Рішення № 58345173, 09.06.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/843/16-ц

Провадження № 2/344/2520/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом від 05.09.2007 року в розмірі 455,88 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 10845,39 грн., стягнення судових витрат.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач просив застосувати позову давність, в подальшому в в судовому засіданні не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з кредитним договором № 86618-CRED від 05.09.2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» надало кредит ОСОБА_2 у розмірі 1000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 26,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 05.03.2009 року.(а.с.6-31).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22.04.2010 року було задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк»: стягнуто з ОСОБА_2 на ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 86618-CRED від 05.09.2007 року в сумі 2145,94 грн. (а.с.4-5).

Як слідує зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, свої зобовязання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, та станом на 30.12.2015 року заборгованість по кредиту становить 692,74 долари США грн., а саме: 157,54 долари США заборгованість по кредиту, 535,20 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 10,51 доларів США штраф (фіксована частина), 21,21 доларів США штраф (процентна складова). Із врахуванням суми боргу, стягнутої за рішенням суду від 22.04.2010 року, позивач зазначає, що заборгованість складає 455,88 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 10845,39 грн. (а.с.6).

Згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке визначення розкриває сутність зобовязання як правового звязку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обовязок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобовязання надано право, що кореспондує обовязку першої. Обовязками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобовязання (ст. 510 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст..611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 10,51 доларів США штраф (фіксована частина) та 21,21 доларів США штраф (процентна складова) , суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобовязання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

Строк виконання кожного щомісячного зобовязання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 перестав виконувати щомісячні зобовязання з погашення кредиту з серпня 2010 року (а.с.6 зв.), тобто переривання позовної давності відповідачем не було.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до закінчення місяця, наступного за звітним, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобовязань.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Натомість позовна заява подана позивачем до суду лише 28.03.2016 року, тобто за межами строку позовної давності.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Саме таку правову позицію висловлено у справі № 6-116-цс 13 постанови Верховного Суду України від 25.01.2016 року

З врахуванням застосованої відповідачем позовної давності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 0,51 доларів США штраф (фіксована частина) та 21,21 доларів США штраф (процентна складова) до задоволення не підлягають.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом та процентами, суд звертає увагу на наступне.

Заборгованість за кредитом в розмірі 157,54 доларів США стягувалась за рішенням Івано-Франківського міського суду від 22.04.2010 року, а тому слід відмовити у задоволенні стягнення цієї суми, оскільки не допустиме повторне стягнення.

Щодо стягнення заборгованості за процентами в розмірі 532,20 доларів США, суд звертає увагу на те, що станом після винесення рішення суду від 22.04.2010 року, за розрахунком, наданим позивачем, складала 333,98 доларів США.

Станом на 30.12.2015 року заборгованість по процентах за користування кредитом складає по розрахунку 535,20 доларів США. Таким чином різниця становить 201,22 доларів США. Саме в розмірі 201,22 доларів США суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 86618-CRED від 05.09.2007 року.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 11, 15, 16, 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 А, кв.20, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № 86618-CRED від 05.09.2007 року в сумі 201,22 доларів США (двісті один долар США 22 центів США).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 А, кв.20, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Польська М.В.