Постанова № 58330913, 08.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа№ 911/5093/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Данилова Л.А. за довіреністю від 01.01.2016;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Військової частина А2167 Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016

у справі №911/5093/15 (суддя В.М. Антонова )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс"

до Військової частини А2167

про стягнення 62803,94 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.01.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" до Військової частини А2167 про стягнення 62803,94 грн задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини А2167 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" 57 567 63 коп. інфляційних втрат, 4 704 71 коп. 3% річних та 1 207 69 коп. судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Військова частина А 2167 Міністерства оборони України, звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Військової частина А 2167 Міністерства оборони України передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів ЧорноїЛ.В. та Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 апеляційну скаргу Військової частина А 2167 Міністерства оборони України прийнято до провадження, розгляд призначено на 05.05.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.05.2016 у зв'язку з перебуванням суддів Руденко М.А. та Чорної Л.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги Військової частина А 2167 Міністерства оборони України колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Синиці О.Ф., Дикунської С.Я.

В судове засідання 05.05.2016 не з'явився представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2016 розгляд апеляційної скарги Військової частина А 2167 Міністерства оборони України відкладено до 08.06.2016.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.06.2016 у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги Військової частина А 2167 Міністерства оборони України колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Дикунська С.Я., Чорна Л.В.

У судове засідання 08.06.2016 з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського Процесуального Кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" (позивач) у 2012-2013 роках Військовій частині А0231 та Військовій частині 0836, правонаступником яких є Військова частина А2167 (відповідач), були надані послуги з прання на загальну суму у розмірі 76032,00 грн.

Відповідач вчасно не розрахувався за надані позивачем послуги, а тому утворилась заборгованість у розмірі 76032,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3877/13, яке набрало законної сили, стягнуто з Військової частини А 0836 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" 76032,00 грн основного боргу та 455,56 грн 3 % річних за період з 02.05.2013 по 10.10.2013.

Оскільки з моменту винесення рішення господарським судом Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3877/13 відповідачем не здійснено погашення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 57643,66 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2013 року по жовтень 2015 року та 5160,28 грн 3% річних за період з 02.05.2013 по 20.11.2015.

Судом встановлено, що відповідач оплатив суму основного боргу у розмірі 76032,00 грн 18.12.2015, що підтверджується випискою по рахунку позивача станом на 18.12.2015.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що вимога позивача про стягнення 57643,66 грн інфляційних втрат та 5160,28 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 35 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Таким чином, встановлений рішенням господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3877/13 обов'язок по сплаті суми основного боргу у розмірі 76032,00 грн, що в силу приписів ст. 35 ГПК України є преюдиційним та не потребує доказування, свідчить про обґрунтованість розміру заборгованості відповідача, несплата якої тягне за собою правові наслідки передбачені законом.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, зазначає період з жовтня 2013 по жовтень 2015 для розрахунку інфляційних втрат та період з 02.05.2013 по 20.11.2015 для розрахунку 3% річних.

Проте, враховуючи що рішенням господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3877/13 стягнуто з відповідача 455,56 грн 3% річних за період з 02.05.2013 по 10.10.2013, суд обмежує період нарахування 3% річних, зазначаючи початок періоду для нарахування 3% річних з 11.10.2013.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016 у справі №911/5093/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частина А2167 Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016 у справі №911/5093/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016 у справі №911/5093/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/5093/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.Я. Дикунська

Л.В. Чорна