Рішення № 58342780, 13.06.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6616/15-ц

2/201/1867/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой» до ОСОБА_1, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог, посилаються на те, що 19 березня 2014 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Тойота, державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, на перехресті вулиць Погребняка та Гусенка у м. Дніпропетровську, не надав дорогу автомобілю «Фольцваген Гольф», державний номерний знак 329 96 АЕ, під керуванням водія ОСОБА_2, який належить ТОВ «АТБ- торгстрой» на праві власності й рухався по головній дорозі, та допустив зіткнення, внаслідок чого обидва автомобіля отримали технічні пошкодження, а товариству завдано майнової шкоди, яка згідно з висновком експерта складає 27004,68 грн. ПАТ «СК «Альфа Страхування» сплатило товариству страхове відшкодування в розмірі 16093,73 грн. тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь різницю між розміром шкоди та страховою виплатою, що становить 10910,95 грн. та витрати на проведення авто товарознавчого дослідження в розмірі 950 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2015 року, у задоволенні позову ТОВ «АТБ-торгстрой» відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Передник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що збитки повинна сплатити страхова компанія.

Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» в судове засідання не з*явилися, надали суду письмові пояснення та просили слухати справу за їх відсутності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особамаєправо в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1188 ЦК України передбачає,що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 19 березня 2014 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Тойота, державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, на перехресті вулиць Погребняка та Гусенка у м. Дніпропетровську, не надав дорогу автомобілю «Фольцваген Гольф», державний номерний знак 329 96 АЕ, під керуванням водія ОСОБА_2, який належить ТОВ «АТБ- торгстрой» на праві власності й рухався по головній дорозі, та допустив зіткнення, внаслідок чого обидва автомобіля отримали технічні пошкодження, а товариству завдано майнової шкоди, яка згідно з висновком експерта складає 27004,68 грн.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2014 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно приписам п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, які мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія та власника автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_2 (АЕ8512НЕ) застрахована ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відповідно до договору (полісу) АВ-7736953 від 21 березня 2013 року. Ліміт відповідальності 50000,00 грн.

16 липня 2014 року ТОВ «АТБ-торгострой» отримало від страхової компанії страхове відшкодування у розмірі 16093,73 грн. на підставі протоколу огляду колісного транспортного засобу № 2642, складеного судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3 01 квітня 2014 року та страхового акту № 0443.609.14.01.01 від 10 липня 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням № 16981 від 16 липня 2014 року.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 2759 за фактом спричинення аварійних пошкоджень автомобілю «Фольцваген Гольф», складеного судовим експертом ОСОБА_3 28 січня 2015 року на замовлення ТОВ «АТБ-торгстрой» від 29 грудня 2014 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої з технічної точки зору власнику автомобіля «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_3 пошкодженого внаслідок ДТП, в цінах станом на момент завершення виконання даної експертизи становить 27004,68 грн.

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов*язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страхової виплатою (страховим відшкодуванням)

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року № 6-691 цс 15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Таким чином, розмір фактичної виплати страховика на користь потерпілого не завжди співпадає з розміром страхової суми, тобто граничним лімітом виплати страховика, оскільки страхове відшкодування виплачується згідно з вимогами закону та умовами договору, якими визначено не лише ліміт виплати, а й той розмір страхової суми, яку страховик має сплатити.

У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, у п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі

питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про

відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст. 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Враховуючи вищезазначені докази та надані суду документи, суд вважає позовні вимоги ТОВ «АТБ-торгстрой» обґрунтованими та такими що підлягають задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна збитки в розмірі 10910,95 грн. та 950 грн. вартість послуг експерта.

Судові витрати розподілити на підставі ст. 88 ЦПК України,-

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой» до ОСОБА_1, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой» матеріальні збитки в розмірі 10910,95 грн., за послуги експерта 950 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.О.Демидова