Рішення № 58329428, 09.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2016

Справа №910/1043/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод Феросплавів"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

про стягнення 8 583,54 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача 1 не з’явився

Від відповідача 2 не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод Феросплавів" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця”; Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 8 583,54 грн. збитків за недостачу коксового горішку, внаслідок неналежного виконання зобов’язань, по залізничній накладній №40587552.

На призначене судове засідання 09.06.2016р. представники позивача та відповідачів не з’явилися, проте були повідомленні належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач-1 був повідомлений належним чином. Так, Ухвала суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача-1, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, про що свідчить .

Відповідача-1 витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявний у матеріалах справи підпис представника відповідача-1 щодо ознайомлення з матеріалами справи від 29.02.2016р. та оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 09.06.2016р.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" (Відповідач-2) був також належним чином повідомлений про відкладення розгляду справи на 09.06.2016р., про що свідчить розписка представника відповідача-2 в повідомленні про відкладення розгляду справи від 26.05.2016р.

Отже, відповідачі завчасно були повідомлені про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати письмові пояснення, додаткові документи, мали достатньо часу для цього.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи та те, що відповідачі завчасно належним чином були повідомлені про місце, дату та час судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод Феросплавів" (Покупець) та Публічним акціонерним товариством "Нікополський завод Феросплавів" (Продавець) укладено Договір поставки від 01.12.2014 № 1406317, на виконання умов якого по залізничній накладній № 40587552 зі станції відправлення Іллічівськ (експорт) Одеської залізниці (вантажовідправник ДП "Іллічівський морський торговельний порт") на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 14.08.2015 прибув вагон № 56296130 з вантажем (горішок коксовий).

Відповідно до залізничної накладної від 13.08.2015р. № 40587552 вантажовідправником є Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт".

При видачі вантажу на станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, здійснено переважування вагону, за результатами якого зафіксовано ознаки незбережного перевезення, такі як поглиблення на поверхні вантажу та недостача в кількості 2 550 кг, про що 15.08.2015 складено комерційний акт РА №011154/537/1686.

В комерційному акті зазначено, що при здійсненні комісійної видачі вантажу одержувачу з переважуванням вагону №56296130 на справних 150 тн. електронно-тензометрических вагонних вагах станції Нижнеднепровск-Узел, повірка 15.10.2014, встановлено: у залізничній накладній значиться вага тари 22 500 кг, нетто 46 500 кг; фактично виявилось брутто 69 000 кг, тара з документа 22 500 кг, нетто 46 500 кг, що менше ваги, зазначеної в документі, на 2 550 кг. В комерційному відношенні завантаження нижче рівня бортів на 20-40 см, по ходу поїзду над 4-5 люками по центру вагону мається воронкоподібне заглиблення діаметром 2 м.20см, глибиною -1,0м. В технічному відношенні вагон справний. Маються зазори: праворуч по ходу поїзду між кришкою 4 люка і поперечною балкою вагону довжиною 200мм., шириною 50 мм.: ліворуч по ходу поїзду між кришкою 4 люка і поперечною балкою вагону довжиною 500мм., шириною 30мм. Для запобігання подальшої втрати вантажу зазор утілення за допомогою дощок і дрантя. Вагон бездвірний розвантажувальні люка з обох сторін зачинені. Течі вантажу нема.

На деталях вагону є сліди просипання вантажу. При повторному переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився. Недостатній вантаж в вагоні міг вміститися.

Зазначені обставини підтверджуються залученими до справи оригіналами накладної №40402103, комерційного акта РА №011154/537/1686 від 15.08.2015р., акта 273/15 приймання продукції за кількістю від 17-18.08.2015, поясненнями позивача та відповідача-2.

Господарський суд надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 908 Цивільного кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (Статут залізниць україни) визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

За положеннями ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що саме з комерційного акту від 15.08.2015р. РА №011154/537/1686, акта 273/15 приймання продукції за кількістю від 17-18.08.2015р., акту про технічний стан вагону від 15.08.2015 № 241, вагон №56296130 в технічному відношенні був справний, разом з тим непридатним для перевезення вантажу дрібних фракцій, оскільки є зазори, які закладені ганчір'ям і вантажовідправник міг це бачити, однак від завантаження вагону не відмовився, заходів, які б унеможливлювали втрату вантажу не здійснив.

Згідно зі ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

Частиною 3 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (далі - Правила перевезення вантажів), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001№542, можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, розмір яких не перевищує 13 мм, визначається відправником.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст.43 ГПК України).

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що нестача вантажу мала місце з вини як перевізника, який подав під завантаження вагони, які не були придатні для перевезення спірного вантажу, так і вантажовідправника, який не прийняв необхідних заходів для запобігання видуванню, або просипанню вантажу, не відмовився від завантаження вагонів, які не були придатні для перевезення вантажу у комерційному відношенні, а тому суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на обох відповідачів в рівному співвідношенні.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.224 господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22, ст..611, ч.1 ст.623 ЦК України).

Для застосування складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (Постанова Верховного суду України від 22.01.2013р. №3-72гс12).

Відповідно до ч. 2 ст.623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Матеріалами справи доведено, що рахунок продавця ПАТ "Нікополський завод Феросплавів" № 201569 від 15.08.2015р. позивачем сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 25.05.2015р. №256537.

Розрахунок збитків, спричинених внаслідок недостачі, проведений позивачем з урахуванням норми відповідно до Правил перевезення вантажів (відомість-розрахунок №273 на недостачу вантажу). Згідно вказаного розрахунку сума недостачі вантажу складає 8 583,54грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов’язань щодо перевезення довіреного Відповідачу-1 вантажу та не прийняття Відповідачем-2 необхідних заходів для запобігання видуванню, або просипанню вантажу, позивачу спричинені збитки за недостачу кокосового горішку в розмірі 8 583,54грн., які складаються з вартості відповідальної недостачі з ПДВ.

За таких обставин, відповідальність за недостачу вантажу покладається на залізницю і відправника порівну, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 43-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" ( 03680, м. Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод Феросплавів" ( 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна,11, код ЄДРПОУ 00186542) 4 291 (чотири тисячі двісті дев’яносто одну) грн. 77 коп. суми збитків та 689 (шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, м. Іллічівськ, Одеська обл., вул. Праці,6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод Феросплавів" ( 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна,11, код ЄДРПОУ 00186542) 4 291 (чотири тисячі двісті дев’яносто одну) грн. 77 коп. суми збитків та 689 (шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.06.2016р.

Суддя І.І. Борисенко