Рішення № 58362228, 08.06.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/9645/13-ц

Провадження №2/592/147/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі:

головуючої - судді Труханової Л.М.,

з участю секретяря- Сахненко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , третя особа: виконавчий комітет Сумської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2013 року позивач по первісному позову Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» ( надалі ПАТ КБ «ПриватБанк) звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якому просить , з урахуванням зменшення позовних вимог , в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 188/Р-07 від 17.08.2007 року та договором про надання траншу № 188/Р-07-01 від 21.08.2007 року, перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в загальному розмірі 120 288,01 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національного банка України на дату розрахунку складає 961101,19 грн., з яких: 40 309,75 дол. США - заборгованість за кредитом; 47 784,21 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 32194,05 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 56,07 кв.м., житловою площею 31,60 кв.м., яка розташована за адресою: вулиця Котляревського 2/6, квартира, 40 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.04.2000 року, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 17.08.2007 року) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені Відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах,підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, з визначеною сторонами вартістю предмета іпотеки в сумі 143 925 грн. 00 коп. і яка має бути початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.08.2007 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду за № 188/Р-07 та договір про надання траншу за № 188/Р-07-01 від 21.08.2007 p., за умовами яких відповідачу надано кредитні кошти у вигляді траншу в розмірі 50000 доларів США на споживчі цілі, строком до 16.08.2012 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредитні кошти та сплатити відсотки у розмірі 16% за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитною угодою та договором про надання траншу. Погашення траншу (кредиту) повинно здійснюватись згідно графіку, зазначеному в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. Сторони дійшли згоди, що при порушенні зобов'язань із погашення кредиту, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 32,00 % річних, розрахованих від суми залишку непогашеної в строк заборгованості за кредитом (п. 4.3 кредитної угоди); за порушення термінів оплати відсотків та повернення кредиту передбачено обов'язок сплатити пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 6.1 кредитної угоди); при порушенні відповідачем строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених угодою більш ніж на 120 днів, відповідач зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову (п. 6.6 кредитної угоди).

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання виконала частково, у зв'язку з чим станом на 03.09.2013 року виникла заборгованість у сумі 120288,01 доларів США, яка складається з наступного: 40309,75 доларів США - заборгованість за кредитом; 47784,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 32194,05 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою та договором про надання траншу 17.08.2007 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4Г уклали договір іпотеки за умовами якого вказані відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 56,07 кв.м., житловою площею 31,60 кв.м., яка розташована за адресою: м. Суми, вулиця Котляревського 2/6, квартира, 40.

Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки складає 143925 грн..

Статтею 589 ЦК України передбачено , що у разі невиконання зобов»язання ,забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу , що визначена на момент фактичного задоволення , включаючи сплату процентів , неустойки , відшкодування збитків, завданих порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат , понесених у зв»язку із пред»явленням вимог , якщо інше не встановлено договором.

18.12.2013р. відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4Г звернулися з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якому просять суд, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати недійсним договір іпотеки від 17.08.2007 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Свої вимоги мотивують тим, що договір іпотеки нібито мав забезпечити виконання зобов'язань за кредитною угодою №188/р-07 від 17.08.2007 року, що передбачено п. 3 договору, але п.7 кредитної угоди передбачено, що угода в частині п.п. 4.5 набирає чинності з моменту підписання, а в інших частинах - з моменту укладання договорів про видачу траншів і надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених в них сум і діє до повного виконання зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, неустойки за цією угодою і договором про видачу траншу. Вказують, що п. 3 договору, яким передбачалось забезпечення кредиту, не набрав чинності в момент підписання кредитної угоди, а договору про видачу траншу 17.08.2007 р. не існувало, він був укладений 21.08.2007 р.

Кредитний договір від 17.08.2007 року, набрав чинності лише 21.08.2007 р., тож договір іпотеки не мав бути укладений раніше ніж набере чинності кредитний договір. Спірна квартира використовується як постійне місце проживання ОСОБА_4.

Верховний Суд України в поставі від 22.11.2010 р. зазначив, що згідно ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.

Відповідно до ст.. 573ЦК України заставою може бути забезпечено вимогу , яка може виникнути в майбутньому.

У ст.. 575 ЦК України іпотеку визначено як один із видів застави.

За ч.4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» , яким регулюються іпотечні правовідносини , зазначено , що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов»язання або задоволення вимоги , яка може виникнути в майбутньому на підставі договору , що набрав чинності.

Згідно ч.2 ст. 7 зазначеного закону в разі , якщо вимога за основним зобов»язанням підлягає виконанню у грошовій формі , розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору , що обумовлює основне зобов»язання , у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв , які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов»язання.

У п. 2 ч.1 ст. 18 закону визначено істотні умови , які повинен містити договір іпотеки, якими є , зокрема, зміст та розмір основного зобов"язання, строк і порядок його виконання та/або/ посилання на правочин , у якому встановлене основне зобов»язання.

Отже чинним законодавством установлено , що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов»язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору , що набрав чинності. Тобто , якщо кредитне зобов"язання взагалі не виникає , тоді в цьому випадку немає чого забезпечувати , тому не виникає ніякої можливості укладання будь-яких акцесорних зобов»язань. Тобто , не чинний договір забезпеченню не підлягає.

Про порушення свого права позивачам стало відомо лише після того , як вони отримали первісний позов разом з додатками. Під час укладання договору іпотеки від 17.08.2007р. їх ознайомили лише з кредитною угодою від 17.08.2007р. і знати про те , що договір про надання траншу буде укладений 21.08.2007р. , а не 17.08.2007р., вони не могли, а отже і знати про те , що кредитна угода не була чинною.

В судовому засіданні представник позивача по первісному позову ПАТ КБ «ПриватБанк»- ОСОБА_5 доводи і вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові і заперечує щодо задоволення зустрічного позову з тих же підстав. Вважає , що позивачі по зустрічному позову пропустили строк звернення до суду.

Відповідач по первісному позову, вона же третя особа по зустрічному позову, ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі по первісному позову та позивачі по зустрічному позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також в судове засідання не з»явились , надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні доводи і вимоги зустрічної позовної заяви підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позові , і з цих же підстав заперечують щодо задоволення первісного позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає первісний позов є не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний таким, що підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.08.2007 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду за № 188/Р-07 та договір про надання траншу за № 188/Р-07-01 від 21.08.2007 p., за умовами яких ОСОБА_1 надано кредитні кошти у вигляді траншу в розмірі 50000 доларів США на споживчі цілі, строком до 16.08.2012 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредитні кошти та сплатити відсотки у розмірі 16% за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитною угодою та договором про надання траншу.(а.с. 18-28)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою та договором про надання траншу 17.08.2007 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4Г уклали договір іпотеки за умовами якого вказані відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 56,07 кв.м., житловою площею 31,60 кв.м., яка розташована за адресою: м. Суми. вул. Котляревського, 2/6 квартира,40 . Майно належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, від 28.04.2000 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 143 925 грн. 00 коп..(а.с. 159-161)

ОСОБА_1В свої зобов'язання виконала частково, у зв'язку з чим станом на 03.09.2013 року виникла заборгованість у сумі 120288,01 доларів США, яка складається з наступного: 40309,75 доларів США - заборгованість за кредитом; - 47784,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 32194,05 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.(а.с. 10-13)

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини.

Договір іпотеки укладався з метою забезпечити виконання зобовязань за кредитною угодою №188/р-07 від 17.08.13 року, дане передбачене п.3 даного договору. В свою чергу п.7 кредитної угоди передбачено, що угода в частині п.4.5 набирає чинності з моменту підписання. А в інших частинах - з моменту укладання договорів про видачу траншів і надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених в них сум і діє до повного виконання зобовязання Позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, неустойки за цією угодою і договором про видачу траншу. З наведеного вбачається, що п.3, яким передбачалось забезпечення кредиту, не набрав чинності в момент підписання кредитної угоди, а договору про видачу траншу не існувало 17.08.2013 року взагалі. Такий договір був укладений лише 21.08.2013 і саме цим договором вже обумовлювався порядок розрахунків по кредиту, сформований графік погашення заборгованості, сплата відсотків по даному кредиту та відповідно набирають чинності положення основної кредитної угоди.

Таким чином, кредитний договір від 17.08.2007 року, набрав чинності лише 21.08.2007 року, тож договір іпотеки не мав бути укладений раніше ніж набере чинності основний договір.

Згідно зі ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх його істотних умов. У разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

За змістом ст. ст. 1046, 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до чинного законодавства, з метою належного виконання зобовязання боржником, а також у цілях запобігання або зменшення негативних наслідків, які можуть наступити у випадку його порушення, зобовязання може бути забезпечено способами, передбаченими у відповідній главі Цивільного кодексу України, або іншими видами забезпечення, передбаченими договором або законом (ст. 546 ЦК). Такими зобовязаннями є: неустойка, порука, гарантія, завдаток, застава та притримання.

Усі вказані в законі засоби забезпечення розрізняються мірою їх впливу, однак слугують для досягнення однієї мети спонукати боржника виконати зобовязання належним чином.

Кожен із перелічених засобів забезпечення зобовязань також створює зобовязальне правовідношення між кредитором і боржником або іншою особою, яка забезпечує зобовязання боржника. Однак, це є правовідношення особого роду і його специфіка полягає у додатковому (акцесорному) характері по відношенню до забезпеченого (основного) зобовязання.

В звязку з чим, додаткове зобовязання кваліфікується як таке, що залежне від існування і дійсності головного договору долю, якого розділяє договір додатковий.

Майнова порука і застава є акцесорними зобов'язаннями. Угода про встановлення названих способів забезпечення виконання зобовязань породжує додаткове, акцесорне зобовязання, що покликане забезпечити виконання головного, основного зобовязання.

Вказаний принцип додатковості акцесорних засобів забезпечення закріплений у ст. 548 ЦК, із змісту якої неможливо не зробити висновок про те, що акцесорне зобовязання завжди залежить від існування основного зобовязання і не може існувати без нього.

Відповідно до ст. 573 ЦК України заставою може бути забезпечено вимогу, яка може виникнути в майбутньому.

У ст. 575 ЦКУкраїни іпотеку визначено як один із видів застави.

За ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», яким регулюються іпотечні правовідносини, іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобовязання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Згідно з ч. 2 ст. 7 цього Закону в разі якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання.

У п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону визначено істотні умови, які повинен містити договір іпотеки, якими є, зокрема, зміст та розмір основного зобовязання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобовязання.

Отже, чинним законодавством установлено, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобовязання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Стосовно позиції позивача по первісному позову відносно пропущення строків звернення з позовом про визнання недійсним Договору іпотеки від 17.08.2007 року, суд зазначає , що відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Про порушене право позивачам стало відомо лише після того ,як було отримано первісний позов разом з додатками, а саме з копією договору про надання траншу за № 188/Р-07-01 від 21.08.2007 року, оскільки під час укладення договору іпотеки 17.08.2007 року позивачів ознайомили лише з кредитною угодою № 188/Р-07 від 17.08.2007 року договір про надання траншу був укладений 21.08.2007 року.

З огляду на вищевикладені норми закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що зустрічний позов про визнання договору іпотеки від 17.08.2007 року б/н підлягає задоволенню , так як на момент підписання іпотечного договору не був укладений кредитний договір, оскільки кошти за ним передані не були, що є підставою для визнання іпотечного договору недійсним. Оскільки вимоги по первісному позову про звернення стягнення на предмет іпотеки залежать від результату вимог щодо визнання недійсним договору іпотеки , то у задоволенні первісного позову слід відмовити..

Керуючись ст.ст.203,546,573,575,589,638, 640, 1046,1048,105 ЦК України, ст.ст. 3.7,, с18,Закону України «Про іпотеку»т.ст.10,11,60,61,88,212,214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки, задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки б/н від 17 серпня 2007 року , укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №4521.

Алеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складений 13 червня 2016р.

Суддя Л.М. Труханова