Постанова № 58376298, 14.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа№ 910/25105/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Сотнікова С.В.

Пантелієнка В.О.

представники сторін:

від позивача: Молчанов П.В. за довіреністю б/н від 30.12.2014

від відповідача: Манойленко К.В. за довіреністю б/н від 20.01.2015

від третьої особи: Кваша О.О. за довіреністю б/н від 12.02.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група"на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/25105/15 (суддя Гумега О.В.)

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група", м. Київ

до приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка", м. Одесса

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА РІТЕЙЛ", м. Київ

про стягнення 12 180,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" звернулась до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (позивач) з позовом до Приватного підприємства Торгівельна фірма "Антошка" (відповідач) про стягнення 12 180,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у справі порушив майнові авторські права позивача, що є підставою для стягнення з відповідача компенсації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25105/15 та призначено розгляд справи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/25105/15 позов приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" до приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка" про стягнення 12 180,00 грн. залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 15, 31 Закону України «Про авторське право та суміжні права», а також норми права щодо правовідносин про які неодноразово надані роз'яснення ВГСУ в аналогічних справах про порядок застосування таких норм; неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, яке полягає в залишенні поза увагою факту порушення майнових прав позивача. Також скаржник зазначає, що обставини справи, які суд першої інстанції визнав встановленими - не відповідають фактичним обставинам справи. Таким чином, як зазначає скаржник, суд першої інстанції посилаючись лише на обставини формального змісту позбавив позивачів права на судовий захист, залишив поза увагою факт порушення майнових авторських прав позивачів, а свої висновки обґрунтував лише припущеннями - що призвело до прийняття судового акту, який порушує норми матеріального і процесуального права, а тому відповідно до положень ст. 104 ГПК України є підстави для скасування рішення суду першої інстанції повністю і прийняття нового рішення.

17.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує вимоги апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

18.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником третьої особи подано письмові пояснення, в яких заперечує вимоги апеляційної скарги, однак просить змінити рішення місцевого господарського змінити, визнати договір № НМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010, укладений між ООО «Национальное музикальное издательство» та ТОВ «Українська музична видавнича група», недійсним в частині передачі майнових авторських прав на музичний твір «You're such a good looking woman» у виконанні JOE DOLAN. Визнати акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого використання музичних творів № 23/-03.10.14 від 03.10.2014 недопустимим, а фактичні обставини щодо використання відповідачем музичного твору «You're such a good looking woman» у виконанні JOE DOLAN - недоведеними.

31.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником організації подано письмові пояснення № 1 в порядку ст. 22 ГПК України, в яких зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту отримання відповідачем права власності на музичні твори, оскільки в договорі № 11/02 від 01.01.2011 відсутня вказівка на конкретні твори.

13.06.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником організації подано письмові пояснення № 2 в порядку ст. 22 ГПК України, в яких викладена позиція ідентична змісту пояснень № 1.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, з підстав викладених в відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами ч. 1 ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (далі - постанова № 5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із ст.ст. 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

Вважаючи права товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" на твір під назвою «You're such a good looking woman» порушеними з огляду на використання відповідачем зазначеного твору у власній господарській діяльності без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, приватна організація звернулася з позовом про стягнення з відповідача компенсації.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених ст.ст 21 - 25 цього Закону.

У пункті 29 постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати, зокрема, таке: позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача. У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

01.01.2014 між ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» (видавник) укладено договір про управління майновими авторськими правами № АУ002К з додатками та додатковими угодами до нього (далі - договір від 01.01.2014), за умовами якого:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами (пункт 2.1 договору від 01.01.2014);

- у випадку виявлення порушення майнових прав організація має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункт 8.3 договору від 01.01.2014);

- договір від 01.01.2014 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (пункт 11.1 договору від 01.01.2014).

Відповідно до пункту 3.1 договору від 01.01.2014 видавник надав декларацію щодо переданих в управління музичних творів, зокрема, твору «You're such a good looking woman»; автори музики: Hammond Albert Louis, Hazlewood Mike; автори тексту: Hammond Albert Louis, Hazlewood Mike; виконавець: JOE DOLAN; відсоток авторських майнових прав на публічне виконання - 50 %; на публічне сповіщення - 50 %.

Крім того, 01.07.2015 видавник (позивач) надав погодження організації на звернення до суду з позовом до приватного підприємства ТФ "Антошка" про захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав на твір «You're such a good looking woman».

Відповідно до матеріалів справи 31.12.2010 між ООО «Национальное музыкальное издательство» (РФ) і ТОВ «Українська музична видавнича група» (позивачем) укладено договір про надання виключної ліцензії (субліцензійний договір) № НМИсуб 01/11-укр, відповідно до п. 21. ст. 2 якого, позивач набуває право використання творів, що містяться в каталозі. Термін дії договору продовжувався додатковими угодами.

В матеріалах справи наявний витяг із каталогу творів від 21.02.2014, який містить відомості про передачу позивачу права використання, зокрема, на твір «You're such a good looking woman» (авторські права на твір 50%).

До матеріалів справи позивачем долучено копію субвидавничої угоди від 19.06.2012, укладеної між ООО «Национальное музыкальное издательство» і BMG Rights Management (US). За твердженням позивача саме на підставі цієї Субвидавничої угоди ООО «Национальное музыкальное издательство» отримало права на твір «You're such a good looking woman» (авторські права на твір 50%).

Однак витягу з каталогу «Chrysalis» (про який було зазначено в Субвидавничій угоді від 19.06.2012) щодо твору «You're such a good looking woman» (авторські права на твір 50%) суду, а ні першої, а ні другою інстанцій надано не було.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

На підставі наявних в справі доказів судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що організацією, яка звернулася з позовом до суду за захистом порушених прав позивача, не було надано суду беззаперечних доказів передачі позивачу майнових авторських прав на твір «You're such a good looking woman» (авторські права на твір 50%), з огляду на відсутність доказів такої передачі особами, які володіють зазначеними правами.

Отже, недоведеність наявності у позивача прав на спірний твір, виключає можливість задоволення позову.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що 03.10.2014 представниками організації складено акт № 23/-03.10.14 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, відповідно до якого в приміщенні закладу торгівлі, в якому господарську діяльність здійснює відповідач за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, б. 21-Б було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, зокрема, твору під назвою «You're such a good looking woman» для фонового озвучення приміщення закладу.

Вищезазначені акти господарський суд вважає належним та допустимим доказом у справі в зв'язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що 01.01.2011 між відповідачем та третьою особою укладено договір про надання послуг № 11/02.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання послуг від 01.01.2011 замовник (відповідач) замовляє виконавцю (третя особа), а виконавець (третя особа) бере на себе зобов'язання за винагороду надати замовнику (відповідачу) на умовах цього договору наступні послуги:

1.1.1. забезпечити цілодобову трансляцію музичних композицій та розміщених по між ними аудіо файлів з інформаційними повідомленнями відповідача за допомогою СD дисків записаних третьою особою та наданих відповідачу, або за допомогою супутникової передачі даних та мережі Інтернет на об'єктах відповідача, зазначених у додатках до даного договору.

1.1.2. при формуванні каталогу музичних композицій третя особа використовує каталог музичних композицій, власником авторських та суміжних прав яких є третя особа, а також каталог музичних композицій опублікованих з ціллю комерційного використання, їх примірників та зафіксованих в них виконань.

Відповідно до п. 5.3 договору про надання послуг від 01.01.2011 виконавець (третя особа) гарантує, що він є власником авторських та суміжних прав на каталог музичних композицій, які будуть використані для виконання своїх зобов'язань згідно умов цього договору, виконавець (третя особа) надає замовнику (відповідачу) право використовувати (у т.ч. публічно виконувати/сповіщувати) отримані, на виконання умов даного договору, від виконавця (третьої особи) музичні композиції, без обмежень в об'єктах зазначених у додатках до договору.

14.04.2014 між ТОВ «Медіа Рітейл» (третя особа) та ОП «Українська ліга музичних прав», яке є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення згідно свідоцтва № 5/2003 від 22.08.2003, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності, та яке діяло за дорученням асоціації «Дім авторів музики в Україні», яка є організацією колективного управління авторськими правами згідно свідоцтва № 7/2005 від 26.01.2005, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності, укладено договір № Київ/01/04/14 про виплату винагороди (роялті).

Предметом цього договору є умови використання третьою особою способом публічного виконання у зазначених в додатках до цього договору закладах, що є клієнтами третьої особи (на підставі укладених договорів), фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань. Третя особа зобов'язувалася сплачувати винагороду за публічне виконання фонограм (п. 1.1. ст. 1 наведеного договору). В додатку № 2 до договору № Київ/01/04/14 від 14.04.2014 визначено перелік закладів, в яких третя особа здійснює публічне виконання фонограм, такими закладами є дитячі супермаркети «Антошка», зокрема, дитячий супермаркет «Антошка», розташований за адресою: м. Київ, Оболонський проспект, 21-б.

Отже, при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції враховано, що всі договори, на які посилалися позивач, відповідач та третя особа, як на підставу своїх вимог і заперечень, є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (стаття 204 ЦК України - «Презумпція правомірності правочину»).

Судом апеляційної інстанції враховано, що статтею 49 Закону визначено функції організацій колективного управління. Так, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;

б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31-33 цього Закону;

в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Положеннями статті 49 Закону також передбачено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, відповідно до положень ст. 49 Закону всі без виключення організації колективного управління наділені правом збирати винагороду і наділені надавати дозволи на використання майнових авторських прав щодо музичних творів.

З урахуванням положень ст. 49 Закону, чинних договорів укладених між відповідачем і третьою особою та між третьою особою і об'єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав», яке є організацією колективного управління майновими правами щодо публічного виконання в закладах відповідача, зокрема, в дитячому супермаркеті «Антошка», розташованому за адресою: м. Київ, Оболонський проспект, 21-б. фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач здійснював свою діяльність з додержанням вимог ЦК України і Закону.

Апеляційний суд звертає увагу апелянта, що договір № Київ/01/04/14 стосується, як об'єктів суміжних прав так і об'єктів авторського права, адже відповідно п. 1.1, його предметом є умови використання третьою особою способом публічного виконання фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань, передач (програм) організацій мовлення, які в договорі узагальнені висловом «(далі разом - Фонограми)», крім того зазначені Фонограми використовуються третьою особою з каталогу ліги (Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»), яка є організацією колективного управління саме майновими правами суб'єктів саме авторського права та діє в інтересах саме суб'єктів авторського права. Договір про виплату винагороди (роялті) містить визначення терміна «Каталог Ліги» під яким розуміють фонограми, відеограми, у яких зафіксовані виконання музичних творів з текстом або без тексту, передачі (програми) організацій мовлення, майнові права на які передані у колективне управління об'єднанню підприємств «Українська ліга музичних прав» та /або щодо яких об'єднанню надано дозвіл на здійснення збору винагороди (роялті) за їх використання способом публічного виконання.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, стосовно відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження факту отримання відповідачем права власності на музичні твори, оскільки в договорі № 11/02 від 01.01.2011 відсутня вказівка на конкретні твори, з огляду на зазначене нижче.

У пункті 49-1 постанови № 12 зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

На підставі чого колегія суддів робить висновок, що надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

Як зазначалось вище третя особа є власником авторських та суміжних прав на каталог музичних композицій, які будуть використані для виконання її зобов'язань згідно умов договору № 11/02 від 01.01.2011, яким встановлено, що третя особа буде надавати відповідачу право використовувати отримані, на виконання умов договору, від третьої особи музичні композиції, без обмежень в об'єктах зазначених у додатках до договору (п. 5.3 договору), а авторські та суміжні права належать третій особі на підставі та умовах договору № Київ/01/04/14, укладеного з ОП «Українська ліга музичних прав», яке є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення.

Враховуючи вищезазначені висновки та те, що саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищенаведеного апеляційний суд вважає, що позивачем не спростовано висновки господарського суду першої інстанції, не надано суду доказів на підтвердження порушення відповідачами авторських прав та наявності підстав для стягнення з останніх компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в наслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/25105/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді С.В. Сотніков

В.О. Пантелієнко