Постанова № 58330615, 14.06.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа № 917/296/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Гетьман Р.А., суддя Тихий П.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача – не з’явився

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1319П/1-8) на рішення господарського суду Полтавської області від 05 квітня 2016 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажник", м. Кременчук, Полтавська область

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук, Полтавська область

про стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Монтажник", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив стягнути з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" заборгованість за договором підряду №40-15-09 від 16.08.2013 р. на проведення робіт у розмірі 153 145,09 грн., з яких: 82 947,13 грн. – основний борг, 65 193,96 грн. – інфляційні втрати, 5 004,00 грн. – 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 р. у справі №917/296/16 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено повністю.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що в засіданні суду першої інстанції без належного вивчення були залишені обставини та докази, що мають значення для встановлення суті справи та підтвердження позиції відповідача. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Позивач вимоги ухвали суду від 10.05.2016 р. не виконав, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надав.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов’язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75, вважає, що не з’явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2013 р. між ТОВ “Монтажник” (підрядник) та ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (замовник) було укладено договір підряду №40-15-09, згідно п. 1.1 якого підрядник зобов'язався здійснити своїми силами і засобами роботи по заміні та склінню металевих фрамуг на світлоаераційному ліхтарі в 6 прогоні корпусу №1 ФЛЦ ПАТ "КСЗ" і здати замовнику в установлений термін, визначений договором, об’єкти у відповідності до проектно-кошторисної документації, технічного завдання і графіку виконання робіт, а замовник зобов'язався передати підряднику у встановленому договором порядку затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт по заміні та склінню металевих фрамуг на світлоаераційному ліхтарі в 6 прогоні корпусу № 1 ФЛЦ ПАТ “КСЗ”, а також прийняти від підрядника згідно з актом виконаних робіт об'єкти та оплатити виконані роботи, згідно з умовами договору (а.с. 11-13).

Згідно п. 2.1 договору ціна робіт, доручених до виконання підряднику, встановлюється в кошторисній документації (додаток №1) і складає 470 524,80 грн., в т.ч. ПДВ 78 420,80 грн. Проектно-кошторисна документація, технічне завдання та графік виконання робіт є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що замовник здійснює попередню оплату підряднику для придбання матеріалів у сумі 235 000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 39 166,67 грн.

У відповідності до п. 2.5. договору остаточна оплата замовником ціни виконаних підрядником робіт здійснюється на підставі рахунків, актів виконаних робіт форми КБ-3, КБ-2в, підписаних замовником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Термін виконання робіт, обумовлений сторонами в п. 4 договору, - 90 календарних днів з моменту підписання договору, згідно з графіком виконання робіт (додаток №3). Початок виконання робіт – не пізніше 3 календарних днів після проведення попередньої оплати згідно з п. 2.2 договору (п. 4.1). Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акта виконаних робіт (п. 4.2).

Термін дії договору – з моменту підписання до 31.12.2013 р. (п. 11.3 договору).

На виконання умов договору підрядник виконав роботи, визначені договором, на загальну суму 470 496,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №2-0-1-1 від 16.01.2014 р. (а.с. 23-24).

Замовник в порушення умов договору частково сплатив грошові кошти згідно платіжних доручень № 28 від 22.08.2013 р., № 234 від 119.12.2013 р., № 371 від 15.01.2014 р. на загальну суму 387 548,87 грн., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 82 947,13 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ “Монтажник” до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" суми основної заборгованості в розмірі 82 947,13 грн., а також 3% річних в розмірі 5 004,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 65 193,96 грн. за неналежне виконання зобов’язань по договору підряду №40-15-09 від 06.08.2013 р.

В обґрунтування позову ТОВ “Монтажник”, зокрема, посилається на умови договору №40-15-09 від 06.08.2013 р. та приписи ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Задовольняючи позов господарський суд, встановивши факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт, визнав позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виходячи з вимог чинного законодавства, роботи можуть вважатися виконаними (а обов’язок по їх оплаті - таким, що настав) після складання акту виконаних робіт. Тільки складений акт породжує правові наслідки. Складений акт - це акт підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється (за відсутністю письмових зауважень).

Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та в строк, встановлений для його виконання.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами договору підряду.

У п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом) зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

На підтвердження факту виконання робіт позивачем надано акт виконаних робіт №2-0-1-1 від 16.01.2014 р., підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками обох сторін. В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження невиконання або неналежного виконання підрядником робіт за спірним договором підряду.

З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати вартості виконаних ТОВ “Монтажник” робіт з боку замовника, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 82947,13 грн.

Стосовно задоволення позову в частині стягнення 5 004,00 грн. 3% річних та 65 193,96 грн. інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено: порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, а також їх перерахунок, здійснений господарським судом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зазначивши, що, оскільки відповідач згідно умов договору не проводив в повному обсязі оплату за виконані позивачем роботи, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, дійшов правомірного висновку про їх відповідність вимогам чинного законодавства та задовольнив позов в цій частині.

Враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність документального підтвердження апеляційних вимог, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія судів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 р. у справі №917/296/16 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв’язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 р. у справі №917/296/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 15.06.2016 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Тихий П.В.