Постанова № 58367337, 07.06.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Житомир справа № 295/17350/15-а

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Капинос О.В., суддів: Токаревої М.С. , Шуляк Л.А. ,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про визнання відмови незаконною та зобов'язання нарахувати компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати та провести виплату нарахованої компенсації,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням уточненої заяви) просить:

- визнати протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області від 09.11.2015 р. №3869/15 - вих, Державної судової адміністрації України від та від 26.11.2015 р. № 61361-15-1470/15, Державної казначейської служби України від 09.11.2015 р. №5-13/3289-28371 незаконною.

- зобов"язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 05 травня 2008 р. по 18 серпня 2015 р.

- зобов"язати Державну казначейську службу України провести виплату нарахованої відповідачами компенсації.

В обґрунтування позову вказав, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2008 у справі №2-а-1442/08 стягнуто на його користь з Державної судової адміністрації України недоотриману заробітну плату та недоотримане щомісячне грошове забезпечення на суму 80105,00 грн. Разом з тим, дане рішення було виконано лише 18 серпня 2015 року. Зазначає, що у зв"язку з несвоєчасною виплати йому суми, стягнутої за судовим рішенням, він звертався із листами до відповідачів для виплати йому компенсації. Проте, йому було відмовлено у такій виплаті. Вважає такі відмови протиправними, а тому просить зобов"язати відповідачів нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 05.05.2008 по 18.08.2015.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, що є одночасно і представником Державної судової адміністрації України, проти позову заперечила, з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зокрема, вказала, що компенсація визначається на нараховані, але вчасно не виплачені суми, які не мають разового характеру. В даному випадку, у зв"язку з існуванням спору, перерахунок заробітної плати було проведено на підставі рішення суду, то відсутні правові підстави для обчислення компенсації. Оскільки вимога про стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати пов"язана з виплатою заробітку за час затримки виконання судового рішення, тобто не з раніше нарахованих і вчасно невиплачених доходів, вважає, що позовні вимоги у цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають. Просить відмовити у позові за безпідставністю.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2008 у справі №2-а-1442/08 позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Тетриоріального управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області в частині стягнення недоотриманої заробітної плати та щомісячного грошового утримання у розмірі 80105,00 грн. задоволено.

Разом з тим, вказане рішення суду було виконано лише 18.08.2015 року.

У зв"язку з несвоєчасною виплатою стягнутої за рішенням суду заробітної плати, позивач звернувся до відповідачів з листами стосовно нарахування йому компенсації втраченої суми доходів.

09.11.2015 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області листом №3869/15 повідомило позивача, що питання щодо тривалого виконання судового рішення не входить до повноважень ТУ ДСА України в Житомирській області. ТУ ДСА України в Житомирській області діє згідно з чинним законодавством України.(а.с.66)

За результатами розгляду заяви позивача, 09.11.2015 Державна казначейська служба України листом №5-13/3289-28371 повідомила позивача, що Казначейство не наділено повноваженнями здійснювати компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв"язку порушенням строків її виплати. (а.с.9).

За результатами розгляду заяви, Державна судова адміністрація України листом від 26.11.2015 № 61361-15-1470/15 повідомила позивачу, що підстав для виплат компенсації втраченої суми коштів від розміру несвоєчасно виплачених 80105,00 грн. немає, оскільки, відповідно до виконавчого листа від 12.08.2014 №2-а-1442/08 Державною казначейською службою України здійснено безспірне списання коштів з рахунку ДСА України за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" у повному обсязі.

Вважаючи такі відмови протиправними, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.

Перевіряючи дії відповідачів на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації згаданого Закону та затвердженим Кабінетом Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів .

При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, яку висловлено в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 року у справі №21-518а14 щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції (ухвала від 17.06.2014 року справа №2а-2705/10/2110) ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" при вирішенні питання щодо наявності підстав для відшкодування особі втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати у випадку донарахування та стягнення таких доходів за рішенням суду.

За змістом ч.2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, відмова Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області від 09.11.2015 р. №3869/15 - вих, Державної судової адміністрації України від та від 26.11.2015 р. № 61361-15-1470/15 щодо не нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати ОСОБА_1 є протиправною.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови Державної казначейської служби України від 09.11.2015 р. №5-13/3289-28371, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 Положення про державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно п.3 Положення, одним із основних завдань Державної казначейської служби України є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

За приписами п.4 Положення Казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема: здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, прийнятих судами, також іншими державними органами встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Так, п.4 Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Казначейство відповідно до покладених завдань та визначених законодавстовом повноважень здійснює виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, прийнятих судами, також іншими державними органами, шляхом безспірного списання і їх перерахування стягувачам та не наділене повноваженнями здійснювати компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв"язку з порушенням строків її виплати.

Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання протиправною відмови Державної казначейської служби України від 09.11.2015 р. №5-13/3289-28371 є безпідставною.

Щодо позовної вимоги про зобов"язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Державної судової адміністрації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 05 травня 2008 р. по 18 серпня 2015 р., суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 15.07.2015 № 104, територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні управління) є територіальними органами Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) та їй підпорядковуються. Територіальні управління утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак територіальне управління Державної судової адміністрації в Житомирській області є територіальним органом Державної судової адміністрації України та їй підпорядковується.

Згідно п.3 Положення основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів та фінансове забезпечення місцевих загальних судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Згідно з п. 4.3 вказаного Типового положення територіальні управління здійснюють функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності територіальних управлінь та місцевих загальних судів.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що територіальні управління здійснюють фінансове забезпечення та організаційне забезпечення діяльності місцевих судів, що становить собою заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду місцевих судів.

При цьому, частиною 2 статті 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів; Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації.

Одночасно , згідно ч.1 ст.148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI Державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Так, ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів, представляє суди у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом (абз. 2 п. 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого ОСОБА_3 суддів України від 22.10.2010 р.).

В той же час згідно до п.п. 30 п. 4 цього Положення ДСА України відповідно до покладених на неї завдань здійснює внутрішній контроль за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, територіальних управліннях, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління ДСА України, аналізує ефективність використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами на основі поданих ними звітів в установленому законодавством порядку.

З огляду на те, що головним розпорядником коштів у сфері діяльності органів судової системи є Державна судова адміністрація України, а підконтрольним їй органом є територіальне управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов"язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 05 травня 2008 р. по 18 серпня 2015 р. та зобов"язання Державної судової адміністрації України виплатити ОСОБА_1 нараховану компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 05 травня 2008 р. по 18 серпня 2015 р.

Щодо зобов"язання Державної казначейської служби України провести виплату нарахованої відповідачами компенсації, то на думку колегії суддів, дана вимога є передчасною.

Щодо доводів представника ТУ ДСА України та ДСА України, що відсутні правові підстави для обчислення компенсації, оскільки перерахунок заробітної плати було проведено на підставі рішення суду, а компенсація визначається на нараховані, але вчасно не виплачені суми, які не мають разового характеру, суд зазначає, що за приписами ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата (грошове забезпечення) відноситься до грошових доходів, які не мають разового характеру.

Тому доводи представника відповідачів з цього приводу є безпідставними, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області та Державної судової адміністрації України, оформлену листами від 09.11.2015 р. №3869/15 - вих та від 26.11.2015 р. № 61361-15-1470/15, щодо не нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати ОСОБА_1.

Зобов"язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 05 травня 2008 р. по 18 серпня 2015 р.

Зобов"язати Державну судову адміністрацію України виплатити ОСОБА_1 нараховану компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 05 травня 2008 р. по 18 серпня 2015 р..

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Суддя М.С. Токарева

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 14 червня 2016 р.