Рішення № 58370198, 10.06.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2016 р. Справа № 911/1361/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 хлібоприймальне підприємство»

до першого відповідача ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

та другого відповідача ОСОБА_2 Державного казначейства у ОСОБА_1 районі Головного управління Державного казначейства України у Київській області

про стягнення 85 295,96 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_3 (дов. б/н від 03.09.2015);

від першого відповідача не зявилися;

від другого відповідача ОСОБА_4 (дов. № 01-13/512 від 26.05.2016).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 хлібоприймальне підприємство» (далі позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі перший відповідач) та ОСОБА_2 Державного казначейства у ОСОБА_1 районі Головного управління Державного казначейства України у Київській області (далі другий відповідач) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 85 295,96 грн збитків, завданих протиправною бездіяльністю ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок встановленої судами протиправної бездіяльності першого відповідача, що виявилося у непідготуванні та неподанні висновку про повернення ПАТ «ОСОБА_1 ХПП» надмірно сплачених сум грошових зобовязань, наслідком якої стало понесення позивачем збитків для відновлення свого порушено права, які полягали у виплаті процентів за користування додатковими кредитними коштами, якими позивач був змушений користуватися для здійснення своєї господарської діяльності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2016 порушено провадження у справі № 911/1361/16, розгляд справи призначено на 27.05.2016.

27.05.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11221/16 від 27.05.2016), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

27.05.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01-13/468 від 26.05.2016 (вх. № 11222/16 від 27.05.2016), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2016 розгляд справи відкладено на 10.06.2016.

У судовому засіданні 10.06.2016 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник другого відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачами не заявлено.

Перший відповідач у судове засідання 10.06.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка першого відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника першого відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача та другого відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.01.2014 ОСОБА_1 ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області складено ОСОБА_3 № 28/22-011/24219855 про результати виїзної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 хлібоприймальне підприємство» з питань дотримання вимог податкового, за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012

28.01.2014 ОСОБА_1 ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання ПАТ «ОСОБА_1 ХПП» за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 537 033 грн за основним платежем і 1 грн штрафних (фінансових) санкцій.

З метою уникнення негативних наслідків для діяльності підприємства, як-то податкова застава, адміністративний арешт активів підприємства, примусова реалізація майна підприємства, ПАТ «ОСОБА_1 ХПП» сплатило кошти в розмірі 537 033 грн за основним платежем і 1 грн штрафних (фінансових) санкцій згідно неправомірно винесеного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.01.2014, а також пеню, яка була нарахована ОСОБА_1 ОДПІ ПАТ «ОСОБА_1 ХПП» та сплачена ним в розмірі 22 274,52 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 90 від 27.01.2014 та № 127 від 03.02.2014 (а.с. 17-18).

ПАТ «ОСОБА_1 ХПП» не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 у вересні 2014 року звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі № 810/5126/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 хлібоприймальне підприємство» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.01.2014, видане ОСОБА_1 обєднаною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Київській області.

Листом № 35 від 14.02.2015 (а.с. 37-38) позивач повідомив першого відповідача, що раніше сплачені ПАТ «ОСОБА_1 ХПП» кошти в сумі 537 033 грн за основним платежем і 1 грн штрафних (фінансових) санкцій, а також пеня в сумі 22 274,92 грн відповідно до скасованого податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.01.2014, є надміру сплаченими сумами грошового зобовязання і підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43.1. Податкового кодексу України.

Наявність переплати підтверджується актом звірки № 230-20 від 05.05.2015 та актом звірки № 575-20 від 27.08.2015 № 230-20 від 05.05.2015 та актом звірки № 575-20 від 27.08.2015 (а.с. 39-40).

26.05.2015 позивачем першому відповідачу направлено у відповідності до вимог ст. 43 Податкового кодексу України заяву на повернення помилково або надмірно перерахованих сум грошових зобовязань (а.с. 41), яка 26.05.2015 отримана першим відповідачем.

06.07.2015 позивачем першому відповідачу повторно направлено заяву на повернення помилково або надмірно перерахованих сум грошових зобовязань та лист № 140 від 06.07.2015 із вимогою виконати дії щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань позивача та повідомити про прийняте рішення та дату передачі висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (а.с. 42).

Листом № 378/10/10-15-20-04 від 10.07.2015 (а.с. 44-45) перший відповідач повідомив позивача про неможливість повернення помилково або надмірно сплачених грошових зобовязань по акту перевірки від 15.01.2014 до відповідного рішення суду касаційної інстанції.

У вересні 2015 року позивачем до Київського окружного адміністративного суду було подано адміністративний позов про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, стягнення з бюджету надміру сплачених сум грошових зобовязань.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 у справі № 810/4535/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 хлібоприймальне підприємство» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, ОСОБА_2 Державного казначейства у ОСОБА_1 районі Головного управління Державного казначейства України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити дії, стягнення сум грошових зобовязань визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо неподання висновку про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань з відповідного бюджету для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, зобовязано ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 24219855) надміру сплачених грошових зобовязань у сумі 559308 (пятсот пятдесят девять тисяч триста вісім) грн. 52 коп. та подати його для виконання ОСОБА_2 Державного казначейства у ОСОБА_1 районі Головного ОСОБА_2 Державного казначейства України у Київській області.

02.03.2016 другим відповідачем за висновком першого відповідача перераховано позивачу надміру сплачені грошові зобовязання у сумі 559 308,52 грн, що підтверджується банківською випискою (а.с. 56).

Судом встановлено, що з метою забезпечення господарської діяльності підприємства позивач був змушений користуватися додатковими коштами за договором кредитної лінії № 28 від 24.06.2016 на умовах додаткового договору № 2 від 31.03.2015 (процентна ставка 23,5 % річних за період з 16.03.2015 до закінчення терміну кредитування) Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10026/0671 філії Головне управління по м. Києву та Київській області АТ « Ощадбанк» і додатково сплатити кошти в сумі 85 295,96 грн, як відповідну плату за користування кредитом у період з 16.06.2015 по 01.03.2016 (згідно арифметично правильних розрахунків позивача, а.с. 15-16), в той час як належні йому надмірно сплачені кошти знаходилися на особовому рахунку і протиправно не поверталися першим відповідачем з 15.06.2015, оскільки в силу положень статті 43 Податкового кодексу України помилково або надмірно перераховані суми грошових зобовязань повинні бути повернуті упродовж двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, яка була отримана першим відповідачем 26.05.2015, тобто граничний строк повернення таких коштів закінчився 15.06.2015.

Таким чином, позивач протиправно був позбавлений можливості користуватися та розпоряджатись належними йому коштами у сумі 559 308,52 грн у період з 16.06.2015 по 01.03.2016.

Предметом позову є вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 85 295,96 грн збитків, завданих протиправною бездіяльністю ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно п.п. 43.5., 43.6. ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, слід враховувати, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, вона повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.

Суд встановив, що внаслідок винної протиправної бездіяльності першого відповідача, що полягала у непідготуванні висновку про повернення позивачу надмірно сплачених грошових зобовязань та неподанні його для виконання ОСОБА_2 Державного казначейства у ОСОБА_1 районі Головного управління Державного казначейства України у Київській області, що підтверджено постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 у справі № 810/4535/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016, ПАТ «ОСОБА_1 ХПП» для забезпечення господарської діяльності підприємства вимушене було використовувати додаткові кредитні кошти та сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами в сумі 85 295,96 грн за договором кредитної лінії № 28 від 24.06.2016 на умовах додаткового договору № 2 від 31.03.2015 (процентна ставка 23,5 %), як відповідну плату за користування кредитом згідно договору у період з 16.06.2015 по 01.03.2016 (згідно арифметично правильних розрахунків позивача, а.с. 15-16), а саме: позивач сплачував проценти за користування кредитними коштами, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 72-79), в той час як його власні кошти знаходилися в якості помилково або надмірно перерахованих сум грошових зобовязань на рахунках першого відповідача та протиправно, у порушення вимог ст. 43 Податкового кодексу України не поверталися, позивачу завдано 85 295,96 грн прямих збитків, які підлягають стягнення з Державного бюджету України.

Судом критично оцінюються посилання першого відповідача на те, що договір кредитування № 28 був укладений 24.06.2014 (задовго до виникнення права на повернення надмірно/помилково сплачених коштів) та значно на більшу суму, оскільки ще 28.01.2014 першим відповідачем прийнято скасоване судом податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.01.2014, внаслідок якого позивач сплатив кошти в розмірі 537 033 грн за основним платежем і 1 грн штрафних (фінансових) санкцій згідно неправомірно винесеного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.01.2014, а також пеню, яка була нарахована ОСОБА_1 ОДПІ ПАТ «ОСОБА_1 ХПП» та сплачена ним в розмірі 22 274,52 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 90 від 27.01.2014 та № 127 від 03.02.2014 (а.с. 17-18), тобто позивач вказані витрати поніс до укладення договору кредитної лінії № 28 від 24.06.2014.

Усі інші твердження та заперечення сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 85 295,96 грн збитків, завданих протиправною бездіяльністю ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, у звязку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу судових витрат на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 хлібоприймальне підприємство» (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Паризької Комуни, буд. 6; ідентифікаційний код 24219855) 85 295 (вісімдесят пять тисяч двісті девяносто пять гривень) 96 коп. збитків, завданих протиправною бездіяльністю ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 52; ідентифікаційний код 39469156).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 15.06.2016

Суддя П.В.Горбасенко