», посвідчивши його своїм підписом. Згідно вказаного офіційного документу станом на 01 червня 2015 року, бетоніт в кількості 2122 одиниці, використаний на роботи пов'язані з видобуванням вугілля, що не відповідає дійсності, оскільки станом на вказану дату на дільниці вентиляції та техніки безпеки №2 ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» фактично залишилось 480 одиниць бетоніту.
Далі, переслідуючи свої злочинні наміри, 12.06.2015 та 16.06.2015 ОСОБА_3 склав доповідні записки та накладні - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, згідно яких, вже списаний станом на 01 червня 2015 року бетоніт у кількості 480 одиниць був переміщений на промислову площадку шурфа №39 шахти «Алмазна» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», який розташований за адресою: Донецька область, Добропільський район, с.Ганнівка, вул.Полєва,1.
08 жовтня 2015 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 продовжуючи свій злочинний намір, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном, яке йому ввірене, видав усні розпорядження гірничому монтажнику ОСОБА_4 та майстру гірничому ОСОБА_5 на погрузку бетоніту у кількості 60 одиниць у трактор Т-150, державний номер НОМЕР_1. Після чого, вказаний бетоніт перевезено до двору будинку АДРЕСА_3 в м.Добропіллі Донецької області. ОСОБА_3 являючись службовою особою, наділений організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм становищем, 08 жовтня 2015 року, знаходячись на території шурфа №39 шахти «Алмазна» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», який розташований за адресою: Донецька область, Добропільський район, с.Ганнівка, вул.Полєва,1, незаконно заволодів 60 одиницями бетоніту, вартістю 17 гривень 97 копійок кожний, загальною вартістю 1078 гривень завдав ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ«ДТЕК Добропіллявугілля» матеріальну шкоду на зазначену суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав частково, не згоден з тим, що вчинив службове підроблення та привласнення бетоніту, але визнав, що факт вивезення бетоніту був. На шахті « Алмазна» працює більше ніж 30 років на різних посадах і в березні 2015 року був призначений в.о. начальника дільниці ВТБ№2. Для виконання робіт, забезпечення вентиляції гірничих виробіток та доукомплектування пожежного складу подавалися заявки на поставку бетоніту. Оформленням заявки займався обвинувачений. На початку весни 2015 року ним була дана заявка на поставку бетоніту для зведення перемичок та доукомплектування пожарного складу, оскільки на пожарному складі повинно бути 1300 штук бетоніту. На той момент бетоніт з пожарного склада був використаний для нужд шахти, оскільки поставки не було. Навесні 2015 року була поставка бетоніту декількома партіями більше ніж 2000 штук, з яких в червні 2015 року 1071 штука була використана на доукомплектування пожежного складу, інша частина на зведення бетонітових перемичок в шахті(вентиляційних споруд). Пожарний склад-це приміщення, де знаходиться матеріали, в тому числі бетоніт, для зведення перемичок на випадок пожежі в шахті. В червні 2015 року на пожежному складі було 1300 штук бетоніту. Вентиляційний шурф № 39 працює лише в зимовий період , влітку він зупиняється та з»являється можливість здійснення ремонту. Навесні 2015 року вентиляційний шурф № 39 був обстежений, виявлені пошкодження вентиляційного каналу та обвинуваченим було прийнято рішення, оскільки на складі шахти бетоніта не було, для ремонта вентиляційного шурфа № 39 взяти бетоніт з поверхневого протипожежного склада. Це практикувалося, оскільки не завжди були поставки бетоніту, а роботи виконувати потрібно. Для переміщення бетоніту з шахтоплощадки на площадку шурфа № 39 була складена службова записка, яка була погоджена з головним інженером ОСОБА_6 12.06.2015 року обвинувачений склав накладну вимогу про переміщення бетоніту в кількості 240 штук з промплощадки шахти « Алмазна» на промплощадку шурфа № 39. Бетоніт був взят з поверхневого пожежного склада і перевезен через прохідну на промплощадку шурфа № 39. 16.05.2015 року обвинувачений склав другу накладну вимогу на переміщення бетоніту на промплощадку № 39 в кількості 240 штук, бетоніт також було взято з поверхневого протипожарного складу. Це було пов»язано з шахтним транспортом, оскільки шахтний транспорт не міг більше перевозити. Перевезено було за два рази 480 штук. Зазначену кількість бетоніту було визначено в кількості 480 штук, в зв»язку із необхідністю перекладення стінок каналу, на протипожежному складі залишалося близько 820 штук бетоніту. В липні 2015 року були проведені ремонтні роботи на шурфу №39, під час яких було використано близько 100 штук бетоніту, в подальшому планувалося використання бетоніту, який залишився. Під час проведення ремонту бетоніт зберігався на промплощадці шурфа № 39. Оскільки були поставлені інші пріоритетні завдання, пов»язані з видобуванням вугілля, на монтажному ходку першої південної лави, де потрібно було зводити вентиляційні споруди, роботи на штреку № 39 були зупинені. Роботи проводилися з дотриманням всіх вимог, ніяких підлогів не було. Обвинувачений також показав,що 08.10.2015року був звільнений з роботи за власним бажанням. Наказом директора шахтоуправління була призначена інвентарізація ТМЦ з 08.10.2015р. по 09.10.2015 року. Інвентарізація проведена формальна, оскільки до звіту інвентаризації були внесені товарно-матеріальні цінності, які не підзвітні обвинуваченому, наприклад: респіратори, фільтри, мідь. В матеріалах інвентаризації не опинилося опису протипожежного складу, де залишалося 820 штук бетоніту, пісок, цемент. В інвентаризаційному опису лише зазначено про виявлений надлишок бетоніту в кількості 342 штуки. З виявленим надлишком обвинувачений не згоден, оскільки ці 342 штуки бетоніту це є бетоніт, який перевезений з протипожежного складу, він не може бути надлишком, оскільки на протипожежному складі буде недостача.07.10.2015 року було надано службову записку на автобазу на виділення погрузчика на вивезення сміття з шурфа № 39. 3азначена автобаза є структурною одиницею ТОВ « ДТЕК « Добропіллявугілля». Зазначена заявка не була задоволена 07.10.2015 року, а була задоволена наступного дня 08.10.2015 року. Приблизно о 09-00 годині 08.10.2015 року на мобільний телефон подзвонив тракторист ОСОБА_7, якому було сказано їхати на шурф № 39. Завдання щодо погрузки сміття обвинувачений дав г/м ОСОБА_5 та гірномонтажнику ОСОБА_4. Приблизно о 10-00 годині 08.10.2015 року подзвонив г/м ОСОБА_5 , який повідомив, що частина бетоніту розкидана. Обвинувачений припустив, що хтось намагався викрасти бетоніт, після чого він попросив г/м ОСОБА_5 погрузити розкиданий бетоніт в погрузчик та відвезти на 100 метрів та ви грузити біля АДРЕСА_3, де знаходилася дача ОСОБА_8. Це було особисте прохання обвинуваченого і він розумів, що це не входить до посадових обов»язків гірничого майстра ОСОБА_5, тому просто попросив перевезти бетоніт. Обвинувачений зазначив, що не думав привласнювати, тому що 60 штук йому не потрібно, як розпорядитися потім він не знав. Близько 11-00 години обвинувачений вирішив приїхати на шурф №39 і попросив гірничого майстра ОСОБА_8 відвезти його на шурф № 39. ОСОБА_8 нічого не сказав про те, що вигрузив бетоніт біля його будинку. Коли їхали на шурф № 39 подзвонив головний інженер ОСОБА_6, який запитав, щодо перевезення бетоніту, на що обвинувачений сказав, що не знає. Коли поняв, що не туди перевезли, попросив перевезти бетоніт назад на шурф № 39. Трактор поїхав туди, а обвинувачений та інші пішли пішки. Коли йшли, під»їхав головний інженер ОСОБА_6, який сказав, нічого не чіпати. Обвинувачений сказав трактористу ОСОБА_7 їхати на базу, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 йти на шахту. Після 14-00 години головний інженер повіз нас до директора шахтоуправління «Добропільське» ОСОБА_35, який сказав, щоб всі писали заяви на звільнення за власним бажанням і ніхто не буде порушувати справу. Всі написали заяви про звільнення за власним бажанням. Після цього заява була передана до поліції, трудові книжки привезли до міліції, вручили наказ про звільнення. Під час досудового розслідування слідчий запевнив в необхідності визнання вини та укладання угоди з потерпілим, на що обвинувачений погодився, в той час, коли він повідомляв слідство як все відбувалося і що не було підроблення, але ніхто на це не звертав уваги. Звіт про використання залишків був складений 01.06.2015 року, ще задовго до того,як було здіснено переміщення бетоніту в кількості 480 одиниць на шурф№ 39. Всі дії щодо перевезення та використання бетоніту не виходили за межі посадової інструкції та були погоджені з головним інженером шахти ОСОБА_6. На той час не думав, що майно не належить йому, вже потім зрозумів, як це буде розцінюватися. ОСОБА_8 про перевезення бетоніту не просив та про це не знав. Об»єм робіт та потребу в кількості матеріалів, в тому числі бетоніту, визначає начальник дільниці ВТБ№ 2, яка потім погоджується з керівництвом: головним інженером, старшим начальником зміни по виробництву. Необхідні матеріали поступають на матеріальний склад. На вивезення матеріалів з території шахти - службова записка. Кожного місяця складається звіт з використання товарно-матеріальних цінностей начальником дільниці ВТБ № 2. В акті від 01.06.2015 року зазначено, що було використано 2122 штуки, що відповідає дійсності на возведения перемичок на підведеній лаві пласта Ь-1. Використання бетоніту саме на ці роботи підтверджується книгою нарядів, паспортами технічних перемичок(де зазначено скільки використано бетоніту), журналами обстеження стану перемичок та актом виконаних робіт., який підписується начальником дільниці та головним інженером. Обвинувачений також додав, що з його боку було здійснено замах на розтрату ввіреного майна, оскільки після того, як подзвонив головний інженер ОСОБА_6 він вирішив виправити, усвідомлюючи, що це порушення закону, але не встиг. В акті інвентаризації стоїть його підпис, але в роботі комісії участі не приймав, поставив підпис лише про те, що ознайомився з результатами інвентаризації.В скоєній розтраті кається, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.366 КК України себе не визнає.
Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1 суду показала, що 22.03.2015 року був призначений в.о. начальника дільниці ВТБ №2. 01.06.2015 року обвинувачений вніс завідомо неправдиві відомості щодо використання 2122 одиниці бетоніту на роботи, пов»язані з видобуванням вугілля. Ці відомості є недостовірними, оскільки на цю дату з матеріального складу дільниця ВТБ № 2 бетоніт не отримував, фактично на складі залишилося 480 одиниць бетоніту. З червня по жовтень 2015 року дільниця ВТБ № 2 не отримувала бетоніт. Бетоніт, який на протипожежному складі, перебуває в віденні обвинуваченого, він має право розпорядження цим бетонітом, але за попереднім погодженням з головним інженером, оскільки існує план ліквідації аварії на випадок пожежі. 08.10.2015 року обвинуваченого було звільнено за власним бажанням і наказом по підприємству було призначено інвентаризаційну комісію. Розмір спричиненої матеріальної шкоди становить 1078 гривень 20 копійок, але під час досудового розслідування викрадене повернуто підприємству, в зв»язку із чим матеріальних претензій підприємство до обвинуваченого не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що обвинуваченого знає як свого колишнього начальника дільниці ВТБ№2, де свідок працював гірничим майстром.08.10.2015 року він отримав наряд: видан маршрут на обстеження ділянки на дотримання техніки безпеки, після чого в усній формі обвинуваченим був видан наказ поїхати на шахту " Добропільська"та забрати прилад, коли повернувся назад на шахту "Алмазна",його попросив обвинувачений відвезти на промплощадку шурфа № 39, він відвіз обвинуваченого та поїхав в шахту, після чого йому повідомили, що його шукає головний інженер.Подзвонив головному інженеру,який спитав, чи є у свідка дача, він відповів, що в нього є дача.Головний інженер та він поїхали на дачу, де біля подвір"я лежала куча бетоніта, подивилися гараж, там нічого не було.Свідок також додав, що не просив, щоб обвинувачений привіз йому бетоніт. Чому обвинувачений наказав вивантажити біля його будинку бетоніт йому не відомо. Після того йому було запропоновано написати заяву на звільнення за власним бажанням, після чого його було звільнено.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду показав, що працював до 08.10.2015 року на посаді гірничого майстра дільниці ВТБ№2 ВСП"Шахтоуправління" Добропольське" ТОВ"ДТЕК "Добропіллявугілля". Обвинуваченого знає як колишнього начальника зазначеної дільниці. 08.10.2015 року він разом із гірничим монтажником ОСОБА_9 отримали від обвинуваченого наряд на вивезення сміття з промислової площадки шурфа № 39.Приблизно о 10-00 год. йому подзвонив обвинувачений та наказав йому та ОСОБА_9 погрузити 60 штук бетоніту на автопогрузчик та відвезти за місцем мешкання ОСОБА_8 Його місце проживання знаходилося неподалеку та було свідку відомо, оскільки неодноразово там святкували разом.Після цього на промплощадку шурфу № 39 приїхав головний інженер ОСОБА_10,який розмовляв з обвинуваченим, потім наказав всім повертатися на шахту в кабінет директора. Про те з якою метою було вивезено бетоніт йому нічого не було відомо, але після того його було звільнено з роботи за власним бажанням.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показав, що до 08.10.2015 року працював на дільниці ВТБ№2 під керівництвом обвинуваченого. 08 жовтня 2015 року він отримав наряд на виконання робіт, який потім був змінений обвинуваченим усно і йому разом із ОСОБА_5 належало вивозити побутове сміття з промплошадки шурфу №39. Потім гірничий майстер ОСОБА_5 повідомив йому, що обвинувачений наказав погрузити бетоніт в кількості 60 штук на автопогрузчик та відвезти додому до ОСОБА_8 З якою метою потрібно було відвезти бетоніт до ОСОБА_8 йому не відомо, але після того як відвезли бетоніт, на промплощадку шурфа № 39 приїхав головний інженер ОСОБА_10 та запитав про викрадення бетоніту.Після цього всіх відвезли до директора і йому запропонували написати заяву на звільнення за власним бажанням, і потім його звільнили.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що працює машиністом навантажувальної машини автобази ТОВ "ДТЕК" Добропіллявугілля" і 08.10.2015 року отримав наряд на вивезення побутового сміття з території шурфа № 39. Коли він приїхав на територію промплощадки шурфа № 39 йому подзвонив обвинувачений ОСОБА_3 та попросив його відвезти бетоніт на вул.Добролюбова в м.Добропілля. Робітники погрузили бетоніт в ковш машини, та разом із ОСОБА_5 він поїхав за вказаною обвинуваченим адресою, де висипав бетоніт, після чого він приїхав обратно на промплощадку шурфа № 39 та проводовжував виконувати роботи по вивезенню сміття. Через деякий час під"їхав головний інженер та запитав чи вивозив він бетоніт,він підтвердив, що вивозив та таку вказівку йому надав обвинувачений.Після того головний інженер про щось розмовляв з обвинуваченим. Під час того, як обвинувачений давав йому вказівку про вивезення бетоніту, він сприймав його як начальника дільниці ВТБ№ 2, який підписує йому путівку про виконану роботу і якби він не виконав його вказівку, то обвинувачений не підписав би йому його путівку.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду показав, що працює слюсарем підземним дільниці ВТБ № 2 08.10.2015 року йому подзвонив ОСОБА_12, який попросив завантажити бетоніт,який знаходився біля будинку АДРЕСА_3 в м.Добропілля. Приїхав на вказану адресу, де вже був ОСОБА_12 Разом із гірничим майстром ОСОБА_13 в присутності ОСОБА_12 завантажили трактор бетонітом в кількості 60 штук.Бетоніт відвезли на територію шахти " Алмазна".
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що 08.10.2015 року отримав наказ на завантаження бетоніту , який знаходився біля будинку ОСОБА_8 разом із ОСОБА_11 Як біля будинку опинився бетоніт йому не відомо. Під час завантаження бетоніту був присутній ОСОБА_12
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що працює головним спеціалістом економічної безпеки підприємства, 08.10.2015 року йому повідомили про те, що сталося і він виїхав за адресою: АДРЕСА_3 і сфотографував бетоніт, який потім було відвезено на шахту « Алмазна».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що працює головним інженером шахти "Алмазна" ВСП "Шахтоуправління "Добропільське" ТОВ "ДТЕК" Добропіллявугілля". Обвинуваченого знає як колишнього начальника дільниці ВТБ№2 . 08.10.2015 року йому подзвонили та повідомили, що начальник ВТБ№2 вивозить бетоніт трактором з шурфа № 39 шахти " Алмазна" м.Добропілля на вул. Добролюбова,64.Свідок повідомив, що після цього подзвонив до обвинуваченого та запитав чим він займається, на що обвинувачений відповів, що вивозить сміття з площадки шурфа №39. Свідок вирішив перевірити інформацію, що надійшла та поїхав на шурф№ 39, де недалеко від промплощадки побачив ОСОБА_5 та ОСОБА_15 та водія трактора,від яких йому стало відомо, що вони за наказаом обвинуваченого завантажили та відвезли бетоніт до будинку АДРЕСА_3 м.Добропілля.Поїхав за зазначеною адресою, де побачив відвантажений біля подвір"я бетоніт. Після цього залишки бетоніту всього в кількості 342 штуки: з промплощадки шурфа № 39 та бетоніт, відвезений до будинку АДРЕСА_3, за його наказом було перевезено на територію шахти" Алмазна". Обвинуваченого було звільнено, а в.о. начальника дільниці ВТБ№2 призначено ОСОБА_16 Було створено інвентарізаційну комісію, яка виявила надлишки бетоніту в кількості 342 штуки. Службового розслідування щодо нецільового використання обвинуваченим бетоніту, в наслідок якого було виявлено надлишок бетоніту в кількості 342 штуки на шахті не було. Підтверджує, що проводив затвердження актів на списання товарно-матеріальних цінностей на дільниці ВТБ№ 2 під час роботи ОСОБА_3 в складі комісії.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що до 08.10.2015 року працював зам.начальника дільниці ВТБ№2. Після звільнення обвинуваченого 08.10.2015 року його було призначено в.о. начальника дільниці ВТБ № 2 і призначено комісію з прийому-передачі товаро-матеріальних цінностей. Разом із обвинуваченим проводилася перевірка залишків товарно-матеріальних цінностей. Під час роботи комісії з приймання товарно-матеріальних цінностей ніяких надлишків або недостачі виявлено не було. Через деякий час до нього подзвонила ОСОБА_17 та повідомила, що потрібно йому зайти до бухгалтерії та дооформити документи.Оскільки він поїхав в шахту, то доручив пійти до бухгалтерії своєму помічнику ОСОБА_18 Ніяких вказівок щодо додаткового внесення до акту приймання-передачі будь-яких дописок він ОСОБА_18 не давав. Хто дав вказівку ОСОБА_18 внести записи про надлишок бетоніту він не знає. Також свідок повідомив, що 08.10.2015 року за вказівкою головного інженера ОСОБА_6 він разом з іншими робітниками проводили погрузку та доставку бетоніту в кількості 60 штук від домоволодіння ОСОБА_8 та бетоніту з промплощадки шурфа № 39 на територію шахти « Алмазна». На той час бетоніта по «паперам» взагалі не було, оскільки він весь був списаний. Натомість привезений бетоніт за вказівкою головного інженера потрібно було якимось чином оформити на дільницю ВТБ № 2. Звідки взявся надлишок бетоніту він пояснити не може, оскільки весь бетоніт був використаний на виконання робіт. Під час проведення інвентаризації пожежний склад перевіряли, але скільки там було виявлено бетоніту сказати не може. Будь-якої комісії з перевірки відповідно до актів списання використання бетоніту за час роботи обвинуваченого, після звільнення обвинуваченого з роботи не проводилося.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показав, що обвинуваченого знає як колишнього начальника дільниці ВТБ № 2. До складу робочої групи з інвентарізації товаро-матеріальних цінностей не входив. Йому відомо, що після звільнення обвинуваченого проводилася інвентаризація. До складу групи входив в.о. начальника дільниці ВТБ № 2 ОСОБА_19 Свідок також повідомив, що в.ОСОБА_20 наказав йому перед тим як поїхати до шахти зайти до бухгалтерії та розібратися з документами, оскільки викликала його ОСОБА_17. Свідок також додав, що на той час займав посаду помічника начальника дільниці. Коли прийшов до бухгалтерії йому надали відомость, яка була надрукована на комп»ютері, там була «малоцінка». ОСОБА_17 сказала, що потрібно заповнити таблиці в цій відомості від руки, що він і зробив. Після таблиці жіночою рукою було дописано про надлишки бетоніту, під цим дописом ніякого підпису не було. Він допустив помилку коли заповнював, в ОСОБА_17 сказала йому переписати цю відомість та зробити надпис своєю рукою, ідентичний надпису, який був раніше зроблений про надлишки бетонну. Це було вже після інвентаризації. Свідок в судовому засіданні повідомив, що він заповнював відомість(а.с.82) і зробив дописування стосовно надлишків бетоніту за вказівкою ОСОБА_17 Потім ОСОБА_17наказала віддати цю відомість ОСОБА_19 для оформлення. Особисто він не бачив надлишків бетоніту в кількості 342 шт., про що зазначив в відомості за вказівкою ОСОБА_17 Для чого він зробив переписування та дописку про надлишків бетоніту йому не відомо, він лише виконував вказівку ОСОБА_19 та ОСОБА_17.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду показав, що приймав участь в складі робочої групи інвентаризаційної комісії, до якої окрім нього входили ОСОБА_12 та ОСОБА_22 До протипожежного складу не ходили. На підставі відомості, яку видала бухгалтерія ходили та перевіряли товарно-матеріальні цінності, які були в підзвіті ОСОБА_3 Все було в нормі, ніяких нестач або надлишків комісією виявлено не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду показав, що в складі робочої групи з івентарізації товарно-матеріальних цінностей приймав участь разом із ОСОБА_21 та ОСОБА_12Інвентарізація проводилася в зв»язку із звільненням ОСОБА_3 Під час проведення інвентарізації все було в наявності, будь-яких нестач або надлишків виявлено не було. Бетоніт взагалі не рахували та не перевіряли.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду показала, що до складу робочої групи з прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, в зв»язку із звільненням обвинуваченого 08.10.2015 року, вона не входила. Про надлишки бетоніту їй стало відомо зі слів ОСОБА_19, також мається відповідний запис на проходній шахти. Вказівок ОСОБА_18 вона не давала, ОСОБА_19 поїхав до шахти, прислав ОСОБА_18 виконувати своє розпорядження, вона лише сказала, що якщо виявили надлишок бетоніту, його потрібно було дописати, що й зробив ОСОБА_18. Свідок доручила йому дописати те, що було виявлено. Надлишок бетоніту був виявлений до того, як закінчили оформлення інвентаризації. Бетоніт прийняли на баланс в кількості 342 штуки, оскільки він фізично існував і потрібно було його якось оформити, на підставі приходного ордера та звіряльної відомості. Не може сказати чи проводилася перевірка використання бетоніту на виконання робіт відповідно до актів списання. Скільки залишилося бетоніту на пожежному складі на час інвентаризації повідомити не може, оскільки не приймала участі в роботі комісії. Вважає, що надлишок бетоніту міг виникнути в результаті того, що на роботи якісь списано, але ці роботи не виконанні. Відповідно до інструкції повинні бути внесені зміни до акту інвентаризації, зміни до акту повинні були вноситися комісійно. Визнає, що під час оформлення бухгалтерських документів було допущено помилку стосовно належного оформлення результатів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей.
Суд, дослідивши письмові докази, надані стороною обвинувачення, заслухавши показання свідків, які були допитані в судовому засіданні, обвинуваченого, його захисника та представника потерпілого, приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 366 КК України.
Відповідно до примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Таким чином, звіт про використання залишків товарно-матеріальних цінностей , які знаходилися на підзвіті дільниці вентиляції та техніки безпеки № 2 ВСП « Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля» від 01.06.2015 року є офіційним документом.
Як вбачається з обвинувального акту державним обвинуваченням ОСОБА_3 інкримінується те, що являючись службовою особою, в силу покладених організаційно-розпорядчих функцій, з корисних мотивів, з метою заволодіння майном, яке належить ВСП «Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ «ДТЕК» Добропіллявугілля» 01.06.2015 року вніс завідомо неправдиві відомості щодо кількості використаного бетоніту до офіційного документу - звіту про використання залишків товарно-матеріальних цінностей , які знаходилися на підзвіті дільниці вентиляції та техніки безпеки № 2 ВСП « Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля», посвідчивши своїм підписом. В обгрунтування цього державне обвинувачення зазначає, що відповідно до вказаного акту станом на 01 червня 2015 року, бетоніт в кількості 2122 одиниці, використаний на роботи пов'язані з видобуванням вугілля, що не відповідає дійсності, оскільки станом на вказану дату на дільниці вентиляції та техніки безпеки №2 ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» фактично залишилось 480 одиниць бетоніту.
В судовому засіданні встановлено, що дільниця ВТБ № 2 відповідно до накладної вимоги № 10/05 від 26.05.2015року отримала 2122 шт(а.с.70 том2).
Судом встановлено, що відповідно до акту б/н від"--" червня 2015 року на списання ТМЦ, всього було списано бетоніту в кількості 2122 штуки, з яких бетоніт М 100 в кількості 1071 одиниця було витрачено на доукомплектування протипожежного складу, бетоніт в кількості 211 шт. на влаштування бетонітових перемичок в ПОП № 6, бетоніт в кількості -840 шт. на побудування бетонітових перемичок для ізолювання 5 обхідної конвеєрного штрека пл.L ЮПУ -550м. Зазначений акт на списання складено комісією в складі : головного інженера ОСОБА_6, начальника дільниці ВТБ ОСОБА_3 та механіка дільниці ВТБ ОСОБА_23 та затверджено головою комісії головним інженером ОСОБА_6.(а.с.117 том 2). Аналогічна інформація про використання бетоніту в кількості 2122 штуки на роботи, пов"язані з видобуванням вугілля, містится в звіті про використання залишків товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на підзвіті дільниці вентиляції та техніки безпеки № 2 ВСП « Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля» від 01.06.2015 року, який посвідчено підписом обвинуваченого ОСОБА_3,так і завтерджено головним інженером ОСОБА_6.(а.с.118 том 2)
Таким чином, обвинуваченому інкримінується внесення до звіту про використання залишків товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на підзвіті дільниці вентиляції та техніки безпеки № 2 ВСП « Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля» від 01.06.2015 року інформації, яка є недостовірною на думку сторони обвинувачення щодо використання бетоніту на виконання робіт, які пов"язані з видобуванням вугілля. Разом із тим, таке ствердження сторони обвинувачення спростовується комісійним актом на списання ТМЦ від "__" червня 2015 року в складі : головного інженера ОСОБА_6, механіка дільниці ВТБ №2 ОСОБА_23 та обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с.117 том 2) та показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 про цільове використання ввіреного йому бетоніту в кількості 2122 шт. на роботи,пов"язані з видобуванням вугілля.
В судовому засідання свідок ОСОБА_6 суду підтвердив, що дійсно підписував зазначений акт на списання 2122 штук бетоніту. Обвинувачений ОСОБА_3 також показав суду, що отримані в травні 2015 року 2122 штук бетоніту були використані за призначенням - на роботи, пов»язані з видобуванням вугілля, після чого було складено даний акт на списання (а.с.117 том2).
Стороною обвинувачення під час судового розгляду не було надано доказів того, що отриманий обвинуваченим ОСОБА_3 в травні 2015 року бетоніт в кількості 2122 шт був витрачений ним не за призначенням. Таким чином у суда не має підстав не приймати до уваги показання обвинуваченого, які нічим не спростовуються.
Суд не може прийняти як належне обгрунтування ствердження обвинувачення про недостовірність, зазначеної обвинуваченим інформації в звіті від 01.06.2015 року про використання залишків товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на підзвіті дільниці вентиляції та техніки безпеки № 2 ВСП « Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля» про цільове використання бетоніту в кількості 2122 шт на підставі того, що станом на 01.06.2015 року на дільниці ВТБ № 2 фактично залишилось 480 одиниць бетоніту, оскільки таке посилання протирічить зазначеному в обвинувальному акті(а.с.2 обр.стор. том1) про те, що обвинувачений ОСОБА_3 перевозив 12.05.2015 року та 16.06.2015 року"вже списаний станом на 01.06.2015 року" бетоніт в кількості 480 штук. Таким чином, сторона обвинувачення, в обвинувальному акті спочатку зазначає, що станом на 01.06.2015 року фактично на дільниці ВТБ№2 залишилося 480 штук бетоніту, а потім в обвинувальному акті вказує, що станом на 01.06.2015 року перевезі на шурф№ 39 480 штук бетоніту є вже списаними.
Таким чином, самою стороною обвинувачення підтверджуються показання обвинуваченого ОСОБА_3 про перевезення з дільниці ВТБ№2 на шурф № 39 бетоніту в кількості 480 одиниць, який вже був списаний згідно акту б/н від"--" червня 2015 року на списання ТМЦ та звіту від 01.06.2015 року про використання залишків товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на підзвіті дільниці вентиляції та техніки безпеки № 2 ВСП « Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля».
В судовому засіданні обвинувачений неодноразово наголошував, що перевезений 08.10.2015 року бетоніт з промплодащки шурфа№ 39 та від будинку ОСОБА_8, розташованого за адресою: м.Добропілля, АДРЕСА_3 в кількості 342 штуки, є залишками бетону після проведення робіт вентиляційного каналу шурфа№39, який в кількості 480 штук був привезений на шурф№ 39. При цьому обвинувачений зазначав, що бетоніт в кількості 480 штук взяв з протипожежного складу ВТБ№2, який знаходився у нього на підзвіті. Також обвинувачений додав, що зазначений бетоніт ще до того, як він був переміщений з протипожежного складу ВТБ №2 на шурф №39 згідно звіту від 01.06.2015 року про використання залишків товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на підзвіті дільниці вентиляції та техніки безпеки № 2 ВСП « Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля» ним був списаний на доукомплектування протипожежного складу.
Судом встановлено, що обвинувачений дійсно складав накладні вимоги від 12.06.2016 року на переміщення бетоніту в кількості 240 штук з дільниці ВТБ на шурф № 39 (а.с.237 том1 ) та на переміщення бетоніту в кількості 240 штук з дільниці ВТБ на промплощадку шурф № 39 16.06.2016року (а.235 том1).Зазначені переміщення бетоніту в кількості 480 шт., які викликані виробничою потребою, були дозволені з головним інженером ОСОБА_6
Як вбачається з матеріалів справи робочою комісією в складі : ОСОБА_19,в.о. начальника ВТБ№2, ОСОБА_24- в.о.помічника начальника ВТБ№2, ОСОБА_22- в.о. механіка дільниці ВТБ№2 було здійснення інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (основних средств), під час якої було здійснено перевірку наявності товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися в підзвіті обвинуваченого - будь-якої недостачі та надлишків встановлено не було (а.с.145-160 томі).
Стосовно перевірки наявності бетоніту М100, який був в підзвіті обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що протипожежний склад під час інвентарізації перевірявся, але свідок не може сказати скільки на цьому протипожежному складі знаходилося товарно- матеріальних цінностей. Суд критично ставиться к показанням свідка ОСОБА_19 в цій частині, оскільки свідок ОСОБА_19 не зміг повідомити суду скільки було виявлено фактично знаходящегося на протипожежному складі бетоніту, та окрім того, його показання спростовуються показами обвинуваченого ОСОБА_25, який в судовому засіданні суду показав, що під час проведення інвентаризації протипожежний склад не перевірявся та матеріалами інветарізації(а.с.145-160 том 1, а.с.82 том 2), відповідно до яких не зазначено відомостей щодо перевірки товарно-матеріальної цінності « бетоніт М 100 та показання свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22 стосовно того, що під час проведення інветразізації 08.10.2015 року протипожежний склад стосовно перерахунку бетоніта не перевірявся
Таким чином, показання обвинуваченого щодо того, що він не вчиняв службового підроблення ніякими доказами не спростовуються, підтверджуються іншими доказами зібраними по справі, в зв'язку з чим суд приймає їх до уваги.
Суд також приймає до уваги клопотання захисту щодо визнання недопустим доказу сторони обвинувачення, а саме звіту про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей,яку було проведено 08.10.2015р., в якому мається дописка « в ходе инвентаризации были выявлены излишки бетонита в количестве 342 шт», яку було зроблено помічником начальника дільниці ВТБ № 2 ОСОБА_18 (а.с.241 том 1)., оскільки зазначений документ має дописку, яка зроблена в порушення Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142, особою, яка не входила до складу робочої групи інвентарізаційної комісії та не мала права вносити до зазначеної відомості будь-які дописки.
Відповідно до п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142(надалі - Положення) проведення інвентаризації є обов'язковим при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства. Згідно п.1 розділу II зазначеного положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.Відповідно до пп.5 п.1 розділу II зазначеного Положення інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи. Згідно пп.2 п.2.4 розділу II Положення матеріально відповідальні особи не включаються до складу робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що знаходяться у них на відповідальному зберіганні. Відповідно до п.4.розділу II голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних комісій) забезпечують додержання правил проведення інвентаризацій, повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) даних про фактичні залишки активів та повноту відображення зобов'язань, правильність та своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації. Відповідно до п.17. розділу ІІ Положення в інвентаризаційних описах (актах інвентаризації) помарок і підчисток не допускається. Виправлення помилок повинно робитися в усіх примірниках описів шляхом закреслення неправильних записів і написання над ними правильних. Виправлення повинні бути підписані всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.
Як вбачається зі звіту про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей,яку було проведено 08.10.2015р., в якому мається дописка « в ходе инвентаризации были выявлены излишки бетонита в количестве 342 шт», яку було зроблено помічником начальника дільниці ВТБ № 2 ОСОБА_18 (а.с.241 том 1). Як повідомив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 зазначений напис зробив він по вказівці ОСОБА_17, разом із тим даний свідок суду показав, що участі в роботі робочої групи інвентаризаційної комісії він не приймав і про виявлені надлишки під час інвертарізації йому нічого не відомо
Згідно п.2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи. Відповідно до п.4.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами) у тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітів підчистки і необумовлені виправлення не допускаються.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи(а.с.79том 2) наказом по ВСП « Шахтоуправління» Добропільське» ТОВ» ДТЕК « Добропіллявугілля» № 2205 від 08.10.2015 року в зв»язку зі звільненням ОСОБА_25 та передачею матеріальних цінностей ОСОБА_19 було створено інвентаризаційну комісію в складі: ОСОБА_26,- заступника директора по сервісам, зам. ОСОБА_26 постійно діючої інвентаризаційної комісії та членів комісії ОСОБА_27-головного інженера, ОСОБА_28-керівника департаменту по економіці та фінансам,ОСОБА_29-керівника департаменту з правового забезпечення,ОСОБА_30-керівника департаменту з економічної безпеки, ОСОБА_17- головного спеціаліста ДООУ., під час роботи керуватися Інструкцією з Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних ціностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Мінфіну України № 69 від 11.08.1994р. Для проведення інвентаризації створити робочу комісію в складі: ОСОБА_19,в.о. начальника ВТБ№2,ОСОБА_24- в.о. помічника начальника ВТБ№2, ОСОБА_22-в.о. механіка дільниці ВТБ№2.
Відповідно до Наказу Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142 було затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань та визнано таким, що втратив чинність з 01.01.2015 року, наказ Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69 «Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за № 202/412 (із змінами).
Тобто, на момент призначення на підприємстві обвинуваченого комісії з інвентаризації в зв»язку зі звільненням ОСОБА_3 08.10.2015 року, інструкція, на підставі якої було наказано проводити інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, втратила силу.
Таким чином, суд вважає, що клопотання захисника про визнання зазначеного доказу недопустимим підлягає задоволенню і доказ обвинувачення, а саме звіт про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей(а.с.241 том1) не може бути визнано судом допустимим доказом .
Суд також критично відноситься до доказу сторони обвинувачення - звіряльної відомості від 12.10.2015 року, яка має підпис обвинуваченого ОСОБА_3 та згідно якої було виявлено 342 шт. бетоніту(а.с.83 том 2). Як показав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 на зазначеному документі дійсно є його підпис, але цей підпис він поставив за проханням ОСОБА_17, не прочитавши документ, коли приходив на шахту за копією наказу про звільнення, той час коли він дуже погано себе почував., та зазначна в цій звіряльній відомості інформація про виявлення надлишків в кількості 342 шт. спростовуються зібраними по справі доказами, а саме : показаннями обвинуваченого, свідків ОСОБА_24, ОСОБА_31, ОСОБА_19, акту б/н від "--" червня 2015 року на списання ТМЦ (а.с.117 том2).
Статтею 17 КПК України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
За приписами частини третьої статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність наявності складу злочину, передбаченого ч.1. ст..366 КК України, в діях обвинуваченого ОСОБА_3, в зв»язку із чим він має бути виправдений в цій частині пред»явленого йому обвинувачення.
Разом із тим, суд також приходить до висновку про те, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження обвинувачення, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2 ст.191 КК України, стосовно вчинення обвинуваченим своїми умисними діями заволодіння чужим майном, яке перебувало в його віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Факт неправомірного заволодіння майном підприємства ВСП « Шахтоуправління « Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля» в вигляді бетоніту кількістю 60 одиниць в судовому засіданні визнав обвинувачений ОСОБА_25
Обвинувачений та захисник з кваліфікацією дій обвинуваченого за фактом заволодінням обвинуваченим майном підприємства, яке знаходилося на підзвіті обвинуваченого, за ч.2 ст. 191 КК України не погодилися, зазначаючи, що обвинувачений попросив ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виконати роботу, яка не входить до їх обов»язків та не була передбачена нарядом на виконання робіт, а саме погрузити та вивезти до будинку ОСОБА_8 бетоніт в кількості 60 штук та оскільки це було прохання, а не наказ працівникам, тому не має підстав для кваліфікації за ч2 ст.191 КК України та просили перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_25 за ч.3 ст.15, ч.І ст.191 КК України.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 потрібно кваліфікувати за ч.2 ст.191 КК України і не має підстав для задоволення клопотання захисника про перекваліфікацію дій обвинуваченого з ч.2 ст.191 КК України на ч.3 ст.15, ч.І т..191 КК України, виходячи з наступного :
Поняття службової особи визначено в примітці до т..364 КК України, згідно якої службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, .які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Як встановлено в судовому засіданні наказом ВСП « Шахтоуправління « Добропільське» ТОВ « ДТЕК» Добропіллявугілля» від 19.03.2015 року № 520-к, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_3 було переведено до призначення основного працівника, виконуючим обов»зки начальника дільниці ВТБ № 2 з повною матеріальною відповідальністю з його згоди, з оплатою праці згідно штатного розкладу та доповнення до нього(а.с.58 том2). Згідно посадової інструкції начальника дільниці вентиляції та техніки безпеки (ВТБ №2), відповідно до якої на обвинуваченого ОСОБА_3 було покладено організаційно- розпорядчі функцій (а.с.59-64 том 2). З зазначеною інструкцією обвинувачений був ознайомлений, про що свідчить його підпис на цій інструкції(а.с.64 том 2). Згідно посадової інструкції обвинувачений зобов»язаний виконувати свої посадові обов»язки відповідно до законодавства України. Таким чином, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що обвинувачений на момент вчинення інкримінованого діяння був службовою особою та ніс повну матеріальну відповідальність за ввірене йому майно підприємства.
Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до посадової інструкції обвинувачений не мав права розпорядження ввіреним йому майном підприємства на свій розсуд, в тому числі продавати, дарувати чи розпоряджатися ним іншим способом на свою користь чи користь інших осіб.
Згідно ст. 191 КК України зазначений злочин може бути скоєно шляхом привласнення, розтрати або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження інкриміноване обвинуваченому заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, як у нашому випадку, використовуючи при цьому своє службове становище та всупереч інтересам служби.
Зловживання службовим становищем з боку обвинуваченого знайшло своє відображення в активних діях обвинуваченого на привласнення ввіреного йому майна підприємства та потім в розпорядженні ним(60 штук бетоніту) шляхом вивезення привласненого майна з території підприємства до будинку ОСОБА_8, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.
Ствердження обвинуваченого про те, що він збагнувши, що вчинив неправильно, коли дав розпорядження вивезти бетоніт в кількості 60 штук до будинку ОСОБА_8, намагався повернути бетоніт на територію шурфа № 39 шахти,але головний інженер ОСОБА_6 не дав цього зробити, і в зв»язку із чим його дії потрібно розцінювати як замах на злочин, передбачений ч.І ст.191 КК України і кваліфікувати за ч.3 ст.15 ч.1 ст.191 КК України, суд розцінює як хибне, оскільки заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд, тобто в нашому випадку, злочин був закінчений 08.10.2015 року , після того, як обвинувачений ОСОБА_3 надав накази ОСОБА_5та ОСОБА_4 на погрузку бетоніту до трактору та перевезення його за адресою: м. Добропілля, АДРЕСА_3 та зазначений бетоніт був вивезений з території шурфа № 39 шахти « Алмазна».
Окрім часткового визнання обвинуваченим своєї вини в вчиненні привласнення бетоніту, вина обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, доводиться показаннями потерпілої сторони, якою є ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», яка повністю підтримала обвинувачення, свідків ОСОБА_32, ОСОБА_11, які грузили бетоніт, який вже був привласнений, задля його повернення до ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»;ОСОБА_6 свідка, який виявив вчинений злочин,ОСОБА_5, ОСОБА_4, які виконували наказ ОСОБА_3 на завантаження бетоніту до трактору та його подальшого перевезення до будинку ОСОБА_33, який в судовому засіданні підтвердив, що дійсно біля його будинку виявив відвантажений бетоніт за наказом ОСОБА_3, ОСОБА_7, який за наказом обвинуваченого відвозив бетоніт в кількості 60 штук до будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_34, який бачив відвантажений бетоніт біля будинку ОСОБА_8 за адресою: м. Добропілля, АДРЕСА_3.
Вина обвинуваченого в вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, доводиться також письмовими доказами сторони обвинувачення,а саме :
- заявою директора ВСП" Шахтоуправління" Доропільське" ОСОБА_35 з проханням притягнути до кримінальної відповідальності праціників шахти,які 08.10.2015 року з території шурфа№39 шахти " Алмазна" 60 штук бетоніту (а.с.5 том2)
- протоколом огляду предметів(документів) від 08.10.2015 року в пристуності понятих було оглянуто наряд-путівка на виконання гірничих робіт, яка була складена гірничим майстром ОСОБА_36, згідно якої 08.10.2015р. були видані наряди гірничому монтажнику ОСОБА_4 - доставка бетоніта та заготівля матеріалів(а.с.19,21 том 2)
-протоколом огляду місця події від 09.10.2015р.,відповідно до якого на території шахти "Алмазна" було оглянуто 60 шт. бетоніту,який був викрадений з шурфа № 39 шахти " Алмазна"(а.с.22-26 том 2).
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.10.2015р., відповідно до якої було визнано речовим доказом 60 штук бетоніту,які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_16(а.с.27 том 2)
-розпискою ОСОБА_19 від 09.10.2015р., який отримав на відповідальне зберігання 60 штук бетоніту , вилучений протоколом огляду місця події від 09.10.2015р.(а.с.28 том 2)
-протоколом огляду місця події від 09.10.2015 року,відповідно до якого було оглянуто територію шурфа № 39 шахти "Алмазна"(а.с.29-33 том2)
-протоколом огляду місця події від 09.10.2015 року,відповідно до якого було оглянуто місцевість біля будинку АДРЕСА_3 м.Добропілля(а.с.34-37 том2)
- довідкою ВСП» Шахтоуправління» Добропільське» від 16.10.2015 року про вартість бетоніту, відповідно до якої варість однієї одиниці бетоніту складає 17,97грн, а всього викраденого бетоніту в кількості 60 одиниць- 1078,20грн. без НДС, сума НДС 215,64 грн.(а.с.66 том 2). В судовому засіданні обвинувачений та його захисник визначену вартість бетоніту не оспорювали.
- копією накладної-вимогою № 10/05 від 26.05.2015 року, відповідно до якої з матеріального складу обвинуваченому було видано товарно-матеріальні цінності, в тому числі бетоніт МІ00 в кількості 2122 штуки(а.с.70 том2)
- копією звіту про використання залишків ТМЦ, знаходящегося на підзвіті на 01.06.2015 року , матеріально відповідальної особи ОСОБА_3, участок ВТБ№2, відповідно до якого бетоніт ( номенклатурний номер 10913900085) в кількості 2122 штуки ( 1071,840,211) були списані на роботи( видобування вугілля), який складений обвинуваченим ОСОБА_3 та погоджено головним інженером ОСОБА_6 з відповідними підписами цих осіб(а.с.68 том 2)
- копією накладної-вимоги на відпуск(внутрішнє переміщення)матеріалів від 12.06.2015 року, відповідно до якого на шурф № 39 в зв»зку з виробничою потребою було надано заявку на переміщення бетоніту в кількості 240 штук(а.с.75 том 2). Відпуск з дільниці ВТБ на шурф № 39 здійснив ОСОБА_37 та погодив головний інженер, підпис якого мається в зазначеному документі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 підтвердили, що на цьому документі маються їх підписи.
- службовою запискою ОСОБА_3 на ім"я головного інженера ОСОБА_6 з проханням дозволити вивезення бетоніту в кількості 240 штук (а.с.236 том1)
- накладною- вимогою від 12.06.2015 року про переміщення бетоніту в кількості 20 штук з дільниці ВТБ на шурф № 39 (а.с.237 том1)
- копією наказу № 520-к від 19.03.2015 року, відповідно до якого обвинуваченого було переведено в.о. начальника дільниці ВТБ№2 з повною матеріальною відповідальністю (а..58 том 2)
- копією посадової інструкції обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до якого він був наділений організаційно-розпорядчими функціями(а.с.59-65).В зазначеній інструкції мається підпис обвинуваченого , що він підтвердив в судовому засіданні.
-постановою від 30.10.2015 року про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання, відповідно до якої визнано речовими доказами звіт про використання залишків товарно-матеріальних цінносей,які знаходяться на підзвіті дільниці ВТБ№2 станом на 01.06.2015 року та акт б/н від червня 2015 року на списання товарно-матеріальних цінностей, які зберігаються в матеріалах даного кримінального провадження(а.с.120 том 2)
Визнаючи обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ствердження про те, що обвинувачений «переслідуючи свої злочинні наміри, 12.06.2015 та 16.06.2015 ОСОБА_3 склав доповідні записки та накладні - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, згідно яких, вже списаний станом на 01 червня 2015 року бетоніт у кількості 480 одиниць був переміщений на промислову площадку шурфа №39 шахти «Алмазна» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», який розташований за адресою: Донецька область, Добропільський район, с.Ганнівка, вул.Полєва,1» , оскільки в судовому засіданні стороною обвинувачення не було надано доказів того, що обвинувачений здійснив перевезення бетоніту в кількості 480 штук , маючи при цьому злочинні наміри. Натомість в судовому засіданні було чітко встановлено,що переміщення бетоніту в кількості 480 штук (12.06.2015 року та 16.06.2015 року) було здійснено згідно накладних вимог , які були погоджені з головним інженером ОСОБА_38 в зв"язку з виробничими потребами.
Таким чином, судом встановлено, що 08 жовтня 2015 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном, яке йому ввірене, видав усні розпорядження гірничому монтажнику ОСОБА_4 та майстру гірничому ОСОБА_5 на погрузку бетоніту у кількості 60 одиниць у трактор Т-150, державний номер НОМЕР_1. Після чого, вказаний бетоніт перевезено до двору будинку АДРЕСА_3 в м.Добропіллі Донецької області. ОСОБА_3 являючись службової особою, наділений організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм становищем, 08 жовтня 2015 року, знаходячись на території шурфа №39 шахти «Алмазна» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», який розташований за адресою: Донецька область, Добропільський район, с.Ганнівка, вул.Полєва,1, незаконно заволодів 60 одиницями бетоніту, вартістю 17 гривень 97 копійок кожний, загальною вартістю 1078 гривень завдав ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ«ДТЕК Добропіллявугілля» матеріальну шкоду на зазначену суму.
Судом встановлено що, обвинувачений ОСОБА_3 своїми навмисними діями заволодів чужим майном, яке перебувало в його віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем,тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК України
Призначаючи обвинуваченому покарання за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України суд в силу ст. 65 КК України суд , враховує тяжкість скоєних злочину, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості та особу обвинуваченого, який: на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває(а.с.133-134 том 2), службу в збройних силах проходив з 03.1.1982 по 30.10.1985р.(а.с.132 т.2), за місцем мешкання та колишньої роботи характеризований позитивно(а.с.137,138 т.2), не працює, пенсіонер за віком з 29.05.2007р. (а.с.141 том 2) раніше не судимий (а.с.131 том 2), одружений.
Суд при призначенні покарання приймає до уваги визнання обвинуваченим ОСОБА_3 факту вивезення бетоніту з території шурфа № 39 шахти « Алмазна» та його намагання 08.10.2015 року повернути викрадене у власність підприємства як пом»якшуючу відповідальність обставину.
Відповідно до ст.ч.2 ст.191 КК України встановлено покарання за вчинення зазначеного злочину в вигляді бмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно ч.3 ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.
Таким чином, враховуючи , що обвинувачений ОСОБА_3 є особою, яка досігла пенсійного віку, йому не може бути призначено покарання в вигляді обмеження волі.
Відповідно до примітки до ст..45 КК України, злочин, передбачений ст..191 КК України відноситься до корупцінийх злочинів, що відповідно до норми ч.1 ст.75 КК України унеможливлює призначення покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, в зв»язку із чим йому необхідно призначити покарання в вигляді позбавлення волі в межах санкції , передбаченої ч.2 ст.191 КК України із призначенням додаткового покарння в вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відповідно до ст..100КПК України після набрання вироком законної сили :
-60 штук бетоніту ,які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_19, повернути ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» як законному власнику.
- звіт про використання залишків товарно-матеріальних цінносей,які знаходяться на підзвіті дільниці ВТБ№2 станом на 01.06.2015 року та акт б/н від червня 2015 року на списання товарно-матеріальних цінностей , які зберігаються в матеріалах даного кримінального провадження- залишити в матеріалах даного кримінального провадження.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час судового розгляду не обирався, суд не вбачає підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 374-375 КПК України:
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 виправдати за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.366 КК України
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначити йому основне покарання в вигляді 1(одного ) року позбавлення волі та додаткове покарання в вигляді позбавлення права займати посади, пов»язані з організаційно -розпорядчими фукціями та адміністративно-господарською діяльністю строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався
Початок відбуття покарання відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відповідно до ст..100КПК України після набрання вироком законної сили :
-60 штук бетоніту, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_19, повернути ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» як законному власнику.
- звіт про використання залишків товарно-матеріальних цінносей,які знаходяться на підзвіті дільниці ВТБ№2 станом на 01.06.2015 року та акт б/н від червня 2015 року на списання товарно-матеріальних цінностей , які зберігаються в матеріалах даного кримінального провадження- залишити в матеріалах даного кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя В.В.Корнєєва
Судове рішення № 58383987, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 16.06.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/5954/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: