Постанова № 58371865, 14.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/5175/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінова С.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва, у подальшому ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.05.2016 року заміненого на правонаступника - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, Лівобережне об'єднане УПФ) про:

- визнання неправомірними дій Відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії Позивачу із врахуванням індексації грошових доходів населення, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких утримані внески до Пенсійного фонду України;

- зобов'язання Лівобережного об'єднаного УПФ провести ОСОБА_2 донарахування пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% із заробітної плати державного службовця та включити до її складу - матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію грошових доходів населення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з яких утримані внески до Пенсійного фонду України згідно довідок про складові заробітної плати №17.2-890 від 27.03.2014 року, №17.2-857 від 13.03.2014 року, та розшифровки інших виплат від 26.02.2016 року №17.1-674, видані Державним управлінням справами, і провести доплату з 18.03.2014 року.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18.05.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що отримані особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватися в заробіток Позивача для обчислення пенсії, передбаченої Законом України «Про державну службу», незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Разом з тим, суд зауважив, що оскільки в силу приписів п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пенсії у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу», не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються, Позивач не має право на перерахунок пенсії державного службовця.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом норм матеріального права, вказуючи при цьому на невірне тлумачення пункту п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який, на його переконання, не містить заборони проведення перерахунку раніше призначених пенсій. Крім того, вказує на неврахування судом першої інстанції того, що наведена норма діяла до кінця 2015 року, а також на те, що оскільки довідки були видані у 2014 році, до спірних правовідносин необхідно застосовувати нормативні акти, які були чинні на момент їх видачі.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачу з 18.03.2014 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% заробітної плати державного службовця.

У лютому 2016 року Позивачем було отримано від Державного управління справами за №17.1-674 розшифровку інших виплат, вказаних у довідці про складові заробітної плати ОСОБА_2 від 13.03.2014 року №17.2-857 (а.с. 10). Зі змісту довідки Державного управління справами від 13.03.2014 року №17.2-857 вбачається, що до складу: «Інші виплати» включено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу на оздоровлення та індексацію (а.с. 8-9).

Враховуючи отриману розшифровку, Позивач 01.03.2016 року звернувся до Відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення та індексації (а.с. 11).

Листом від 02.03.2016 року №151/Б-137 (а.с. 14) Відповідач повідомив ОСОБА_2 про відсутність підстав для задоволення вимог заяви оскільки в силу п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пенсії, призначені раніше на підставі, зокрема, Закону України «Про державну службу», не перераховуються.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що отримані особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватися в заробіток Позивача для обчислення пенсії, передбаченої Законом України «Про державну службу», незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Разом з тим, оскільки в силу приписів п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пенсії у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу», не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються, Позивач не має право на перерахунок пенсії державного службовця.

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) у редакції, яка діяла на момент призначення Позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Приписи ст. 37-1 Закону в редакції, яка була чинна на момент звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії, визначають, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції, яка була чинною до 15.12.2015 року, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно положень ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту довідки Державного управління справами від 13.03.2014 року №17.2-857 (а.с. 8-9), право на перерахунок пенсії у Позивача виникло у березні 2014 року із отриманням вказаної довідки.

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що вже станом на березень 2014 року існували підстави для перерахунку пенсії, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про відсутність у ОСОБА_2 правових підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії державного службовця.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 37-1 Закону України «Про державну службу» не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій державних службовців. Разом з тим, на переконання судової колегії, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України, «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Зі змісту наведеної норми випливає, що її положення поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Аналогічну позицію підтримує Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.02.2016 року у справі № К/800/4502/16.

Відтак посилання Лівобережного об'єднаного УПФ, з яким погодився суд першої інстанції, на те, що із набранням чинності пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» скасовуються норми, щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначені, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак раніше призначені пенсії не перераховуються, судова колегія вважає необґрунтованим.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що отримувані державним службовцем суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Приписами ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналізуючи вищевикладені положення, колегія суддів дійшла висновку, що матеріальна допомога входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, оцінюючи твердження суду першої інстанції щодо необхідності включення сум індексації до заробітної плати при обчисленні пенсії, необхідно зазначити наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Положеннями пп. 2.2.7 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, встановлено, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати віднесені Законом України «Про оплату праці» до структури заробітної плати, то відповідні виплати повинні враховуватись Лівобережним об'єднаним УПФ при визначенні заробітної плати для розрахунку пенсії.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Приписами абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Положеннями ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15 і 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до абз. 7 п. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків: сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Крім того, приписами ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Приписами ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, які не включаються до складу заробітної плати державного службовця згідно Закону України «Про державну службу», повинні враховуватися Відповідачем при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14 та від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11.

Поряд з цим, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що згідно абз. 1-2 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця 01.03.2016 року, тобто до 15 числа березня 2016 року, а тому, в силу приписів ст. 45 вищезазначеного Закону, перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 01.03.2016 року, а не з 18.03.2014 року, як помилково вважає Апелянт.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, правильно визначивши складові заробітної плати державного службовця, не врахував, що приписи п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» не містять обмежень щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови допущено порушення норм матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати, ухваливши нову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 6 ст. 94 КАС України закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з Лівобережного об'єднаного УПФ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в сумі 1 157,53 грн., сплачених згідно квитанцій від 11.03.2016 року №1284 на суму 551,20 грн., від 20.05.2016 року №208 на суму 606,33 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії за віком, як державному службовцю, з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення та індексації, з яких утримані внески до Пенсійного фонду України.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 як державному службовцю пенсії за віком, з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, індексації, з яких утримані внески до Пенсійного фонду України, згідно отриманих довідок Державного управління справами про складові заробітної плати від 13 березня 2014 року №17.2-857, від 27 березня 2014 року №17.2-890 та розшифровки інших виплат від 26 лютого 2016 року №17.1-674, з 01 березня 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 40379527) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 1 157 (тисяча сто п'ятдесят сім) гривень 53 копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.