Ухвала суду № 58374117, 28.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3639/16 Справа № 203/6783/14 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря - Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргуОСОБА_4 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_6, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Валора ЛТД», ОСОБА_7, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності, усунення перешкод у користування своєю власністю шляхом повернення незаконно отриманого майна,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2016 року ОСОБА_4 відмовлено у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи ТОВ «Валора ЛТД», ОСОБА_7, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно та про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про її скасування та передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати і передати питання на розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що після початку розгляду справи по суті позивач та його представник змінили позовні вимоги за предметом, заявивши про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_6 нежитлової будівлі, яка належить ОСОБА_4, предявляючи таким чином взагалі новий позов.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_6 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності, усунення перешкод у користування своєю власністю шляхом повернення незаконно отриманого майна.

11 березня 2016 року представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_8 подала до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи ТОВ «Валора ЛТД», ОСОБА_7, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно та про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відмовляючи у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_4, суд першої інстанції не зясував дійсних намірів позивача та його представника щодо подальшої процесуальної долі заявленого ними позову, чим порушив норми ЦПК України, ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу ч. 1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зазначене свідчить про те, що суд не врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадських прав і обовязків має право на справедливий судовий розгляд в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів.

У даному випадку судом першої інстанції така справедливість судових процедур щодо позивача була порушена.

Крім того, відмовляючи у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви, суд першої інстанції послався на ст.31,173, 121 ЦПК, які не регулюють питання прийняття уточненої позовної заяви.

При наявних порушеннях процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідно до вимог п.3ст.312ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2016 року скасувати та направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: