Постанова № 58376281, 14.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа№ 910/27546/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Олійник В.В.

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - Годованюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного підприємства "Єс-сервіс"

до Приватного підприємства "Укркурортбуд"

про примусове виконання обов'язку в натурі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Єс-сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про примусове виконання обов'язку в натурі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 у справі № 910/27546/15 позовні вимоги Приватного підприємства "Єс-сервіс" задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 у справі № 910/27546/15, в якій просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду у новому складі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2016 для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/27546/15 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В. та призначено до розгляду на 16 лютого 2016 року.

Ухвалою суду від 16.02.2016 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2015 року у справі № 910/27546/15 припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2016 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 скасовано та справу направлено до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 26.05.2016.

Ухвалою суду від 26.05.2016 розгляд апеляційної скарги був відкладений до 14.06.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.06.2016, на виконання вказівок ВГСУ, викладених в постанові від 18.04.2016 та з урахуванням положень ст. 111-12 ГПК України, ПАТ «Укрсоцбанк» був залучений до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Також через відділ документального забезпечення до суду від представника позивача надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження по справі з підстав не порушення прав ТОВ «Укрсоцбанк» прийнятим рішення місцевим судом та незалученням його в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Колегія суддів, вивчивши доводи даного клопотання, заслухавши думку представника третьої особи, прийшла до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Ухвалою суду від 16.02.2016 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2015 року у справі № 910/27546/15 припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з обґрунтуванням не порушенням прав ПАТ «Укрсоцбанк» прийнятим рішенням

Вказана ухвала суду була скасована постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2016 як незаконна та направлена для розгляду до суду апеляційної інстанції, а отже підстави для повторного припинення апеляційного провадження по даній справі з тих же самих підстав у суду відсутні.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта», яке міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду скарги не подав.

За таких обставин, враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті, проти даного не заперечували представники позивача та третьої особи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності уповноваженого представника відповідача

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

11.03.2008 ПП "ЄС-СЕРВІС" придбав у ТОВ "Терем Графічні Системи" цифрову друковану машину Xerox Igen 3110 з сервером друку DocuSP, що підтверджується договором №ТУ-18/08 від 11.03.2008.

27.12.2013 між ПП "ЄС-СЕРВІС", (підприємство) та ПП "УКРКУРОРТБУД" (зберігач), був укладений договір зберігання №ЕС-1/10.

За умовами договору зберігач зобов'язується зберігати належну підприємству цифрову друковану машину Xerox Igen 3110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску, що була у використані, залишковою балансовою вартістю 1900000 грн., іменоване надалі - майно, передане ним зберігачу на підставі акту приймання-передачі, та повернути це майно в схоронності на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору зберігач зобов'язаний, зокрема, повернути майно за першою вимогою підприємства, навіть, якщо строк договору не сплив.

27.12.2013 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі на зберігання за договором, відповідно до якого підприємство передало, а зберігач прийняв цифрову друковану машину Xerox Igen 3110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску, що була у використані.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду мотивує свої вимоги тим, що 31.08.2015 він звернувся до відповідача з вимогою про повернення цифрової друкованої машини Xerox Igen 3110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску, проте відповідачем вказані вимоги не були виконані.

Відповідач своїм правом, відповідно до ст. 22 ГПК України не скористався, письмовий відзив на позов не надав, в судове засідання суду першої інстанції не з`являвся, відзив на апеляційну скаргу також не подав, до суду апеляційної інстанції не звертався, заперечень не направляв.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

У статті 937 Цивільного кодексу України визначено, що прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк. (ст.938 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст.949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивачем було передано, а відповідачем прийнято на зберігання цифрову друковану машину Xerox Igen 3110 з сервером друку DocuSP, про що складено акти прийому-передачі від 27.12.2013.

31.08.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення цифрової друкованої машини Xerox Igen 3110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску, що підтверджується фіскальним чеком 658882078195 та описом вкладення у цінний лист.

Враховуючи строк передачі на зберігання спірного майна, а також виходячи з умов п. 2.1 договору відповідач був зобов'язаний повернути майно позивачу.

У випадку ж відмови позивача від одержання переданого на зберігання майна після закінчення терміну зберігання або не вчинення дій спрямованих на одержання майна, відповідач мав право вимагати від позивача забрати належне йому майно, в тому числі і в судовому порядку.

Відповідач свого вповноваженого представника для участі у розгляді спору ані у суд першої, ані у суд апеляційної інстанцій не направив, заперечень стосовно заявлених позовних вимог не надав, пояснень щодо невиконання умов договору та вимог позивача також судам обох інстанцій не надав.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду обгрунтованих та допустимих доказів на підтвердження законності своїх дій та вмотивованого невиконання умов договору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин та з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та умови договору, відповідач зобов'язаний повернути передане йому на зберігання позивачем спірне майно.

При цьому, суд враховує, що чинне законодавство України та договір не містять норм які-б звільняли зберігача від обов'язку повернути передане на зберігання майно, навіть у випадку продовження його зберігання після закінчення строку зберігання.

Враховуючи зазначене, господарський суд міста Києва правомірно та обґрунтовано дійшов висновку проте, що позовні вимоги Приватного підприємства "Єс-сервіс" підлягають задоволенню.

Третя особа ПАТ «Укрсоцбанк», звертаючись із апеляційною скаргою, фактично оскаржувала рішення суду першої інстанції лише в тій частині, що товариство не було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, та не обґрунтовано було відмовлено в такому клопотанні, тобто рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що окрема ухвала суду стосовно відмови у залучені до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Укрсоцбанка», судом першої інстанції не постановлялась, а дане питання було вирішено безпосередньо в оскаржуваному рішенні, третя особа оскаржила саме рішення суду від 18.12.2015.

При цьому апелянтом, в обґрунтуванні апеляційної скарги було зазначено, що оскільки спірна цифрова друкована машина Xerox Igen 3110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску є предметом застави як забезпечення виконання зобов`язань позивача перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 08-660/117-304 від 28.07.2008, то вирішення даного спору зачіпає права та інтереси третьої особи як заставодержателя.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний договір зберігання не є договором відчуження майна, за таким договором позивачем вимагалось повернення майна від відповідача, власник майна при цьому не змінюється, майно нікому не передається, не відчужується та, відповідно, задоволені позовні вимоги не порушують права третьої особи як заставодержателя на вказане майно.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що як зазначено представником позивача та підтверджується наявними матеріалами справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2015 у справі № 916/3600/15, яка набрала законної сили було порушено провадження у справі про банкрутство ПП «ЄС-СЕРВІС» та введено мораторій на задоволені вимог кредитора, а отже продаж спірної цифрової друкованої машини Xerox Igen 3110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску буде відбуватися саме в рамках вказаної справи № 916/3600/15 з урахуванням положень ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відповідно, з урахуванням наявних кредитних договорів та видів забезпечення до нього.

Відповідно до п.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» з урахуванням припису частини другої статті 104 ГПК не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в разі незалучення ним до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо це не призвело до прийняття неправильного рішення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги Приватного підприємства "ЄС-СЕРВІС", а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що колегією суддів апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 у справі № 910/27546/15- без змін.

Матеріали справи № 910/27546/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов