Ухвала суду № 58368081, 13.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 червня 2016 року № 810/1959/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення заборгованості та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, у якому позивач просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 98 678, 00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» пеню на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України за період з 03.04.2012 по 07.06.2016 у розмірі 68 582, 98 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, ч. ч. 4, 5 ст. 99 КАС України.

Приписами норми ст. 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені з Державного бюджету України встановлюється спеціальний строк звернення з позовом до суду, який становить 1095 днів з дня виникнення права позивача на отримання суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відтак з урахуванням строків проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року та надання після закінчення перевірки висновку органу Державної казначейської служби України із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету суд зазначає, що право на звернення до суду із позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією за січень 2012 року виникає у позивача з 03.04.2012. Отже в частині стягнення суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією за січень 2012 року строк звернення до суду із цим позовом сплинув 03.04.2015, в той час як позивач звернувся до суду із позовом 10.06.2016, що підтверджується відтиском штемпеля канцелярії Київського окружного адміністративного суду № 2055/16 на позовній заяві ТОВ «Васт-Транс».

Згідно з п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Також позивач у позові просить стягнути пеню на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України за період з 03.04.2012 по 07.06.2016 у розмірі 68 582,98 грн.

З огляду на вищевикладене, перебіг строку звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення пені за період з 03.04.2012 по 07.06.2016 у розмірі 68 582,98 грн. також починається з 03.04.2012, у зв'язку з чим позивачем пропущено строк звернення до суду в цій частині з 03.04.2012 по 09.06.2013 включно.

Таким чином суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 98 678,00 грн. за січень 2012 року та про стягнення пені за період з 03.04.2012 по 09.06.2013, однак клопотання про поновлення строку звернення до суду з таким позовом позовна заява не містить, як і не надано до суду окремого письмового клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що в свою чергу унеможливлює вирішення питання про поновлення строку звернення до суду на стадії відкриття провадження в адміністративній справі.

У зв’язку з цим позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, з документальними доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст. 106 КАС України.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву без руху.

2.Усунути у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали вказані недоліки, а саме:

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з документальними доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

3.Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/1959/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4.Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.