Рішення № 5833475, 16.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" червня 2009 р. справа № 5020-5/166 За позовом: субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Закритого акціонерного товариства “Швейна фабрика імені Ніни Онілової” (990011 м. Севастополь, вул. Айвазосвького, 3)

про спонукання до виконання зобовязань

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - ОСОБА_3 - представник довіреність № ВМВ № 518740 від 10.02.2009 СПД ОСОБА_1 ;

Відповідач - Кудленко Оксана Павлівна - представник довіреність № б/н від 16.04.2009 ЗАТ "Швейна фабрика ім. Ніни Онілової" ;

Суть спору:

Позивач, субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Швейна фабрика імені Ніни Онілової”, про спонукання до виконання зобовязань за договором оренди від 02.01.2002.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в односторонньому порядку відмовляється від виконання зобовязань які передбачені договором.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що позивачем не надані докази того, що відповідач відмовляється від зобовязань за договором.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

В с т а н о в и в :

02.01.2002 між Закритим акціонерним товариством “Швейна фабрика імені Ніни Онілової” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди майна, відповідно до пункту 1.1. якого ЗАТ “Швейна фабрика імені Ніни Онілової” передало ФОП ОСОБА_1 в термінове платне користування цокольне полупідвальне нежиле приміщення на пять років загальною площею 50 кв.м за адресою м. Севастополь, вул. Айвазовського, 5.

Відповідно до п. 4.4 договору, оренда плата включає в себе усі витрати Орендаря на оплату електроенергії та води. Розрахунки з енергопостачаючими організаціями Орендодавець здійснює самостійно.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представників сторін, вивчивши усі обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

За вимогами ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом за наявністю одночасно чотирьох обов'язкових умов згідно ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України:

1) на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин обумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обігу не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Відповідачем порушено порядок передбачений статтею 188 Господарського кодексу України про внесення змін до існуючого договору.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що строк дії договору оренди припинений, а тому позивач повинний звільнити займане приміщення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що рішенням господарського суджу м. Севастополя від 19.12.2008 по справі № 502012/561 за позовом ЗАТ “Швейна фабрика імені Ніни Онілової” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору від 02.01.2002 припиненим, визнання договору від 01.08.2005 недійсним, спонукання звільнити приміщення, розташовані в будинку №5 по вул. Айвазовського в м. Севастополі, стягнення збитків в сумі 80724 грн., позовні вимоги задоволені частково, визнано припиненим договір оренди майна від 02.01.2002, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Закритим акціонерним суспільством “Швейна фабрика імені Ніни Онілової”. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити приміщення загальною площею 78,6 кв.м. цокольного поверху в будівлі розташованої за адресою: вул. Айвазовського, 5 в місті Севастополі, що належать Закритому акціонерному товариству “Швейна фабрика імені Ніни Онілової.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 рішення господарського суджу м. Севастополя від 19.12.2008 по справі № 502012/561 скасовано в частині визнання припиненим договору оренди майна від 02.01.2002, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Закритим акціонерним суспільством “Швейна фабрика імені Ніни Онілової”, та зобовязання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити приміщення загальною площею 78,6 кв.м. цокольного поверху в будівлі розташованої за адресою: вул. Айвазовського, 5 в місті Севастополі, що належать Закритому акціонерному товариству “Швейна фабрика імені Ніни Онілової.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається із наданих позивачем доказів відповідач листом за вих. № 294 від 25.07.2008 повідомив позивача про те, що у орендованому позивачем приміщені у випадку його незвільнення буде відключені електропостачання та подача холодної води (а.с. 72).

Також, позивачем лист направлений на адресу ВАТ „ЕК Севастопольенерго” з аналогічним повідомленням (а.с. 73).

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги правомірними, та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Закрите акціонерне товариство “Швейна фабрика імені Ніни Онілової” (990011 м. Севастополь, вул. Айвазосвького, 3 код ЄДРПОУ 00309460) забезпечити електроенергією та холодною водою цокольне полупідвальне нежиле приміщення за адресою м. Севастополь, вул. Айвазовського, 5, яке перебуває в оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

3.Закритого акціонерного товариства “Швейна фабрика імені Ніни Онілової” (990011 м. Севастополь, вул. Айвазосвького, 3 код ЄДРПОУ 00309460, відомостей про наявність поточних рахунків немає) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

22.06.2009