Постанова № 58371151, 23.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2016 р. Справа№ 910/9602/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Білак В.Ю.

за участю представників:

від позивача: Луцький Я.І. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: Абросімова О.Ю. - за належним чином оформленою довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 р.

у справі № 910/9602/15 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський цукровий завод"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донантрацит"

про стягнення 500 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський цукровий завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" про стягнення 500 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без достатньої правової підстави володіє грошовими коштами позивача, помилково перерахованими позивачем на рахунок третьої особи згідно платіжного доручення №419 від 07.11.2014р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2015р. у справі №910/9602/15 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015р. у справі № 910/9602/15 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015р. у справі №910/9602/15 рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. у справі № 910/9602/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2015р. у справі №910/9602/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015р. та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга умотивована прийняттям судом першої інстанції рішення з недотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015р. у справі №910/9602/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Руденко М.А., прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.03.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.03.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016р. розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відкладено на 06.04.2016р.

03.03.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.04.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016р. розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відкладено на 23.05.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.05.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

У судове засідання 23.05.2016р. відповідач, повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, представників не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, ст. 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Київський апеляційний господарський не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, відкладення справи призведе лише до необґрунтованого затягування її розгляду , матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, і сторонами не повідомлено обставин, які перешкоджають розгляду справи по суті .

У судовому засіданні представник відповідача та третьої особи проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими законом суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 07.11.2014р. платіжним дорученням № 419 позивач перерахував на рахунок ТОВ "Донантрацит" (третя особа) грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. із призначенням платежу: "часткова оплата за одержане вугілля згідно договору №021001 від 02.10.2014р.".

Листами № 838 від 10.11.2014р., № 860 від 12.11.2014р. , направленим в на адресу третьої особи позивач просив повернути помилково перераховані грошові кошти.

20.11.2014р. листом за номером 1/20/11 третя особа повідомила позивача про те, що з 10.11.2014р. ТОВ "Донантрацит" ініціює повернення вищевказаних коштів, про що свідчить платіжне доручення № 246 від 10.11.2014р., проте ПАТ "Дельта Банк" (відповідач, банк) без зазначення причин та законних підстав не перераховує суму в розмірі 500 000,00 грн. з рахунку ТОВ "Донантрацит" на рахунок позивача.

Умотивовуючи свої вимоги до відповідача , як особи, яка на думку позивача, має відповідати за даним позовом, позивач також вказував, що звертався з вимогами № 1051 від 12.12.2014р. до Національного банку України і до ПАТ "Дельта Банк" повернути кошти в розмірі 500 000,00 грн, але кошти повернуті не були.

У зв'язку з цим, позивач , спираючись на ст.ст. 1212 ЦК України, просив зобов'язати відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн., які перераховані помилково на рахунок третьої особи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно, порушуючи права позивача на володіння та розпорядження належним йому майном, тримав кошти у розмірі 500 000,00 грн., не здійснюючи дій, спрямованих на відновлення порушеного права позивача, та порушуючи розпорядження ТОВ "Донантрацит" щодо перерахування даних коштів на рахунок позивача.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду невірним і таким , що суперечить нормам матеріального права, з огляду на таке.

Відповідно ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В обґрунтування позову, ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" зазначав, що ПАТ "Дельта Банк" повинен повернути належні позивачу кошти, які завод помилково перерахував у розмірі 500 000,00 грн. на відкритий у Банку поточний рахунок № 26008002017435 ТОВ «ДОНАНТРАЦИТ» (третя особа) .

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

З матеріалів справи вбачаєтсья, що постановою НБУ № 150 від 02.03.2015р., введено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк .

Згідно ст. 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Пунктом 7.1.2 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Отже, зобов'язальні відносини, що склалися між третьої особою та відповідачем на підставі договору банківського рахунка, мають майново-грошовий характер, відтак, у даному випадку третя особа є кредитором за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Колегія суддів вважає, що Банк у даному спорі не набув майно у користування, адже залишок коштів по розрахунковому рахунку № 26008002017435, на який Завод помилково перерахував кошти, третьою особою у Банку - банкруті знятий не був.

У правовідосинах між клієнтом і Банком, клієнт (ТОВ «ДОНАНТРАЦИТ») є єдиною особою, яка має право вимагати від Банку при закритті рахунку отримання залишку коштів на ньому, у тому числі помилково перерахованих.

Оскільки відносно Банку введено ліквідаційну процедуру, то такі вимоги мають бути пред'явлені клієнтом Банку у рамках дотримання цих процедур.

Враховуючи зазначене, судова колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги до ПАТ "Дельта Банк задоволенню не підлягають. Особою, яка має відповідати за даним позовом є ТОВ «ДОНАНТРАЦИТ»

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015р. у справі № 910/9602/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову позову. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015р. у справі № 910/9602/15 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015р. у справі № 910/9602/15 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський цукровий завод" - відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський цукровий завод" (09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Ентузіастів 6; ЄДРПОУ 00372434) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса 36-Б; ЄДРПОУ 34047020) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №910/9602/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко