Рішення № 58360110, 16.05.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9299/15-ц

н\п 2/490/761/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Мамаєвої О.В., при секретарі Баришніковій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", за участі третьої особи Управління у справах захисту прав споживачів у Миколаївській області про стягнення вкладу,-

ВСТАНОВИВ :

17 вересня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" та просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по вкладу у розмірі 37324,82 дол.США та відсотки в сумі 10870,80 дол.США; моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.; витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. та судові витрати у розмірі 6090,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 15.12.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір банківського вкладу № SAMDN 01000722179394 на суму 37324,82 дол. США. Позивачем було внесені на відкритий банком депозитний рахунок готівкові кошти в сумі 37324,82 дол. США, відповідно до умов договору процента ставка за користування внеском протягом строку внеску складала 7,5% річних, період нарахування відсотків по вкладу складає 1 місяць. Також 15.12.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № SAMDN 01000722179394, відповідно до умов додаткової угоди, сторони дійшли згоди, що Банк збільшує відсоткову ставку по депозиту на 2% річних на строк до 15.06.2012 року. Таким чином, в період з 15.12.2011 року по 15.06.2012 року діяла відсоткова ставка 9,5% річних. 18 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення договору та повернення суми депозиту. На день звернення до суду депозитний вклад та відсотки за користування кредитом відповідачем не повернуті. Виходячи з вищевикладеного позивач просив суд позов задовольнити. У судове засідання сторони не зявились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, вказав, що на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив, заперечень проти позову не надав. Справа розглядалася судом у порядку заочного провадження з дотриманням вимог ст.ст. 224-226 ЦПК України. Суд, перевіривши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню. Судом встановлено, що 15.12.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір банківського вкладу № SAMDN 01000722179394, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 37324,82 дол. США, строк на 6 місяців до 15.06.2012 року включно, процентна ставка складає 7,5% річних /а.с.7/. Факт передачі позивачем зазначеної в договору суми вкладу підтверджується квитанцією № 12 від 15.12.2011 року /а.с.10/. Відповідно до п.2 договору, нарахування відсотків по вкладу починається з першого робочого дня, наступного за днем отримання банком коштів і відбувається за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів за рік по відсотковій ставці 7,5% річних з урахуванням п.6, 7 договору /а.с.7/. Згідно п.6 договору, у випадку якщо по закінченні строку вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку, вклад вважається продовженим ще на один строк - 6 місяців. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. При продовженні строку вкладу розрахунок відсотків на кожний новий строк вкладу здійснюється по відсотковій ставці, яка діє в банку для продовжуваних депозитних вкладів даного найменування і строку на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладання додаткових угод до даного договору /а.с.7/. 15 грудня 2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № SAMDN 01000722179394, відповідно до умов додаткової угоди, сторони дійшли згоди, що Банк збільшує відсоткову ставку по депозиту на 2% річних на строк до 15.06.2012 року. 18 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про припинення договору № SAMDN 01000722179394 від 15.12.2011 року та повернення суми вкладу у розмірі 37324,82 дол. США /а.с.13/. Позивачем надано суду розрахунок заборгованості відсотків по депозиту, відповідно до якого у період з 15.12.2011 року по 15.06.2012 року місячні відсотки за депозитом складають 1772,88 дол. США; у період з 16.06.2012 року по 16.09.2015 року місячні відсотки за депозитом складають 9097,92 дол. США. Загальна сума відстоків по депозиту становить 10870,80 дол. США (1772,88 дол. США + 9097,92 дол. США = 10870,80 дол. США), з яким суд погоджується /а.с.11-12/. На день звернення до суду, депозитний вклад в сумі 37324,82 дол. США, а також відсотки у розмірі 10870,80 дол. США позивачу не повернуті. Відповідно до ст.1 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституціїта законів України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій абоубезготівковійформі,увалютіУкраїниабо в іноземній валюті,які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадахнавизначенийстрокзберіганняабобез зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно дозаконодавстваУкраїнита умов договору. Відповідно до ч.1ст.1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку,встановлених договором. Згідно з положенням частин 1, 2ст.1060 ЦК Українидоговір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. За умовами п.7 договору укладеного між сторонами 15.12.2011 року, у вкладника та у банку є право достроково розірвати даний договір, повідомивши про це один одного за два банківські дні до дати розірвання договору. При вимозі вкладника про розірвання договору, строк вкладу якого ще не минув, сума вкладу повертається. За неповний строк вкладу проценти виплачуються за зниженою ставкою /а.с.7/. Таким чином, на підставі письмової вимоги позивача від 18 серпня 2015 року проповерненнягрошового вкладу та коштів з карткового рахунку,Банк був зобов'язаний повернути ОСОБА_1 грошові кошти. Відповідно до п. 5 Постанови Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, в тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, його місце проживання зареєстроване: ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.14/. Частиною 1статті 527 ЦК Українивстановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти зобов'язання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України, передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що позов про повернення банківського вкладу підлягає задоволенню у повному обсязі. Що стосується заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди, вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки: Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків і моральної шкоди. Проте, умовами договору № SAMDN 01000722179394 від 15.12.2011 року, стягнення моральної шкоди у разі порушення зобов'язань не передбачено. Статтями 16, 22 Закону «Про захист прав споживачів», положення якого розповсюджуються на спірні правовідносини, визначено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону. Як вбачається із змісту позовних вимог моральна шкода позивачу спричинена внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за договором банківського вкладу. Тому, вимоги позивача про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню. Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення із відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. Суд вважає можливим задовольнити вказану вимоги частково, а саме у розмірі 3141,83 грн. Так, відповідно до частин 1, 2 ст.84 ЦПК України,витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. З 01 січня 2012 року набрав чинностіЗакон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Статтею 1 вказаного законупередбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Розмір мінімальної заробітної плати, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з січня 2015 року встановлено у 1378,00 грн. Позивач просить стягнути із відповідача на користь позивача понесені витрати на надану правому допомогу у розмірі 4000,00 грн., надавши квитанції на підтвердження понесених витрат, які складаються із наступних витрат: попереднє опрацювання матеріалів - 1 год. (1378,00 грн. х 40% х 1 год. = 551,20 грн.); опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини, вивченяя судової практики з аналогічних спорів, формування правової позиції - 2 год. (1378,00 грн. х 40% х 2 год. = 1102,40 грн.); написання позовної зяви та підготовка документів - 3 год. (1378,00 грн. х 40% х 3 год. = 1653,60 грн.); також, суд бере до уваги участь у судовому засіданні 22.10.2015 року - 8 хв. (1378,00 грн. х 40% = 551,20 грн.; 551,20 грн. х 8 хв. / 60 хв. = 73,49 грн.); участь у судовому засіданні 01.02.2016 року - 34 хв. (1378,00 грн. х 40% = 551,20 грн., 551,20 грн. х 34 хв./ 60 хв. = 312, 34 грн.). В загальному розмірі витрати на правову допомогу складають 3141,83 грн. Відповідно дост.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другоїсторонипонесенінею і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 6090,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3141,83 грн. Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст.525, 527, 611, 1058, 1060, ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", за участі третьої особи Управління у справах захисту прав споживачів у Миколаївській області про стягнення вкладу задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 37324,82 дол.США та відсотки в сумі 10870,80 дол. за договором банківського вкладу № SAMDN 01000722179394 від 15.12.2011 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмір 3141,83 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6090,00 грн.

В задоволенні решти частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О. В. Мамаєва