Постанова № 58376687, 09.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р.Справа № 914/4103/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівМирутенко О.Л.

ОСОБА_1

розглянувшиапеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВОНА (надалі ПАТ Страхова компанія ВОНА), б/н від 19.02.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/904/16 від 23.02.2016р.)

на рішеннягосподарського суду Львівської області від 09.02.2016р.

у справі № 914/4103/15

за позовом:приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал страхування (надалі ПАТ Страхова компанія Арсенал страхування), м. Київ

до відповідача:ПАТ Страхова компанія ВОНА, м. Львів

про стягнення 12 746,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність № 1/12 від 29.12.2015р.)

Відповідачу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.02.2016р. (суддя Яворський Б.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ Страхова компанія ВОНА на користь ПАТ Страхова компанія Арсенал страхування 12 746,30 грн. збитків та 1 218,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив того, що позивач набув право вимоги з відповідача страхового відшкодування в сумі 12 746,30 грн. виплаченої страхувальнику - ОСОБА_3, відтак, позовні вимоги є обґрунтованим і підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ Страхова компанія ВОНА подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено необєктивне рішення, просить його скасувати частково, в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити частково на суму 9 976,57 грн., в решті рішення відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що позивач не вірно визначив розмір страхового відшкодування, оскільки не врахував амортизаційний знос, який був визначений у звіті №104 від 11.02.2014р. Та вважає, що страхове відшкодування має здійснюватися відповідно до визначеної звітом з оцінки транспортного засобу вартості його відновлювального ремонту з урахуванням зменшення суми за рахунок коефіцієнту фізичного зносу цього транспортного засобу.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 23.02.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_4, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.04.2016р.

У звязку з перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відрядженні, 05.04.2016р. здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів по розгляду справи № 914/4103/15, замість судді Мирутенка О.Л. введено суддю Гнатюк Г.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.04.2016р.

У звязку з перебуванням судді Давид Л.Л. у відпустці, 26.04.2016р. здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів по розгляду справи № 914/4103/15, замість судді Давид Л.Л. введено суддю Мирутенка О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.06.2016р.

У звязку із тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М., 08.06.2016р. здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів по розгляду справи № 914/4103/15, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

ПАТ Страхова компанія Арсенал страхування участі уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечило, у клопотанні № 290316-20726/к від 29.03.2016р. просить суд розглядати дану справу без його участі (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/2592/16 від 04.04.2016р.). У поданому суду відзиві проти доводів скаржника заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ПАТ Страхова компанія ВОНА в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи практику Верховного суду України за 2014р.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

07.03.2013р. між ПрАТ Страхова компанія Арсенал страхування (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №124/13-Тз/Х/01, згідно із умовами якого застрахованим є автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. Страхова сума становить 200 000,00 грн. (а.с. 13-17).

У п. 24.4.1 договору зазначено, що при настанні страхового випадку страхувальник має право отримати страхове відшкодування, згідно з умовами договору.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування (ч.4 ст.18 Закону України Про страхування).

На підтвердження чинності договору добровільного страхування транспортного засобу №124/13-Тз/Х/01 автомобіля НОМЕР_1, позивачем подано копію картки рахунку: 36.1.2 за березень 2013р. про перерахування гр. ОСОБА_3 страхового платежу на суму 13 040,00 грн. (а.с. 65).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2014р. на вул. Шевченка в м. Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 та TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_7 (а.с. 19).

Зі змісту відомостей №9343913 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що ДТП сталося внаслідок недодержання дистанції водієм ОСОБА_7 (п. 13.1 ПДР). У результаті наїзду автомобілю марки Mitsubishi Outlander спричинено технічні пошкодження.

Транспортний засіб TOYOTA COROLLA д.н.з. НОМЕР_4 згідно полісу АC № 6549897 застрахований у ПрАТ Страхова компанія ВОНА. Даним полісом передбачено страхову суму в розмірі 50 000,00 грн. та франшиза в розмірі 1 000,00 грн. (а.с. 30).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2014р. у справі №640/2228/14-п ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 18).

31.01.2014р. гр. ОСОБА_3 повідомив позивача про страхову подію (а.с. 31-32).

14.02.2014р. ПАТ Завод ім. Фрунзе виставлено рахунок №ЗиФ-0224741 на ремонтні роботи автомобіля Mitsubishi Outlander на загальну суму 15 746,30 грн. (а.с. 10-11).

ПрАТ Страхова компанія Арсенал страхування 28.02.2014р. складено страховий акт №124/13-Тз/Х/01-1, в якому визначено розмір страхового відшкодування у сумі 13 746,30 грн., який підлягає виплаті страхувальнику ОСОБА_3 (а.с. 9).

Згідно платіжного доручення № 4409 ПрАТ Страхова компанія Арсенал страхування 05.03.2014р. перерахувала ПАТ Завод ім. Фрунзе 13 746,30 грн. страхового відшкодування для проведення відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_3 (а.с. 12).

ПрАТ Страхова компанія Арсенал страхування звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПрАТ Страхова компанія ВОНА 12 746,30 грн. збитків на підставі ст. 993, ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При винесені постанови колегія суддів керувалася наступним:

Об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами (ст. 355 ГК України).

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч.2 ст. 8 Закону України Про страхування).

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України Про страхування здійснення страхувальником виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ Страхова компанія Арсенал страхування здійснило виплату страхового випадку в розмірі 13 746,30 грн. за відновлювальний ремонт автомобіля ОСОБА_3 Mitsubishi Outlander.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про страхування та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач не заперечує щодо відшкодування страхового випадку, однак вважає, що страхове відшкодування має здійснюватися відповідно до визначеної звітом з оцінки транспортного засобу вартості його відновлювального ремонту з урахуванням зменшення суми за рахунок коефіцієнту фізичного зносу цього транспортного засобу. Враховуючи, що позивачем при визначені розміру страхового відшкодування не було враховано амортизаційний знос, який був зазначений у звіті №104 від 11.02.2014р., просить суд зменшити суму страхового відшкодування на суму коефіцієнту фізичного зносу.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким твердженням відповідача та зазначає наступне.

Приписами ст.9 Закону України Про страхування визначено, що страхова сума це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Законами України Про страхування та Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Вказану правову позицію наведено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №910/7163/14, яка згідно ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.1.3 методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за № 1074/8395) вимоги методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, звіт №104 від 11.02.2014р. про встановлення вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин автомобіля Mitsubishi Outlander виконувався субєктом оціночної діяльності ОСОБА_8 з використанням вищезазначеної методики (а.с. 20-24).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що у розділу 3 звіту № 104 від 11.02.2014р. містяться висновки щодо сум по відновленню ремонту автомобіля. Так в п.2, п.3 вказаного розділу зазначено, що вартість відновленого ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander на момент огляду 10.02.2014р. становить 15 746,30 грн., а з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 12 976,57 грн. (а.с. 23 на звороті).

Тобто, позивачем при зверненні до суду з позовом про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу визначено вартість матеріального збитку відповідно до визначеної звітом № 104 з оцінки транспортного засобу вартості його відновлювального ремонту з урахуванням зменшення суми за рахунок коефіцієнту фізичного зносу цього транспортного засобу в розмірі 12 976,57 грн.

Відповідно до ч.17 ст. 9 Закону України Про страхування страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Оскільки позивач згідно договору добровільного страхування виплатив ОСОБА_3 шляхом перерахування на СТО страхове відшкодування у сумі 13 746,30 грн., до нього відповідно до ст.27 Закону України Про страхування та статті 993 ЦК України перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до особи, відповідальної за заподіяний збиток, у даному випадку до ОСОБА_7

Приписами ст. 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Згідно п. 1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як зазначалося вище, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 як власника автомобіля TOYOTA COROLLA згідно полісу №АС6549897 була застрахована у ПрАТ Страхова компанія ВОНА, а тому остання є належним відповідачем у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявлений до стягнення розмір шкоди у сумі 12 746,30 грн. (з врахуванням зменшення на суму франшизи) є обґрунтованим та підставно задоволений судом першої інстанції.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2016р. у справі № 914/4103/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяКравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

ОСОБА_1