Постанова № 58376323, 13.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа№ 925/96/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: Охріменко О.О.- представник за довіреністю.

Від відповідача: Молодик В.М.- директор, Ігнатенко В.М.- представник за договором, Юрченко Т.Л., Школьна І.П. - представники за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "СТАМАТ"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2016 року

у справі № 925/96/16 (суддя: Пащенко А.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-

зернова корпорація України"

до Приватного підприємства "СТАМАТ"

про стягнення 477 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "СТАМАТ" про стягнення 477 500,00 грн., з яких 302 500,00 грн. пені за несвоєчасну поставку кукурудзи 3 класу відповідно до договору поставки № КИВ148К-С від 17.10.2014 року і специфікації № 1 від 31.10.2014 року та 175 000,00 грн. 7 % штрафу від загальної вартості непоставленої партії даного товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач виконав зобов'язання за Договором поставки № КИВ148К-С від 17.10.2014 року з порушенням строків поставки товару.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.03.2016 року у справі № 925/96/16 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного підприємства "СТАМАТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 302 500 грн. (триста дві тисячі п'ятсот гривень) пені, 4 537 грн. 50 коп. (чотири тисячі п'ятсот тридцять сім гривень 50 копійок) судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що специфікація, яка передбачає кількість, ціну, строки та місце поставки, існує лише в електронному вигляді, та в порушення п. 3.3 договору не підписана позивачем.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Покупець) та Приватним підприємством "СТАМАТ" (Постачальник) укладено договір поставки № КИВ148К-С, за умовами якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця зерно українського походження врожаю 2014 року, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору Товар за даним Договором поставляється партіями протягом періоду, вказаного в специфікаціях до цього Договору.

Згідно з п. 3.3. Договору кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість Товару для кожної партії, що поставляється згідно цього Договору, визначаються в специфікаціях до цього Договору, які підписуються Сторонами щодо кожної партії Товару та є невід'ємними частинами (додатками) цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони визначилися, що Постачальник поставляє Товару на умовах ЕХW ФРАНКО-СКЛАД згідно Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, за винятком застережень, прямо передбачених даним Договором. Місце поставки кожної окремої партії Товару зазначається в специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємними частинами.

У п. 5.1. Договору сторони передбачили, що оплата Товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом 80% попередньої оплати від суми товару, вказаного у Специфікаціях. Кошти перераховуються на поточний рахунок Постачальника, реквізити якого вказані в п. 11 цього Договору.

Пунктом 8.5. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення зобов'язання по поставці Товару визначеного специфікацією більш як на 30 календарних днів, Покупець може частково або в повному обсязі відмовитися від Договору і вимагати від Постачальника повернення оплачених коштів по даному Договору (у випадку їх здійснення). В цьому випадку Постачальник зобов'язаний протягом 3 банківських днів, з моменту отримання письмової та/або факсової вимоги Покупця про повернення коштів, повернути Покупцю всі оплачені кошти по даному Договору, а також сплатити Покупцю штраф в розмірі 7% від загальної вартості непоставленої вартості Товару.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач надіслав на його адресу електронну копію специфікації № 1 від 31.10.2014 року до Договору № КИВ148К-С, згідно якої відповідач взяв на себе зобов'язання поставити на адресу позивача 1 666,666 тонн кукурудзи 3 класу за ціною 1 500,00 грн/МТ (без ІІДВ) у строк до 30 червня 2015 року.

Крім цього, відповідач виставив позивачу для оплати рахунок № 18 від 31 жовтня 2014 року на суму 2500000 грн. згідно договору № КИВ148К-С (а.с. 66), який останій оплатив, перерахувавши на рахунок відповідача кошти в сумі 2 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23804 від 03.11.2014 року (а.с. 15).

Однак, позивач стверджує, що відповідач умови Договору щодо поставки не виконав, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надіслало на адресу відповідача лист-вимогу від 12.08.2015 року № 130-2-12/4082, у якому вимагало негайно виконати зобов'язання щодо поставки Товару згідно договору поставки № КИВ148К-С від 17.10.2014 року на суму 2 500 000 грн.; у разі неможливості поставки товару вимагав повернути сплачену суму до 14.08.2015 та сплатити усі штрафні санкції, передбачені договором.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Кредитор) та Приватним підприємством "Стамат" (як Боржник) уклали Угоду № 374 про порядок погашення заборгованості за договором № КИВ148К-С від 17.10.2014 року, умовами якої встановили, що Боржник має перед Кредитором невиконані зобов'язання за договором поставки № КИВ148К-С від 17.10.2014 року у розмірі 2 500 000 грн. та підтверджує реальність та розмір основної заборгованості договором поставки № КИВ148К-С від 17.10.2014 у розмірі 2 500 000 грн.

Пунктом 3. Угоди сторони встановили, що строк виконання зобов'язань, зазначеного у пункті 2 цієї Угоди, настав.

Відповідно до п. 4. Угоди сторони дійшли згоди, що всі умови договору поставки № КИВ148К-С від 17.10.2014 дійсні до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

У п. 5 сторони погодили, що Боржник з метою погашення заборгованості зобов'язаний до 31.10.2015 поставити Кредитору кукурудзу 3-го класу у кількості 1000 тон на умовах СРТ-філія ПАТ "ДПЗКУ" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" за вартістю, що визначається згідно з закупівельними цінами ПАТ "ДПЗКУ" на момент поставки.

Встановлено, що 30.10.2015 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Угоди № 374 від 25.08.2015 року, якою виклали в новій редакції пункт 5 Угоди № 374 та вказали місце поставки, кількість і вартість поставки кукурудзи 3-го классу, а також, встановили строк поставки до 02.11.2015 року.

Як свідчать матеріали справи та не оспорюється сторонами, 30.10.2015 року відповідач поставив відповідачу кукурудзу 3-го класу відповідно до складських квитанцій на зерно № 3196 та № 612 (а.с. 21-22).

Спір у даній справі виник внаслідок того, що позивач вважає що відповідач виконав зобов'язання за даним Договором з порушенням строків поставки товару, зазначених у специфікації, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 302 500,00 грн. пені та 175 000,00 грн. штрафу.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними, з огляду на наступне.

Як встановлено вище, п. 3.3. Договору передбачено, що кількість, строк та місце доставки, ціна та загальна вартість Товару для кожної партії, що поставляється згідно цього Договору, визначаються сааме в специфікаціях до цього Договору, які підписуються Сторонами щодо кожної партії Товару та є невід'ємними частинами (додатками) цього Договору.

Однак, судовою колегією встановлено, що в матеріалах справи міститься специфікація № 1, яка не підписана позивачем (а.с.14), що також було підтвердженно представником позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Крім цього, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що факт сплати відповідачу 2 500 000,00 грн. позивач розцінює, як підставу для поставки відповідачем кукурудзи.

Однак, судова колегія зважає на те, що ані рахунок № 18 від 31.10.2014 року, ані платіжне доручення № 23804 від 03.11.2014 року не містять строку поставки.

Отже, з огляду на встановлені вище обставини сторонами не було визначено такі істотні умови договору, як строк поставки.

З позовної заяви вбачається, що позивач вважає періодом прострочення відповідачем поставки з 01.07.2015 року по 29.10.2015 року.

Натомість, матеріали справи свідчать про те, що строк поставки відповідачем кукурудзи 3-го классу позивачу сторонами було узгоджено лише Додатковою угодою № 1 до Угоди № 374 від 25.08.2015 року, а саме встановлено граничну дату до 02.11.2015 року.

Тоді як, відповідно до складських квитанцій на зерно № 3196 та № 612 відповідач поставив відповідачу кукурудзу 3-го класу 30.10.2015 року, що свідчить про те, що строки поставки кукурудзи за договором № КИВ148К-С від 17.10.2014 року відповідачем порушені не були.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2016 року у даній справі - скасуванню частково, у позові слід відмовити.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СТАМАТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2016 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 30.03.2016 року у справі № 925/96/16 скасувати частково та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279) на користь Приватного підприємства "СТАМАТ" (19751, Черкаська область, Золотоніський район, с. Матвіївка, вул. Шевченка, ідентифікаційний код 35550164) 7 878,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

5. Матеріали справи № 925/96/16 повернути до Господарського суду Черкаської області .

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська