Ухвала суду № 58344974, 16.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/1121/15-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22ц/774/1124/К/16 ОСОБА_1

Категорія 5 (І ) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів Братіщевої Л.А., Ляховської І.Є.,

секретар Маслова К.С.,

за участю: позиваача - ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про вселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно договору дарування від 04.06.2003 року він є власником 1/2 частини домоволодіння № 55, розташованого в м. Кривому Розі по вул. Отто Брозовського. Відповідач є власником іншої половини спірного домоволодіння. З відповідачем склалися неприязні відносини через судові процеси у 2005 та 2007 роках, через що позивач не може вселитися до 1/2 частини своєї частки домоволодіння, тому просить суд вселити його в 1/2 частину будинку № 55 по вул.. Отто Брозовського в м. Кривому Розі.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2015 року позов задоволено.Вселено ОСОБА_2 в 1/2 частку домоволодіння № 55, розташованого в м. Кривому Розі по вул. Отто Брозовського, а саме: до будинку А-1 житлові кімнати № 4 площею 9,00 кв.м., №6 площею 15,5 кв.м., житлова площа 24,5 кв.м., загальна площа 33,07 кв.м., в загальному користуванні: 1- веранда 1,9 кв.м., 11- погріб 7,3 кв.м., № 1 коридор - 2кв.м., № 2 ванна - 1,8 кв.м., № 3 кухня - 7,2 кв.м., №5 коридор - 6,1 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2016 року заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4,посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову Гусей нову Р.І. в задоволенні позовних вимог.

Вважає, що судом належним чином не було повідомлено відповідача про розгляд справи, тому позбавлено права надавати докази та заперечення.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню наступних підстав.

Як видно з договору дарування серії ВАК № 912608, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 04 червня 2003 року, позивач ОСОБА_2 є власником 1/2 частки домоволодіння № 55, розташованого в м. Кривому Розі по вул. Отто Брозовського, а саме: по будинку А-1 житлові кімнати № 4 площею 9,00 кв.м., №6 площею 15,5 кв.м., житлова площа 24,5 кв.м., загальна площа 33,07 кв.м., в загальному користуванні: 1- веранда 1,9 кв.м., 11- погріб 7,3 кв.м., № 1 коридор - 2кв.м., № 2 ванна - 1,8 кв.м., № 3 кухня - 7,2 кв.м., №5 коридор - 6,1 кв.м. (а.с. 4).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, як співвласник спірного домоволодіння, має право на його користування , тому його порушені права підлягають захисту.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним. З вказаною нормою кореспондуються положення ст. 358 ЦК України, ст. 150 ЖК України.

Власник майна відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України має право володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому на праві приватної власності майном на свій розсуд та вчиняти будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Відповідно до частини 3 даної статті кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також у ст. 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що право позивача ОСОБА_2 на володіння та розпорядження власною часткою нерухомого майна порушено, тому підлягає захисту шляхом вселення позивача в його частину домоволодіння.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі про не повідомлення її про час та місце розгляду справи, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у Дніпропетровській області від 25 лютого 2015 року відповідач ОСОБА_4 зареєстрована у кв.№2 по вул..О.Броозовського,б.55 в м.Кривому Розі ( а.с.10)

Відповідач ОСОБА_4 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, за зареєстрованою адресою її проживання судом їй надсилалась двічі судова повістка, яка за терміном зберігання повернулась на адресу суду, тому в порядку ч.5 ст.74 ЦПК вважається такою, що повідомлена належним чином ( а.с.18,34).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Н.М. Грищенко

Судді Л.А. Братіщева

ОСОБА_7