Справа № 522/6870/16-а
Провадження №2-а/522/486/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Кравчук Т.С.,
при секретарі - Антонецькому С.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити дії -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, у якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 05.02.2016р. в розмірах відповідно до чинного законодавства, також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Представник позивача просив справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача просив справу розглядати за його відсутності, просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченнях на позов.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що до жовтня 1996р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., проживала в Жовтневому районі (з 2002р. Приморський район) АДРЕСА_1, отримувала призначену з 01.03.1996р. пенсію за віком, надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв'язку з чим виплату пенсії їй було припинено.
05.02.2016р. ОСОБА_1 через представника - ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком (Додаток 2 до Порядку № 22-1) в розмірах відповідно до чинного законодавства.
Управлінням Пенсійного фонду виплату пенсії не поновлено.
В листі № 65/А-11 від 25.02.2016р. Управлінням Пенсійного фонду зазначено, що відсутні правові підстави для задоволення заяви, оскільки рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009 року.
Відповідно ст. 147 Конституції України - Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009р. визнано не конституційними положення п. 2 частини 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та втратили силу з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення.
За своїм змістом рішення Конституційного Суду України надає висновок щодо неконституційності положень Закону щодо осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Відповідно ст. 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.?
Зокрема, п. 3 резолютивної частини рішення звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України (254к/96-ВР) положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.
До наступного часу необхідних нормативних актів не прийнято, в зв'язку з чим позивач була змушена звернутися до Управління Пенсійного фонду України через представника.
Таким чином, після ухвалення рішення Конституційним Судом України у пенсіонера відновилось право на отримання раніш нарахованої та призначеної пенсії, а в Управління Пенсійного фонду відновився обов'язок поновити виплату пенсії та виплатити її на першу вимогу пенсіонера.
Відповідно п.2 ч.І ст. 8 Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12).
Верховний Суд України в постанові від 12.05.2015р. по справі № 21-180а15 при вирішенні питання щодо періоду, з якого має бути поновлена пенсія, зазначив:
« ...колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 щодо
неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону № 1058-ІУ виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.»
Відповідно ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно ч.2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.
Відповідно ч.І ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Відповідно ч.І ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначенні (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно п. 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.
Окремі положення Порядку № 22-1, на які посилається відповідач, не приведені у відповідність до Закону, який має вищу юридичну силу ніж підзаконні акти.
Частиною 3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.?
Відповідно ч.2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вищевказаного, оцінивши всі обставини у їх сукупності, суд вважає, що позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,7,8,11,17,86, 159-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 05.02.2016р. в розмірах відповідно до чинного законодавства.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн.20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя 13.06.2016
Судове рішення № 58361591, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 13.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/6870/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: