Постанова № 58371610, 13.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа № 914/1933/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоальтернатива»

на рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2016р.

у справі № 914/1933/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоальтернатива», с.Зубра Львівської області

до відповідача ОСОБА_2 районної ради Львівської області, м.Сокаль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична ефективність України», м.Київ

провизнання недійсним конкурсу та скасування рішення конкурсної комісії,

з участю представників:

від скаржника ОСОБА_3

від відповідача ОСОБА_4

від третьої особи ОСОБА_5

В ході судового засідання сторонам права і обовязки, передбачені ст.22 ГПК України розяснені.

Відводів складу суду в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв»язку із чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016р. у справі № 914/1933/15 (суддя Мазовата А.Б.) відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоальтернатива», с.Зубра Львівської області до ОСОБА_2 районної ради Львівської області, м.Сокаль про визнання недійсним конкурсу та скасування рішення конкурсної комісії.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоальтернатива» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, враховуючи наступне:

·Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не взяв до уваги обставини порушення відповідачем вимог щодо публікації оголошення про проведення конкурсу, оскільки зі змісту оголошення, яке було опубліковано в газеті, вбачається, що орендодавцем не було дотримано вимог Порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна, затвердженого рішенням ОСОБА_2 районної ради № 88 від 19.05.2011р. (надалі Порядок) та не здійснено публікації визначених конкурсною комісією конкурсних умов, в тому числі щодо вимог до використання об»єкта оренди. Відтак, на думку скаржника, учасники не мали змоги належним чином оформити свої конкурсні пропозиції відповідно та з дотриманням конкурсних умов, які затверджені конкурсною комісією;

·Безпідставно судом не взято до уваги положення Порядку щодо переліку матеріалів, які подаються учасниками конкурсу на розгляд конкурсної комісії, зокрема, як зазначає скаржник, позивач надав для участі у конкурсі разом з конкурсною пропозицією копію Ліценззії НКРЕКП від 12.11.2014р. на виробництво теплової енергії та копію Ліцензії Львівської ОДА від 07.05.2015р. на постачання теплової енергії. Натомість, ТзОВ «Енергетична ефективність України» не подало жодних документів, що підтверджували б право на здійснення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню;

·Як зазначає скаржник, конкурсною комісією визначена специфічна мета використання об»єкта оренди та обов»язкове забезпечення її виконання, що також є однією із обов»язкових конкурсних умов. В даному випадку не лише орендна плата є визначальним критерієм при обранні переможця, а навпаки, у першу чергу слід приймати до уваги забезпечення конкурсантами виконання інших умов конкурсу, в тому числі щодо використання об»єкта за цільовим призначенням, а лиш тоді пропозиції щодо орендної плати. Тобто, на думку скаржника, учасник, який не забезпечує виконання інших умов конкурсу не може бути визнаний переможцем незалежно від запропонованого ним розміру орендної плати.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

ОСОБА_2 районною радою опубліковано в районній газеті Голос з-над Бугу №31-32 від 16.04.2015 р. інформацію про конкурс на право оренди нежитлового приміщення площею 108 кв.м, розташованого за адресою: м.Сокаль, вул. Я.Мудрого, 26, що перебуває на балансі КЗ СРРЛО ОСОБА_2 центральна районна лікарня і є комунальною власністю.

30.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування його як претендента на участь в оголошеному конкурсі на право оренди цього нежитлового приміщення.

Разом із заявою на участь у конкурсі позивачем подано також копії установчих документів товариства, копію повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску, копію ліцензії та конкурсну пропозицію від 30.04.2015 р.

До участі у конкурсі були допущені два учасники: Товариство з обмеженою відповідальністю Біоальтернатива та Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетична ефективність України.

15.05.2015 р. відбулось засідання конкурсної комісії ОСОБА_2 районної ради з питань надання в оренду комунального майна, рішення якого оформлено протоколом №74. За результатами проведеного конкурсу переможцем конкурсу визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетична ефективність України, яке, запропонувавши більшу суму орендної плати, отримало право оренди нежитлового приміщення площею 108 кв.м у м. Сокаль по вул. Я.Мудрого, 26.

Результати конкурсу опубліковано 21.05.2015 р. у районній газеті Голос з-над Бугу.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 6 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна, порядок проведення конкурсу визначається, зокрема, органами місцевого самоврядування - для обєктів, що перебувають у комунальній власності.

Порядок проведення конкурсу на право оренди комунального майна, що належить до спільної власності територіальних громад Сокальського району, затверджений рішенням ОСОБА_2 районної ради Львівської області від № 88 від 19.05.2011 р.

У п. 7 Порядку проведення конкурсу визначено зміст відомостей та інформації, що публікується в оголошенні про проведення конкурсу, а саме: інформація про обєкт (назва, місцезнаходження, у разі оренди цілісного майнового комплексу - також обсяг і основна номенклатура продукції, кількість і склад робочих місць, рівень прибутковості обєкта за останні три роки, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, наявність майна в заставі, податковій заставі, в оренді); умови конкурсу; дата, час і місце проведення конкурсу; кінцевий термін прийняття пропозицій учасників конкурсу (заяв про оренду і пропозицій договору оренди, що відповідають вимогам конкурсу); інша інформація.

Відповідно до протоколу №70 від 14.04.2015 р., основними вимогами до умов використання обєкта оренди є використання обєкта оренди з метою розміщення обєкту з надання послуг теплопостачання з застосуванням альтернативних видів палива; запропонований найбільший розмір орендної плати за використання обєкта оренди, порівняно з її стартовим розміром; своєчасна і в повному обсязі сплата орендної плати (щомісяця до 12 числа місяця наступного за звітним); ефективне використання орендованого майна відповідно до його цільового призначення та умов договору оренди; здійснення на орендованій площі політики щодо охорони навколишнього природного середовища; дотримання належних умов експлуатації обєкта оренди; збереження обєкта оренди, забезпечення заходів протипожежної безпеки орендованого майна; заборона: а) на передачу орендованого приміщення або його частини у суборенду, б) на приватизацію орендованого майна, в) на здійснення в орендованих приміщеннях будь-якої діяльності, яка може негативно впливати на стан обєкта оренди або діяльність балансоутримувача; здійснення своєчасно та за свій рахунок капітального, поточного та інших видів ремонту орендованого майна; відшкодування балансоутримувачу витрат, повязаних зі сплати частини земельного податку, яка припадає на орендовані приміщення; тільки з дозволу орендодавця змінювати план орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості; неможливість компенсації без попереднього погодження з орендодавцем у разі припинення або розірвання договору невідємних поліпшень орендованого майна; страхування орендованого майна протягом 5 днів після укладення договору оренди; компенсація витрат на проведення оцінки обєкта оренди та на публікацію в місцевій пресі оголошення про проведення конкурсу за рахунок переможця конкурсу. Основним критерієм визначення переможця конкурсу є найбільший розмір орендної плати при обовязковому виконанні фіксованих умов конкурсу та додаткових пропозицій.

Умовами конкурсу відповідно до п. 8.1. Порядку проведення конкурсу, є розмір орендної плати; ефективне використання обєкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації обєкта.

Відповідно до п. 9 Порядку проведення конкурсу основним критерієм визначення переможця є максимальний розмір орендної плати при обовязковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу.

Таким чином, вимоги, які викладені у протоколі №70 від 14.04.2015 р., лише деталізують умови конкурсу, що визначені у п. 8.1. Порядку проведення конкурсу.

В оголошенні про проведення конкурсу було зазначено про стартовий розмір орендної плати та мету використання обєкта оренди розміщення обєкту з надання послуг теплопостачання з застосуванням альтернативних видів палива.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом зазначених норм, права або інтереси особи підлягають судовому захистові у разі їх порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, яким чином відсутність додаткової інформації про умови конкурсу в оголошенні вплинула на формування його конкурсної пропозиції, зокрема, в частині цінової пропозиції, яка виявилася нижчою за пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична ефективність України.

В оголошенні про проведення конкурсу також зазначено про можливість отримання потенційними орендарями додаткової інформації щодо проведення конкурсу у відділі управління комунальним майном ОСОБА_2 районної ради та зазначено номери телефонів для отримання додаткової інформації щодо проведення конкурсу.

Як стверджує позивач, 30.04.2015 р. він звернувся до відповідача із заявою про зарахування ТзОВ Біоальтернатива як претендента на участь в оголошеному конкурсу на право оренди. З наведеного випливає, що позивач вчасно (за 15 днів до проведення конкурсу) був ознайомлений про проведення відповідачем конкурсу. Позивач також був додатково повідомлений відповідачем про дату, час та місце проведення конкурсу, уповноважений представник позивача був присутнім на засіданні конкурсної комісії, на якому було розкрито конкурсні пропозиції та визначено переможця.

Слід також зазначити, що позивач не був позбавлений можливості через уповноважених представників ознайомитися із умовами проведення конкурсу.

Відповідно до статті 23 Закону України Про теплопостачання господарська діяльність з виробництва теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.

Згідно із повноваженнями, наданими Законами України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг, Про ліцензування певних видів господарської діяльності, Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1073/2011, комісія здійснює, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії).

Відповідно до статті 17 Закону України Про теплопостачання ліцензування певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, належить до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно із пунктом 2.1. Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджених постановою НКРЕ від 26.04.2006р. №540, провадження на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії можливо при наявності джерел теплової енергії (теплоелектроцентралі, установки з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії) у власності або користуванні ліцензіата.

Відповідно до пункту 40 постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. №756 Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності до заяви про видачу ліцензії на виробництво теплової енергії має надаватися, зокрема, засвідчена в установленому порядку копія документа, що підтверджує право власності субєкта господарювання або оренди ним виробничих обєктів, де провадитиметься відповідний вид господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що обєктами у сфері теплопостачання є теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також обєкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж. Зазначеною статтею також визначено, що джерело теплової енергії - виробничий обєкт, призначений для виробництва теплової енергії.

Виходячи з зазначених законодавчих приписів, діяльність з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії та з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії) можлива за умови, якщо у субєкта господарювання (ліцензіата) знаходяться у власності або користуванні виробничі обєкти, де провадитиметься відповідний вид господарської діяльності.

З огляду на те, що комунальне майно, яке було виставлене на конкурс, мало використовуватись саме з метою надання послуг теплопостачання із застосуванням альтернативних видів палива, а також те, що умови конкурсу не містили обовязкової наявності у його учасника будь-якої ліцензії на момент проведення конкурсу, відсутність на момент проведення конкурсу у Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична ефективність України такої ліцензії не було перешкодою для визнання його переможцем конкурсу.

Товариством з обмеженою відповідальністю Енергетична ефективність України долучено до матеріалів справи ліцензію №2587, видану 15.10.2015 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з якої вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю Енергетична ефективність України надано право здійснювати господарську діяльність з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 2.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 р. №276 провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії можливе в разі виконання таких умов: наявності у власності або користуванні ліцензіата виробничих обєктів, де провадитиметься господарська діяльність з виробництва теплової енергії, та відповідного технологічного обладнання і технічної бази для його ремонту та обслуговування або відповідних договорів на виконання ремонтних робіт та надання послуг з обслуговування; наявності працівників відповідного освітнього і кваліфікаційного рівня для провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, тощо.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №2913 від 03.12.2015 р. встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Енергетична ефективність України тариф на виробництво теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій, що виробляється на теплогенеруючих установках, які знаходяться у за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Остів, вул. Л.Українки, 14.

Наведене свідчить, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична ефективність України було відповідне технологічне обладнання і технічна база для його ремонту, є в наявності працівники відповідного освітнього і кваліфікаційного рівня для провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії.

Слід також зазначити, що Порядком проведення конкурсу не вимагається подання доказів (наявності технічної бази, кваліфікованих працівників, тощо) можливості виконання конкурсної умови щодо використання обєкта оренди за цільовим призначенням. Згідно вказаного Порядку (п. 10.3.) можливість виконання умов конкурсу підтверджується зобовязаннями (пропозиціями) учасника безпосередньо в договорі оренди.

Таким чином, твердження позивача про те, що лише він мав реальну можливість забезпечити фактичне виконання конкурсної умови щодо використання обєкта оренди за цільовим призначенням для розміщення обєкта теплопостачання є безпідставним.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Зважаючи на викладене, рішення господарського суду відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в рішенні господарського суду Львівської області від 14.03.2016р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоальтернатива» - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2016р. у справі № 914/1933/15 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

6. Повний текст постанови складено « 15» червня 2016р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Плотніцький Б.Д.