Ухвала суду № 58344746, 11.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2973/16 Справа № 422/3552/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року було задоволено заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про поновлення строку для предявлення виконавчого документу до виконання.(а.с.152)

З такою ухвалою не погодились ОСОБА_3 та ОСОБА_2, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм процесуального права, просили її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви. (а.с.156,160)

В судове засідання апеляційної інстанції було надано свідоцтво про смерть ОСОБА_2, який помер 07 лютого 2016 року. ( а.с.171)

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 слід закрити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2012 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 442513,69 грн. та судові витрати. ( а.с.54)

У грудні 2013 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення від 27.08.2012 року, яка ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року була залишена без задоволення. ( а.с.58,70)

У подальшому, ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2014 року у відкритті апеляційного провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_3 на вказане заочне рішення було відмовлено. ( а.с.99)

Заочне рішення суду набрало законної сили 25 липня 2014 року. Строк пред*явлення виконавчого листа до виконання до 25 липня 2015 року. ( а.с.106)

За заявою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 28 липня 2015 року, його представником, 17 серпня 2015 року було отримано чотири виконавчих листа, копію заочного рішення та ухвалу апеляційного суду. ( а.с.103)

28 серпня 2015 року представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред*явлення виконавчого документу до виконання. (а.с.105)

Розглядаючи по суті заяву, суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до виконання виконавчих листів ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був пропущений з поважних причин, в розумінні ст. 371 ЦПК України.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки в оскарженій ухвалі, не зазначено які саме причини, судом першої інстанції, були визнані поважними.

Доводи ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в заяві про поновлення строку для пред*явлення виконавчого документу до виконання про те, що вони неодноразово звертались до суду за видачею копії рішення та виконавчих листів, в межах строку на їх пред*явлення, нічим не підтверджені і судом не перевірялись. До того ж, за заявою від 28 січня 2013 року їх представник ОСОБА_4 01 лютого 2013 року, згідно розписки, отримав на руки копію заочного рішення суду від 28 серпня 2012 року. ( а.с. 56, 140)

У судовому засіданні апеляційної інстанції за клопотанням представника ОСОБА_3, апеляційним судом було витребувано у районного суду відомості про період надходження від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» їх заяви, датованої 28 липня 2015 року, про видачу копій рішень та виконавчих листів, оскільки штамп вхідної кореспонденції суду та її дата на заяві відсутні.

Між тим, вимоги колегії суддів, судом першої інстанції виконані не були.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Суд першої інстанції, при вирішенні питання про поновлення строку для пред*явлення документів на виконання, не дослідив та не перевірив, чи зверталось ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з цього приводу до ВДВС та чи був ухвалений останнім якийсь документ.

З матеріалів справи та заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не вбачається, що стягувач звертався до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, на підставі виконавчих листів, виданих йому судом 17 серпня 2015 року, та йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, з підстав пропущення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічне положення міститься у ч.2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні, відповідно до ст. 371 ЦПК України, питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду не може залишатися в силі, підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1ст.312 ЦПК України, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції. А отже апеляційна скарга ОСОБА_3 задовольняється частково.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року закрити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: