Постанова № 58371783, 08.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2016 рокусправа № 804/14364/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представника відповідача - Васюченко М.Е. (довіреність від 13.01.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украфід"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у справі № 804/14364/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украфід" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Украфід" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати:

податкове повідомлення-рішення № 0002472204 від 26.08.2015 р., яким Позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 53 297,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 42 638,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10 659,50 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0002492204 від 26.08.2015 р., яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 67 144 грн.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів ґрунтуються на висновках актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів їх підприємства та матеріалах кримінальної справи, в той час, як такі висновки мають характер припущень та за відсутності судового рішення, в даному випадку - вироку суду, що набрав законної сили, яким би правочин визнавався нікчемним, висновки Відповідача про нереальність господарських відносин є передчасними. Реальність виконання укладених з контрагентами ТОВ «Амарант Груп» та ТОВ «Гордон-Сервіс» договорів підтверджується належно оформленими первинними документами. Відносно начебто відсутності у вказаних контрагентів персоналу, основних фондів та транспортних засобів зазначають, що такі факти не можуть бути свідченням неможливості виконання цими контрагентами послуг їх підприємству, при цьому основні та транспортні засоби могли бути орендовані або були взяті у лізинг у третіх осіб, що податковим органом не перевірялось. Звертають увагу на те, що контрагенти Позивача на час здійснення господарських операцій мали статус юридичної особи та були платниками ПДВ. Вважають, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер, а тому їх підприємство не може відповідати за будь-які дії своїх контрагентів. (том 1 а.с.2-6)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Украфід" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено у повному обсязі.

Постанова суду, яка фактично є повною копією акту перевірки, обґрунтована тим, що надана Позивачем первинна документація за відсутності підтвердження факту вчинення договорів їх виконавцями не є достатнім доказом реальності господарських операцій та не свідчить про їх укладання та виконання. Пояснення офіційних осіб контрагентів відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій навіть за відсутності вироків додатково свідчить про нереальність укладених між Позивачем та його контрагентами правочинів. (том 2 а.с.75-81)

ТОВ «Украфід», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року та прийняти нову постанову про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується доданими до перевірки та належним чином оформленими первинними документами, які не спростовуються податковим органом. Звертають увагу на те, що ними до суду першої інстанції надавалися документи на факту реальності вчинення господарських операцій, але вони були залишені судом поза увагою. Разом з тим, за відсутності вироку, що набрав законної сили, протоколи допиту свідків не можуть вважатися належними та допустимими доказами, така інформація може бути використана лише у рамках відповідної кримінальної справи. Відносно використання при формуванні висновків акту перевірки даних баз інформаційних ресурсів податкового органу зазначали, що така інформація не може вважатися допустимою, адже оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції мають лише відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Крім того, такі інформаційні бази не мають статусу офіційних , не сертифіковані та можуть містити помилки, у зв'язку з чим інформація, що у них означена, не може бути належним доказом у справі. Звертають увагу на те, що основні та транспортні засоби не обов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, адже можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб. Крім того, у обґрунтуванні апеляційної скарги додатково зазначають щодо невідповідності сум збільшення грошових зобов'язань та зменшення від'ємного значення сум ПДВ, зазначених у акті перевірці, які за висновками перевіряючих необхідно було їм нарахувати у зв'язку з допущеними порушеннями, сумам, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, прийнятих на підставі цього ж акту. (том 2 а.с.88-94)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Позивач - ТОВ «Украфід», він же заявник апеляційної скарги, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не заявляли.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - Дніпродзержинської ОДПІ, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її необґрунтованість. Вважає, що встановлені актом перевірки порушення, як то завищення податкового кредиту з ПДВ через безпідставне включення сум по взаємовідносинах з ТОВ "Арамант Груп", ТОВ "Гордон-Сервіс", і як наслідок - завищення від'ємного значення сум ПДВ об'єктивно підтверджуються поясненнями директорів вказаних підприємств, допитаних як свідків у кримінальній справі щодо ОСОБА_2, яка звинувачується в умисному ухиленні від сплати податків. Стосовно посилання Позивача щодо невідповідності сум грошових зобов'язань та зменшення від'ємного значення сум ПДВ, зазначених у акті перевірці, які за висновками перевіряючих необхідно було їм нарахувати у зв'язку з допущеними порушеннями, сумам, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, прийнятих на підставі цього ж акту, зазначив лише про те, що такі посилання є безпідставними, оскільки Позивач про це не зазначав у заявленому позові. Зазначив, що судом першої інстанції досліджено усі можливі доказі по даній справі і додатково додати нічого.

Заслухавши представника Відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що ТОВ "Украфід" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 31.10.2012 р. (том 1 а.с.226-228)

У період з 06.08.2015 по 10.08.2015, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України уповноваженими працівниками Дніпродзержинської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Украфід" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Арамант Груп", ТОВ "Гордон-Сервіс" за період з 01.04.2013 р. по 30.06.2015 р., та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації, за результатами якої складено акт №1914/99/04-03-22-04/38422405 від 12.08.2015. (том 1 а.с.12-34)

Перевіркою встановлено порушення:

- пп.14.1.36, пп.14.1.56, пп.14.1.191, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму - 20 719,0 грн. та завищено від'ємне значення по податку на додану вартість у сумі 129 152,0 грн., а саме:

- за жовтень 2014 року занижено податок на додану вартість на суму - 18 033,00 грн. (рядок 18,25 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 р. становить 27817,00 грн. ) (по взаємовідносинам з ТОВ "Амарант Груп" за жовтень 2014 року - 18 033,33грн.);

- за листопад 2014 року зменшено від'ємне значення у сумі - 14 650,00 грн. (рядок 19 та рядок 20.2 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 р. становить 45 250,00 грн.) (по взаємовідносинам з ТОВ "Амарант Груп" на загальну суму 10 716,67 грн. та з ТОВ "Гордон-Сервіс" на загальну суму 3 933,33 грн.);

- за грудень 2014 року занижено податок на додану вартість на загальну суму - 26133 грн. (рядок 18 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р. становить 47 936 грн., рядок 25 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р. становить 2686 грн.) зменшено від'ємне значення у сумі - 45 250,00 грн. (рядок 22, 24 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р. становить 0,0 грн.) та занижено податок на додану вартість у сумі - 2686,00 грн. (рядок 25 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 р. становить 2 686 грн.) у т.ч. (по взаємовідносинам з ТОВ "Амарант Груп" у сумі 67 00,00 грн., та ТОВ "Гордон-Сервіс" 19433,34 грн.);

- за січень 2015 року зменшено від'ємне значення у сумі - 25 833,00 грн. (рядок 19 та 20.1 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 р. становить 43419 грн..) у т.ч. (по взаємовідносинам з ТОВ "Гордон-Сервіс" у сумі 2800,0 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ "Амарант Груп" у сумі 23 033,00 грн.);

- за лютий 2015 року зменшено від'ємне значення у сумі - 43 419,0 грн. (рядок 20, 20.1 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року становить 43 419 грн.) та занижено податок на додану вартість у сумі - 21 919 грн. (рядок 18 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року становить 21 919 грн.) у т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Амарант Груп" у сумі 25 133,00 грн., рядок 26 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року становить 0,0 грн.

Позивач надавав заперечення на вказаний акт перевірки (том 1 а.с.35-43), які згідно відповіді податкового органу від 21.08.2015 р. № 20550/10/04-03-22-04-15 були залишені без задоволення. (том 1 а.с.45-50)

На підставі висновків вказаного акту податковим органом було винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.08.2015 р. № 0002472204, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 53 297,50 грн., в тому числі 42 638 грн. - за основним платежем; 10 659,50 грн. - за штрафними санкціями.(том 1 а.с.10)

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26.08.2015 р. № 002492204, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 67144 грн.(том 1 а.с.11)

Скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Украфід», суд першої інстанції повністю погодився з висновками перевіряючи, про що свідчить ідентичність рішення акту перевірки, та дійшов висновку, що надана Позивачем первинна документація за відсутності підтвердження факту вчинення договорів їх виконавцями не є достатнім доказом реальності господарських операцій та не свідчить про їх укладання та виконання. Пояснення офіційних осіб контрагентів відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій навіть за відсутності вироків додатково свідчить про нереальність укладених між Позивачем та його контрагентами правочинів.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з приписами статті 159 КАС України, судове рішення має бути законним та обґрунтованим, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності судом їх переконливості ( п.1 ч.1 ст.11 КАС України).

