Рішення № 58370187, 10.06.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2016 р. Справа № 911/1260/16

За позовом Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2»

про розірвання договору оренди та зобовязання повернути земельну ділянку

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача не зявилися;

від відповідача ОСОБА_3 (дов. № 19042016-2 від 19.04.2016);

ОСОБА_1 (дов. № 19042016-2 від 19.04.2016);

ОСОБА_2 (дов. № 19042016-2 від 19.04.2016).

Обставини справи:

Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області (далі позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» (далі відповідач) про розірвання договору оренди від 07.02.2007, укладеного між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» земельної ділянки загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071 та зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» повернути Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором оренди земельної ділянки від 07.02.2007.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2016 розгляд справи призначено на 20.05.2016.

20.05.2016 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання б/н від 20.05.2016 (вх. № 10694/16 від 20.05.2016), згідно якого представник позивача просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 місцеву прокуратуру Київської області у задоволенні якого відмовлено судом у судовому засіданні 20.05.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2016 розгляд справи відкладено на 03.06.2016.

02.06.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26311/15 від 05.11.2015), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

03.06.2016 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання б/н від 03.06.2016 (вх. № 11718/16 від 03.06.2016), згідно якого представник позивача просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 академію аграрних наук України у задоволенні якого відмовлено судом у судовому засіданні 03.06.2016.

У судовому засіданні 03.06.2016 оголошено перерву до 10.06.2016.

09.06.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 09.06.2016 (вх. № 12247/16 від 09.06.2016), згідно якого останній просив суд відкласти розгляд справи на більш пізній термін у звязку з неможливістю зявитись в судове засідання представника позивача у звязку з перебуванням у відрядженні представника позивача та тим, що між сторонами ведуться перемовини щодо мирного врегулювання спору, яке прийнято судом до розгляду.

09.06.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи від 09.06.2016 (вх. № 122/16 від 09.06.2016), згідно якого останній просив на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжити строк розгляду спору на 15 днів, яке прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні 10.06.2016 представники відповідача заперечили проти відкладення розгляду справи, продовження строку розгляду спору та наполягали на вирішення спору у даному судовому засіданні. Крім того, останні повідомили суд про відсутність у них намірів на ведення перемовин щодо мирного врегулювання спору.

Суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору, вирішив відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що незявлення в судове засіданні 10.06.2016 належним чином повідомленого представника позивача не перешкоджає вирішенню спору; у разі неможливості участі у засіданні місцевого господарського суду певного представника позивач не був позбавлений можливості уповноважити на це іншу особу, у тому числі ту, що не є працівником органу місцевого самоврядування, закінчення двохмісячного строку розгляду спору, а також приймаючи до уваги наявність всіх матеріалів у справі, необхідних для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, доказів відрядження з 09.06.2016 по 13.06.2016 року представника позивача, останнім в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України, суду не надано.

Враховуючи те, що представником позивача не подано суду доказів існування виняткових обставин у розумінні ч. 3 ст. 69 ГПК України та те, що представники відповідача заперечували проти продовження строку розгляду спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про продовження строку розгляду спору.

Водночас, суд звертає увагу сторін у справі, що неодноразові відкладення судового провадження у справі № 911/1260/16, яке триває з 13.04.2016 можуть призвести до порушення гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В той час як запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Європейського суду з прав людини у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011). Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

У судовому засіданні 10.06.2016 представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2007 між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець відповідно до рішення 8 сесії 5 скликання Чабанівської селищної ради № 171 від 14.12.2006 зобовязався надати в оренду, а орендар прийняти у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 2 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в селі Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071, цільове призначення під розміщення спортивних споруд. Вказаний договір зареєстровано Києво-Свячтошинським районним відділом земельних ресурсів 20.02.217 № 506.

Відповідно до п. 1.2. договору термін дії договору 25 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що орендар зобовязується дотримуватися встановлених обмежень та земельних сервітутів.

Відповідно до п. 3.11. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, що був зафіксований в акті передачі на зберігання встановлених межових знаків, про що за пять днів до дня припинення дії договору, складається відповідний акт передачі земельної ділянки.

Згідно п. 6.5 договору договір припиняється у випадках, передбачених Законом України «Про оренду землі» (стаття 31), визначених Земельним кодексом України (статті 141, 143), а також в інших випадках, визначених законодавством.

На виконання договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007 позивач передав відповідачу в користування земельну ділянку площею 2,00 га, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди від 07.02.2007 (а.с. 27), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами перевірки, орендованої відповідачем земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка ТОВ «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» забруднена різного роду відходами, на земельній ділянці знаходяться занедбані будівлі, зазначена земельна ділянка огороджена та вільний доступ до неї відсутній, спортивних споруд не виявлено, що порушує п. 1.1. договору, а саме: «Цільове призначення під розміщення спортивних споруд».

17.12.2015 позивачем було прийнято рішення «Про розірвання Договору оренди земельної ділянки між Чабанівською селищною радою та ТОВ «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» (а.с. 32), яким вирішено доручити селищному голові ОСОБА_6 розірвати спірний договір оренди земельної ділянки.

Крім того, позивач додатково посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо сплати орендної плати за договором від 07.02.2007.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки ним належним чином виконуються зобовязання за договором оренди земельної ділянки від 07.02.2007; відповідно до договору оренди земельної ділянки, термін оренди становить 25 років; відповідачем використовується земельна ділянка згідно п. 1.1. договору оренди для розміщення спортивних споруд (стадіону), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.06.2013 (а.с. 64), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 5117948 від 19.06.2013 (а.с. 65), згідно з яким на спірній земельній ділянці відповідачем збудовані будинок охорони, побутова будівля (роздягальня), тенісний корт, бігова доріжка, стіна підпірна (трибуна); відповідачем сплачується вчасно орендна плата; земельна ділянка не використовується будь-яким іншим чином, аніж за її цільовим використанням передбаченим договором, а відтак відсутні підстави для розірвання договору.

Суд встановив, що рішенням Чабанівська селищної ради «Про погодження місця розташування спортивних спору на земельній ділянці в с. Новосілки ТОВ «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» № 207 від 28.09.2005 (а.с. 68) погоджено ТОВ «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» місце розташування спортивних споруд в с. Новосілки по вул. Новій 1-а (біля школи) на земельній ділянці орієнтовною площею 2,0 га, надано дозвіл ТОВ «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 25 років, зобовязано ТОВ «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» прокласти тротуар по вул. Васильківській в с. Новосілки.

Розпорядженням Виконавчого комітету Чабанівської селищної ради № 306 від 30.12.2006 (а.с. 69) зобовязано керівника ТОВ «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» огородити орендовану земельну ділянку із встановленням будиночка для охорони, спорудити роздягальню, туалет, а також облаштувати місце для встановлення сміттєзбірних контейнерів.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем належним чином виконуються зобовязання щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07.02.2007, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 72-75) та довідкою ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області № 1050/9/10-13-10-16 від 02.06.2016 (а.с. 97).

Предметом позову є вимоги про розірвання договору оренди від 07.02.2007, укладеного між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» земельної ділянки загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071 та зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» повернути Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, в тому числі забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати (ст. 141 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

Відповідно до статей 24 та 25 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 143 ЗК України передбачено, що підставами примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким чином, із наведених норм діючого законодавства та умов договору оренди випливає, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, яка встановлена договором та забрудненням земельної ділянки відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду існування підстав, передбачених ст. 143 ЗК України, необхідних для розірвання договору оренди від 07.02.2007, укладеного між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» земельної ділянки загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та забруднення вказаної земельної ділянками відходами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст. 651 ЦК України, ст. 143 ЗК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі» для розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007, а відтак позовна вимога про розірвання договору оренди від 07.02.2007, укладеного між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» земельної ділянки загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071 є такою, що не підлягає задоволенню судом.

Судом критично оцінюються посилання позивача на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором оренди земельної ділянки від 07.02.2007 в частині сплати орендної плати, оскільки судом встановлено, що відповідачем належним чином виконуються зобовязання щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07.02.2007, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 72-75) та довідкою ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області № 1050/9/10-13-10-16 від 02.06.2016 (а.с. 97).

Усі інші твердження та заперечення сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Також позивачем заявлено вимогу про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» повернути Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071.

Враховуючи те, що позовна вимога про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» повернути Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071 є похідною від вимоги про розірвання договору оренди від 07.02.2007, укладеного між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» земельної ділянки загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071, у задоволенні якої судом відмовлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» повернути Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку загальною площею 2,0 га (забудовані землі землі громадського призначення), розташовану в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Нова, під № 1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено: 15.06.2016

Суддя П.В.Горбасенко