Рішення № 58352347, 21.03.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

21.03.2016 227/5821/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

за участю секретаря Малашко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за договором кредиту нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості по відсоткам за кредитним договором нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 21.08.2008 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1. було укладено договір № б/н (заява позичальника), за яким позивач надав відповідачу кредитну картку зі строком дії до листопада 2010 р., з встановленим початковим кредитним лімітом на суму 5000,00 грн.

Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування.

При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він повинен сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості. Отже основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування. Рахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у році. Отже, датою листопад 2010 (останній день строку дії картки) визначено кінцеву дату для здійснення позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов'язань за кредитним договором б/н від 21.08.2008 р. та припинення зобов'язань в цілому. Просить стягнути заборгованість по відсоткам за договором б/н від 21.08.2008 р. нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 30.09.2012 р. по 30.09.2015 р. у розмірі 4342,29 грн. та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву про застосування строків позовної давності та розгляду справи у її відсутність. Просила застосувати позовну давність строком в три роки для вимог у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.08.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір б/н, відповідач підтвердила свою згоду підписом у заяві про те, що її заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між нею та банком договір. За умовами договору банк надав відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, вбачається відсутність заборгованості за нараховані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом. В цьому ж розрахунку зазначена заборгованість за нараховані відсотки на залишок простроченої заборгованості за кредитом за період з 30.09.2012 р. по 30.09.2015р. в розмірі 4342,29 грн.

З виписки по рахунку грошових коштів відповідача за період з 01.01.1999 по 12.03.2016 року, наданої позивачем на підставі ухвали суду, вбачається, що останній платіж відповідачем було зроблено 13.12.2010 р.

В подальшому судом не встановлено дій відповідача, які свідчили б про переривання перебігу строку позовної давності.

Відповідно до п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», (станом на 30.09.2015р.), кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Відповідно до п.30 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Позивач звернувся до суду з даним позовом 29.10.2015 року, тобто з порушенням строку позовної давності, оскільки останній день пред'явлення вимог до суду становив 13.12.2013 року.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давність; позовна давність в один рік застосовується зокрема для стягнення неустойки (штрафу пені).

Відповідна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року, де зазначено, що відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленого до винесення ним рішення.

В силу ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що позовна давність за вимогами кредитора про повернення заборгованості за відсотками за договором нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 30.09.2012р. по 30.09.2015р., повернення яких, відповідно до умов договору, визначено періодичними платежами, обчислюється з моменту настання строку погашення чергового платежу, а прострочена заборгованість почала виникати з 05.12.2008 року, і останній платіж відповідачем на погашення заборгованості було вчинено 31.12.2010 року, суд приходить до висновку, що на час пред'явлення позивачем даного позову (29.10.2015 року) сплив строк позовної давності.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуску позивачем строку позовної давності.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд не вирішує питання про компенсацію судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду із позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.257, 258, 267, 526, 527, 530, 549, 550, 551,1054 ЦК України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.11, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за договором кредиту нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Д.Є.Хоменко