Постанова № 58326913, 31.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2016 року 15:53 № 826/27598/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Шевчишин О.І., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет"доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києвапровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньза участю представників сторін:

від позивача: Слюсар Тетяна Василівна

від відповідача: Панасюк Юлія Олександрівна

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31.05.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного Управління ДФС у місті Києві (надалі - Відповідач) про визнання незаконним і скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0004372208 від 29.07.2015 р., форми «П» №0004382208 від 29.07.2015 р. та форми «Р» №0004362208 від 29.07.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет" (код ЄДРПОУ 38316777) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Торгінвестгруп» (код за ЄДРПОУ 35347488), за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2015р. за № 3420/26-58-22-08-18/38316777 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлені наступні порушення: пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 10 993 115,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6 271 401,0 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.6 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 13 468 853,0 грн. в тому числі по періодах: січень 2014р. - 811 148,00 грн., лютий 2014р. - 2 477 563,00 грн., березень 2014р. - 2 017 146,00 грн., квітень 2014р. - 3 588 382,00 грн., травень 2014р. - 3 059 083,00 грн., червень 2014р -1 515 531,00 грн.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0004372208 від 29.07.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16 489 673,00 грн., в тому числі основний платіж - 10 993 115,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5 496 558,00 грн.; форми «П» №0004382208 від 29.07.2015 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 6 271 401,00 грн.; форми «Р» №0004362208 від 29.07.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість («ПДВ») в сумі 20 203 280,00 грн., в тому числі основний платіж - 13 468 853,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 6 734 427,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомлення-рішенням Позивачем подано Скарги до ГУ ДФС у м. Києві та до ДФС України, за результатом розгляду скарги ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення №15168/10/26-15-10-05-35 від 05.10.2015 р., яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення та рішення ДФС України №26165/6/99-99-10-01-04-25 від 07.12.2015 р., яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення та рішення ГУ ДФС у м. Києві, а скаргу без задоволення

Позивач не погоджується з податковими повідомленням-рішенням прийнятих податковим органом, вважає їх протиправними, а тому звернувся до суду із відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В акті перевірки Контролюючим органом зазначено наступне: «Перевіркою встановлено, що між ТОВ «АЛЬЯНС МАРКЕТ» (покупець) та ПП «Торгінвестгруп» (постачальник) було укладено ряд договорів поставки: від 10.01.2015 №101/2014-1, від14.02.2014 № 101/2014-2, від 18.02.2014 № 101/2014-3, від 27.02.2014 №101/2014-4, від 07.03.15 № 101/2014-7, від 10.03.2014 № 101/2014-8, від 11.03.2014 №101/2014-9, від 28.03.2014 № 101/2014-12, від 08.04.2014 № 101/2014-15, від 22.05.2014 №101/2014-18, 13.06.2014 № 101/2014-31 (договір до перевірки не надано). Предмет вказаних договорів: Постачальник зобов'язується передати у власність Продавця олію соняшникову (сиру, нерафіновану, суміш пресованого та екстракційного, із соняшнику врожаю 2013 року ) (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору. Поставка здійснювалася або на умовах СРТ (перевезення сплачено до ...) - ПАТ «Іллічівський масложиркомбінат» (м. Іллічівськ, вул. Транспортна 45.), або на умовах СРТ (перевезення сплачено до ...) - Комплекс по переробці та перевантаженню тропічних олій в м. Южний (надалі-Термінал). ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, складена податкова інформація стосовно ПП «Торгінвестгруп» від 18.02.2015 №161/26-55-22-08, в якій зазначено наступне. Зустрічну звірку не проведено у зв'язку з тим. що на момент проведення перевірки стан суб'єкта господарювання - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), фактичне місцезнаходження суб'єкта господарювання не встановлено, остання звітність з ПДВ подана суб'єктом господарювання за січень 2015 року зі статусом «до відома», інформація щодо наявності трудових ресурсів та основних засобів відсутня, інформації щодо використання в своїй господарській діяльності складських та виробничих потужностей до перевірки не надана. Аналізом податкових звітів з ПДВ (декларації з додатками 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (розділ II «податковий кредит»), наданих ПП «Торгінвестгруп» до органу ДПС встановлено, що податковий кредит суб'єкта господарювання за період з 01.01.2014 по 30.06.2014 на загальну суму ПДВ 33 058 453 грн. (майже 100%) сформовано за рахунок основного постачальника ТОВ "РЕАЛАГРО-ЦЕНТР". Стосовно ТОВ «РЕАЛАГРО-ЦЕНТР» складено податкову інформацію від 25.12.2014 №502/22-13/38688742 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "РЕАЛАГРО- ЦЕНТР" за листопад 2013 року, січень, березень, квітень, травень, червень 2014 року по взаємовідносинах з ПП СП «Інком», ФГ «Гопри-Латифундія», ПСП «Старосільське», ПП ПСП «Союз». Зустрічна звірка не проведена у зв'язку з тим, що місцезнаходження ТОВ "РЕАЛАГРО-ЦЕНТР" не встановлено.», Суд не погоджується з даними висновками з наступних підстав.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ПП «Торгінвестгруп» (Постачальник), з іншої сторони, укладено ряд Договір поставки: №101/2014-2 від 14.02.2014 року (надалі - Договір №101/2014-2); №101/2014-1 від 10.01.2014 року (надалі - Договір №101/2014-1); №101/2014-3 від 18.02.2014 року (надалі - Договір №101/2014-3); №101/2014-4 від 27.02.2014 року (надалі - Договір №101/2014-4); №101/2014-7 від 07.03.2014 року (надалі - Договір №101/2014-7); №101/2014-8 від 10.03.2014 року (надалі - Договір №101/2014-8); №101/2014-9 від 11.03.2014 року (надалі - Договір №101/2014-9); №101/2014-12 від 28.03.2014 року (надалі - Договір №101/2014-12); №101/2014-15 від 08.04.2014 року (надалі - Договір №101/2014-15); №101/2014-18 від 22.05.2014 року (надалі - Договір №101/2014-18); №101/2014-31 від 13.06.2014 року (надалі - Договір №101/2014-31)

Судом досліджено вищезазначені Договори та встановлено, що вони є ідентичними за змістом, за виключенням п. 2.1 - п. 2.6, п. 5.1, п. 5.2, а тому не підлягають детальному аналізу.

У відповідності до п. 1.1., п. 2.1, 5.1, 5.4 Договорів, Постачальник зобов'язується передати у власність Продавця олію соняшникову (сиру, нерафіновану, суміш пресової та екстракційної, з соняшнику врожаю 2013 року) (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору. Одиницею виміру Товару, що постачається на умовах даного Договору, є метрична тонна (надалі - МТ). Сторони домовились, що Товар буде передано на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) - Комплекс по переробці та перевантаженню тропічних олій в м. Южний (надалі Термінал) (п. 5.1 Договорів: №101/2014-2, №101/2014-3, №101/2014-7, №101/2014-9). Сторони домовились, що Товар буде передано на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) - ПАТ «Іллічівський масложиркомбінат» (м. Іллічівськ, вул. Транспортна 45.- (надалі Термінал) (п. 5.1 Договорів: №101/2014-1, №101/2014-4, №101/2014-8, №101/2014-12, №101/2014-15, №101/2014-18, №101/2014-31). Поставка Товару здійснюється у момент передачі Товару шляхом підписання Сторонами двостороннього акту приймання-передачі за даним вимірювань при прийманні Товару на зберігання в місці поставки, зазначеному в п. 5.1. Договору. Також Постачальник повинен надати разом з актами приймання - передачі товаротранспортні накладні та сертифікати якості на увесь обсяг поставки, що підтверджують факт постачання. Датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами двостороннього акту приймання-передачі Товару.

В підтвердження виконання умов вищезазначених Договорів Позивачем надано суду наступні документи:

Акти приймання-передачі: №1 від 16.02.2014 р. олія у кількості 261 т., на суму з ПДВ 2 283 223,00 грн., №2 від 17.02.2014 р. олія у кількості 230,420 т., на суму з ПДВ 2 015 714,16 грн., №3 від 21.02.2014 р. олія у кількості 178,240 т., на суму з ПДВ 1 559 243,52 грн., №4 від 22.02.2014 р. олія у кількості 59,500 т., на суму з ПДВ 520 506,00 грн., №5 від 23.02.2014 р. олія у кількості 130,640 т., на суму з ПДВ 1 142 838,72 грн., №1 від 30.01.2014 р. олія у кількості 600,850 т., на суму з ПДВ 4866885,00 грн., №1 від 18.02.2014 р. олія у кількості 235,200 т., на суму з ПДВ 2 175 600,00 грн., №2 від 19.02.2014 р. олія у кількості 88,720 т., на суму з ПДВ 820 660,00 грн., №б/н від 18.02.2014 р. олія у кількості 0,020 т., на суму з ПДВ 185,00 грн., №3 від 20.02.2014 р. олія у кількості 175,66 т., на суму з ПДВ 1 624 855,00 грн., №1 від 27.02.2014 р. олія у кількості 299,510 т., на суму з ПДВ 2 722 545,90 грн., №2 від 04.04.2014 р. олія у кількості 0,360 т., на суму з ПДВ 3 272,40 грн., №3 від 11.03.2014 р. олія у кількості 59,940 т., на суму з ПДВ 623 376,00грн., №2 від 10.03.2014 р. олія у кількості 250,540 т., на суму з ПДВ 2 605 616,00грн., №1 від 09.03.2014 р. олія у кількості 250,680 т., на суму з ПДВ 2 607 072,00грн., №2 від 01.04.2014 р. олія у кількості 257,73 т., на суму з ПДВ 2 706 165,00грн., №1 від 31.03.2014 р. олія у кількості 59,83 т., на суму з ПДВ 628 215,00грн., №5 від 16.03.2014 р. олія у кількості 27,840 т., на суму з ПДВ 248 472,40грн., №4 від 15.03.2014 р. олія у кількості 130,80 т., на суму з ПДВ 1 400 868,00 грн., №3 від 14.03.2014 р. олія у кількості 88,480 т., на суму з ПДВ 947620,80грн., №2 від 13.03.2014 р. олія у кількості 123,80 т., на суму з ПДВ 1 325 898,00 грн., №1 від 12.03.2014 р. олія у кількості 155,560 т., на суму з ПДВ 1 666 047,60 грн., №3 від 04.04.2014 р. олія у кількості 299,780 т., на суму з ПДВ 3 327 558,00 грн., №2 від 03.04.2014 р. олія у кількості 307,970 т., на суму з ПДВ 3 418 467,00грн., №1 від 02.04.2014 р. олія у кількості 213,910 т., на суму з ПДВ 3 473 301,00 грн., №4 від 19.05.2014 р. олія у кількості 0,478 т., на суму з ПДВ 5305,80грн., №3 від 19.05.2014 р. олія у кількості 0,406 т., на суму з ПДВ 4628,40грн., №2 від 23.05.2014 р. олія у кількості 260,890 т., на суму з ПДВ 2 974 146грн., №1 від 30.04.2014 р. олія у кількості 754,520 т., на суму з ПДВ 8 601 528грн., №5 від 12.06.2014 р. олія у кількості 0,557 т., на суму з ПДВ 6 149,28грн., №4 від 31.05.2014 р. олія у кількості 88,120 т., на суму з ПДВ 972 844,80грн., №3 від 30.05.2014 р. олія у кількості 333,520 т., на суму з ПДВ 3 682 060,80 грн., №2 від 29.05.2014 р. олія у кількості 352,947 т., на суму з ПДВ 3 896 534,88 грн., №1 від 26.05.2014 р. олія у кількості 618,080 т., на суму з ПДВ 6 823 603,20грн., №2 від 20.06.2014 р. олія у кількості 405,305 т., на суму з ПДВ 4 498 885,50грн., №3 від 23.06.2014 р. олія у кількості 0,328 т., на суму з ПДВ 3 640,80 грн., №1 від 16.06.2014 р. олія у кількості 412,602 т., на суму з ПДВ 4 579 882,20 грн.; Видаткові накладні: №РН-0000003 від 21.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 261 т., на суму з ПДВ 2 283 223,00 грн., №РН-0000004 від 17.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 230,420 т., на суму з ПДВ 2 015 714,16 грн., №РН-0000008 від 21.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 178,240 т., на суму з ПДВ 1 559 243,52 грн., №РН-0000009 від 22.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 59,500 т., на суму з ПДВ 520 506,00 грн., №РН-0000010 від 23.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 130,640 т., на суму з ПДВ 1 142 838,72 грн., РН-0000002 від 30.01.2014 р. олія соняшникова у кількості 600,850 т., на суму з ПДВ 4866885,00 грн., РН-0000005 від 18.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 235,200 т., на суму з ПДВ 2 175 600,00 грн., РН-0000006 від 19.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 88,720 т., на суму з ПДВ 820 660,00 грн., РН-0000014 від 18.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 0,020 т., на суму з ПДВ 185,00 грн., РН-0000007 від 20.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 175,66 т., на суму з ПДВ 1 624 855,00 грн., РН-0000011 від 27.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 290,510 т., на суму з ПДВ 2 640 735,90 грн., РН-0000012 від 27.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 9,000 т., на суму з ПДВ 81810 грн., РН-0000030 від 27.02.2014 р. олія соняшникова у кількості 0,360 т., на суму з ПДВ 3272,40 грн., РН-0000017 від 11.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 59,940 т., на суму з ПДВ 623376,00 грн., РН-0000016 від 10.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 250,540 т., на суму з ПДВ 2 605 616,00грн., РН-0000015 від 09.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 250,680 т., на суму з ПДВ 2607072,00грн., РН-0000028 від 01.04.2014 р. олія соняшникова у кількості 257,730 т., на суму з ПДВ 2706165,00грн., РН-0000027 від 31.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 59,830 т., на суму з ПДВ 628215,00грн., РН-0000022 від 16.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 27,840 т., на суму з ПДВ 298166,40грн., РН-0000021 від 15.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 130,800 т., на суму з ПДВ 1400868,00грн., РН-0000020 від 14.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 88,480 т., на суму з ПДВ 947620,80грн., РН-0000019 від 13.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 123,800 т., на суму з ПДВ 1325898,00грн., РН-0000018 від 12.03.2014 р. олія соняшникова у кількості 155,560 т., на суму з ПДВ 1666047,60грн., РН-0000036 від 04.04.2014 р. олія соняшникова у кількості 299,780 т., на суму з ПДВ 3327558,00грн., РН-0000034 від 03.04.2014 р. олія соняшникова у кількості 307,970 т., на суму з ПДВ 3 418 467,00грн., РН-0000032 від 02.04.2014 р. олія соняшникова у кількості 312,910 т., на суму з ПДВ 3473301,00грн., РН-0000045 від 19.05.2014 р. олія соняшникова у кількості 0,478 т., на суму з ПДВ 5305,80грн., РН-0000075 від 17.06.2014 р. олія соняшникова у кількості 0,406 т., на суму з ПДВ 4628,40грн., РН-0000049 від 23.05.2014 р. олія соняшникова у кількості 260,890 т., на суму з ПДВ 2974146,00грн., РН-0000041 від 30.04.2014 р. олія соняшникова у кількості 754,520 т., на суму з ПДВ 8601528,00грн., РН-0000073 від 12.06.2014 р. олія соняшникова у кількості 0,557 т., на суму з ПДВ 6149,28грн., РН-0000062 від 31.05.2014 р. олія соняшникова у кількості 88,120 т., на суму з ПДВ 972844,80грн., РН-0000061 від 30.05.2014 р. олія соняшникова у кількості 333,520 т., на суму з ПДВ 3682060,80грн., РН-0000060 від 29.05.2014 р. олія соняшникова у кількості 352,947 т., на суму з ПДВ 3896534,88грн., РН-0000059 від 26.05.2014 р. олія соняшникова у кількості 618,080 т., на суму з ПДВ 6823603,20грн., РН-0000084 від 20.06.2014 р. олія соняшникова у кількості 405,305 т., на суму з ПДВ 4498885,50грн., РН-0000085 від 23.06.2014 р. олія у кількості 0,328 т., на суму з ПДВ 3 640,80 грн., РН-0000080 від 16.06.2014 р. олія у кількості 412,602 т., на суму з ПДВ 4 579 882,20 грн.; Податкові накладні: від 16.02.2014 р. № 1 олія соняшникова у кількості 261 т., на суму з ПДВ 2 283 223,00 грн., від 17.02.2014 р. №2 олія соняшникова у кількості 230,420 т., на суму з ПДВ 2 015 714,16 грн., від 21.02.2014 р. №11 олія соняшникова у кількості 178,240 т., на суму з ПДВ 1 559 243,52 грн., від 22.02.2014 р. №12 олія соняшникова у кількості 59,500 т., на суму з ПДВ 520 506,00 грн., від 23.02.2014 р. №132 олія соняшникова у кількості 130,640 т., на суму з ПДВ 1 142 838,72 грн., від 30.01.2014 р. №2 олія соняшникова у кількості 600,850 т., на суму з ПДВ 4866885,00 грн., від 18.02.2014 №8 олія соняшникова у кількості 235,200 т., на суму з ПДВ 2 175 600,00 грн., від 19.02.2014 №9 олія соняшникова у кількості 88,720 т., на суму з ПДВ 820 660,00 грн., від 18.02.2014 №17 олія соняшникова у кількості 0,020 т., на суму з ПДВ 185,00 грн., від 20.02.2014 №10 олія соняшникова у кількості 175,66 т., на суму з ПДВ 1 624 855,00 грн., від 27.02.2014 №15 олія соняшникова у кількості 9 т., на суму з ПДВ 81810,00 грн., від 27.02.2014 №14 олія соняшникова у кількості 290,510 т., на суму з ПДВ 2640735,90 грн., від 04.04.2014 №9 олія соняшникова у кількості 0,36 т., на суму з ПДВ 3272,40 грн., від 11.03.2014 №3 олія соняшникова у кількості 59,94 т., на суму з ПДВ 623376,00 грн., від 10.03.2014 №2 олія соняшникова у кількості 250,54 т., на суму з ПДВ 2605661,00 грн., від 09.03.2014 №1 олія соняшникова у кількості 250,68 т., на суму з ПДВ 2607072,00 грн., від 01.04.2014 №1 олія соняшникова у кількості 257,73 т., на суму з ПДВ 2706165,00 грн., від 31.03.2014 №13 олія соняшникова у кількості 59,83 т., на суму з ПДВ 628215,00 грн., від 16.03.2014 р. №8 олія соняшникова у кількості 27,840 т., на суму з ПДВ 298166,40грн., від 15.03.2014 р. №7 олія соняшникова у кількості 130,800 т., на суму з ПДВ 1400868,00грн., від 14.03.2014 р. №6 олія соняшникова у кількості 88,480 т., на суму з ПДВ 947620,80грн., від 13.03.2014 р. № 5 олія соняшникова у кількості 123,800 т., на суму з ПДВ 1325898,00грн., від 12.03.2014 р. № 4 олія соняшникова у кількості 155,560 т., на суму з ПДВ 1666047,60грн., від 04.04.2014 р. №4 олія соняшникова у кількості 299,780 т., на суму з ПДВ 3327558,00грн., від 03.04.2014 р. № 3 олія соняшникова у кількості 307,970 т., на суму з ПДВ 3 418 467,00грн., від 02.04.2014 р. №2 олія соняшникова у кількості 312,910 т., на суму з ПДВ 3473301,00грн., від 19.05.2014 р. № 6 олія соняшникова у кількості 0,478 т., на суму з ПДВ 5305,80грн., від 17.06.2014 р. №11 олія соняшникова у кількості 0,406 т., на суму з ПДВ 4628,40грн., від 23.05.2014 р. №10 олія соняшникова у кількості 260,890 т., на суму з ПДВ 2974146,00грн., від 30.04.2014 р. №12 олія соняшникова у кількості 754,520 т., на суму з ПДВ 8601528,00грн., від 12.06.2014 р. №8 олія соняшникова у кількості 0,557 т., на суму з ПДВ 6149,28грн., від 31.05.2014 р. № 23 олія соняшникова у кількості 88,120 т., на суму з ПДВ 972844,80грн., від 30.05.2014 р. №22 олія соняшникова у кількості 333,520 т., на суму з ПДВ 3682060,80грн., від 29.05.2014 р. №21 олія соняшникова у кількості 352,947 т., на суму з ПДВ 3896534,88грн., від 26.05.2014 р. № 20 олія соняшникова у кількості 618,080 т., на суму з ПДВ 6823603,20грн., від 20.06.2014 р. №20 олія у кількості 405,305 т., на суму з ПДВ 4 498 885,50грн., від 23.06.2014 р. №21 олія у кількості 0,328 т., на суму з ПДВ 3 640,80грн., від 16.06.2014 р. №16 олія у кількості 412,602 т., на суму з ПДВ 4 579 882,20грн.; Акти приймання-передачі олії соняшникової на ВАТ «ІМЖК»: від 30.01.2014 р. у кількості 600,850 т., від 27.02.2014 р. у кількості 299,510 т., від 01.04.2014 р. у кількості 257,730 т., від 31.03.2014 р. у кількості 59,830 т., від 01.04.2014 р. у кількості 299,780 т., від 03.04.2014 р. у кількості 307,970 т., від 02.04.2014 р. у кількості 312,910 т., від 23.05.2014 р. у кількості 260,890 т., від 30.04.2014 р. у кількості 754,520 т., від 31.05.2014 р. у кількості 88,120 т., від 30.05.2014 р. у кількості 333,520 т., від 29.05.2014 р. олія соняшникова у кількості 352,947 т., від 26.05.2014 р. у кількості 618,080 т., від 20.06.2014 р. у кількості 405,305 т., від 16.06.2014 р. у кількості 412,602 т.; Декларація виробника: №822 від 23.01.2014 р., №823 від 23.01.2014 р., №827 від 24.01.2014 р., №828 від 24.01.2014 р., № 829 від 24.01.2014 р., №878 від 03.02.2014 р., №889 від 04.02.2014 р., №886 від 04.02.2014 р., №1222 від 21.03.2014 р., №1221 від 21.03.2014 р., №1840 від 16.04.2014 р., №1825 від 13.06.2014 р., №1826 від 13.06.2014 р.; Товарно-транспортні накладні: №5379 від 24.01.2014 р., №5377 від 23.01.2014 р., №5380 від 24.01.2014 р., №5396 від 03.02.2014 р., №5381 від 24.01.2014 р., №5399 від 04.02.2014 р., № 5398 від 04.02.2014 р., №6863 від 21.03.2014 р., № 6862 від 21.03.2014 р., №6858 від 19.03.2014 р., №9288 від 16.06.2014 р., №9273 від 13.06.2014 р., №9274 від 13.06.2014 р.; платіжні доручення, банківські виписки та інші матеріали.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується первинною документацією, яку досліджено судом та копії залучені до матеріалів справи.

За умовами вищезазначених договорів поставки укладених між ПП «Торгінвестгруп» та Позивачем поставки здійснюється на умовах («СРТ (перевезення сплачено до ....) - «ПАТ «Іллічівський масложиркомбінат» (м. Іллічівськ, вул.Транспортна, 45 (Термінал)» та «Комплекс по переробці та перевантаженню тропічних олій в м. Южне».

Так, за змістом правил «Інкотермс -2010» термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

З товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи вбачається, що ПП «Торгінвестгруп» доставляло товар автомобільними перевізниками, зокрема ТОВ «Бєлтранс», ТОВ «Транс-Сервіс-1», КП «Кіровоградрембудмонтаж». Вантажоодержувач - ПАТ «Іллічивський олійножировий комбінат» через ТОВ ВКФ «Олір» ЛТД.

Між Позивачем та ТОВ ВКФ «Олір» ЛТД укладено договір № 12 від 07.03.2013 року, згідно до якого ТОВ «Альянс Маркет» уповноважило ТОВ ВКФ «Олір» ЛТД здійснювати оформлення митно-вантажних документів та представляти ТОВ «Альянс Маркет» в митних органах.

Також, в матеріалах справи наявні акти приймання - передачі соняшникової олії ТОВ «Альянс Маркет» покупцям - Олеум Лімітед та Зотримо Трейдінг Лімітед за участю ТОВ ВКФ «Олір» ЛТД, згідно до яких ПП «Торгінвестгруп» здійснює переоформлення належної йому соняшникової олії, що знаходиться на зберіганні на картотеці ТОВ ВКФ «Олір» ЛТД, на базі ВАТ «ІМЖК» м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 45 на ТОВ «Альянс Маркет». Відповідно до п.2 актів (від 30.01.2014 р. у кількості 600,850 т., від 27.02.2014 р. у кількості 299,510 т., від 01.04.2014 р. у кількості 257,730 т., від 31.03.2014 р. у кількості 59,830 т., від 01.04.2014 р. у кількості 299,780 т., від 03.04.2014 р. у кількості 307,970 т., від 02.04.2014 р. у кількості 312,910 т., від 23.05.2014 р. у кількості 260,890 т., від 30.04.2014 р. у кількості 754,520 т., від 31.05.2014 р. у кількості 88,120 т., від 30.05.2014 р. у кількості 333,520 т., від 29.05.2014 р. олія соняшникова у кількості 352,947 т., від 26.05.2014 р. у кількості 618,080 т., від 20.06.2014 р. у кількості 405,305 т., від 16.06.2014 р. у кількості 412,602 т.) ТОВ «Альянс Маркет» відразу здійснює переоформлення, придбаного товару на Олеум Лімітед чи Зотримо Трейдінг Лімідет.

Як вбачається з матеріалів справи, що Позивачем придбаний товар в той же день було здійснено продаж покупцям - «Зотримо Трейдінг Лімітед», Республіка Кіпр, та «Олеум Лімітед», Республіка Кіпр, у відповідності до договорів, актів виконаних робіт, ВМД та інші документи, які підтверджують, що отриманні послуги використовувалися Позивачем в господарській діяльності.

Крім того, між Позивачем та ТОВ «Дельта Вільмар СНД» укладено договір-доручення № 134 від 20.02.2014 р., за яким останній зобов'язується представляти Позивача в митних органах України та здійснювати декларування вантажів, що належать Позивачу.

Товар, що був поставлений в пункт призначення - «Комплекс по переробці та перевантаженню тропічних олій в м. Южне» також був реалізований Позивачем покупцям в повному обсязі в день його придбання у ПП «Торгінвестгруп», що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі від ПП «Торгінвестгруп» до ТОВ «Альянс Маркет» та від ТОВ «Альянс Маркет» до покупців.

Судом досліджено первісну документацію та встановлено, що в Актах приймання-передачі, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних - зазначено, які послуги (товар) надавалися в даних документах всі рядки заповнені належним чином, що в свою чергу свідчить по здійснення господарських взаємовідносинах в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо несплати ними податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагентів Позивача було ліквідовано або припинено підприємницьку діяльність даних контрагентів під час укладання та виконання договорів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача, було зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України.

Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для формування в тому числі і податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Окрім вищевикладеного, суд звертає увагу, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.

Крім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними": при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даним товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Також, суд звертає увагу й на принцип індивідуальної юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії». У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що придбання позивачем у контрагента товарів безпосередньо пов'язане із його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

На думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із контрагентом, тому висновки акта перевірки є помилковими, а зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - протиправним.

З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання незаконним і скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0004372208 від 29.07.2015 р., форми «П» №0004382208 від 29.07.2015 р. та форми «Р» №0004362208 від 29.07.2015 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними і скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0004372208 від 29.07.2015 р., форми «П» №0004382208 від 29.07.2015 р. та форми «Р» №0004362208 від 29.07.2015 р.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук