Ухвала суду № 58328298, 14.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"14" червня 2016 р. Справа № 806/414/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника позивача,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" квітня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання скасувати запис про реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.09.2015, індексний номер: 24769745, згідно з яким проведено державну реєстрацію право власності на квартиру №13, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Коцюбинського, буд.7 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ОСОБА_2 плюс"" (код ЄДРПОУ: 38004195);

- зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ОСОБА_2 плюс"" (код ЄДРПОУ: 38004195) право власності на квартиру №13, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Коцюбинського, буд.7, що здійснена приватним нотаріусом 25.09.2015 індексний номер 24769745.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 вказав, що накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці у ОСОБА_3, обмежує забезпечене іпотекою право позивача на першочергове задоволення вимог за кредитним договором. Зазначає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 протиправно прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №24769745 від 25.09.2015, яким позбавлено ОСОБА_3 його житла, яке було примусово без згоди власника, всупереч вимогам чинного законодавства, відчужено на користь ТОВ "Факторингова компанія "ОСОБА_2 плюс".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2016р. позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.09.2015, індексний номер: 24769745, згідно з яким проведено державну реєстрацію право власності на квартиру №13, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Коцюбинського, буд.7 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ОСОБА_2 плюс"" (код СДРПОУ: 38004195).

Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ОСОБА_2 плюс"" (код ЄДРПОУ: 38004195) право власності на квартиру №13, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Коцюбинського, буд.7, що здійснена приватним нотаріусом 25.09.2015 індексний номер 24769745.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 20.04.2016р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи 07 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі Банк), яке виступало правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", з одного боку, ОСОБА_3 з іншого боку укладено кредитний договір №0501/1008/88-227, відповідно до якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється з лімітом кредитування 50 000,00 доларів США (а.с.23-25).

Також 07.10.2008р. для забезпечення виконання передбачених кредитним договором №0501/1008/88-227 зобов'язань між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", яке виступало правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", з одного боку, ОСОБА_3, ОСОБА_5М, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з іншого боку укладеного договір іпотеки, предметом якого є квартира №13, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Коцюбинського, 7 (а.с.8-9).

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір факторингу №15, відповідно до якого банк відступає Товариству свої права вимоги заборгованості по кредитним договорам укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку (а.с.27-30).

25 вересня 2015 року після отримання позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, позивачу стало відомо, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24769745, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 внесено запис про право власності №11339431 за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс". Крім того з вказаної інформаційної довідки вбачається, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для виникнення права власності за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс"" є Договір іпотеки (квартири) від 07 жовтня 2008 року зареєстрований в реєстрі за №18062, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року №1952-1У. Оскільки відповідачем жодна нотаріальна дія щодо спірного об'єкту нерухомого майна у порядку, встановленому абзацами 2-3 частини 5 статті 3 Закону України №1952-IV під час здійснення державної реєстрації вказаного речового права не вчинялась, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо протиправності оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі - Закон України №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є обов'язковою.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Абзацом 2 частини 1 статті 9 Закону України №1952-IV визначено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Зокрема, абзацами 2-3 частини 5 статті 3 Закону України №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Абзацом 7 пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (надалі Порядок), встановлено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України №1952-IV.

В силу вимог абз.2 п.9 ч.2 ст. 9 Закону України №1952-IV нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Чинне законодавство наділяє нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора щодо прав на нерухоме майно, які виникають лише у результаті вчинення нотаріальних дій з таким майном, а також повинні реалізовуватися одночасно з їх вчиненням та за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку, що дозволяє забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією України речових прав осіб на нерухоме майно.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1)прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3)прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4)внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

5)видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6)надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст.15 Закону України №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам

Пунктом 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (надалі Порядок) передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Частиною 1 статті 37 Закону України №898-IV передбачено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог Іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що у пп.12.3.1 п.12.3 договору іпотеки від 07.10.2008, сторонами погоджено, що договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення державної реєстрації права власності ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на об'єкт нерухомого майна квартиру №13 адресою: м. Житомир, вул. Коцюбинського,7 та прийняття оспорюваного рішення від 25.09.2015 №24769745 був саме договір іпотеки від 07.10.2008.

При цьому, жодна нотаріальна дія з приводу набуття права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації відповідачем, як спеціальним суб'єктом державної реєстрації, не вчинялась.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою

Підпунктом 1 пунктом 37 Порядку встановлено, що документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 №898-IV (надалі - Закон України №898-IV), у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України №898-IV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право Іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Враховуючи положення ч.1 ст.37 Закону України №898-IV, звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається саме шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на останній. Разом з тим, з огляду на норми закріплені ч.9 ст.15 Закону України №1952-IV та абзацом 7 п.2 Порядку №868, нотаріус як спеціальний суб'єкт, проводить державну реєстрацію прав на нерухоме майно, набутих виключно у результаті вчинення нотаріальної дії з таким майном.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, яке виникає на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя - рішення щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державним реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, як передбачено Наказом міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Зі змісту п. 2 зазначеного Наказу слідує, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у п.1 Наказу (чинного на час виникнення спірних правовідносин), проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін'юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2013 №868 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, дії приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

На момент укладення договору іпотеки, а саме 07 жовтня 2008 року, діяв Закон України "Про іпотеку" в редакції від 12.05.2006.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції від 12.05.2006) було визначено наступне: Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, який передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

На момент укладення договору іпотеки законом була передбачена єдина правова підстава для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки: договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, стаття 36 Закону України "Про іпотеку" (в редакції від 12.05.2006 ), на яку посилається ТОВ "ФК "ОСОБА_8 плюс"" містить пряму вказівку: сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що, умова договору іпотеки про те, що підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки є договір про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом здійснення застереження, суперечила приписам законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно тексту ст. 228 ЦК України, зокрема, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає три підстави здійснення стягнення на предмет іпотеки, зокрема:

1) на підставі рішення суду,

2) виконавчого напису нотаріуса

3)договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Отже в частині оскарження дій відповідача суд керується тим, що державний реєстратор, в силу ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснює реєстраційну дію, на підставах передбачених законом, і оскільки на момент укладення договору іпотеки єдиною правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки був договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, реєструвати право власності на квартиру № 13, що знаходиться у м. Житомирі, по вул. Коцюбинського, 7 за ТОВ "ФК "ОСОБА_8 плюс"" відповідач, виконуючи функції державного реєстратора, не мав права.

Крім того, згідно з п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану Іпотекодержателем Іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання Іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмової вимоги Іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій Іпотекодержателем Іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаної вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З цього випливає, що обов'язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним Іпотекодержателем лише у разі, якщо така вимога отриманя Іпотекодавцем і строк її виконання обчислюється з моменту отримання цієї вимоги.

Доказів надіслання такої вимоги та отримання її позивачем ні відповідачем, ні третьою особою не надано (в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне).

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв з виходом за межі повноважень, визначених Законом України №1952-IV та Порядком №868, у спосіб не передбачений законом.

Згідно тексту ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Відповідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень": за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", якими заборонено примусово стягувати нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки.

Оскільки відповідачем, як державним реєстратором, проведено державну реєстрацію переходу права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, на спірні правовідносини поширюються положення Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №534/23066.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Як передбачено статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає присудженню на користь позивача за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв з виходом за межі повноважень, визначених Законом України №1952-IV та Порядком №868, у спосіб не передбачений законом, а тому рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.09.2015, індексний номер: 24769745, згідно з яким проведено державну реєстрацію право власності на квартиру № 13, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул.Коцюбинського, буд.7 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ОСОБА_8 плюс"" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню (аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції) .

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" квітня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" червня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2,3 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,Житомир,10000,

- м.Житомир, вул.Кафедральна, б67, кв.45,

4- відповідачу/відповідачам: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна вул.Дмитрівська,33,офіс 2,м.Київ,01054

5-третій особі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" - пр-т Московський,28-А, БЦ"SP-HALL",м.Київ,04655,

6 - представнику третьої особи ОСОБА_9, 04655, м.Київ, просп. Московський, 28А, БЦ "SP-HALL", 8 -й поверх,

7 - представнику позивача ОСОБА_10, 10014, АДРЕСА_2.

,