УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2016 року Справа № 876/1836/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
25.12.2015 року позивачка звернулася до суду позовом та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №50064-17 від 09.09.2015 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016р. позов задоволено.
Відповідач оскаржив дану постанову з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд не взяв до уваги той факт, що закон пов'язує віднесення автомобіля до об'єкта оподаткування з датою його виготовлення тільки, з 01.01.2016 року. Отже, норма п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, яка є чинною на даний час не може застосовуватись, а застосуванню підлягає норма цієї статті у редакції від 01.09.2015 року.
У відповідності до п.п.14.1.163 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше. Новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п.14.1.124 п.14.1 ст.14 ПК України). Транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п.14.1.251 п.14.1 ст.14 ПК України).
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, яка просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель 320 CDI з об'ємом двигуна 3222 куб.см, рік випуску 2002, державний номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 30.01.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3. (а.с.7).
Згідно наявної бази даних ДПІ у м Івано-Франківську, 09.09.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №50064-17, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. (а.с. 8).
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення автомобіль марки MERCEDES - BENZ модель 320, державний номерний знак НОМЕР_2 використовувався понад 5 років, тобто вказаний автомобіль не відноситься до об'єктів оподаткування визначених ст.267 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення- рішення №50064-17 від 09.09.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:
01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Приписами пп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп.267.5.1 п. 267.1 ст.267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Отже, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів віком до 5 років та об'ємом більше 3000 куб. см є платниками транспортного податку.
Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Приписи пп.10.1.1 п.10.1 та п.10.2 ст.10 Податкового кодексу України відносять до місцевих податків податок на майно в частині транспортного податку.
Згідно п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 ПК України).
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп.12.3.2 ПК України).
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп.12.3.3 ПК України).
Таким чином, безпосереднє встановлення місцевих податків, а відтак, і транспортного податку, віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 16.01.2015р. №1610-51 на території м.Івано-Франківська встановлено, в т.ч. податок на майно, а рішенням від 19.02.2015р. №1642-52 затверджено положення про податок з майна.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 датою першої реєстрації автомобіля марки MERCEDES - BENZ модель 320, рік випуску 2002, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_2, з об'ємом циліндрів двигуна 3222 куб.см, є дата 30.01.2013 року, оскільки таке не вважає підтвердженням і як першої реєстрації спірного автомобіля 2002 року випуску.
Податковим органом не представлено, як суду першої, так і апеляційної інстанції, доказів підтвердження власності за позивачем спірного автомобіля, раніше.
Відповідно до ст.71ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладені обставини справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016р. по справі №809/4463/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець
Повний текст виготовлено 16.06.16р.
Судове рішення № 58372248, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/4463/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: