Постанова № 58376448, 16.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016 року Справа № 904/8979/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідача ),

суддів: Кузнецова В.О., Вечірка І.О.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: представник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача: представник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 р.,

прийнятого за результатами розгляду справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Манометр-Харків",

м. Мерефа, Харківська обл.

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"

м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 32 358,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Манометр-Харків" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 32 358 грн. 94 коп., в т.ч.: 16 380 грн. - основний борг, 7 533 грн. 82 коп. - пеня, 7 946 грн. 99 коп. - інфляційні втрати, 498 грн. 13 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов'язань за договором № 13-16/425-КП від 27.11.2013 р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену продукцію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 р. суддя ( ОСОБА_1 ) по справі № 904/8979/15 позов задоволено частково - стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Приватного акціонерне товариство "Манометр-Харків" - 16 380 грн. 00 коп. основного боргу, 2 579 грн. 96 коп. пені, 7 944 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 486 грн. 01 коп. 3% річних, 1 030 грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 р. у справі № 904/8979/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У обґрунтування апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" зазначає на те, що дата оформлення видаткової накладної не може вважатися датою поставки Продукції, від якої відраховується строк на оплату, оскільки не підтверджена датою, вказаною особисто представником Покупця. На видатковій накладній № РН-0000163 від 18.07.2014 р. відсутня дата, вказана представником Покупця, що свідчить про те, що, у відповідності до умов Договору та положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, строк оплати Продукції з боку Відповідача не наступив. Відповідач вважає, що Позивач по справі не довів належними та допустимими доказами факт поставки Продукції по Договору, так як на підтвердження факту постаки Продукції не надав до суду в повному обсязі документи, передбачені умовами Договору. Також, Відповідач посилається на те, що судом в рішенні визначений період нарахування штрафних санкцій з 05.10.2014 р., дані обставини дають підстави вважати, що розрахунок штрафних санкцій зроблений з порушенням норм законодавства, оскільки ПрАТ «Манометр-Харків» звернулося до суду 08.10.2015р., отже і період нарахування штрафних санкцій необхідно відраховувати саме з 08.10.2014р., обмежуючи даний період 6 місяцями з дати порушення зобовязання по сплаті за продукцію.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Вечірка І.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р. у справі № 904/8979/15, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 16.06.2016 р.

У судове засідання 16.06.2016 р. представники сторін не з'явились. Про час та місце судового засідання представники Позивача та Відповідача були належним чином повідомлені, проте останні своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористались.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 16.06.2016 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦКьУкраїни до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" ( Покупець ) та Приватним акціонерним товариством "Манометр-Харків" ( Постачальник ) укладений Договір № 13-16/425-КП, відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію і / або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність продукцію відповідно до умов цього договору ( п. 1.2. договору ).

П. 4.1. договору передбачено, поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору. Під партією Продукції сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яке супроводжується одним документом про якість, і одним з товаросупровідними документом.

У відповідності до п. 4.2. договору, умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс-2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. У випадках, коли сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими в міжнародних торговельних термінах "Інкотермс-2000", з урахуванням погоджених сторонами застережень і умов поставок у відповідних специфікаціях.

На доказ поставки Постачальник, відповідно до п. 4.3. договору зобов'язаний подати покупцеві наступні товаросупровідні документи: Рахунок-фактуру; Податкову накладну; відповідні товаросупровідні накладні: видаткову накладну, товаротранспортну накладну; сертифікат якості (в разі якщо даний документ передбачений до даного виду продукції) та / або паспорт чи інша технічна документація, передбачена до даного виду продукції (необхідність надання обумовити в специфікації); сертифікат відповідності (в разі, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації (необхідність надання обумовити в специфікації); інструкцію (керівництво) з експлуатації (у разі, якщо даний документ передбачений); технічну документацію, передбачену п. 2.3. цієї угоди. У разі надходження продукції без товаросопроводительной документації, що спричинить неможливість здійснити приймання за кількістю і / або якості та / або комплектності, покупець має право відмовитися від приймання надійшла партії і, на свій розсуд, повернути продукцію постачальнику або прийняти її на зберігання. Постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю витрати, пов'язані зі зберіганням партії продукції або продукції протягом 5 (п'яти) банківських днів, наступних за днем отримання рахунку.

П. 5.2. договору передбачено, ціни на продукцію, що поставляється постачальником продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору.

Загальна вартість кожної партії продукції, що поставляється постачальником за цим договором Продукції зазначається у відповідних специфікаціях до договору.

У разі невиконання або неналежного виконання будь-якої зі сторін прийнятих на себе за цим договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції ( п. 6.1. договору ).

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, термін дії Договору встановлюється до 31.12.2014р. включно. У разі не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.1. договору)

У відповідності до Специфікації від 05.06.2014 р., що є додатком до вищезазначеного договору передбачена поставка продукції, а саме, датчики тиску САФИР МВН-5430-02-УХЛ3.1*(+5..+50)-0,25-6,3 кРа-25-v05-Н37-И у кількості 2 штук на загальну суму 16 380 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На підставі видаткової накладної № РН-0000163 від 18.07.2014 р. Постачальник відвантажив Покупцю продукцію у відповідній кількості згідно специфікації на загальну суму 16 380 грн., а Покупець відповідно до довіреності № 219234/п від 17.07.2014 р. прийняв продукцію без будь-яких зауважень, про що свідчить його підпис на видатковій накладній.

Підписання Відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції, та є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Згідно п. 4.4. договору, датою поставки вважається дата зазначена представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником, про приймання продукції.

П. 5.3. договору встановлюється, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 60 (шістдесятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У разі якщо термін оплати припадає на вихідний / неплатіжними день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Відповідно до п. 2 Специфікації від 05.06.2014 р. до договору розрахунок здійснюється на 60 (шістдесятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції.

Позивач зазначає, що Відповідач повинен був розрахуватись за поставлену продукцію 16.09.2014 р., але до цього часу оплату не провів. Заборгованість по Специфікації від 05.06.2014 р. на підставі видаткової накладної РН-0000163 від 18.07.2014 р. складає у сумі 16 380 грн.

На підставі викладеного, Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за поставлену продукцію у загальному розмірі 16 380 грн. Доказів виконання по оплаті на загальну суму 16 380,00 грн. на момент розгляду спору Відповідач не надав.

Згідно п. 6.6. договору, у разі несвоєчасної оплати продукції, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості, не оплаченої продукції.

На підставі п. 6.6. договору Позивач розрахував та заявив до стягнення з Відповідача пеню у сумі 7 533 грн. 82 коп., згідно розрахунків, який вказаний у позовні заяві ( а. с. 13 ).

За видатковою накладною № РН-0000163 від 18.07.2014 р. товар було отримано Відповідачем на підставі довіреності № 219234/П від 17.07.2014 р., яка має строк дійсності до 27.07.2014 р.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 р. за №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобовязання визначається за правилами, встановленими ч. 1ст. 692 ЦК України.

Що стосується питання моменту виникнення у Відповідача зобов`язання з оплати за поставлений товар то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідності з ч. 1 ст. 692 ЦК України, у покупця обов`язок оплатити товар виник з моменту його поставки, а прострочення сплати слід обраховувати по закінченню шестидесятиденного строку, визначеного у специфікації до договору, перебіг якого, враховуючи на не зазначення Відповідачем ( Покупцем ) у відповідності до умов п. 4.4. договору дати отримання товару, має визначатися від дати, яка зазначена у реквізитах вказаної видаткової накладної.

Враховуючи те, що представником Покупця в порушення п. 4.4. договору, на видатковій накладній № РН-0000163 від 18.07.2014 р. не вказано дати отримання товару, суд першої інстанції правильно визначив такою датою останній день строку дійсності довіреності і здійснив розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, виходячи з цієї дати.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунок Позивача, місцевий суд встановив, що стягненню підлягає сума пеня у розмірі 2 579 грн. 96 коп. за період з 05.10.2014 р. по 26.03.2015 р., оскільки розрахунок Позивача не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, виконаний без врахування річного терміну строку позовної давності та шестимісячного строку нарахування пені встановлений п. 6 ст. 232 ГК України.

Позивач також просить суд стягнути з Відповідача суму 3 % річних за період з 17.09.2014 р. по 21.09.2015 р. у розмірі 498 грн. 13 коп. та інфляційні втрати у сумі 7 946 грн. 99 коп.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, відповідно до ст. 625 ЦК України зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Здійснивши перевірку розрахунку Позивача заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на суму основного боргу, господарський суд зясував його невідповідність положенням договору, встановивши період за який нараховується сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання ( з 26.09.2014 р. по 21.09.2015 р. ): вимоги Позивача щодо стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 486 грн. 01 коп., решта позовних вимог щодо стягнення 3 % річних позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з арифметичними помилками в розрахунку. Вимога Позивача щодо стягнення інфляційних втрат також підлягає задоволенню частково в сумі 7 944 грн. 30 коп., у зв'язку з невірним визначенням періоду нарахування заборгованості.

Враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки, приписи ст. ст. 525, 526, 530, 712 ЦК України та умови договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача та стягнення з Відповідача 16 380 грн. 00 коп. основного боргу, 2 579 грн. 96 коп. пені, 7 944 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 486 грн. 01 коп. 3% річних

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 р. у справі № 904/8979/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 17.06.2016 року

Головуючий суддяІ.М.Кощеєв

СуддяВ.О. Кузнецов

СуддяІ.О. Вечірко