Постанова № 58350293, 06.06.2016, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/891/16-а

Провадження №2-а/718/14/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в м. Чернівцях Малиш Миколи Юрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції у м. Чернівці департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, вказуючи, що 04.05.2016 року близько 20:50 години, керуючи автомобілем «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючи по вул. Хотинській в м. Чернівці він був зупинений інспектором поліції Малишем М.Ю. який вказав що в його автомобіля несправний габарит та попросив надати документи на автомобіль, зокрема поліс обов'язкового страхування. Зазначає, що оскільки автомобілем користуються декілька осіб, він не зміг одразу знайти поліс обов'язкового страхування, а тому пред'явив талон до обов'язкового страхування та картку міжнародного страхування. Не бажаючи чекати доки він знайде необхідний документ інспектор поліції незаконно, без складання протоколу, виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, та з підстав, передбачених ст. 258 КУпАП просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 640607 від 04.05.2016 року про накладення адміністративного стягнення відносно нього.

Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з наведених підстав, крім того зазначив, що при пошуках полісу обов?'язкового страхування він навіть телефонував до свого страхувальника який підтвердив наявність полісу. Крім того вказав, що в подальшому, вже під час складання постанови, він знайшов поліс обов'язкового страхування, проте даний факт інспектор не прийняв до уваги та продовжив складати постанову.

Відповідач Малиш М.Ю. позов не визнав, заперечуючи тим, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною, оскільки винесена в межах та з підстав, передбачених законом.

Представник третьої особи Замерздяк О.В. заперечував проти задоволення позову тим, що інспектор патрульної поліції уповноважений був винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ст.19 Конституції України, ст.222 КУпАП, і що саме за ст.121 КУпАП він мав таке право передбачено статтею 258 КУпАП.

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди, крім іншого, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Як передбачено ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 04.05.2016 року інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Чернівці Малишем М.Ю. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до змісту постанови в м. Чернівці, вул. Хотинська, 2Е, ОСОБА_1 04.05.2016 року о 20:58 годині, керував автомобілем «рено кенго», державний номерний знак НОМЕР_2, з несправними габаритами, чим порушив п.п. 31.6.Б, при перевірці документів виявлено, що у водія відсутній поліс страхування чим порушено п.п. 2.1. Г.

Відповідно до ст. 258 КУпАП передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною

третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді

попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Крім того, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положення частини шостої статті 258 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 23-рп/2010 (v023p710-10) від 22.12.2010р.

Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді зробила наступний правовий висновок.

Аналіз положень частин першої та другої статті 258 КУпАП дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється: 1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті; 2) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Отже, перелік адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 258, за які адміністративне стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, на які накладаються адміністративні стягнення, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів

Згідно частини 1 статті 126 КУпАП, передбачено адміністративне стягнення за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Частина перша статті 258 КУпАП не містить посилання на статтю 121, 126 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

За загальним правилом відповідно до статті 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини третьої цієї статті протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 121, 126 КУпАП, обов'язково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (частина друга статті 276 КУпАП).

Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121, 126 КУпАП, можуть розглядатися: 1) за місцем вчинення правопорушення; 2) за місцем обліку транспортних засобів; 3) за місцем проживання порушників.

Статтею 222 КУпАП визначено підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам внутрішніх справ (поліції).

Зокрема, в частині першій цієї статті за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1-3, 5-6 статті 121, статті 124-1 - 126 цього Кодексу, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.

Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121, 126 КУпАП, розглядаються у судовому порядку та працівниками відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.

Отже, на справи про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 121, 126 КУпАП, дія положень статті 258 КУпАП не поширюється.

Суд вважає, що винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 121, 126 КУпАП, уповноваженими на те особами одразу без складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Словосполучення «на місці вчинення правопорушення», яке містяться у статті 258 Кодексу та словосполучення «за місцем вчинення правопорушення», вжитого у статті 276 Кодексу мають різний правовий зміст. Зазначену проблему аналізував Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121, 126 КУпАП, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими законом особами розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення визначені ч.1 та ч.2 ст. 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення за місцем вчинення правопорушення в контексті частини першої статті 276 КУпАП необхідно розуміти як розгляд справ за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, юрисдикція якого поширюється на відповідну адміністративно-територіальну одиницю.

Суб'єкти владних повноважень мають право виносити постанови про адміністративне правопорушення, не передбачене ч.1 ст. 258 КУпАП, за місцем його вчинення, попередньо склавши протокол про адміністративне правопорушення. У випадках не складення такого протоколу постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню в порядку, визначеному законодавством.

Також, в судовому встановлено, що згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №5180214 від 17.08.2015 року, ОСОБА_4 на всі страхові випадки передбачені цим полісом забезпечила автомобіль «RENAULT KANGOO», 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, про що до поліса був виданий також спеціальний знак серії АЕ №5180214.

Оскільки про вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП протокол не складався, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Крім того суд вважає неправомірними дії інспектора поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутність полісу обов'язкового страхування, оскільки як встановлено в судовому засіданні даний поліс був наявний і на час зупинки транспортного засобу інспектором поліції, однак в зв'язку з тим, що зазначеним автомобілем користується не тільки ОСОБА_1, а і всі члени його сім'ї, тому останній просто не зміг швидко та своєчасно його пред'явити.

Враховуючи наведене, ст.ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 18, 33, 34, 35, 222, 245, 246, 251, 254, 258, 268, 280, 283, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 69, 70, 71, 86, 94, 98, 128, 159, 160, 161, 162, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії інспектора роти №4 батальйону УПП в м Чернівцях рядового Малиша Миколи Юрійовича, щодо складання постанови серії ПС2 № 640607, від 04 травня 2016 року, у справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця с. Берегомет Кіцманського району Чернівецької області, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за порушення ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП - незаконними.

Визнати постанову серії ПС2 № 640607, від 04 травня 2016 року, у справі про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: В.М. Мізюк