Постанова № 58326983, 14.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2016 року № 826/28050/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до відповідачівУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії.

Під час судового засідання представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Від представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб письмових пояснень та/або заперечень на адміністративний позов до суду не надійшло.

Між тим, у справі наявні письмові заперечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно яких необгрунтованою є вимога про зобов»язання Фонду внести зміни до Загального реєстру щодо включення позивача до Загального реєстру, оскільки єдиною підставою для включення позивача до Загального реєстру має бути наявність позивача у складеному Уповноваженою особою Переліку вкладників або в наданій Уповноваженою особою додатковій інформації про вкладників. При цьому також зауважено, що у разі надання Уповноваженою особою додаткової інформації по позивачу, відповідні заходи будуть вжиті Фондом автоматично відповідно до вимог Положення, і жодної підстави для спонукання Фонду судом до вчинення відповідних дій немає.

За результатами судового засідання, дослідивши наявні у справі документи, суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Отже, розглянувши наявні у справі документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2013 р. між ОСОБА_4 (Вкладник) та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (банк) підписано договір-заяву №34862/370-13, відповідно до якого вкладник вносить, а багно приймає кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_1 сумі 9000 доларів США на строк з 18.11.2013 р. по 23.11.2014 р.

При цьому згідно до п. 2 договору за час користування коштами вкладу протягом визначеного строку банк нараховує та виплачує вкладникові проценти за ставкою 9,60 % річних, нараховані проценти зараховуються вкладнику на рахунок банку НОМЕР_2

Згідно до п. 5 договору вкладник має право вимагати достроково повернення суми вкладу протягом строку, визначеного п. 1 договору - заяви (або протягом будь-якого з строків, на які було продовжено розміщення вкладу) у порядку та на умовах, викладених у п. 5.3 Основних умов.

Згідно квитанції від 18.11.2013 р. №3417-2 ОСОБА_5 на відкритий згідно договору - заяви №34862/370-13 депозитний рахунок зарахувала кошти в сумі 9000 доларів США (еквівалент у гривнях - 71937 грн.).

Водночас згідно договору дарування майнових прав від 19.05.2015 р., ОСОБА_4 (Дарувальник) подарувала ОСОБА_1 (Обдаровуваний), а остання прийняла у дар майнові права - права вимоги до ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» щодо повернення вкладу в розмірі 9000 доларів США, які знаходяться на вкладному рахунку НОМЕР_2, відкритому в ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит», (що станом на 19.05.2015 р. за курсом НБУ становить 198990 грн.) та процентів, а також інших виплат, грошових коштів (валютних цінностей) згідно з Договором-заявою №34862/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 18.11.2013 р., укладений між Дарувальником та ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит».

Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко С.І та зареєстровано у реєстрі за №62.

За даним договором до Обдаровуваного, тобто до позивача ОСОБА_1 (новий кредитор за основним зобов»язанням) переходять усі майнові права, які належали Дарувальнику (первісний кредитор за основним зобов»язанням) за Договором-заявою в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі право вимагати від ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» (Боржник за основним зобов»язанням) належного виконання всіх зобов2язань за Договором-заявою, а також усі майнові права Дарувальника, які можуть виникнути у нього за Договором-заявою у майбутньому.

Водночас за вказаним договором сторони домовились, що з моменту передання права вимоги до Обдаровуваного, Обдаровуваний (позивач у справі), вважається новим кредитором у зобов»язанні за основним договором - стороною (вкладником) за договором-заявою, а Дарувальник втрачає всі права, як вкладника - сторони у зобов2язанні за Договором-заявою.

20.05.2015 р. позивач подав до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відділення №3 письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором-заявою від 18.11.2013 р. №34862/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті за вх.№ 348 від 20.05.2015 р.

Крім того, 20.05.2015 р. позивач подала також і до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором-заявою від 18.11.2013 р. №34862/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті за вх.№ 1861-Г від 20.05.2015 р.

Водночас на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. №612 «Про віднесення ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 р. №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230, «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017 р. включно.

25.09.2015 р. позивач повторно (вперше - 20.05.2015 р.) подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву - повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором-заявою від 18.11.2013 р. №34862/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті та про здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (через уповноважених ним осіб) необхідних та своєчасних дій щодо негайного включення до бази даних банку (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») про вкладників, а також в перелік вкладників (кредиторів) ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_1 як нового кредитора (вкладника) у зобов'язанні, яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду за вх.№ б/н від 25.09.2015.

28.09.2015 р. позивач подала до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Чернявської Олени Степанівни заяву -повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором-заявою №34862/370-13 від 18.11.2013 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті та про здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (через уповноважених ним осіб) необхідних та своєчасних дій щодо негайного включення до бази даних банку (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») про вкладників, а також в перелік вкладників (кредиторів) ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_1, як нового кредитора (вкладника) у зобов'язанні, яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду за вх.№ 8517-Г від 28.09.2015 р.

28.10.2015 р. позивач подала до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Чернявської Олени Степанівни заяву - попередження про відмову від подальшого розміщення вкладу за Договором-заявою №34862/370-13 від 18.11.2013 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_7 та вимогу про виплату коштів, шляхом видачі готівки за вх.№ 10778-г від 28.10.2015 р.

28.10.2015 р. позивач подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву про відмову від подальшого розміщення вкладу за Договором-заявою №34862/370-13 від 18.11.2013 р. про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_7 та вимогу про виплату коштів, шляхом видачі готівки за вх.№ б/н від 28.10.2015 р.

07.10.2015 р. за вих. №9-037310/19107 директором Центру роздрібного бізнесу ОСОБА_8 від імені Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надано відповідь, якою вимоги позивача не було задоволено.

04.11.2015 р. за вих. №9-037310/21434 директором Центру роздрібного бізнесу ОСОБА_8 від імені Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надіслав відповідь, якою не задоволено вимоги позивача, при цьому зазначивши, що станом на початок процедури виведення банку з ринку ОСОБА_1 не була вкладником Банку та відповідно особою, включеною до бази вкладників Банку, тому гарантії щодо виплати відшкодування коштів за вкладами (у сумі граничного розміру такого відшкодування) на ОСОБА_1 не поширюються.

Водночас листами від 04.12.2015 вих. №21-036-51001/15 та від 20.10.2015 вих. №21-036-39698/15 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивача серед іншого повідомлено про те, що договір банківського вкладу був відкритим у банку на ім»я ОСОБА_4, а відтак, вкладником, на якого розповсюджуються гарантії Фонду, є виключно ОСОБА_7, з огляду на що в Уповноваженої особи Фонду відсутні правові підстави для включення ОСОБА_9 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Тобто, ані Банк, ані Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вимоги ОСОБА_1 не задовольнили, з огляду на що, вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернулася за захистом своїх порушених прав та інтересів у судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012р. №4452-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №4452).

Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону ним встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

При цьому згідно пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №445 вкладом в розумінні цього Закону є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Положеннями статті 3 Закону №4452 закріплено, що Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Згідно частини 1 статті 4 цього Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно статті 11 Закону №4452 управління поточною діяльністю Фонду здійснює Виконавча дирекція Фонду.

Виконавча дирекція Фонду складається з п'яти членів. Рішення виконавчої дирекції Фонду приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за умови участі в засіданні не менше ніж чотирьох членів виконавчої дирекції.

Повноваження Виконавчої дирекції Фонду закріплені у статті 12 названого Закону.

Так, частиною 3 цієї статті закріплено, що до повноважень Виконавчої дирекції Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами відноситься прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку - здійснює призначення та відсторонення від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 14 Закону №4452 встановлено, що у відносинах з державними органами, Національним банком України, банками, міжнародними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами від імені Фонду діє Директор - розпорядник Фонду.

Відповідно до положень статті 20 Закону №4452 Закону Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для: 1) виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону; 2) покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі витрат Фонду, передбачених пунктом 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 3) забезпечення поточної діяльності Фонду, утримання його апарату, розвитку його матеріально-технічної бази в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду; 4) надання фінансової підтримки приймаючому банку; 5) надання позик працівникам Фонду в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду, та у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду; 6) надання цільової позики для авансування виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону протягом дії тимчасової адміністрації.

Згідно вимог статті 26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

У відповідності до вимог частини 5 статті 26 Закону №4452 відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Частиною 2 та 6 наведеної статті закріплено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а завершує Фонд виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 зазначеної статті Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами врегульований положеннями ст. 27 Закону України від 23.02.2012р. № 4452.

Згідно положень даної статті Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина 1).

Частиною 2 статті 27 Закону №4452 визначено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини 3 цієї статті Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (частина 4 статті 27 Закону №4452).

Водночас положеннями частини 5 статті 27 Закону №4452 встановлено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В свою чергу, як передбачено частиною 6 статті 27 Закону №4452, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Фонд здійснює відшкодування грошових коштів за вкладами тільки за результатами прийняття виконавчою дирекцією рішення про затвердження реєстру вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, яке підписує Директор - розпорядник Фонду. За відсутності вкладника у зазначеному реєстрі, підстави для проведення виплат вкладнику банка у Фонду відсутні.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону №4452 встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з п. 1 ч. 6 зазначеної статті обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Абзацами 9 та 10 ч. 6 ст. 36 Закону №4452 зобов'язання банку, передбачені п.п. 1 - 4 ч. 6 цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду. З метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених п. 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків - не пізніше двох місяців.

Водночас положеннями статті 38 Закону №4452 визначено ряд заходів, які повинна вживати Уповноважена особа Фонду, щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14 затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення №14), що розроблено відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і визначає порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду (п.1 Розділу 1 Положення №14).

Так, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п. 4 - 6 ч. 4 ст. 26 Закону № 4452, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку (пункт 3 розділу 3 Положення №14).

Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (п.2. розділу 4 Положення №14).

Для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 13 до цього Положення.

При цьому до заяви додаються:

- копія паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу) - сторінки, що містять прізвище, ім'я, по батькові, інформацію про серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі, місце проживання або місце перебування;

- копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія сторінки паспорта, у якому органами державної податкової служби зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох календарних місяців (п.9 розділу 4 Положення №14).

Згідно пункту 1,2 розділу 5 Положення №14 після одержання Загального Реєстру (Реєстру переказів) та коштів від Фонду банк-агент відповідно до умов договору, укладеного з Фондом, починає виплати гарантованих сум відшкодувань. Банк-агент забезпечує доступність отримання вкладниками гарантованих сум відшкодувань у будь-якій установі банку.

При проведенні виплат відшкодувань уповноважений працівник банку-агента повинен здійснити: ідентифікацію особи, яка звернулась за отриманням відшкодування; звірку реквізитів документів особи, яка звернулася за отриманням відшкодування, із реквізитами у Загальному Реєстрі (Реєстрі переказів) відповідно до вимог розділу VI цього Положення; за умови позитивного результату звірки здійснити виплату коштів, вказавши у касовому документі реквізити отримувача та підставу для виплати відшкодування іншій особі (за потреби).

Пунктом 2 розділу 6 Положення №14 встановлено, що вкладник або його представник, який звертається за отриманням гарантованої суми відшкодування, пред'являє відповідальному працівнику банку-агента свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу (далі - паспортний документ). Фізичні особи - резиденти додатково пред'являють реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспорт, у якому контролюючими органами зроблено відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Якщо виплата здійснюється шляхом переказу за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду, заявник надсилає/подає Фонду копії документів, зазначених у пункті 2 цього розділу.

Водночас пунктом 6 розділу 3 Положення №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як встановлено під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 до дати введення процедури виведення банку з ринку та до початку формування реєстру вкладників неодноразово повідомляла Банк (20.05.2015 р., 25.09.2015 р., 28.10.2015 р.) про факт заміни кредитора у зобов'язанні за Договором-заявою від 18.11.2013 р. №34862/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний», а відтак, підтвердила власні права на кошти вкладу за вказаним договором, надавши необхідні документи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані банк, ані Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказані повідомлення ОСОБА_1 не взяли до уваги, при цьому продовжуючи притримуватись позиції, що оскільки договір банківського вкладу був відкритим у банку на ім»я ОСОБА_4, а відтак, вкладником, на якого розповсюджуються гарантії Фонду, є виключно ОСОБА_7

Статтею 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1). Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу) (ч. 2).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ч. 3).

В той же час, як передбачено ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно визначення, даного ч. 1 ст. 718 ЦК України, предмет договору дарування, дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. При цьому дарунком можуть бути також і майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ч. 2).

Отож, виходячи із наведеного, а також беручи до уваги, що повідомлення банку про заміну кредитора за спірним договором здійснено позивачем до дати введення процедури виведення банку з ринку та до початку формування реєстру вкладників, враховуючи, що договір дарування майнових прав від 19.05.2015 р. №34862/370-13, укладений між ОСОБА_4 (Дарувальник) та ОСОБА_1 (Обдаровуваний), є чинним, недійсним не визнавався, суд приходить до висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, підтверджуються встановленими у справі обставинами, а відтак, позовні вимоги слід задовольнити.

Під час звернення до суду, як вбачається, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідачів у місячний строк подати до суду звіт про виконання рішення суду.

Положеннями ч. 1 ст. 267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Разом з тим, проаналізувавши встановлені під час судового розгляду обставини, суд не вважає за доцільне скористатись наданим ч. 1 ст. 267 КАС України правом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Чернявської Олени Степанівни щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку (реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів в межах 200 000 гривень за вкладом в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором - заявою №34862/370-13 від 18.11.2013 р. про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті та на підставі Договору дарування майнових прав (відступлення права вимоги), укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1.

3. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в межах 200 000 гривень в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», за договором - заявою №34862/370-13 від 18.11.2013 р. про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті та на підставі Договору дарування майнових прав (відступлення права вимоги), укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

4. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Чернявську Олену Степанівну сформувати оновлений реєстр (перелік) вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів та відобразити в цьому оновленому реєстрі вкладника ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за вкладом за договором - заявою від 18.11.2013 р. №34862/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті та на підставі Договору дарування майнових прав (відступлення права вимоги), укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, та надати його Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити оновлений реєстр вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів з включенням до нього ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за вкладом за договором - заявою №34862/370-13 від 18.11.2013 р. про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті та на підставі Договору дарування майнових прав (відступлення права вимоги), укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1.

6. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір в сумі 1948,80 грн. (одну тисячу дев»ятсот сорок вісім гривень 80 копійок).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська