Ухвала суду № 58330404, 13.06.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"13" червня 2016 р.Справа № 922/5129/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі Каюков Ю.В.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на постанову державного виконавця (вх. № 140 від 25 квітня 2016 року) по справі

за позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки про стягнення коштів у розмірі 295 696 167,22 грн. за участю представників:

заявника (боржника) - ОСОБА_1, за дов. № б/н від 24.03.2016 року

стягувача - не з'явився

ДВС - ОСОБА_2, за дов. № 20.22/618 від 30.12.2015 року

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2014 року рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/5129/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Харківське ТЕЦ -5" про стягнення коштів у розмірі 295 696 167,22 грн. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 6 223 561 135,50 грн. основного боргу, 3 927 888,07 грн. 3 % річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат та 73080,00 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2015 року рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2014 року у справі №922/5129/14 змінено в частині стягнення судових витрат - стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 63 748,44 грн. судового збору за подачу позовної заяви; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 913,00 грн.

На виконання вказаного рішення та постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/5129/14 господарським судом Харківської області суду 18 лютого 2015 року видано відповідні накази.

25 квітня 2016 року, через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (боржник по справі) надійшла скарга на постанову державного виконавця (вх. № 140 від 25 квітня 2016 року), відповідно до якої скаржник просить суд винести ухвалу про визнання недійсною постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 23.03.2016 р. у ВП № 47046152 про стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" 25 549 986,77 виконавчого збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2016 року прийнято до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (вх. №140 від 25 квітня 2016 року) на постанову державного виконавця, розгляд призначено на 23 травня 2016 року. 23 травня 2016 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 13 червня 2016 року.

13 червня 2016 року через канцелярію суду від представника стягувача надійшли письмові пояснення (вх. № 19568 від 13 червня 2016 року) з додатками, дані документи судом долучено до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 13 червня 2016 року з'явився представник боржника та представник ВДВС. Представник скаржника (боржника) підтримав скаргу в повному обсязі та просив суд її задовольнити. Представник ВДВС проти задоволення скарги заперечував в повному обсязі та просив суд долучити до матеріалів справи відзив на скаргу з додатками, дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 19457 від 13 червня 2016 року.

Представник стягувача свого уповноваженого представника в засідання суду не направив; про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення та письмовими поясненнями (т.с. 3, арк. спр. 88, 120).

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути скаргу скаржника (боржника) за відсутності представника стягувача.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та додатково надані документи, суд встановив наступне.

Як вказано вище в ухвалі суду, рішенням господарського суду Харківської області від 22 грудня 2014 року у справі № 922/5129/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 223 561 135,50 грн. основного боргу, 3 927 888,07 грн. 3% річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат та 73 080,00 грн. судового збору. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2015 року рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2014 року у справі № 922/5129/14 змінено в частині стягнення судових витрат - стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 63 748,44 грн. судового збору за подачу позовної заяви; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 913,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. На виконання вказаного рішення та постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/5129/14 господарським судом Харківської області суду 18 лютого 2015 року видано відповідні накази.

ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна" звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження (вих. № 14/2-53813 від 18 березня 2015 року), яка надійшла до останнього 24 березня 2015 року (згідно штемпелю канцелярії на заяві), в якій просить: прийняти наказ господарського суду Харківської області від 18 лютого 2015 року у справі № 922/5129/14 до виконання; не пізніше триденного строку з дня надходження цієї заяви відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 18 лютого 2015 року у справі № 922/5129/14 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харкіська ТЕЦ-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 223 561 135,50 грн. основного боргу, 3 927 888,07 грн. 3% річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат та 63 748,44 грн. судового збору; з метою забезпечення виконання вказаного наказу одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на кошти та майно боржника, провести опис майна боржника в межах суми боргу, оголосити заборону на його відчуження, про що винести відповідну постанову; здійснити всі можливі заходи для фактичного виконання у повному обсязі вказаного наказу в межах строків визначених ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження".

30 березня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47046152 з виконання наказу господарського суду Харківської області у справі № 922/5129/14 виданого 18 лютого 2015 року у якій боржнику надано строк для добровільного виконання рішення (7 днів з моменту винесення постанови). Водночас, 30 березня 2015 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми звернення стягнення 255 499 867,76 грн. з забороною відчуження майна, що належить боржнику

Заявою від 07 квітня 2015 року до ДВС України звернувся представник боржника про відкладення виконавчих дій.

20 травня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження.

12 жовтня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_3, було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № 47046152.

23 березня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 25 549 986,77 грн.

15 квітня 2016 року постановою головного державного виконавця ідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 знято арешт з майна боржника.

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на те, що спірна постанова прийнята з порушенням приписів ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", п. 3.7.2 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", у зв'язку з чим просить суд винести ухвалу про визнання недійсною постанови головного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 23 березня 2016 року у ВП № 47046152 про стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" 25 549 986,77 грн. виконачого збору. Крім того, скаржник вказує на той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 30 березня 2015 року ним не отримувалася, а про її існування скаржник (боржник) дізнався лише зі змісту постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30 березня 2015 року, яка надійшла на його адресу поштою 06 квітня 2015 року (в останній день, наданий постановою про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання рішення суду від 22 грудня 2014 року по справі № 922/5129/14), а на заяву скаржника (боржника) про відкладення виконавчих дій від 07 квітня 2015 року орган ДВС України взагалі ніяк не відреагував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Приписами ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, зокрема, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як зазначалося вище в ухвалі суду, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП № 47046152 від 30 березня 2015 року боржнику було надано час для самостійного виконання рішення суду в строк до семи днів з моменту винесення постанови (тобто до 06 квітня 2015 року). Втім, як вбачається з матеріалів скарги та не спростовано наданою представником ВДВС копією матеріалів виконавчого провадження ВП № 47046152, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47046152 від 30 березня 2015 року взагалі не було направлено на адресу боржника, а про її існування останній дізнався лише 04 квітня 2015 року після отримання постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30 березня 2015 року, що підтверджується копією супровідного листа ВДВС з копією поштового конверту з відміткою канцелярії про отримання 06 квітня 2015 року.

Сторона виконавчого провадження, яка не була повідомлена належним чином про відкриття виконавчого провадження, не володіє об'єктивною інформацією стосовно строків для добровільного виконання судового рішення, у зв'язку з чим у боржника відсутня можливість здійснення своєчасного добровільного виконання судового рішення. Тобто, боржник фактично був позбавлений можливості скористатися гарантованим законом правом на самостійне виконання рішення суду у встановлений для цього строк.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Відкладення виконавчих дій має реалізуватись державним виконавцем, виходячи з об'єктивних обставин здійснення виконавчого провадження та з дотриманням прав інших учасників виконавчого провадження, зокрема, права боржника на самостійне виконання рішення.

Виходячи з приписів ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", однією із підстав відкладення виконавчих дій визначено - несвоєчасне отримання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом.

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З огляду на відсутність реального строку для самостійного виконання рішення суду, 07 квітня 2015 року боржник скористався правом, наданим йому ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", та направив на адресу виконавчої служби заяву про відкладення виконавчих дій, що підтверджується наданим скаржником описом вкладення в цінний лист з відміткою поштової установи про направлення 07 квітня 2015 року на адресу ВДВС вказаної заяви, проте дана заява не була розглянута ВДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Тобто, виконавчий збір є своєрідною санкцією за невиконання боржником вимог державного виконавця в межах наданого строку, втім можливість стягнення виконавчого збору залежить від законності дій самого державного виконавця, а також від поважності причин, з яких боржник був позбавлений об'єктивної можливості виконати його вимогу у встановлений термін.

Враховуючи вище викладене в сукупності, а саме не направлення державним виконавцем на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 47046152 від 30 березня 2015 року, тим самим фактичне позбавлення останього гарантованого законом права на самостійне виконання рішення суду у встановлений для цього строк, суд дійшов висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на постанову державного виконавця (вх. № 140 від 25 квітня 2016 року) є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, і, відповідно, підлягає задоволенню.

Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 01 березня 2016 року по справі № 908/1749/15-г.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 86, 115, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на постанову державного виконавця (вх. № 140 від 25 квітня 2016 року) - задовольнити.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 23 березня 2016 року у ВП № 47046152 про стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" 25 549 986,77 грн. виконавчого збору.

Суддя ОСОБА_5

справа № 922/5129/14