Постанова № 58371548, 08.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа№ 927/1131/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Новицький М.З. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Підгорний К.Є. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.10.2015 року

у справі № 927/1131/15 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер"

про стягнення 68000,00 грн.,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер"

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" про стягнення 34000,00 грн. штрафу та 34000,00 грн. пені.

За зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашер" звернулось з вимогами до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення недійсним.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.10.2015 року у справі № 927/1131/15 у первісному позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" штрафу у розмірі 34000,00 грн. та пені у розмірі 34000,00 грн. відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.03.2013 року № 48-К у справі № 1/12-22-13.

Не погодившись з вказаним рішенням, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати за первісним позовом та за зустрічним, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити за первісним позовом та відмовити повністю в задоволенні за зустрічним позовом.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено, оскільки вказаний строк є присічним.

Апелянт вважає, що сам факт звернення ТОВ "АШЕР" з адміністративним позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду є підтвердженням визнання ним отримання належної копії Рішення № 48-К та вважає його оформленим відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та відповідно до Інструкції з діловодства.

Також скаржник зауважує, що право органу Антимонопольного комітету України, голови територіально відділення Антимонопольного комітету України запитувати (вимагати) інформацію реалізується у зв'язку із виконанням конкретних завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення, зокрема щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 22.10.2015 року у справі № 927/1131/15 разом з доданими до неї матеріалами було повернуто скаржнику на підставі п.п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

12.05.2016 року апеляційна скарга Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Скрипка І.М., Тищенко О.В., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.06.2016 року.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

15.06.2012 року на адресу Товариства надійшла вимога Відділення від 08.06.2012 року №02-26/1-2558/18 про надання інформації в зв'язку з проведенням досліджень ринку прийому (збору) склотари на підставі чинного законодавства та доручень голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону. Термін надання інформації до 20.06.2012 року

Листом від 19.06.2012 року за №563 Товариство прохало для надання відповіді надати належним чином завірені копії доручень голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону.

Листом від 01.02.2013 року за №02-26/1-639 Відділення направило Товариству копію розпорядження адміністративної колегії від 30.01.2013 року №24-рк про початок розгляду справи №1/12-22-13 за ознаками вчинення останнім порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Вимогою від 07.02.2013 року №02-26/1-756 Відділення вимагало від Товариства надати зазначені у вимозі копії документів та повідомити про причини неподання інформації на вимогу від 08.06.2012 року № 02-26/1-2556/18.

Листом від 19.02.2013 року №149 Товариство надано відповідь у якій, зокрема, зазначено, що єдиною причиною неподання запитуваної інформації є відмова територіального відділення АМКУ ознайомити Товариство з документами, на підставі яких територіальне відділення має право таку вимогу заявляти. До листа додано копії витребуваних вимогою від 07.02.2013 року документів, крім п. 2 вимоги.

Листом від 04.03.2013 року №02-26/1-1232 Відділення надіслало Товариству копію подання про попередні висновки у справі №1/12-22-13.

Листом від 13.03.2013 року №206 Товариство повідомило Відділення про свою незгоду з висновками подання. Прохало надіслати на його адресу копії доручень голови Антимонопольного комітету України на підтвердження повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону.

Рішенням адміністративної колегії Відділення від 19.03.2013 року №48-К у справі №1/12-22-13 визнано, що Товариство не надавши інформацію територіальному відділенню на вимогу голови від 08.06.2012 №02-26/1-2556/18 в строк, встановлений головою територіального відділення, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 06.08.2013 року №09 01-1590 Копію вказаного Рішення було вручено Товариству 08.04.2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі №825/1605/13-а позов Товариства було задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано Рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року у справі №825/1605/13-а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року було скасовано. Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства до Відділення про визнання протиправним та скасування рішення було закрито.

Як зазначалось, позовними вимогами Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" 34000,00 грн. штрафу та 34000,00 грн. пені.

Позовні вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вмотивовані тим, що відповідачем порушено законодавство про захист економічної конкуренції за яке рішенням від 19.03.2013 року.

Позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" у даній справі є визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 19.03.2013 року №48-К у справі №1/12-22-13.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" обґрунтовані тим, що викладені у рішенні висновки не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, саме рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Також зазначає, що ним ще й досі не отримано належним чином оформленої копії оскаржуваного рішення. Вважає, що строк оскарження рішення не можна вважати пропущеним, оскільки Товариство зверталося з позовом до адміністративного суду яким було порушено провадження у справі і лише ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року йому було роз'яснено право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зустрічний позов є взаємно пов'язаним з первісним, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 року у справі №927/1131/15 його прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у відповідності до ст.60 Господарського процесуального кодексу України.

Відділення зустрічних позовних вимог не визнало. Вважає, що мало належні повноваження для витребування у Товариства запитуваної інформації, правових підстав щодо надання копій відповідних доручень не було. Відділенням було направлено належним чином завірену копію Рішення. Товариством пропущено встановлений законодавством строк для оскарження Рішення.

Правомірність прийнятого Відділенням рішення щодо накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, і стало причиною виникнення спору.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Рішенням адміністративної колегії Відділення від 19.03.2013 року №48-К у справі №1/12-22-13 визнано, що Товариство не надавши інформацію територіальному відділенню на вимогу голови від 08.06.2012 №02-26/1-2556/18 в строк, встановлений головою територіального відділення, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Згідно з абзацом четвертим частини другої та частиною п'ятою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 34000,00 грн.

Зобов'язано Товариство надати територіальному відділенню інформацію, передбачену вимогою голови від 08.06.2012 №02-26/1-2556/18, в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання рішення.

Копію вказаного Рішення було вручено Товариству 08.04.2013 року, що підтверджується листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 06.08.2013 року №09 01-1590, і Товариством не оспорюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Товариство в своєму позові посилається на те, що до цього часу ним не було отримано належним чином засвідченої копії Рішення, оскільки на копії, яка була отримана Товариством, відсутній підпис голови колегії та інших членів колегії. На думку Товариства за таких обставин Рішення можливо не було підписане.

Вказане підтверджується копією Рішення, яка наявна в матеріалах справи, отриманого Товариством, на на якій відсутні підписи голови та членів колегії.

З метою перевірки пояснень щодо підписання Рішення у Відділення було витребувано його оригінал який оглянуто у судовому засіданні. Знято ксерокопію з оригіналу, яку долучено до матеріалів справи.

Судом першої інстанції витребуванно та встановлено, що оригінал Рішення підписано головою та членами колегії, виконавцем ОСОБА_8, юрисконсультом ОСОБА_5, секретарем колегії ОСОБА_6, тобто особами, прізвища та підписи яких відсутні на копії Рішення, отриманої Товариством, а тому пояснення щодо не підписання рішення судом не уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону "Про Антимонопольний комітет України" рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 1.1 Національного стандарту України "Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

Як зазначено, у п. 5.27 та п. 5.23 вказаного стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Згідно з п. 3.13.2 Інструкції з діловодства в структурних підрозділах Антимонопольного комітету України, затвердженої наказом голови Антимонопольного комітету України 01.08.1997 року №54/01, яка діяла на дату завірення копії Рішення, копія з документа відтворюється рукописним або машинописним способами, текст документа відтворюється повністю, включаючи елементи бланка, засвідчується підписом службової особи, яка підтверджує відповідність змісту копії оригіналові, і скріплюється печаткою (не гербовою).

Засвідчувальний напис складається за такою формою: слово "Вірно", найменування посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту "підпис".

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що направлена Товариству копія Рішення не відповідає оригіналу, оскільки на вказаній копії відсутні як підписи голови та членів колегії, так і позначка про те, що ці підписи були вчинені. Відсутні назви посад, прізвища та підписи трьох посадових осіб, які підписали Рішення.

Туму, місцевим судом вірно зазначено, що Товариству була направлена копія Рішення яка не відповідає вимогам ч. 1 ст. 24 Закону "Про антимонопольний комітет України".

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що Товариством 23.04.2013 року, тобто у встановлений законом строк для оскарження, було подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування Рішення, який судом було прийнято до розгляду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі №825/1605/13-а позов Товариства було задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано Рішення.

Проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року у справі №825/1605/13-а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року було скасовано. Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства до Відділення про визнання протиправним та скасування рішення було закрито.

Адміністративним судом роз'яснено Товариству право на звернення до суду в порядку господарського судочинства, що Товариством і було зроблено шляхом подання зустрічного позову 10.09.2015 року.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 1, 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції, зокрема, право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов'язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів ( "Голдер проти Об'єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права ( "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36), (рішення Європейського Суду з прав людини справа "Церква села Сосулівка проти України" від 28.02.2008 року заява №37878/02).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Постановою Верховного Суду України від 23.06.2015 року у справі за позовом приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування постанови судом встановлено, що справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМК підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України. Справа розглядалась за заявою відділення АМК яким надано копії ухвал Вищого адміністративного суду України та постанов Вищого господарського суду України які, на думку відділення АМК, підтверджують неоднакове правозастосування судами касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом приймається до уваги, що на дату звернення Товариства з адміністративним позовом про скасування Рішення в Україні існувала практика розгляду цих справ як адміністративними судами, так і господарськими судами. Вказане підтверджується як вищенаведеною постановою Верховного Суду України від 23.06.2015 року, так і постановами Верховного Суду України від 20.11.2007 року №21-1154во06, 20.11.2007 року №21-1078во06, 07.10.2008 року №21-1476во07, 21.05.2013 року №21-146а13, 08.10.2013 року №21-220а13, 22.04.2014 року №16/5005.

Враховуючи, що Товариству було направлено копію Рішення яка не відповідає оригіналу, Товариство своєчасно зверталося з позовом до адміністративного суду за існуючою на той час судовою практикою розгляду цих спорів і факт неправильного визначення ним юрисдикції було встановлено лише судом вищої інстанції, тому суди приходять до висновку, що за таких обставин відмовляти у позові в зв'язку з пропуском встановленого законом присічного строку на оскарження рішення є істотним порушенням права на ефективний засіб юридичного захисту, визначеного ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

По суті прийнятого Рішення судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство є юридичною особою, місцезнаходженням товариства є Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.07.2015 року).

15.06.2012 року на адресу Товариства надійшла вимога Відділення від 08.06.2012 року №02-26/1-2558/18 про надання інформації в зв'язку з проведенням досліджень ринку прийому (збору) склотари на підставі чинного законодавства та доручень голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону. Термін надання інформації до 20.06.2012 року

Листом від 19.06.2012 року за №563 Товариство прохало для надання відповіді надати належним чином завірені копії доручень голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону.

Факт направлення цього листа підтверджується копією фіскального чеку Укрпошти від 20.06.2012 року

Відповіді на цей лист Товариству не було надано.

Листом від 01.02.2013 року за №02-26/1-639 Відділення направило Товариству копію розпорядження адміністративної колегії від 30.01.2013 року №24-рк про початок розгляду справи №1/12-22-13 за ознаками вчинення останнім порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Вимогою від 07.02.2013 року №02-26/1-756 Відділення вимагало від Товариства надати зазначені у вимозі копії документів та повідомити про причини неподання інформації на вимогу від 08.06.2012 року № 02-26/1-2556/18.

Листом від 19.02.2013 року №149 Товариство надано відповідь у якій, зокрема, зазначено, що єдиною причиною неподання запитуваної інформації є відмова територіального відділення АМКУ ознайомити Товариство з документами, на підставі яких територіальне відділення має право таку вимогу заявляти. До листа додано копії витребуваних вимогою від 07.02.2013 року документів, крім п. 2 вимоги, направлення листа за адресою підтверджується копією фіскального чека Укрпошти від 19.02.2013 року та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату.

Листом від 04.03.2013 року №02-26/1-1232 Відділення надіслало Товариству копію подання про попередні висновки у справі №1/12-22-13.

Листом від 13.03.2013 року №206 Товариство повідомило Відділення про свою незгоду з висновками подання. Прохало надіслати на його адресу копії доручень голови Антимонопольного комітету України на підтвердження повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону, отримання листа адресатом підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.03.2013 року адміністративною колегією Відділення прийнято Рішення №48-К у справі №1/12-22-13, за яким, зокрема, на Товариство накладено штраф у розмірі 34 000 грн.

Відповідно до ст. 2, 4 Закону України від 26.11.93 N 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон N 3659) Антимонопольний комітет України оприлюднює інформацію та надає інформацію на запити відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Пунктом 5 частини 1 статті 17 Закону N 3659 встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. споживачів.

Аналогічні приписи міститься у підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 N 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.03.2001 за N 291/5482.

Згідно з ч. 2 п. 2 цього ж Положення свої завдання відділення здійснює у відповідному регіоні, а у випадках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету - за межами регіону.

Заперечуючи зустрічний позов Відділення вказує на те, що зверталося з листом до голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень за межами Харківської області для перевірки необхідної інформації. Однак, доказів про таке звернення Відділенням суду не було надано.

Як зазначає Відділення, відповідні повноваження були надані листами Голови Антимонопольного комітету України:

- від 10.04.2012 року №12-01/2305 яким Відділення було уповноважено провести дослідження щодо наявності ознак порушення в діях ПАТ "САН ІНБЕВ Україна" та його дистриб'юторів на ринках прийому (збору) склотари, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються розподілу прийому (збору) склотари за територіальним принципом; прийняття розпорядження про початок розгляду справи, подання про попередні висновки на проект рішення у справі попередньо погодити з Комітетом;

- від 26.04.2012 року №13-01/222 яким уповноважено Відділення на здійснення дослідження ринку прийому (збору) склотари.

Однак, цими листами Відділення не було уповноважене на здійснення дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону, як про це вказало Відділення у вимозі від 08.06.2012 року, направленій Товариству.

В цих же листах, в якості правової підстави надання Відділенню відповідних повноважень, міститься посилання на п. 11 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5, які зареєстровані Міністерством юстиції України 06.05.1994 року за №90/299, згідно з якими Голова Комітету має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого Комітету, керівника структурного підрозділу Комітету, голови територіального відділення або з власної ініціативи будь-які матеріали, що є в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених на їх розгляд, передати на розгляд іншого органу чи посадової особи.

Як вбачається з письмових поясненнях Відділення від 16.10.2015 року, головою Антимонопольного комітету України на розгляд Відділенню не передавались матеріали (справи) стосовно дослідження ринку прийому (збору) склотари, в тому числі відносно ПАТ "САН ІНБЕВ Україна) на його дистриб'юторів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні за змістом приписи містить й пп. 5 п. 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 року N 32-р.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом (п.13.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

На дату направлення вимоги у Відділення не було повноважень витребувати вказану у вимозі інформацію, оскільки Товариство знаходиться за межами Харківського регіону, матеріали (справи) відносно ПАТ "САН ІНБЕВ Україна) на його дистриб'юторів на розгляд Відділенню не передавались як не надавались і повноваження по здійсненню дослідження ринку за межами Харківського регіону.

Статтею 57 Конституції України кожному гарантовано право знати свої права і обов'язки.

Відповідно до ст. 3, 5 Закону України "Про інформацію" основними напрямами державної інформаційної політики, зокрема, є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Листами від 19.06.2012 року, 19.02.2013 року та від 13.03.2013 року Товариство прохало надати копії доручень голови Антимонопольного комітету України і мало право на це відповідно до Закону України "Про інформацію".

Не отримавши запитувану інформацію Товариство було позбавлено можливості ознайомитися з документами, на підставі яких Відділення має право вимагати надання витребуваної інформації, знати свої права та обов'язки по відношенню до Відділення, що є порушенням положень ст. 57 Конституції України та Закону України "Про інформацію".

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тому, судом першої інстанції вірно встановлено, що у Відділення були відсутні повноваження на витребування у Товариства інформації, яка зазначена у вимозі від 08.06.2012 року Викладені у Рішенні висновки про наявність відповідних повноважень не відповідають обставинам справи.

З огляду на викладене зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

З урахуванням задоволення зустрічного позову, первісний позов про стягнення штрафу та пені, який ґрунтується на Рішенням адміністративної колегії Відділення від 19.03.2013 року №48-К у справі №1/12-22-13, яке визнане судом недійсним, є не обґрунтованим та таким в задоволені якого вірно відмовлено судом першої інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 4-3, ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відділенням не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, а тому відповідні заперечення зустрічного позову до уваги судом не приймаються.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Чернігівської області від 22.10.2015 року у справі № 927/1131/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Чернігівської області від 22.10.2015 року у справі № 927/1131/15 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Чернігівської області від 22.10.2015 року у справі № 927/1131/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської областіа від 22.10.2015 року у справі № 927/1131/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/1131/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

О.В. Тищенко