Ухвала суду № 58373119, 14.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/13683/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Моторного О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2014

у справі № 814/3472/14

за поданням Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Технології»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Технології».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 у задоволенні вимог подання відмовлено, з підстав того, що відповідач по справі належним чином виконує свої обов'язки, передбачені чинним законодавством, зокрема, податковим.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі, з огляду на наявність спору про право, в зв'язку з чим дану справу не належить розглядати в порядку передбаченому ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вік Технології» в запереченнях на касаційну скаргу, з урахуванням доповнень до заперечень, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 12.11.2014 № 1183, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології» з метою здійснення контролю з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік, 2012 рік та за 2013 рік та з податку на додану вартість в частині здійснення взаємовідносин з платниками податків контрагентами - постачальниками ТОВ «Центргаз» за період жовтень 2011 року, ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» за період березень 2012 року, ПП «Промкомплект Україна» за період березень, квітень, травень 2012 року, ПП «Нико-Автотранс Юг» за період вересень 2012 року, ТОВ «Опт-Трейдінг» за період червень 2013 року, ПП «БК «Атріум-Сервіс» за період липень 2014 року та контрагентами - постачальниками за період січень-лютий, травень-червень 2014 року та контрагентами-покупцями.

Відповідно до вищевказаного наказу було виписано направлення посадовим особам ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології» від 12.11.2014 за № 810/14-03-22-05.

12.11.2014 посадовими особами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області здійснено вихід за юридичною адресою відповідача з метою проведення перевірки, але за зазначеною відповідачем адресою встановлено відсутність посадових осіб останнього.

13.11.2014 позивачем було ознайомлено директора ТОВ «Вік Технології» з наказом «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології», після ознайомлення з яким директор ТОВ «Вік Технології» повідомив, що він не погоджується з підставами на проведення перевірки, а тому відмовився в наданні документів для проведення перевірки та від її проведення, про що складено акт про неможливість розпочати перевірку від 13.11.2014 № 20/14-03-22-05/36486467.

14.11.2014 керівником ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача, у зв'язку із наявністю обставин, передбачених пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, а саме: відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Предметом подання є підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, застосованого на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Вік Технології» від 14.11.2014, прийнятого на підставі акта від 13.11.2014 № 20/14-03-22-05/36486467 про неможливість розпочати перевірку відповідно до наказу № 1183 від 12.11.2014.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду про закриття провадження по даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 цього Кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до положень п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п. 94.10 ст. 94 ПК України).

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає в неправомірному недопуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 1833 зазначеного Кодексу суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо: із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому випадку провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 по справі № 814/3477/14 визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області № 1183 від 12.11.2014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології», недопуск до проведення якої став підставою для звернення позивача з даним поданням.

Враховуючи, що платник податків оскаржив наказ про призначення документальної позапланової перевірки, що став підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність спору про право та вважає за неможливе розгляд подання за особливостями, передбаченими ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є вірним, а касаційна скарга Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.А. Моторний О.І. Степашко