За позицією Позивача, надані ними первинні документи складені у повній відповідності до приписів чинного законодавства та у повній мірі підтверджують реальність вчинюваних господарських операцій. Зазначають, що податковим органом не спростовано факт перевезення вантажів (мінеральних добрив), як не спростовано і факт придбання добрив та подальший їх продаж кінцевому споживачу. Договори не признавались нечинними та не скасовувались, до первинних документів, оформлених у відповідності до Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , зауважень у перевіряючи не виникало, їх контрагенти, що надавали послуги з перевезення, зареєстровані платниками ПДВ. За таких обставин посилання податкового органу лише на покази ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (директорів підприємств-контрагентів), допитаних у якості свідків по кримінальній справі відносно ОСОБА_2, яка, як слідує із довідки слідчого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на складання завідомо неправдивих документів фінансово-господарської діяльності підприємств ТОВ «Гордон-Сервіс» та ТОВ «Амарант Груп» з використанням незаконно отриманої печатки ТОВ «Гордон-Сервіс» та незаконно використовуючи реквізити підприємств ТОВ «Амарант Груп» і ТОВ «Гордон-Сервіс», умисно ухилилась від сплати податків на загальну суму 17 720 719,29 грн., вважають передчасними та недостатніми для того, щоб стверджувати про залучення саме їх підприємства для до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

За позицією податкового органу, показань директорів ТОВ «Амарант Груп» та ТОВ «Гордон-Сервіс», що зафіксовані в протоколах допиту як свідків по кримінальній справі відносно ОСОБА_2, яка звинувачується в умисному ухиленні від сплати податків, де вказані особи зазначали, що саме вони не підписували будь-яких документів та не мали відношення до діяльності відповідних підприємств, достатньо для висновку про нікчемність укладених Позивачем із контрагентами правочинів навіть за відсутності відповідного вироку, що також підтверджується і правовою позицією Верховного Суду України з даного питання. При цьому не заперечують, що будь-які зауваження до первинної документації у податкового органу були відсутні, як не спростовують і того, що господарські операції мали місце, однак не з цими контрагентами, адже вказані підприємства не мали матеріальних та трудових ресурсів для надання даного виду послуг (з перевезення вантажів), про що свідчать дані баз інформаційних ресурсів податкового органу.

Таку позицію податкового органу колегія суддів вважає недостатньо обгрунтованою та не підтвердженою належними доказами, оскільки дані перевірок результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, мають бути переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки, підтвердженою документально.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на індивідуальність відповідальності, та обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти (постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки та учасники обізнані стосовно один одного, тощо).

В той же час, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період ТОВ «Техмамонтаж» мало взаємовідносини з ТОВ «Амарант Груп» та ТОВ «Гордон-Сервіс».

Між ТОВ «Амарант Груп» (Перевізник) та ТОВ «Украфід» (Замовник) було укладено договір про надання послуг від 01.10.2014 р. № 0110012, відповідно до умов якого Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажів, а Перевізник приймати їх за обсягом згідно з документами, обумовлених цим Договором. (том 1 а.с.51)

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору Позивачем було долучено до матеріалів справи акти про надання послуг по перевезенню вантажів, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, виписки по банківським рахункам (том 1 а.с.52-157)

Між ТОВ «Гордон-Сервіс» (Перевізник) та ТОВ «Украфід» (Замовник) укладено договір про надання послуг № 0311/12 від 03.11.2014 р., відповідно до умов якого Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажів, а Перевізник приймати за обсягом згідно документів , обумовлених цим договором. (том 1 а.с.158)

Позивачем було надано акти про надання послуг по перевезенню вантажів, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, виписки по банківським рахункам на підтвердження факту виконання умов вказаного договору. (том 1 а.с.159-185)

Також ТОВ «Украфід» було долучено до матеріалів справи договори купівлі-продажу з метою підтвердження факту придбання відповідних товарів, а саме - мінеральних добрив, та видаткові накладні з метою підтвердження поставки придбаного товару кінцевому споживачу. (том 1 а.с.192-219)

Колегія суддів зазначає, що наявні первинні документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до їх змісту у Відповідача жодних претензій не виникало, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені контрагентами Позивача - ТОВ «Амарант Груп» та ТОВ «Гордон-Сервіс» - товари.

В той же час, висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом були здійснені , зокрема, на підставі інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем Дніпродзержинської ОДПІ, відповідно до якої у ТОВ «Амарант груп» та ТОВ «Гордон-Сервіс» відсутні виробничі потужності, основні та транспортні засоби, діяльність вчинювалась з метою формування податкового кредиту для заниження податкового зобов'язання з ПДВ з метою надання податкової вигоди контрагентам-покупцям. При цьому про будь-які порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача податковим органом не зазначалось.

Разом з тим, відомості, що містяться у відповідних базах даних податкового органу,носять суто інформаційний характер та містять лише припущення податкового органу про те, що у вказаного підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання, при цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

Крім того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому колегія суддів зазначає, що на момент вчинення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Амарант Груп» і ТОВ «Гордон-Сервіс» вказані контрагенти були зареєстровані у визначеному законом порядку як юридичні особи та мали статус платника податків.

Відносно посилань податкового органу на встановлені в рамках кримінального провадження № 32015040000000021 обставини, а саме - показання директора ТОВ «Амарант Груп» ОСОБА_3, та директора ТОВ «Гордон-Сервіс» ОСОБА_4, згідно яких фінансово-господарську діяльність відповідних підприємств вони не вели, ніяких документів не підписували та до діяльності підприємств не мають ніякого відношення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню № 32015040000000021 було встановлено, що ОСОБА_2 з жовтня 2014 року по лютий 2015 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на складання завідомо неправдивих документів фінансово-господарської діяльності підприємств ТОВ «Гордон-Сервіс» та ТОВ «Амарант Груп» з використанням незаконно отриманої печатки ТОВ «Гордон-Сервіс» та незаконно використовуючи реквізити підприємств ТОВ «Амарант Груп» і ТОВ «Гордон-Сервіс», умисно ухилилась від сплати податків на загальну суму 17 720 719,29 грн. (том 2 а.с.67)

При цьому вирок, який би набрав законної сили, та яким би достовірно підтверджувалися обізнаність Позивача щодо вищевказаних обставин, чи обставини про залучення саме підприємства Позивача для до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, до суду апеляційної інстанції не надавався.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що самі по собі свідчення директорів підприємств-контрагентів про їх не причетність до підписання документації від імені відповідних товариств у кримінальній справі щодо третьої особи, звинувачуваної в ухиленні від сплати податків , не можуть слугувати єдиною та беззаперечною підставою для визнання правочинів, укладених між ТОВ «Украфід» та ТОВ «Амарант Груп» та ТОВ «Гордон-Сервіс», нікчемними, адже податковим органом не надано доказів обізнаності Позивача про недобросовісний характер діяльності його контрагентів або про допущені ними порушення податкового законодавства, чи неправомірну діяльність третьої особи - ОСОБА_2, звинувачуваної в умисному ухиленні від сплати податків.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту, як не може ставитись у пряму залежність право на податковий кредит та бюджетне відшкодування від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Крім того, матеріали досудового розслідування не можуть бути виключними доказами вини у вчиненні злочину, оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили, як це передбачено частиною другою статті 94 Кримінально-процесуального кодексу України. Згідно частини четвертої статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. При цьому, статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому, суд зазначає, що при дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Таким чином, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому колегією суддів не приймаються до уваги посилання податкового органу на відсутність у контрагентів транспортного засобів для здійснення перевезення вантажів, оскільки доказами таких тверджень виступають лише відомості, що містяться у інформаційних базах податкового органу, що не може вважатися належним та допустимим доказом.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на невідповідності сум донарахування грошових зобов'язань та зменшення від'ємного значення сум ПДВ, зазначених у акті перевірці, які за висновками перевіряючих необхідно було їм нарахувати у зв'язку з допущеними порушеннями, сумам, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, прийнятих на підставі цього ж акту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 58.1. ст.. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення має прийматись або за належним чином оформленими у вигляді акту результатами перевірки, або на підставі податкової декларації, самостійно поданої платником податку. При цьому відповідна підстава нарахування грошового зобов'язання є невід'ємною частиною відповідного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підставою для їх винесення став акт перевірки від 12.08.2015 р. № 1914/99/04-03-22-04/384220405. (том 1 а.с.10,11)

Разом з тим, з огляду на співставлення сум донарахування грошових зобов'язань та зменшення від'ємного значення сум ПДВ згідно акту перевірки та відповідних сум у податкових повідомленнях-рішеннях, колегією суддів встановлено не відповідність таких сум між собою. (том 1 а.с.10,11,33).

До того ж, навіть у самому акті перевірки є невідповідність сум завищення сум податкового кредиту за лютий 2015 року у описовій частині акту та у його висновках. (том 1 а.с.18,33)

Вказані недоліки унеможливлюють встановлення дійсного розміру допущених Позивачем порушень податкового законодавства і, як наслідок, тягнуть за собою скасування відповідних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі такого акту перевірки.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205,207 КАС України, суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украфід"- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у справі № 804/14364/15 - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Украфід" - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002472204 від 26.08.2015 року та №0002492204 від 26.08.2015 року

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.. 212 КАС України.

Повний текст постанови складено 10 червня 2016 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий