Постанова № 58327008, 14.06.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року справа №805/148/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Святодух О.Б., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 805/148/16-а за позовом державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення №101/17-0 від 26 листопада 2015 року,-

ВСТАНОВИВ :

21 січня 2016 року Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 листопада 2015 року №101/17-0, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 207 799,67 грн., в тому числі штрафні санкції 126 845,00 грн., пеня 80 954,67 грн.

На обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що підприємство, як платник єдиного внеску, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької та Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р. Вважає, що згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, платники єдиного внеску, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільняються від сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.

З зазначених підстав позивач вважає, що підприємство звільнено від зобовязань щодо сплати штрафних санкцій та пені за несплату (несвоєчасну сплату) позивачем єдиного соціального внеску, а спірне рішення №101/17-0 від 26 листопада 2015 року є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 805/148/16-а, позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №101/17-0 від 26 листопада 2015 року про застосування штрафних санкцій в сумі 79 038 (сімдесят девять тисяч тридцять вісім) гривень 31 коп. та нарахування пені в сумі 39 305 (тридцять дев`ять тисяч триста п`ять) гривень 00 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року по жовтень 2014 року та з січня 2015 року по жовтень 2015 року.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_3 Торгово-промислової палати України документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) позивачем до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області не надавався.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України в режимі відеоконференції за приписами статті 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти доводів апеляційної скарги, наголошував на законності постанови суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі податковий орган просив суд апеляційної інстанції розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 33426253, юридична адреса: 85400, Донецька обл., місто Селидове, вул. К.Маркса, 41 (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, Відокремлений підрозділ «Вуглезбут» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Селидіввугілля», який є самостійним платником єдиного внеску та узятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в місті Селидове, Донецької області 29 січня 2009 року(а.с.18).

Красноармійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області 26 листопада 2015 року сформувала рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 101/17-0, яким за період з 29 травня 2013 року по 03 грудня 2014 року за несплату або не своєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування визначено штраф у розмірі 76 719,95 грн., та за період з 03 березня 2015 року по 12 жовтня 2015 року за несплату або не своєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування визначено штраф у розмірі 50 125,05 грн. та пеню в сумі 80 954,67 грн., тобто на загальну суму 207 799,67 грн., яка протягом десяти робочих днів після надходження рішення підлягали перерахуванню (сплаті) на рахунки Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (а.с.20).

Відповідно розрахунку штрафних санкцій до вказаного рішення, наданих відповідачем (а.с.138 - 141), штрафні санкції та пеня нараховувалась за період з квітня 2013 року по жовтень 2014 року у такому розмірі:

за квітень 2013 року штрафних санкцій в сумі 3840,47 грн., та пені в сумі 3038,52 грн.;

за травень 2013 року штрафних санкцій в сумі 3999,97 грн., та пені в сумі 3065,62 грн.;

за червень 2013 року штрафних санкцій в сумі 4345,22 грн., та пені в сумі 3446,01 грн.;

за липень 2013 року штрафних санкцій в сумі 4434,73 грн., та пені в сумі 3829,21 грн.;

за серпень 2013 року штрафних санкцій в сумі 4592,17 грн., та пені в сумі 4077,63 грн.;

за вересень 2013 року штрафних санкцій в сумі 4669,85грн., та пені в сумі 4355,10грн.;

за жовтень 2013 року штрафних санкцій в сумі 4332,67 грн., та пені в сумі 3937,64грн.;

за листопад 2013 року штрафних санкцій в сумі 4660,27грн.,та пені в сумі 4485,91 грн.;

за грудень 2013 року штрафних санкцій в сумі 4435,83 грн., та пені в сумі 4275,99 грн.;

за січень 2014 року штрафних санкцій в сумі 4391,47 грн., та пені в сумі 4569,86 грн.;

за лютий 2014 року штрафних санкцій в сумі 4104,06 грн., та пені в сумі 4564,38 грн.;

за березень 2014 року штрафних санкцій в сумі 4088,12 грн.,та пені в сумі 4629,06грн.;

за квітень 2014 року штрафних санкцій в сумі 3429,59 грн., та пені в сумі 4242,30 грн.;

за травень 2014 року штрафних санкцій в сумі 3670,85 грн., та пені в сумі 4532,08 грн.;

за червень 2014 року штрафних санкцій в сумі 3788,61 грн., та пені в сумі 4658,13 грн.;

за липень 2014 року штрафних санкцій в сумі 3658,31 грн., та пені в сумі 3511,98 грн.;

за серпень 2014 року штрафних санкцій в сумі 3378,54 грн., та пені в сумі 2162,27 грн.;

за вересень 2014 року штрафних санкцій в сумі 3568,95грн., та пені в сумі 1249,13 грн.,

за жовтень 2014 року штрафних санкцій в сумі 3330,29 грн., та пені в сумі 146,45 грн.;

всього з квітня 2013 року по жовтень 2014 року штрафних санкцій в сумі 76719,95 грн., та пеня в сумі 68 777,27 грн.

З січня 2015 року по серпень 2015 року у наступному розмірі:

за січень 2015 року штрафних санкцій в сумі 2486,17 грн., та пені в сумі 263,40 грн.;

за лютий 2015 року штрафних санкцій в сумі 6554,49 грн., та пені в сумі 1824,25 грн.;

за березень 2015 року штрафних санкцій в сумі 6724,42 грн., та пені в сумі 2262,70 грн.;

за квітень 2015 року штрафних санкцій в сумі 7151,21 грн., та пені в сумі 2296,84 грн.;

за травень 2015 року штрафних санкцій в сумі 7827,94грн., та пені в сумі 2681,99 грн.;

за червень 2015 року штрафних санкцій в сумі 8196,50 грн., та пені в сумі 1965,14 грн.;

за липень 2015 року штрафних санкцій в сумі 7414,29 грн., та пені в сумі 741,43 грн.;

за серпень 2015 року штрафних санкцій в сумі 3770,00 грн., та пені в сумі 141,66 грн.;

всього з січня 2015 року по серпень 2015 року штрафних санкцій в сумі 50 125,05 грн., та пені в сумі 12 177,41 грн.

У відповідності до п.1. ч.1. ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч.8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Красноармійськ (Красноармійська міська рада).

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Красноармійськ (Красноармійська міська рада).

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

З викладеного вбачається, що позивач здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснюється антитерористична операція.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно зі ст. 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

ОСОБА_3 Торгово-промислової палати України до суду надано не було.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки обставинам відсутності у позивача ОСОБА_3, а прийнято до уваги лист Торгово-промислової палати від 07 грудня 2015 року, тоді як Закон № 1669-VII чітко визначає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави не застосовувати до позивача передбачені ч.10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» штрафні та фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за спірний період.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неправомірно було скасовано оскаржуване рішення.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись статями 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 805/148/16-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 805/148/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог державного підприємства Селидіввугілля в особі відокремленого підрозділу Вуглезбут до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення №101/17-0 від 26 листопада 2015 року відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2016 року.

Колегія суддівА.А. Блохін

ОСОБА_4

ОСОБА_5