АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 548/1215/15-ц Номер провадження 22-ц/786/899/16Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Дряниці Ю.В.,
суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 11 січня 2016 року по справі за позовом Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
в с т а н о в и л а :
Позивач в липні 2015 року звернувся до місцевого суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 є власником квартири № 34 в буд. № 16/32, що по вулиці 1 Травня в м. Хорол. Рішенням 33 сесії V скликання Хорольської міської ради від 01.07.2008 року № 158 «Про визначення виконавця послуг та передачу житлового фонду» Хорольський КП «Комунсервіс» визначено виконавцем послуг з управління, експлуатації та утримання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Хорол. Відповідно до цього рішення, додатку 1 до нього та акта прийому передачі від 29.07.2008 року будинок № 16/32, що по вул. 1 Травня в м. Хорол передано з балансу «Хорольського державного житлово-експлуатаційного підприємства» на баланс Хорольського КП «Комунсервіс» для його управління, експлуатації та утримання на балансі.
Відповідачка не здійснювала оплату за надані їй послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, внаслідок чого за період з 01.04.2012 року по 28.02.2015 року утворилася заборгованість в сумі 1607,90 грн., яку позивач просив стягнути на його користь. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , позивач просив стягнути розмір інфляційних нарахувань в сумі 429,31 грн., розмір трьох відсотків річних від простроченої суми в сумі 72,08 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 11 січня 2016 року позов Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» заборгованість за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 1607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 90 коп., інфляційні нарахування в розмірі 429 (чотириста двадцять девять) грн. 31 коп. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 72 (сімдесят дві) грн. 08 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішеннямісцевого суду скасувати та закрити провадження у справі. Посилається на те, що судом не враховано, що вона немає будь-якої заборгованості перед КП «Комунсервіс», оскільки договору з позивачем не укладала. Також, зазначає, що в іншій цивільній справі № 548/1321/14-ц судом було встановлено, що КП «Комунсервіс» не надає відповідних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги предявлені обґрунтовано та доведені належними і допустимим доказами.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є мешканкою квартири № 34 в будинку № 16/32, що по вулиці 1 Травня в м. Хорол Полтавської області. Зазначений будинок знаходиться на утриманні та балансі Хорольського КП «Комунсервіс» відповідно до рішення Хорольської міської ради тридцять третьої сесії пятого скликання від 01.07.2008 року, Комунальне підприємство «Комунсервіс» визначено виконавцем послуг з управління, експлуатації та утримання житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста та йому передано на баланс житловий фонд комунальної власності територіальної громади міста, в тому числі й будинок, в якому мешкає відповідачка ОСОБА_3, для його управління, експлуатації та утримання.
Дані обставини не заперечуються сторонами, а також встановлені рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 24 лютого 2015 року в справі № 548/1321/14-ц, а тому не підлягають додатковому доказуванню в силу ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», визначено, що до повноважень міських рад відноситься встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Рішенням Виконавчого комітету Хорольської міської ради Полтавської області № 395 від 26 жовтня 2009 року внесено зміни до пунктів 1,2,3 рішення виконавчого комітенту від 29.07.2008 року № 338 та затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, які знаходяться на балансі КП «Комунсервіс».
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка в повному обсязі за отримані послуги не сплачувала, а тому в період з 01 квітня 2012 року по 28 лютого 2015 року утворилася заборгованість в сумі 1607,90 грн.
Також, позивачем надані розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до яких розмір інфляційних втрат становить 429,31 грн., а розмір 3% річних 72,08 грн.
Відповідачка ОСОБА_2, ані в суді першої інстанції, ані в доводах апеляційної скарги, надані позивачем розрахунки заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних не оспорює. Сумнівів в правильності наданих позивачем розрахунків у колегії суддів не виникає.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідачка вказує на те, що вона немає будь-якої заборгованості перед КП «Комунсервіс», оскільки договору з позивачем не укладала.
Колегія суддів не бере до уваги дані доводи апеляційної скарги, оскільки необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг та проведення їх оплати передбачено законом і визначено, як обовязок, а не право сторін, в тому числій відповідачки.
Так, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 1875 IV від 24 червня 2004 року) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Разом з тим ст. 4 Закону № 1875-ІV від 24 червня 2004 року передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України. Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Водночас ч. 1 ст. 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статті 20, 21 цього Закону визначають обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875 IV від 24 червня 2004 року передбачений обовязок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обовязок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 « Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі постанова № 529).
Зі змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 21 Закону № 1875 IV від 24 червня 2004 року, постанови КМУ № 529 вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обовязкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обовязковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обовязком споживача за умови, що він відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону № 1875 IV від 24 червня 2004 року.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обовязок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ст.179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обовязковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України,
ОСОБА_4 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 встановлює обовязок власників та користувачів квартири оплачувати надані житлово-комунальні послуги, а також обовязок споживача по укладенню договору на надання житлово-комунальних послуг.
Таким чином, неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє відповідачів від обовязку оплачувати надані послуги.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 24 лютого 2015 року в справі №548/1321/14-ц встановлено, що мешканці житлового будинку № 16/32 по вул. 1 Травня в м. Хорол (тобто й відповідачка ОСОБА_5, як мешканка квартири № 34) отримували від Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» послуги з утримання будинку і прибудинкової території. Доказів надання неякісних послуг при розгляді даної справи не було надано.
Переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в справі № 548/1321/14-ц, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області 14 лютого 2015 року ухвалила нове рішення, яким скасувала рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2014 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_4, ОСОБА_23 до Комунального підприємства «Комунсервіс» про визнання неякісними житлово-комунальних послуг: освітлення сходових кліток та підвалів, обслуговування внутрішньо-будинкових систем водопостачання та водовідведення, технічне обслуговування системи теплопостачання, прибирання покрівлі, очищення каналізаційних колодязів, поточний ремонт підїздів; визнання такими, що не надаються послуг: прибирання сходових кліток, вивезення та утилізація твердого побутового грубого сміття, прибирання прибудинкової території, дератизація, дезінфекція, обслуговування домовентилізаційних каналів, прибирання підвалів та техповерхів,підготовка до експлуатації будинку в зимовий період, поточний ремонт покрівлі даху будинку, поточний ремонт сходових кліток, поточний ремонт несучих та захисних конструкцій будинку, поточний ремонт столярних виробів, технічне обслуговування системи зливної каналізації, прибирання і вивезення снігу з прибудинкової території, посипання прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протипожежними сумішами, обслуговування електрощитових, заміна розбитого скла вікон, утеплення трубопроводів на горищах і в підвальних приміщеннях, закриття продухів в цоколі будинку, ремонт і укріплення вхідних дверей, капітальний ремонт мякої покрівлі даху, капітальний ремонт стиків панелей зовнішніх стін на предмет їх герметизації, капітальний ремонт віконних і дверних блоків, внутрішніх водостоків та асфальтового покриття проїздів, тротуарів, відмостки, а також щодо зобовязання КП «Комунсервіс» надати до Хорольської міської ради бюджетний запит на виділення коштів для фінансування виготовлення проекту капітального ремонту мякої покрівлі даху, стиків, панелей зовнішніх стін на предмет їх герметизації, віконних і дверних блоків, внутрішніх водостоків, асфальтового пкриття проїздів, тротуарів, відмостки; відновлення дитячого майданчика житлового багатоквартирного будинку №16/32 по вул. 1 Травня в м. Хорол Полтавської області та проведення будівельних робіт за вищезгаданим проектом; зобовязання КП «Комунсервіс» забезпечити виготовлення відповідною ліцензованою організацією проекту капітального ремонту мякої покрівлі даху, стиків панелей зовнішніх стін на предмет їх герметизації, віконних і дверних блоків, внутрішніх водостоків, асфальтового покриття проїздів, тротуарів, відмостки; відновлення дитячого майданчика житлового багатоквартирного будинку №16/32 по вул. 1 Травня в м. Хорол Полтавської області та його державної експертизи; зобовязання КП «Комунсервіс» забезпечити проведення будівельних робіт з капітального ремонту мякої покрівлі даху, стиків панелей зовнішніх стін на предмет їх герметизації, віконних і дверних блоків, внутрішніх водостоків, асфальтового покриття проїздів, тротуарів, відмостки; відновлення дитячого майданчика житлового багатоквартирного будинку №16/32 по вул. 1 Травня в м. Хорол Полтавської області відповідною ліцензованою будівельною організацією; зобовязання провести поточні ремонти підїздів в частині заміни рам та вікон, заміни або повставляння технологічних віконець на технічному поверсі, приведення в належний стан електрощитових житлового будинку №16/32 по вул. 1 Травня в м. Хорол Полтавської області; зобовязання КП «Комунсервіс» забезпечити регулярне прибирання прибудинкової території житлового будинку №16/32 по вул. 1 Травня в м. Хорол Полтавської області, сходових кліток, підвалу та технічного підпілля, здійснювати облаштування клумб, забезпечити безперебійне освітлення в підїздах будинку; зобовязання КП «Комунсервіс» укласти з Хорольською міською радою договір з приводу передачі на баланс КП «Комунсервіс» житлового фонду місцевої громади, однією з істотних умов якого буде визначено бюджет міста як джерело фінансування капітальних ремонтів комунального житлового фонду міста Хорол.
В цій частині ухвалено нове рішення, яким в задоволенні вказаних вище позовних вимог відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач звільняється від сплати послуг лише у разі їх фактичного не отримання.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів не бере до уваги доводи відповідачки ОСОБА_2 про те, що під час розгляду справи № 548/1321/14-ц, в якій вона брала участь в якості позивача, судом було встановлено ненадання КП «Комунсервіс» відповідних послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, оскільки вони в повній мірі спростовуються обставинами, встановленими рішенням апеляційного суду в даній справі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши характер спірних правовідносин, обставини щодо надання позивачем послуг по утриманню будинку і прибудинкової території та отримання таких послуг відповідачем, вірно прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості та витрат передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та обєктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципузмагальності та диспозитивності, а оцінка доказів проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального і процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 11 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис) ОСОБА_1
Судді: (підпис) ОСОБА_24
(підпис) ОСОБА_25
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1
Судове рішення № 58337459, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 17.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 548/1215/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: