Постанова № 58371742, 15.06.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року справа №805/4969/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 р. у справі № 805/4969/15-а (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» звернулось до суду із адміністративним позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги від 07 вересня 2015р. № Ю-1 частково на суму 200000,00 грн. (а.с.3-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року відмовлено в задоволені позовних вимог (а.с.155-158).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.161-166).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що до складу спірної вимоги входять недоїмка, штрафні санкції та пеня, при цьому включений період, що підлягає сплаті за період з квітня 2014 року по липень 2015 року, а отже остання підлягає скасуванню, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII) встановлено, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО), а позивачем в свою чергу до контролюючого органу подавалась заява про звільнення від сплати єдиного внеску, а також отримано відповідь від Торгово-промислової палати (далі - ТПП) на звернення про засвідчення форс-мажорних обставин, якою ТПП відмовила позивачеві з посиланням на те, що Законом № 1669-VII чітко визначений критерій та встановлено звільнення з 14 квітня 2014 року від сплати єдиного внеску, за умови подання відповідної заяви до контролюючого органу, а отже не потрібно додатково засвідчувати факт форс-мажорних обставин. Крім того, апелянтом зазначено, що до вимоги включено суми штрафних санкцій та пені за рішенням відповідача № 0002641700 про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасне перерахування ним єдиного внеску за вказаний період, яке оскаржується позивачем у судовому порядку у справі № 805/4556/15-а.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, колегія суддів встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» зареєстроване в якості юридичної особи, місцезнаходження відповідно до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи , буд. 16, кв. 6 (а.с.11-13).

07 жовтня 2015 року відповідачем згідно зі статтею 25 Закону № 1669-VII та на підставі картки особового рахунку платника, акта перевірки рішень № 0002641700 від 27.06.2014 року сформована та направлена на адресу позивача вимога № Ю-1 від 07 вересня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальну суму 937901,96 грн., яка включає: суму недоїмки у розмірі 901402,32 грн., а також суму штрафних санкцій у розмірі 14158,14 грн., та пені у розмірі 22341,47 грн., які застосовані до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ним єдиного внеску (а.с.10).

Разом із цим, з пояснень та заперечень відповідача, а також матеріалів адміністративної справи вбачається, що недоїмка, визначена у спірній вимозі у сумі 901402,32 грн. включає в себе нарахування єдиного внеску за період саме з квітня 2014 року по липень 2015 року (а.с.43, 54-140). З наведеного вбачається, що у спірній вимозі наявна описка щодо дати станом на яку сформовано спірну вимогу.

Рішенням відповідача № 0002641700 від 27.06.2014 року прийнятого на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 1669-VII до позивача за порушення строків сплати єдиного внеску за період 22.10.2013 року по 20.05.2014 року застосовано штрафні санкції у розмірі 14158,14 грн., та пені у розмірі 22341,47 грн. (а.с.149).

Колегія суддів зазначає, що до складу недоїмки у розмірі 901402,32 грн. входять несплачені позивачем суми єдиного внеску за період з квітеня 2014 року по липень 2015 року (включно), а саме: за квітень у розмірі 5142,06 грн. (було нараховані суми по звіту за травень 2014 року 64748,36 грн., частково сплачено на суму 59606,3); за травень 2014 року у розмірі 57800,06 грн.; за червень 2014 року у розмірі 54418,24 грн.; за липень 2014 року у розмірі 56503,99 грн.; за серпень 2014 року у розмірі 53098,86 грн.; за вересень 2014 року у розмірі 51890,63 грн.; за жовтень 2014 року у розмірі 51449,44 грн.; за листопад 2014 року у розмірі 51330,42 грн.; за грудень 2014 року у розмірі 48176,41 грн.; за січень 2015 року у розмірі 68267,18 грн.; за лютий 2015 року у розмірі 65718,64 грн.; за березень 2015 року у розмірі 72703,76 грн.; за квітень 2015 року у розмірі 70730, 31 грн.; за травень 2015 року у розмірі 66338,03 грн.; за червень 2015 року у розмірі 65570,65 грн.; за липень 2015 року у розмірі 62263,69 грн. Також, до вимоги увійшли суми нарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску згідно рішення № 0002641700 від 27.06.2014 року у розмірі 36499,61 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог виходив з того, що відповідачем правомірно сформовано спірну вимогу про сплату боргу.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції частково не погоджується, з наступних підстав.

Спірним у справі питанням є застосування Законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, стосовно суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом № 2464-VI.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Статтею 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зокрема зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9).

За частино 10 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не видавався.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669-VII розділ VIII «"Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України» Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Пунктом 1 Закону України від 02.03.2015 року № 219-VIII до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI внесено зміни, зокрема пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Пунктом 28 Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VII.

Таким чином, вищевказані зміни до Закону № 2464-VI внесені Законом України від 02.09.2014 р. N 1669-VII, втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 911-VIII, з 01.01.2016 року.

Разом з цим, спірна вимога податкового органу № Ю-1 від 07.09.2015 року прийнята саме в період дії Закону № 2464-VI зі змінами внесеними Законом України від 02.09.2014 р. № 1669-VII, а проблемою даного спору є питання правомірності прийняття органом податкової служби вимоги про сплату боргу (недоїмки) саме 07.09.2015 року.

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» зареєстроване в якості юридичної особи за адресою: 87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи, буд. 16, кв. 6 та перебуває на обліку в органі доходу і зборів, розташованому на території населених пунктів, визначеним вищезазначеним переліком.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області, яке відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), смт. Мангуш також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО).

Спірна вимога податкового органу прийнята саме в період дії редакції Закону № 2464-VI із змінами внесеними Законом № 1669-VII за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а саме сума недоїмки яка зазначена в вимозі у розмірі 901402,32 грн. утворилась з квітня 2014 року по липень 2015 року.

Як зазначалось, за приписами абз. 2 пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, в редакції Закону № 1669-VII, підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Тобто, вказана заява про звільнення подається у будь-який час не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

28 листопада 2014 року ПрАТ «АМЗ» надало до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області заяву № 436-61 від 27.11.2015р., щодо звільнення позивача від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI (зокрема від такого обов'язку як своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на підставі пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції

На вказану заяву Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області листом від 08.12.2014 р. повідомило позивача про відсутність підстав для звільнення ПрАТ «АМЗ» від виконання обов'язків, передбачених частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, оскільки не прийнятий остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

30 квітня 2015 року ПрАТ «АМЗ» надало до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області заяву № 6-м від 30.04.2015р., щодо застосування до пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI (а.с.21).

На вказану заяву Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області листом від 13.05.2015 р. № 2864/08/05-40-013 повідомило позивача про відсутність підстав для звільнення ПрАТ «АМЗ» від виконання обов'язків, передбачених частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI (а.с.22).

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся то Торгово-промислової палати України з заявами про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили).

Позивачем до суду надана копія листа Донецької торгово-промислової палати від 15.07.2015р. №1011/12.12-03, яким позивачу роз'яснені положення законодавства України, а саме, що законом не передбачено в даному випадку підтверджувати настання обставин непереборної сили та надання відповідного сертифікату, оскільки Закон № 2464-VI частиною 2 статті 6 звільнив платників єдиного внеску від виконання обов'язків щодо такої сплати з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО за умови подання таким платником заяви до контролюючого органу про звільнення від сплати єдиного внеску (а.с.24-25).

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач виконав усі залежні від нього дії, а також вимоги Закону № 1669-VII, який з 14 квітня 2014 року по період проведення АТО є спеціальним законом, що звільняє платників податків, які здійснюють свою діяльність на території проведення АТО, за наявності в Переліку населених пунктів, де проводиться АТО - від сплати єдиного внеску за умови подання ним до контролюючого органу заяви про звільнення від сплати єдиного внеску, а також відповідальності за несплату єдиного внеску - за наявності сертифікату ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин.

З огляду на те, що позивачем надані суду підтверджуючи документальні, докази звернення до контролюючого органу з відповідною заявою, а також докази звернення до ТПП, ці факти є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску.

Як вказувалось судом вище, податковим органом до загальної суми спірної вимоги № Ю-1 від 07 вересня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 937901,96 грн., включено, зокрема, недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 901402,32 грн. яка утворилась внаслідок несплати товариством суми єдиного внеску за період з квітня 2014 року по липень 2015 року.

Таким чином, відповідачем неправомірно прийнято спірну вимогу від 07 вересня 2015 року в частині сплати позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску з квітня 2014 року по липень 2015 року у сумі 901402,32 грн., яка утворилась після 14 квітня 2014 року, тобто в період проведення АТО.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску включає в себе несплачену суму недоїмки у розмірі 901402,32 грн. за період з квітня 2014 року по липень 2015 року.

Проте, період, за який позивачем несплачена сума недоїмки з єдиного внеску, а саме: період з квітня 2014 року по серпень 2015 року, частково був включений Мангуською ОДПІ до вимог про сплату ПАТ «АМЗ» єдиного внеску від 04.02.2015 року № Ю-1 та від 05 серпня 2015 року № Ю-1 , які в свою чергу були предметом оскарження у справах № 805/1072/15-а та 805/3602/15-а, залишені без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду, а отже набрали законної сили та є скасованими, у тому числі за частину періоду, що є спірним у справі, яка розглядається а саме: з квітня 2014 року по червень 2015 року, отже у даному випадку спірним залишився період - липень 2015 року, який також входить до періоду, за який товариство звільняється від сплати єдиного внеску з урахуванням встановлених судом обставин в рамках розповсюдження на позивача Закону № 1669-VII.

Стосовно сум штрафних санкцій які застосовані до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ним єдиного внеску за період з 22.10.2013 року по 20.05.2014 року згідно рішення № 0002641700 від 27.06.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, згідно звіту № 1300977238 від 17.10.2013 року позивачу нараховані суми єдиного внеску за вересень 2013 року у розмірі 141581,36 гривень. Дата операції 21.10.2013 року. Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку штрафної санкції, позивачем в погашення сум єдиного внеску за вересень 2013 року: 04.02.2014 року сплачено 53923,1 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 5392,31 грн., та пені у розмірі 5715,84 грн.; 06.02.2014 року сплачено 1077 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 107,7 грн., та пені у розмірі 116,32 грн.; 11.02.2014 року сплачено 6181 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 618,1 грн., та пені у розмірі 698,45 грн.; 12.02.2014 сплачено 1309 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 130,9 грн., та пені у розмірі 149,22 грн.; 25.02.2014 року сплачено 2112 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 211,2 грн., та пені у розмірі 268,22 грн.; 03.03.2014 року сплачено 3515,6 у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 351,56 грн., та пені у розмірі 467,58 грн.; 19.03.2014 року сплачено 1240,7 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 124,07 грн., та пені у розмірі 184,86 грн.; 07.04.2014 року сплачено 4623 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 462,3 грн., та пені у розмірі 776,66 грн.; 10.04.2014 року сплачено 2946 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 294,6 грн., та пені у розмірі 503,76 грн.; 16.04.2014 року сплачено 3412 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 341,2 грн., та пені у розмірі 603,93 грн.; 30.04.2014 року сплачено 1998,5 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 199,85 грн., та пені у розмірі 381,72 грн.; 14.05.2014 року сплачено 4246 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 424,6 грн., та пені у розмірі 870,44 грн.; 20.05.2014 року сплачено 54997,5 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у розмірі 5499,75 грн., та пені у розмірі 11604,47 грн.

27 червня 2014 року, після погашення позивачем нарахованих згідно звіту № 1300977238 від 17.10.2013 року сум єдиного внеску за вересень 2013 року у розмірі 141581,36 гривень, відповідачем прийнято рішенням № 0002641700 від 27.06.2014 року на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 1669-VII, яким до позивача за порушення строків сплати єдиного внеску за період 22.10.2013 року по 20.05.2014 року застосовано штрафні санкції у розмірі 14158,14 грн., та пені у розмірі 22341,47 грн. (а.с.149).

Зазначені суми штрафу та пені увійшли до вимоги про сплату боргу (недоїмки) складеної 07 вересня 2015 року.

Рішення Мангуської ОДПІ № 0002641700 від 27.06.2014 року було предметом оскарження у судовому порядку, а саме: у справі Донецького окружного адміністративного суду № 805/4556/15-а. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі № 805/4556/15-а, яка набрала законної сили станом на час розгляду даної справи, позов було залишено без розгляду. Отже, рішення відповідача є чинним.

Але суд, з урахуванням встановлених обставин, встановив, що незважаючи, що наведене рішення Мангуської ОДПІ № 0002641700 від 27.06.2014 року і включає в себе нарахування штрафів та пені за несвоєчасну сплату ПрАТ «АМЗ» суми єдиного внеску за вересень 2013 року, проте, згідно з розрахунком до вказаного рішення нараховані позивачеві штрафні санкції та пеня саме у період з 22.10.2013 року по 20.05.2014 року (включно).

Як зазначалось вище, відповідно до Закону № 2464-VI, в редакції Закону № 1669-VII, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

З наведеного вбачається, що відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкції за період 2013 рік, та пеня у період з 21 січня 2014 року по 10 квітня 2014 року, та неправомірно з 14 квітня 2014 року, оскільки з 14 квітня 2014 року до товариства відповідальність, штрафні та фінансові санкції не застосовуються.

На підставі викладеного, відповідачем неправомірно включено до вимоги суми штрафних санкцій у розмірі 6465,40 грн., та пені у розмірі 13460,56 грн., які нараховані після 14 квітня 2014 року.

Таким чином, відповідачем неправомірно прийнято спірну вимогу від 07 вересня 2015 року в частині сплати позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску з квітня 2014 року по липень 2015 року у сумі 901402,32 грн., яка утворилась після 14 квітня 2014 року, тобто в період проведення АТО та сум штрафних санкцій у розмірі 6465,40 грн., та пені у розмірі 13460,56 грн., які нараховані після 14 квітня 2014 року.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду із вимогами про часткове скасування вимоги на 200000 грн. позивач фактично просив скасувати повністю вимоги від 07 вересня 2015 року № Ю-1 на суму 937901,96 грн., а скрутне матеріальне становище не давало змогу товариству сплатити суму судового збору, встановлену за подачу позову про повне скасування вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів зазначає, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, колегія суддів вважає, що єдиною належною підставою для захисту порушеного права позивача, з урахуванням встановлених судом обставин є скасування вимоги на суму боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 921328,28 грн., в частині: недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 901402,32 грн. яка утворилась внаслідок несплати товариством суми єдиного внеску за період з квітня 2014 року по липень 2015 року, а також суму штрафних санкцій у розмірі 6465,40 грн., та пені у розмірі 13460,56 грн., які застосовані до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ним єдиного внеску за період з 22.10.2013 року по 20.05.2014 року згідно рішення № 0002641700 від 27.06.2014 року та які нараховані після 14 квітня 2014 року.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийняті рішення були порушені норми матеріального права, що обумовлює скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови з частковим задоволенням позовних вимог. Всі здійснені документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог частини 3 статті 94 КАС України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 94, 184, 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 р. у справі № 805/4969/15-а задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 р. у справі № 805/4969/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» задовольнити частково.

Скасувати вимогу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07 вересня 2015 року № Ю-1 в частині сплати Приватним акціонерним товариством «Азовський машинобудівний завод» боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 921328 гривні 28 копійки.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 4518 (чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять) гривень стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» (32954671, адреса: 87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи, 16, кв. 6) за рахунок бюджетних асигнувань Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. Леніна, 75, смт. Мангуш, Донецька область, 87400).

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська