Рішення № 58344713, 06.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3150/16 Справа № 202/3048/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 27

06 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого Романюк М.М.

суддів Котушенко С.П., Красвітної Т.П.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом 27 лютого 2014 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 14 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір, згідно умов якого - позивач надав ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 4 293 грн. 30 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 червня 2008 року.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов договору станом на 04 жовтня 2013 року за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 48 614 грн. 71коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 4 293 грн. 30 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом 17 103 грн. 48 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом 1 605 грн. 65 коп.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язання 22 821 грн. 10 коп.; штрафу (фіксована частина) 500 грн.; штрафу (процентна складова) 2 291 грн. 18 коп.

Зобов'язання за вказаним договором забезпечено порукою в розмірі 10 000 грн., згідно договору укладеного 20 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем - ПАТ "А-Банк".

З урахуванням зазначеного просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 614 грн. 71 коп.; стягнути солідарно з відповідачів - 10 000 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 3 200 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_2судовий збір.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором: заборгованість за кредитом 4 293 грн. 30 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 17 103 грн. 48 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 1 605 грн. 65 коп. та вирішено питання судових витрат. В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення зазначених вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки, суд першої інстанції керувався вимогами ч.3 ст.551 ЦК України.

Однак з таким висновком погодитись не можна виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 січня 2007 року ОСОБА_2 було отримано, за її заявою, кредит у сумі 4293 грн. 30 коп., зі сплатою 1% на місяць за користування грошима на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 14 червня 2008 року.

Кредитний договір складається з заяви позичальника та Умов і правил надання споживчого кредиту фізичним особам.

Оскільки відповідач своєчасно не виконувала свої зобовязання щодо повернення грошей, станом на 04 жовтня 2013 року, утворилась заборгованість в розмірі 48614 грн. 71 коп., яка складається з заборгованості за кредитом 4 293 грн. 30 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом 17 103 грн. 48 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом 1 605 грн. 65 коп.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язання 22 821 грн. 10 коп.; штрафу (фіксована частина) 500 грн.; штрафу (процентна складова) 2 291 грн. 18 коп.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Отже, приймаючи до уваги викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність порушень позичальником умов договору, що призвело до утворення заборгованості, однак відмовляючи в стягненні неустойки (пені) помилково виходив з приписів ч.3 ст.551 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, для застосування вказаної норми найвагомішим фактором виступає наявність значного перевищення розміру пені до розміру завданих збитків.

З урахуванням того, що розмір збитків становить 23002 грн. 43 коп., а розмір пені 22 821 грн. 10 коп., то висновок суду щодо відмови в стягненні вказаної суми на підставі ч.3 ст.551 ЦК України є помилковим, у звязку з чим в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення зазначеної вимоги. Крім того, згідно вимог зазначеної вище норми суд може за наявних підстав лише зменшити розмір неустойки, а не в повному обсязі відмовити у її стягненні.

Відмовляючи в задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, виходив з недоведеності даної вимоги.

З даним висновком судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Порядок відшкодування витрат на правову допомогу визначений ч.1 ст.84 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" закріплені підстави та умови визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи підтвердження того, що позивач отримав правову допомогу від особи, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги, відсутності погодженого розрахунку на надання правової допомоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недоведеності вказаної вимоги.

Таким чином, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 пені за неналежне виконання зобовязань підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вказаної вимоги, в іншій частині рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, у звязку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення пені та штрафу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 22 821 грн. 10 коп. В іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.М.Романюк

Судді: С.П.Котушенко

ОСОБА_3