Рішення № 58356914, 20.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 334/4959/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Ісаков Д.О.

Провадження № 22-ц/778/1196/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про внесення змін до кредитного договору,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» зазначала, що 27.10.2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 14/2006/0550/Фжк, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 44 000 доларів США на придбання нерухомого майна - квартири № 53, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 68-А, строком до 18.10.2024 року.

Відповідно до п. 1.3.1. Договору відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 10,0 % річних.

За положеннями п. 1.3.2. Договору плата за управління кредитом сплачується Позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,35 % від розміру фактичного залишку заборгованості за Кредитом (без урахування розміру відсотків, які позичальник повинен сплатити Банку).

Відповідно до п.п. 3.3.1-3.3.3 Договору повернення кредиту здійснюється шляхом внесення чергового мінімального платежу в розмірі 570,22 долара США на рахунок № 29099400108501 щомісячно до 20 числа поточного місяця.

В якості забезпечення виконання своїх зобов'язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, інших платежів, передбачених Договором, а також можливих штрафних санкцій, Позичальник 27.10.2006 року уклала з Банком договір іпотеки № 14/2006/0550/Фжк, предметом якого є нерухоме майно, а саме, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Для забезпечення повернення Позичальником кредитних коштів на користь Банку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 27.10.2006 року уклали з Банком договори поруки № 14/2006/0550/Фжк та № 14/2006/0550Фжк1 відповідно, за якими вони поручилися перед Банком за належне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань.

За умовами договорів поруки Поручителі відповідають перед Банком у тому ж обємі, що і Позичальник, солідарно, всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами (п.п. 1.2-1.4 Договорів поруки).

Проте, незважаючи на дані умови договору, Позичальник не виконує своїх обов'язків по погашенню кредиту.

У відповідності до п. 5.2. Договору у разі прострочення Позичальником строків мінімально необхідних платежів по погашенню Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 5.3. Договору, за порушення зобов'язань, що витікають із нього, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 10 % від суми Кредиту за кожен випадок.

Станом на 04.06.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом - 36 337,21 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 763 298,02 грн.;

- заборгованості по сплаті відсотків - 4 791,44 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 100 648, 80 грн.;

- заборгованості за комісією за управління кредитом - 1 414,99 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 29 723,22 грн.;

- пеня за прострочення сплати кредиту - 12 051,30 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 253 149,14 грн.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 14/2006/0550/Фжк від 27.10.2006р. складає 54 594,94 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 1146 819,18 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 14/2006/0550/Фжк від 27.10.2006р. в розмірі 54 594,94 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 1 146 819,18 грн.

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про внесення змін до кредитного договору.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 посилалася на ті обставини, що, дійсно, 27.10.2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та нею було укладено кредитний договір № 14/2006/0550/Фжк, відповідно до умов якого Банк надав їй у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 44 000 доларів США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу квартири № 53, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 68-А. Кінцевий термін повернення кредиту - 18.10.2024 року.

Відповідно до п. 1.3.1. Договору відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 10 % річних із розрахунку 360 днів на рік.

Згідно п. 3.3.2. Договору позичальник зобов'язується щомісяця сплачувати мінімально необхідний платіж у розмірі 570,22 доларів США.

Вона сплачувала грошові кошти за кредитним договором до липня 2014 року. Потім, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем сплата платежів стала важким тягарем для її сім'ї. При цьому, вона не намагалася уникнути відповідальності, а, навпаки, робила усе можливе, аби вирішити цю проблему з керівництвом Банку. Зокрема, пропонувала розглянути питання про зниження суми щомісячного платежу, або інші форми кредитування. Тобто, фактично пропонувала внести зміни до кредитного договору. Це підтверджується її листами від березня 2013 року з повідомленнями про вручення.

В свою чергу, керівництво Банку у своїх відповідях пропонувало зустрітися або реалізувати заставне майно, тобто, квартиру позивача. Тому сторонам не вдалося досягти компромісу. При цьому, реалізувати майно позивач не має можливості, оскільки там проживає вона та її малолітня дитина, у разі продажу квартири їм просто ніде буде жити.

Оскільки сторонам не вдалося досягти компромісу, позивач просила суд застосувати своє право на змінення умов договору згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України. На момент укладення договору ОСОБА_3, як споживач, не могла знати про різке збільшення валютного курсу, який на час звернення з зустрічним позовом становить 22,00 грн. за 1 долар США.

ОСОБА_3 вважає, що існують усі підстави для внесення змін до договору, крім того, виконання договору при таких умовах порушує співвідношення майнових інтересів, оскільки вона брала в кредит грошові кошти у сумі 44 000 доларів США. На час звернення до суду з зустрічним позовом вже виплачено 50 659,13 доларів США. Крім цього, за умовами Банку, вона має сплатити ще раз майже таку саму суму, а саме, відповідно до позовної заяви - 54 594,94 доларів США. На момент укладання договору, знаючи про такі умови, вона б ніколи не погодилася на його підписання.

Крім того, ОСОБА_3 вважає, що надання їй кредиту іноземною валютою порушує її права як споживача банківських послуг, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», і які визначені Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ОСОБА_6 Європи від 17.05.1973 року № 543 та Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), а саме, договір з нею був укладений Банком внаслідок обману з боку останнього, як кредитодавця. Їй не було надано необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, що є істотним порушенням її прав, як споживача фінансових послуг.

Ці порушення призвели до позбавлення можливості належним чином оцінити властивості такої фінансової послуги (операції) та можливі негативні наслідки, що можуть настати внаслідок її отримання.

ОСОБА_3 просила суд перерахувати грошові кошти у розмірі 44 000 доларів США по курсу на момент отримання кредиту, а саме 5,5 грн. за 1 долар США, а також, враховуючи сплачені грошові кошти змінити мінімально необхідний щомісячний платіж до 1 000 грн. на місяць. Також, просила суд врахувати той факт, що кінцевий строк повернення кредитних коштів встановлений до 18.10.2024 року. Таким чином, ОСОБА_3 вважає, що у судовому порядку слід внести зміни до кредитного договору № 14/2006/0550/Фжк від 27.10.2006р. шляхом укладання додаткової угоди та викласти деякі пункти Договору у наступній редакції, а саме: п. 1.1 - Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 242000 грн. в порядку та на умовах, визначених цим Договором; та п. 3.3.2. - щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1 000 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_3 просила суд:

- внести зміни до кредитного договору № 14/2006/0550/Фжк від 27.10.2006р., а саме: до п. 1.1. Розділу 1 Кредитного договору № 14/2006/0550/Фжк від 27.10.2006 року та викласти його у наступній редакції: «п. 1.1 Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (надалі по тексту «Кредит») у сумі 222200,00 грн., в порядку та на умовах, визначених цим Договором; до п. 3.3.2. розділу 3 Кредитного договору № 14/2006/0550/Фжк від 27.10.2006 року, виклавши його у наступній редакції: «п. 3.3.2. щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1000,00 грн.».

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за Кредитним договором № 14/2006/0550/Фжк від 27.10.2006р. в розмірі 42 543,64 доларів США, що еквівалентно 1 063 591 грн., та пеню в сумі 33 303 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 3 654 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 14/2006/0550/Фжк від 27.10.2006р. в розмірі 42 543,64 доларів США, що еквівалентно 893 416,44 грн., пеню у розмірі 33303,00 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн. Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

За ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

При цьому, судова колегія наголошує, що ПАТ «КБ «Надра» рішення суду не оскаржувало, тому, перевіряючи законність оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, колегія не перевіряє справу щодо відмови у задоволенні частині позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» внаслідок зменшення розміру неустойки на підставі ч. 3ст. 551 ЦК України із-за відсутності апеляційної скарги ПАТ «КБ «Надра».

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рішення суду також не оскаржили, тому, перевіряючи законність оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів також не перевіряє справу в частині солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором із-за відсутності апеляційних скарг останніх.

За змістом ст.ст. 1054, 1050 ч. 2 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За нормами ст.ст. 526, 611, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За положеннями ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як передбачено ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27 жовтня 2006 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 14/2006/0550/Фжк, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 44 000,00 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 договору). Цільове використання кредиту проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 6246 від 27.10.2006р. на придбання у власність нерухомого майна - квартири № 53, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 68-А (п. 1.2 договору) (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 1.3.1. договору відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 10,0 % річних із розрахунку 360 днів у році.

Згідно п. 1.3.2. договору плата за управління кредитом сплачується Позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,35 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом (без урахування розміру відсотків, які позичальник повинен сплатити Банку), зазначених у п. 1.1 цього договору.

Банк надає Позичальнику кредит строком на 216 місяців (п. 1.4 договору).

Відповідно до п.п. 3.3.1-3.3.3 Договору повернення кредиту здійснюється шляхом внесення чергового мінімального платежу в розмірі 570,22 долара США на рахунок № 29099400108501 щомісячно до 20 числа поточного місяця.

Кінцевий термін повернення кредиту 18.10.2024р. (п. 3.3.4 договору).

В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором 27 жовтня 2006 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № 14/2006/0550/Фжк, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 91-94).

Також, в забезпечення виконання кредитного договору того ж дня, 27 жовтня 2006 року, між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були укладені договори поруки 14/2006/0550/Фжк та 14/2006/0550Фжк1 відповідно, за якими останні поручилися перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 14/2006/0550/Фжк від 27 жовтня 2006 року (а.с. 25, 26).

Поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2 договорів поруки).

ОСОБА_3 належним чином свої зобовязання за кредитним договором не виконує, у звязку з чим станом на 04.06.2015 року заборгованість становить 54 594,94 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на вказану дату дорівнює 1146 819,18 грн., з яких:

- заборгованості за кредитом, в тому числі прострочена - 36 337,21 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 763 298,02 грн.;

- заборгованості по сплаті відсотків, в тому числі прострочена - 4 791,44 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 100 648, 80 грн.;

- заборгованості за комісією за управління кредитом - 1 414,99 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 29 723,22 грн.;

- пеня за прострочення сплати кредиту - 12 051,30 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.06.2015 року становить 253 149,14 грн. (а.с. 20-24).

Розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору і не дає підстав ставити його під сумнів.

Як зазначалося вище, ПАТ «КБ «Надра» в частині відмови у задоволенні позовних вимог внаслідок зменшення розміру неустойки на підставі ч. 3ст. 551 ЦК України рішення суду не оскаржило.

Отже, задовольняючи позов частково, суд вірно виходив з системного застосування норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 526, 543, 553-555, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, за якими зобовязання за договором, у тому числі за договором кредиту, є обовязковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином, у тому числі солідарними боржниками за договором поруки в разі настання відповідальності за порушення позичальником грошового зобовязання. Висновок суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідає матеріалам справи та вимогам норм матеріального права, зокрема, встановленим ст. 526 ЦК України загальним умовам виконання зобов'язання та передбаченому ст. 629 ЦК України принципу обов'язковості договору.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги в частині невірного визначення еквіваленту стягнутої судом грошової суми 42 543,64 долара США. Так, на22 грудня 2015 року (на день ухвалення рішення судом першої інстанції) НБУ було встановлено офіційні курси валют на рівні, зокрема, 2351,8152 грн. за $100.

Таким чином, станом на 22 грудня 2015 року 42 543,64 долара США за офіційним курсом НБУ було еквівалентно 1000200,98 грн.

У звязку з чим, оскаржене рішення підлягає зміні в частині визначення еквіваленту стягнутої судом грошової суми, слід вважати, що судом стягнуто 42 543,64 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 22.12.2015 року еквівалентно 1000200,98 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд з дотриманням вимог ст.ст. 212-215 ЦПК Україниналежно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин.

Як зазначалося вище, між Банком та ОСОБА_3 в силу укладення кредитного договору виникли правовідносини, врегульовані ст. 1046 ЦК України, за якою одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

За ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, якими є предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміна або розірвання договору відповідно положень ст. 651 ЦК України допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір може бути змінено у разі істотного порушення другою стороною договору та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_3, вбачається, що він містить усі істотні умови щодо його предмету, яким є надання Банком позичальнику кредиту з визначенням розмірів плати відсотків, строк та порядок погашення заборгованості, момент сплати комісії та її розмір, а також інші встановлені платежі, відповідальність позичальника за порушення зобовязань, з якими ОСОБА_3 погодилась, отримавши інформацію про умови та порядок кредитування у доступній й достовірній формі.

Відповідно дост. 652 ЦК України, яка зазначена у зустрічному позові як підстава для його задоволення, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Чинне законодавство України не містить обмежень щодо передачі у позику (кредит) доларів США, зростання курсу долара США - валюти кредиту за загальним правилом саме по собі не є підставою для звільнення від виконання умов договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, як і можливість отримання кредиту в національній валюті, якою ОСОБА_3 не скористалася, а звернулася із заявою до відповідача про отримання кредиту саме в доларах США.

Отже, ОСОБА_3 при укладенні договору з дотриманням ст. 627 ЦК України було свідомо обрано валюту кредитування, зобов'язання за договором його учасниками у відповідності до вимог ст.ст.526,629 ЦК Українимають виконуватись належним чином, Банком обов'язківст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" порушено небуло, підстави для внесення без згоди Банку змін до кредитного договору відсутні.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про зміну умов кредитного договору за безпідставністю заявлених вимог, суд у відповідності до вищевказаних норм матеріального права та ст. 652 ЦК України про зміну умов договору у разі істотних змін обставин, які ОСОБА_3 повязує із зміною курсу гривні до долару США, дійшов правильного високу про відсутність підстав за договором та законом про зміну умов кредитування.

Доводи апеляційної скарги про недотримання Банком положень Закону України Про захист прав споживачів щодо повідомлення позичальника про орієнтовну сукупну вартість кредиту, та вимог справедливості, добросовісності і розумності цивільного законодавства, графіків платежів, розмірів комісії, інших витрат за кредитним договором та без попередження позивача за зустрічним позовом про валютні ризики, колегія вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду належними та допустимими доказами, оскільки із матеріалів справи вбачається й це встановлено судом, що при укладенні спірного договору саме сторонами визначено умови кредитування, його сукупна вартість, графіки платежів, їх розмір та процентна ставка, відповідальність за невиконання прийнятих зобовязань, права та обовязки сторін, розмір та строк оплати комісії за наданий кредит. Вказаний договір є чинним, сторонами не оспорювався.

До того ж, саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставістатті 652 ЦК України, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, як зазначалося вище, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також скористатися можливістю отримання кредиту в національній валюті.

Також, слід зазначити, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року за № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», на підставі якого вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» відповідно до плану врегулювання з 05 червня 2015 року (а.с. 5, 6).

Надаючи правову оцінку вимозі ОСОБА_3 в частині внесення змін в кредитний договір № 14/2006/0550/Фжк від 27 жовтня 2006 року, а саме: зобов'язання відповідача провести конвертацію заборгованості по кредиту в національній валюті України, по курсу, який діяв у жовтні 2006 року, колегія наголошує, що на час звернення позивача з зустрічним позовом ПАТ «КБ «Надра» перебуває у стадії ліквідації. А тому для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є нормиЗакону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до положеньстатті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено обсяг повноважень Уповноваженої особи Фонду з дня її призначення.

Враховуючи вичерпний перелік повноважень Уповноваженої особи Фонду, який передбачений положеннями ст. 48 цього Закону, під час ліквідації не підлягають задоволенню вимоги клієнтів, які мають зобов'язання перед банком, на предмет проведення операцій щодо внесення змін до діючих кредитних договорів, в тому числі, в частині конвертації (зміна валюти кредиту).

Інші доводи апеляційної скарги в частині зустрічного позову висновків суду також не спростовують, фактично дублюють доводи зустрічного позову та зведені до переоцінки доказів, які судом першої інстанції оцінені належним чином і відповідають встановленим у справі обставинам.

Решта доказів та обставин, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Крім іншого, як зазначено в рішенні суду першої інстанції, відповідно до ст. 88 ЦПК України в дохід держави підлягають стягненню з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 3 654 грн.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Отже, з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню у рівних частках судовий збір по 1 218 грн. (3 654 грн. : 3) з кожного.

За таких обставин, рішення суду в частині стягнення судового збору також підлягає зміні, його слід доповнити зазначенням, що судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 1218 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року по цій справі змінити: в частині визначення еквіваленту стягнутої судом грошової суми, вважати, що судом стягнуто 42 543,64 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 22.12.2015 року еквівалентно 1000200,98 грн., та в частині стягнення судового збору, доповнивши зазначенням, що судовий збір стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 1218 грн. з кожного.

Решту рішення по цій справі залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: