Рішення № 5833460, 11.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 р. Справа № 22/66

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.

При секретарі судового засідання: Строїч П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Вигодської селищної ради, вул. Д.Галицького, 75, смт. Вигода, 77552

про визнання незаконним рішення Вигодської селищної ради № 502-19/2009 від 02.04.2009 р.;

визнання права на викуп земельної ділянки та зобов'язання прийняти рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: підприємець ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2);

від відповідача: не зявився;

в с т а н о в и в:

Підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Вигодської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення Вигодської селищної ради №502-19/2009 від 02.04.2009р., визнання його права на викуп земельної ділянки, площею 0,0170 га по АДРЕСА_2 та зобов'язання відповідача прийняти рішення про викуп позивачем вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 26.05.2009р. оголошувалась перерва до 11.06.2009р.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2008р. позивачу на праві власності належить торговий павільйон по продажу промтоварів, розташований по АДРЕСА_2. Право власності на це майно зареєстровано в установленому порядку, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25937549 від 24.12.2008р. Вказує на те, що згідно договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 03.09.2009р. він користується земельною ділянкою, площею 0,0170 га, призначеною для будівництва та обслуговування вказаного торгового павільйону. З посиланням на положення ч.2 ст.127 ЗК України, п.6 Указу президента України від 19.01.1999р. №32/99 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" вважає, що він має право на викуп даної земельної ділянки. Однак, зазначає, що відповідач при відсутності законних підстав для відмови в задоволенні його заяви щодо викупу земельної ділянки, не прийняв рішення про такий продаж, що, на його думку суперечить, ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідач заявлений позов не визнав і зазначив, що рішення про включення земельної ділянки, площею 0,017га в смт.Вигода Долинського району Івано-Франківської області в перелік земельних ділянок, що підлягають викупу підприємцем ОСОБА_1, не було прийнято з тих мотивів, що позивач відмовився підписати додаткову угоду до договору оренди даної землі про збільшення орендної плати. А тому відповідач в діях позивача вбачає порушення щодо здійснення орендної плати. Крім того, відповідач вважає, що прийняття такого рішення є правом сільської ради, яка вважає за доцільне знаходження земельної ділянки в оренді.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача дали аналогічні пояснення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписі ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2008р. позивачу на праві власності належить торговий павільйон по продажу промтоварів, розташований по АДРЕСА_2. Право власності на це майно зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.12.2008р. за №25937549, про що свідчить напис на звороті вказаного свідоцтва та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 24.12.2008р. Технічні характеристики будівлі наведені в технічному паспорті , складеному Івано-Франківським ОБТІ 26.05.2008р.

Для будівництва та обслуговування даного торгового павільйону позивачу була надана в оренду земельна ділянка, площею 0,017га, згідно договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 03.09.2004р. , зареєстрованого за №04.04.3003.00107 від 13.10.2004р. Відповідно до п.1.2. даного договору земельна ділянка надана в оренду строком на 50 років для комерційного використання.

29.12.2008р. підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вигодської селищної ради з заявою про надання дозволу на викуп вказаної земельної ділянки.

Розглянувши дану заяву, Вигодська селищна рада прийняла рішення №502-19/2009, в якому зазначено, що рішення про включення в перелік на викуп земельної ділянки, площею 0,017га, в селищі Вигода по вул. В.Стуса для обслуговування торгового об'єкту підприємцю ОСОБА_1 не прийнято. При цьому в оскаржуваному рішенні вказано, що воно прийнято з урахуванням того, що підприємець на даний час не уклад додаткову угоду до договору оренди.

Із протоколу засідання дев'ятнадцятої сесії Вигодської селищої ради від 02.04.2009р., на якій було прийняте оскаржуване рішення, вбачається, що із 17 депутатів були присутні -12. При розгляді питання щодо викупу земельної ділянки ОСОБА_1 доповідали те, що він на даний час не уклав додаткову угоду на оренду земельної ділянки, плановою перевіркою КРУ виявлені порушення по несплаті ним орендної плати, про що складено акт, та відповідні матеріали підготовлені і передані на розгляд Долинської міжрайонної прокуратури. Також зазначено, що на попередній сесії ради підприємцю вже було відмовлено у викупі земельної ділянки, але він звертається з цим питанням знову. Депутат Бернацький В.Ф у своєму виступі вказав на недоцільність продажу земельної ділянки. При голосуванні за дане рішення “проти” проголосувало 11 депутатів, 1- утримався.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що згідно ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п.б ч.1 ст.12 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) передбачено, що до повноважень сільських,селищних рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ відноситься передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

В ч.1 ст.127 ЗК України вказано на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок

державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності громадянам та юридичним особам визначений в ст.128 ЗК України і передбачає, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. Орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (ч.3 ст.128 ЗК України).

В ч.5 ст.128 ЗК України визначено, що підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Обставини, якими відповідач обгрунтовував відмову у продажу земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1, а саме відсутність додаткової угоди до договору оренди землі щодо збільшення орендних платежів, даною нормою ЗК України не передбачено.

При цьому відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд розцінює оскаржуване рішення саме як відмову у продажу землі, оскільки більшість депутатів Вигодської селищної ради проголосували "проти".

Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення Вигодська селищна рада діяла всупереч вимогам ЗК України, а тому дане рішення підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 134 ЗК України, яка передбачає обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В ч.2 даної норми встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди.

З огляду на викладене, земельна ділянка, надана позивачу в оренду для будівництва та обслуговування торгового павільйону, який належить йому на праві власності, не підлягає продажу на конкурентних засадах. А тому підприємець ОСОБА_1 має право на її викуп. Як передбачено п.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав. Отже, позовні вимоги в цій частині слід задоволити.

Що стосується вимоги про зобов'язання Вигодської селищної ради прийняти рішення про викуп позивачем вказаної земельної ділянки, то вона не може бути задоволена з тих підстав, що згідно ст.ст.12,127 ЗК України повноваження щодо вирішення даних питань належать виключно радам. А тому суд не вправі підміняти даний орган і вирішувати по суті земельні питання.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача відповідно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов підприємця ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення Вигодської селищної ради №502-19/2009 від 02.04.2009р., визнання його права на викуп земельної ділянки, площею 0,0170 га по АДРЕСА_2 та зобов'язання відповідача прийняти рішення про викуп позивачем вказаної земельної ділянки задоволити частково.

Визнати нечинним рішення Вигодської селищної ради №502-19/2009 від 02.04.2009р. щодо відмови підприємцю ОСОБА_1 у продажу земельної ділянки, площею 0,017га, в АДРЕСА_2 для обслуговування торгового об'єкту.

Визнати за підприємцем ОСОБА_1 право на викуп земельної ділянки, площею 0,017га, в АДРЕСА_2 для обслуговування торгового об'єкту.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Вигодської селищної ради (вул. Д.Галицького, 75, смт. Вигода, 77552, код ЄДРПОУ 04355875) в користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 56,67 грн. сплаченого державного мита та 78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішення законної сили.

Суддя Малєєва Олена Вікторівна

Повне рішення, яке оформлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, підписане 16.06.2009р.

Внесено в АС "Діловодство суду"

______ помічник судді Бандура Володимир Степанович