Ухвала суду № 58359123, 23.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/12073/13 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/783/2942/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

представника ЛКП «Навколо базару» - Єсип І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Львівського комунального підприємства "Навколо базару" та ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Львівського комунального підприємства "Навколо Базару", Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про солідарне стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири згідно квитанцій на невідкладний ремонт з 2006 року у розмірі 85642.00 грн. з врахуванням того, що долар на той час коштував 3 грн. та плюс 180,76 євро витрат за попередній ремонт; солідарне стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 59077.30 грн.; солідарне стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000,00 грн.; солідарне стягнення судових витрат за проведення судової експертизи в розмірі 922.50 грн. та відшкодувати за рахунок винуватців оплаченої суми за проведення експертизи.

Львівське комунальне підприємство "Навколо Базару" звернулось в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги у сумі 12409.49 грн., а також понесених ЛКП "Навколо Базару" судових витрат в розмірі 243.60 грн.

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування збитків, завданих залиттям квартири, про виконання зобов'язань, про примус до проведення внутрішньо квартирного ремонту та про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення - задоволено частково.

Стягнуто у солідарному порядку з Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у користь ОСОБА_2 компенсацію матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 44753,00 грн. (сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят три гривні), згідно експертного висновку, 8155,31 грн., згідно квитанцій, а всього стягнуто: 52908,31 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот вісім гривень тридцять одна копійка).

Стягнуто у солідарному порядку з Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди, в розмірі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).

Стягнуто з у солідарному порядку з Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у користь ОСОБА_2 922,50 грн. (дев'ятсот двадцять дві гривень п'ятдесят копійок) вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи від 31.08.2015 року № 2828.

Стягнуто у солідарному порядку з Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у користь Державного бюджету України 1845,00 грн. (одна тисяча вісімсот сорок п'ять гривень) вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.03.2014 року № 5004.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову Львівського комунального підприємства «Навколо базару» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за отримані житлово-комунальні послуги - відмовлено.

Ухвалою від 11.03.2016 року виправлено описки, допущені судом в абзаці другому резолютивної частини рішення від 10.03.2016 року, замість вказаної суми грошових коштів, які підлягають солідарному стягненню з відповідачів у користь позивача згідно квитанцій 8155.31 грн. слід вважати правильною суму 31735.23 грн., замість вказаної суми грошових коштів, які підлягають солідарному стягненню з відповідачів в користь позивача у якості відшкодування матеріальної шкоди:52908.31 грн. правильно вважати суму 76488.23 грн..

Рішення в апеляційному порядку оскаржили Львівське комунальне підприємство "Навколо базару" та ОСОБА_2, які вважають, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

ЛКП «Навколо базару» в апеляційній скарзі зазначає те, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.12.2008 року № 1431, від 26.11.2010 року № 1654, від 31.05.2011 року № 561 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку" встановлені тарифи за надані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій індивідуально по кожному будинку, складовою яких є поточний ремонт. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 365 від 08.06.2007 року "Про визначення виконавця житлово - комунальних послуг у м. Львові" ЛКП визначено виконавцем таких послуг у житлових будинках м. Львова. Між сторонами склались договірні відносини про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення з виконавцем надання даного роду послуг, до переліку яких входить поточний ремонт. Однак, роботи по заміні конструкцій покрівлі пов"язані з здійсненням будівельних робіт, що відносяться до капітальних робіт не відносяться до повноважень ЛКП "Навколо Базару" та проведення такого роду робіт не входить в перелік обов"язкових послуг, що включено до тарифу. Кошти на проведення капітального ремонту повинні виділятися з місцевого бюджету за цільовим призначенням із визначенням будівельної компанії, що проводитиме роботи з капітального ремонту. Апелянт не погоджується з наявним в матеріалах справи висновком судової будівельно - технічної експертизи від 13.03.2014 року № 5004, в якому сума відновлювального ремонту становить 44753,00 грн., з якої сума коштів у розмірі 7459.00 грн. складає ПДВ, оскільки виходячи з положень розділу 5 Податкового кодексу України, податкові зобов"язання у особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій направлених на отримання послуги, а відтак, вищезазначений висновок не є підставою для виникнення додаткових зобов"язань з надання послуг. Зазначені зобов"язаня можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення ремонту установою, яка є платником ПДВ. Крім цього, апелянт покликається на те, що відповідачами неналежно проводилась оплата за фактично надані послуги з гарячого водопостачання та утримання будинку та прибудинкової території для підтримання будинку в належному технічному та санітарному стані. Щодо строків позовної давності, ЛКП «Навколо базару» зазначає, що відповідачі оплачували заборгованість за отриманні житлово - комунальні послуги, тим самим визнаючи існування заборгованості та наявність договірних відносин між сторонами. Внаслідок виникнення заборгованості ЛКП "Навколо Базару" зверталось із позовними заявами до суду про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, які було залишено без розгляду, а відтак, вищенаведені обставини є достатньою підставою для переривання перебігу строків позовної давності. З наведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити за безпідставністю позовних вимог, зустрічний позов про стягнення боргу за спожиті житлово - комунальні послуги за період з 01.10.2009 року до 01.10.2015 року задовольнити повністю, а в частині стягнення заборгованості в межах зустрічної позовної заяви за період з 01.01.2007 року до 01.10.2009 року провадження по справі закрити із врахуванням рішення Апеляційного суду Львівської області від 28.03.2013 року по цивільній справі №1326/2-315/12.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що неодноразово зверталась до ЛКП "Навколо Базару" із заявою про направлення комісії для виявлення причин залиття і складення відповідного акту, однак ЛКП не вживало жодних заходів як для виявлення, так і для усунення причин залиття квартири. Дані обставини підтверджують, що майнова шкода внаслідок систематичного залиття квартири була завдана їй через бездіяльність працівників комунального підприємства, Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, які не вживали жодних дій для ремонту покрівлі, димохідної труби. А тому, зважаючи на тривалий розгляд справи, з моменту проведення експертизи, станом на сьогодні вартість ремонту зросла, що відповідно збільшує розмір заподіяної їй майнової шкоди з вини ЛКП "Навколо Базару". Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні невірно визначено розмір завданої їй моральної шкоди, оскільки внаслідок бездіяльності ЛКП "Навколо Базару", Львівської міської радим, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, відбувалось систематичне залиття її квартири, чим завдано їй значного стресу. Внаслідок значних переживань, через відсутність коштів на проведення ремонту після залиття квартири та неналежних умов проживання через сирість у квартирі вона важко хворіє, має інвалідність по зору 2-гої групи, а тому розмір моральної шкоди 50000.00 грн. не відповідає розміру завданих їй моральних страждань діями відповідачів.З наведених підстав апелянт просить рішення суду в частині стягнення у солідарному порядку з Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у користь ОСОБА_2 компенсацію матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 44753.00 грн., згідно експертного висновку, 31753.23 грн., згідно квитанцій, а всього стягнуто: 76488.23 грн., стягнення у солідарному порядку з Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди, в розмірі 50000,00 грн. - змінити, а саме стягнути у солідарному порядку з Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у користь ОСОБА_2 компенсацію матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири за проведений необхідний ремонт 28547.47 долари США або 85642.92 грн. з врахуванням зведеної таблиці інфляції з 2006-2009 роки до 2016 року та 180.76 євро; стягнути 59077.30 грн. для закінчення ремонту квартири; солідарно виплатити 1845.00 грн. в бюджет держави за рахунок винуватця за проведення першої судово - будівельної експертизи 30.01.2015 року та повернути їй 922.50 грн. за проведення оплаченої нею другої судово - будівельної експертизи; стягнути у солідарному порядку з Львівського комунального підприємства «Навколо Базару», Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди, в розмірі 1 000 000.00 грн.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 та заперечення щодо задоволення апеляційної скарги ЛКП «Навколо базару», пояснення представника ЛКП «Навколо базару» на підтримання доводів апеляційної скарги ЛКП «Навколо базару» та заперечення щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог. Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Статті 10, 60 ЦПК України передбачають, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частина 2 ст. 60 ЦПК України передбачає, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів. Доказування згідно ст. 60 ЦПК України не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з роз»ясненнями п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК ,шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки від 27.03.2014 року № 740. Вказаний будинок є власністю Львівської міської ради, перебуває на балансі ЛКП «Навколо базару», яке є балансоутримувачем даного будинку та рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово - комунальних послуг у м. Львові» визначене виконавцем житлово - комунальних послуг. Даний факт сторонами не оспорювався.

Судом першої інстанції з пояснень позивачки, її представників, з актів комісії ЛКП «Навколо базару», який було складено на вимогу позивачки лише 30.08.2013 року, встановлено, що з березня 2006 року, через незадовільний технічний стан житлового будинку АДРЕСА_1 внаслідок залиття квартира зазнала пошкоджень, з приводу чого позивачка неодноразово зверталася із відповідними заявами щодо залиття до працівників ЛКП «Навколо базару», Франківської районної адміністрації, Львівської міської ради, а окрім цього із скаргами на бездіяльність ЛКП «Навколо базару» до голови Львівської міської ради та до органів прокуратури.

З акту комісії ЛКП «Навколо базару» від 30.08.2013 року вбачається, що у квартирі позивача наявні старі сліди залиття у двох кімнатах на стелі та стіні. По квартирі виявлені волосяні тріщини шириною розкриття до 1 мм.

Окрім того, для фіксації факту залиття квартири позивач зверталась до громадської організації «Вартові закону», членами якої після огляду квартири складено акт від 26.10.2013 року, що також підтверджує факт залиття квартири, з якого вбачається, що стеля, стіни у коридорі, кухні і одній кімнаті мокрі, а від попереднього залиття, яке мало місце 22.02.2013 року над дверним пройомом в кухні відстала штукатурка, а частина штукатурки розміром 40 на 70 см обвалилася, з'явилися тріщини на стінах і на стелі розміром шириною до 0,5 см, побілка пооблітала і повідставала. У кімнаті над дверима відстала штукарутка і з'явилась тріщина шириною 2,5 см, якої 22.02.2013 року виявлено не було. Виявлені тріщини на стелі і стінах, над шафою виявлено цвіль на стіні. Залиття відбувалося неодноразово, про що свідчить обсипання побілки і штукатурки в місцях залиття і замокання.

З акту, складеного комісією ЛКП «Навколо базару» від 06.11.2013 року, вбачається, що у квартирі ОСОБА_2 виявлено старі сліди залиття у двох кімнатах на стелі та стіні, виявлені волосяні тріщини шириною розкриття до 1 мм.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5004 від 13.03.2014 року, причиною залиття квартири АДРЕСА_1, а саме: кухні, коридору та житлової кімнати під літ. 9-6 могло бути потрапляння атмосферних опадів у вентиляційний канал даної квартири; причину залиття житлових кімнат під літ. 9-7, під літ. 9-8 встановити не надається можливим. Вартість відновлювального ремонту, тобто матеріальних збитків, завданих залиттям квартири АДРЕСА_2 становить 44753,00 грн. З дослідницької частини висновку вбачається, що в приміщенні коридору під літ. 9-1 та кухні під літ. 9-5 сліди залиття наявні на стелі та стінах у вигляді відшарування пофарбування та штукатурки, плям світло-коричневого кольору та потьоків. Стіни та стеля в приміщенні коридору оздоблені клейовим пофарбуванням, стіни та стеля кухні оздоблені покращеним клейовим пофарбуванням візерунком по трафарету. В приміщеннях житлових кімнат під літ. 9-6, під літ. 9-7, під літ. 9-8 сліди залиття наявні на стелі та стінах у вигляді волосяних тріщин чорного кольору та плям світло-коричневого кольору. Стіни та стеля житлових кімнат оздоблені покращеним клейовим пофарбуванням візерунком по трафарету. При огляді горища даного будинку встановлено, що на димовентиляційних каналах які проходять по стіні кухні квартири №9 наявні сліди замокання у вигляді потьоків та плям коричневого та чорного кольорів, на дотик дані канали були вологими. Причиною залиття квартири №9, а саме: кухні, коридору та житлової кімнати під літ. 9-6 могло бути потрапляння атмосферних опадів у вентиляційний канал даної квартири.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2828 від 31.08.2015 року, причиною залиття квартири АДРЕСА_2, а саме: кухні, коридору та житлової кімнати під літ. 9-6 могло виникнути внаслідок потрапляння атмосферних опадів у вентиляційний канал даної квартири; причину залиття житлових кімнат під літ. 9-7, під літ. 9-8 встановити експертним шляхом не вдається можливим.

Враховуючи зазначені висновки судової будівельно - технічної експертизи, суд першої інстанції критично оцінив додані ЛКП «Навколо базару» до матеріалів справи акт приймання в експлуатацію димових та вентиляційних каналів у житлових будинках після капітального ремонту і нового будівництва, згідно якого димові вентиляційні канали квартири АДРЕСА_3 технічним вимогам і придатні для відводу продуктів згорання від побутових газових приладів (печей), а канали в квартирі 2 не придатні і не можуть бути допущені до експлуатації, акти на періодичну перевірку і прочистку димових і вентиляційних каналів від 30.01.2015 року; 30.07.2014 року; 31.01.2014 року; 31.07.2013 року; 30.12.2012року; 31.10.2012 року, згідно яких всі канали в квартирах будинку АДРЕСА_1 відповідають технічним умовам і придатні для відводу продуктів згорання від побутових газових приладів (печей).

Як вбачається з п. 2.2. Статуту Львівського комунального підприємства «Навколо базару», основними напрямками діяльності підприємства є належне утримання житлових будинків та прибудинкової території, згідно з «Правилами користування приміщеннями житлових будинків» та прибудинкових територій, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, незалежно від форми власності статусу квартир та нежитлових приміщень, які розміщені в житловому будинку; забезпечення квартиронаймачів, власників квартир та нежитлових приміщень у житлових будинках якісними житлово-комунальними послугами; забезпечення утримання будинків відповідно до Правил, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76; здійснення технічного контролю за станом житлового фонду; забезпечення підготовки житлового фонду до експлуатації в весняно-літній та осінньо-зимовий періоди /т.1 а.с. 100-106/.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Пунктом 2 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносять до житлово-комунальних послуг і включають прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - цілісність даху над будівлею є мінімальною нормою, яка забезпечує технічну експлуатацію будинку, тому що атмосферні опади у вигляді снігу та дощу при відсутності належного даху призводить до руйнування несучої спроможності конструкції будинку.

Так, згідно «Загальних відомостей про будівлі» - основні конструктивні елементи або частини цивільних будівель- це фундаменти, стіни і окремі опори, перекриття, перегородки, дахи, сходи, вікна і ліхтарі, двері і ворота, балкони, лоджії, галереї. Усі ці елементи по своєму призначенню підрозділяються на конструкції, що несуть, і конструкції, що захищають. Дахи і покриття є конструкціями, що відмежовують будівлю згори і що захищають його від атмосферних опадів, а коли це потрібно, то і від зайвого охолодження зимою або перегрівання влітку. Дахи підрозділяються на горищні і безгорищні. Горищні дахи влаштовують переважно над цивільними будівлями. Безгорищні дахи є конструкцією, що виконує одночасно функції даху і горищного перекриття. Безгорищні дахи цивільних будівель прийнято називати поєднаними дахами. Найважливіша вимога, якій повинні задовольняти усі дахи і покриття, водонепроникність їх верхньої оболонки, яка називається покрівлею.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регламентує права та обов'язки як споживача, так і виконавця цих послуг (ст.ст. 20,21 цьогоЗакону).

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 24 вищевказаного закону балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Пунктом 8 ч.2 ст. 25 цього ж Закону, управитель повинен забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

У відповідностідо ст. ст. 176,178 ЖК України, Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ №45 від 24.24.01.2006р., п. 1.2.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків та споруд, при будинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004р. №150, Правил утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, інших нормативно-правових актів, власник будинку здійснює ремонт даху. Власник житлового будинку (балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа) несе відповідальність перед власником квартири в разі незадовільного утримання будинку або ненадання в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2 Правил технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно з п. 4.4.1, п.4.4.2 Правил під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати відсутність дефектів конструктивних елементів даху. Інженерно-технічні працівники виконавця послуг повинні знати вузли несучих конструкцій і стан покрівлі, особливо в місцях сполучення з водостоками, будівельними конструкціями та устаткуванням, що проходить через покрівлю.

Відповідно до п. 2.4 Правил, якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Водночас поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

Згідно з п. 2.4.1. організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій. Неналежне виконання такими підрядними організаціями взятих на себе договірних зобов'язань є підставою цивільно-правової відповідальності, проте не звільняє виконавця послуг від власних зобов'язань.

Поточний ремонт будинку повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки ЛКП «Навколо базару» є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 та виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, то саме ЛКП «Навколо базару» має обов»язок утримувати в належному технічному стані житловий будинок, проводити поточний ремонт житлового будинку.

На думку колегії суддів безпідставними та необгрунтованими є доводи апеляційної скарги ЛКП «Навколо базару» про те, що ЛКП надавало позивачці послуги, які передбачені Типовим переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради, і які, на думку апелянта, доводять відсутність вини ЛКП «Навколо базару» у завданні ОСОБА_2 майнової шкоди, оскільки такі доводи апелянта, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами, а твердження про те, що працівниками ЛКП «Навколо базару» проводилися профілактичні огляди житлового будинку та його конструктивних елементів, не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність вини ЛКП « Навколо базару» у завданні ОСОБА_2 майнової шкоди внаслідок залиття квартири, оскільки ЛКП, встановивши пошкодження даху та необхідність його ремонту чи заміни, не провело ремонтних робіт. Проведення працівниками ЛКП «Навколо базару» поточного та підтримуючого ремонту покрівлі підрядною організацією на замовлення Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, також не спростовують висновки суду про наявність вини відповідачів, оскільки такі роботи були проведені вже після затоплення квартири АДРЕСА_1

Заперечуючи щодо задоволення позову, представник ЛКП «Навколо базару» зазначала про те, що роботи з ремонту покрівлі будинку АДРЕСА_1 пропонувались до включення у проект Титульного списку житлового фонду, як такий, що потребує капітального ремонту, оскільки роботи по заміні конструкцій покрівлі пов»язані з виконанням будівельних робіт, що відносяться до капітальних ремонтів, не виконуються ЛКП «Навколо базару», кошти на капітальний ремонт житлового фонду виділяються Львівською міською радою цільово з місцевого бюджету, що було підставою звернень ЛКП «Навколо базару» до Львівської міської ради про включення житлового будинку, як такого, що потребує капітального ремонту, до Титульного списку житлового фонду.

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; передачу коштів, матеріально - технічних та інших ресурсів; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Статтями 28, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, повноваження з галузі житлово - комунального господарства, побутового обслуговування, одними із яких є встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад, здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету; управління об»єктами житлово- комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання.

Положення про департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.10.2006 року передбачає, що департамент є виконавчим органом Львівської міської ради, який відповідно до наданих йому повноважень займається укладенням угод та організацією виконання робіт з капітального ремонту житлового фонду, що є у комунальній власності міста, видачею замовлення та виготовлення технічної документації на капітальний ремонт житлового фонду.

Стаття 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на неодноразові звернення до Львівської міської ради і позивачки, і ЛКП «Навколо базару», і Франківської районної адміністрації щодо вжиття ними заходів для ремонту чи заміни покрівлі житлового АДРЕСА_1 віднесення цього житлового будинку в перелік будинків, що потребують капітального ремонту, включення його у проект титульного списку житлового фонду, виділення коштів з метою капітального ремонту будинку, місцевим бюджетом такі кошти не були передбачені, кошти на ремонт даху власником житлового будинку не виділялися, відповідачами не вживались жодні заходи для ремонту чи заміни даху житлового будинку, ремонт даху, який перебував в незадовільному технічному стані, не був проведений, в результаті чого квартира позивачки неодноразово затоплювалася атмосферними опадами, зазнавала пошкоджень, чим позивачці було завдано майнову шкоду.

Відтак, встановивши, що ремонт даху відноситься до капітального ремонту, і такий повинен проводитись за рахунок коштів власника житлового приміщення, яким є Львівська міська рада, тобто, за рахунок коштів місцевого бюджету, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що Львівська міська рада повинна нести солідарну відповідальність за завдану ОСОБА_2 майнову шкоду внаслідок затоплення іі квартири.

Всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідачі не надали суду доказів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про наявність вини відповідачів у завданні позивачці майнової шкоди внаслідок затоплення її квартири.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про доведеність вини відповідачів у завданні ОСОБА_2 майнової шкоди внаслідок залиття квартири, що є підставою для солідарної відповідальності відповідачів. Відповідачі, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не довели належними та допустимими доказами відсутність своєї вини, оскільки саме на відповідача покладено обов»язок доведення відсутності своєї вини у завданні майнової шкоди.

І оскільки висновками експертизи беззаперечно встановлено, що причиною залиття квартири позивачки стало потрапляння атмосферних опадів у вентиляційний канал даної квартири, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що затоплення квартири позивачки АДРЕСА_1 сталося саме з вини ЛКП «Навколо базару», Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, як власника житлового будинку, з вини якої житловий будинок не був включений у список тих, що підлягає капітальному ремонту і кошти цільового призначення на його ремонт, міською радою з місцевого бюджету, не виділялися, що доводить не виконання покладених на них обовязків щодо утримання споруди в належному технічному стані та її ремонту.

Наданими суду доказами позивачкою доведено, що відповідачами не дотримувалися передбачені чинним законодавством вимоги щодо технічного утримання будинку, не вживалися своєчасні заходи для усунення несправності частин споруди, власником житлового будинку не виділялися кошти на його утримання та ремонт, а саме, ремонт чи заміну даху житлового будинку, що стало причиною потрапляння атмосферних опадів до квартири позивачки, її залиття, тобто, спільною бездіяльністю відповідачів позивачці було завдано майнову шкоду.

З висновку судової будівельно - технічної експертизи вбачається, що вартість відновлювального ремонту, тобто, матеріальних збитків, завданих залиття квартири АДРЕСА_1 становить 44753.00 грн., а відтак саме така сума збитків підлягає солідарному стягненню з відповідачів, з вини яких ці збитки були завдані позивачці.

Наявними в матеріалах справи платіжними документами та угодами підтверджується факт проведення позивачкою ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 внаслідок тривалого та систематичного її затоплення, які підтверджують витрати на проведення попереднього ремонту у загальній сумі 31735.23 грн., а відтак суд правомірно частково задовольнив цю вимогу, стягнувши солідарно з відповідачів зазначену суму.

Вірно оцінивши надані позивачкою докази на проведення нею ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позовна вимога про стягнення коштів, затрачених позивачкою на попередній ремонт в розмірі 85000 грн. є необґрунтованою і підлягає лише частковому задоволенню, оскільки, як вбачається з доданих позивачкою квитанцій на підтвердження понесених нею витрат, частина з них підтверджує придбання матеріалів та проведення ремонтних робіт до затоплення квартири, а відтак такі не можуть вважатись належними доказами понесених позивачкою на проведення ремонтних робіт у зв»язку із неодноразовими затопленнями квартири.

З врахуванням ухвали суду від 11.03.2016 року про виправлення описок, суд першої інстанції вірно солідарно стягнув з ЛКП «Навколо базару, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 згідно квитанцій 31735.23 грн., згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизи 44 753.00 грн., а всього 76488.23 грн. майнової шкоди, завданої затопленням квартири АДРЕСА_1

На думку колегії суддів суд першої інстанції, з врахуванням ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, ст. 1167 ЦК України, роз»яснень п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №6 від 01.11.1996 року, п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» №4 від 31.03.1995 року, прийшов до вірного висновку про часткове задоволення вимог позивачки про стягнення моральної шкоди, оскільки розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи те, що залиття квартири позивачки призвело до пошкодження належного їй майна, що потягло моральні переживання, порушення звичного способу життя, яке завдало душевних страждань, враховуючи незручності проживання в пошкодженій квартирі, необхідність проведення ремонту та залучення коштів для відновлення стану квартири, внаслідок чого позивач, яка є особою похилого віку відчувала емоційну напругу, нервозність, переживання, що погіршувало її незадовільний стан здоров'я. Протягом тривалого часу позивачка перебувала у напруженому емоційному стані, порушився її звичний ритм життя, що у будь-якому випадку негативно вплинуло на її психо-емоційний стан. Судом першої інстанції був встановлений причинно-наслідковий зв'язок між діями та бездіяльністю відповідачів та завданням позивачу моральних страждань та переживань, що є підставою для відшкодування моральної шкоди позивачу за рахунок відповідачів.

Суд першої інстанції при визначенні розміру компенсації моральної шкоди, вірно виходив із принципів розумності та справедливості та прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в сумі 50000 грн., при цьому взяв до уваги, що залиття квартири позивача відбувалося протягом тривалого часу та систематично, відсутність будь-якого належного реагування з боку відповідачів на неодноразові звернення позивача та прийняття відповідних мір та заходів, глибину та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивач із врахуванням її віку та стану здоров'я, вимушеність змін звичного ритму повсякденного життя. При цьому суд вірно вважав, що моральна шкода підлягає стягненню з ЛКП «Навколо базару», Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та Львівської міської ради, оскільки бездіяльністю відповідачів позивачці була спричинена моральна шкода, яку суд оцінив в 50000.00 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті житлово - комунальних послуг, а саме, послуг по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 12409.49 грн., нарахованих за період з січня 2008 року до жовтня 2015 року, прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для стягнення цих коштів, оскільки, як встановлено судом, ЛКП «Навколо базару» надавало позивачці послуги по утриманню житлового будинку неналежно, утримувало житловий будинок в неналежному технічному стані, зокрема, дах житлового будинку, що призводило до потрапляння атмосферних опадів у вентиляційний канал квартири і її систематичного затоплення.

З матеріалів справи вбачається, що спір між ОСОБА_2 та ЛКП «Навколо базару» з приводу стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2006 року по жовтень 2009 року у сумі 2467.74 грн. був предметом судового розгляду, і як вбачається з рішення Апеляційного суду Львівської області від 28.03.2013 року, яке набрало законної сили по справі за позовом ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за утримання та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2006 року по жовтень 2009 року у сумі 2467.74 грн., на підставі недоведеності факту надання таких послуг. З врахуванням роз»ясень положень п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», недоведеність ЛКП «Навколо базару» факту надання ОСОБА_2 послуг з утримання будинку та прибудинкової території, є підставою для відмови в задоволенні позову саме з цих підстав.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про безпідставність позову ОСОБА_2 та ЛКП «Навколо базару».

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з"ясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги Львівського комунального підприємства "Навколо базару", ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

Цяцяк Р.П.