Постанова № 58326851, 08.06.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/2322/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішенння.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дністер-Спецгідроенергомонтаж звернулось до суду з адміністративним позовом до Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001042200 від 23.09.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами відповідача в період з 13 по 27 серпня 2015 року було проведено позапланову перевірку, за результатами якої 03.09.2015 року складено Акт №323/2200/21015986, в якому зафіксовано порушення позивачем норм Податкового кодексу України. На підставі висновків Акту перевірки Сокирянською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФСу Чернівецькій області було винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 №0001042200 від 23.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 50834,00 грн. На думку позивача відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення всупереч нормам Податкового кодексу України.

Також позивач зазначає, що фактична поставка та отримання ТМЦ контрагента ТОВ "Болрейд" відбулися, тому немає підстав стверджувати що вони не використовуються у господарській діяльності підприємства або використовуються поза межами його господарської діяльності. Крім того, позивач зазначає що ним повністю доведено реальність та відповідність вимогам чинного законодавства вчинених правочинів та належність оформлення всіх первинних документів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення проти позову, у якому зазначив, що винесене податкове повідомлення-рішення форми В4 № НОМЕР_1 від 23.09.2015 року є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки податковим органом у процесі перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах позивача недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованим контрагентом, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування, та як результат зменшення суми податків, що належать сплаті.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

26 травня 2016 року у судовому засіданні представники сторін надали письмові заяви про розгляд справи у порядку письмово провадження.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи ст. 122 КАС України, суд вважає, що подання особами, які беруть участь у справі клопотання про розгляду справи без їхньої участі не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дністер-Спецгідроенергомонтаж, згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 02.08.2000 р. зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 31015986, місце знаходження: 60236, Чернівецька область, Сокирянський район, м.Новодністровськ, квартал 18, будинок 55. (т.1, а.с.8).

01.07.2015 року Сокирянською ОДПІ, з метою з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському а податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій між TOB «Болрейд» та TOB «Дністер - Спецгідроенергомонтаж », по виписаній податковій накладній за січень 2015р., на адресу TOB «Дністер - Спецгідроенергомонтаж » направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження №1735/10/24-09-22 року (т.1 а.с.205).

TOB «Дністер - Спецгідроенергомонтаж» листом від 17.07.15р. №259 надало відповідь у якій зазначило, що не може задовольнити вимогу відповідача щодо надання запитуваної інформації з огляду на відсутність за цією вимогою правового підґрунтя. Відмову від пояснень та надання копій документів позивач аргументував тим, що запит, на його думку, складений із порушенням вимог викладених в абз. 1 та 2 п.73.3 ст.73 ПКУ і це дає право платнику податків звільнитися від обв'язку надавати відповідь на запит контролюючого органу. (т.1 а.с.207).

Наказом Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області № 88 від 13.08.2015 р. доручено організувати проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дністер- Спецгідроенергомонтаж з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України при здійсненні операцій з придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Болрейд» за січень 2015 року тривалістю 10 робочих днів з 13 серпня 2015 року. (т.1, а.с.9).

Згідно направлень № 091 та №092 від 13 серпня 2015 року дану перевірку доручено провести в.о. начальника відділу податкового аудиту Сокирянської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_1 та головному державному ревізору-інспектору Сокирянської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_2 (т.1, а.с.156-157).

За результатами проведеної позапланової перевірки посадовими особами відповідача складено Акт №323/2200/31015986 від 03 вересня 2015 року про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Дністер-Спецгідроенергомонтаж з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) у ТОВ Болрейд за січень 2015 року (т.1, а.с.157-166).

За результатами перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Дністер-Спецгідроенергомонтаж п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ в наслідок чого виявлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2015р. на загальну суму 50 834 грн.

03.09.2015 року посадовими особами відповідача, що проводили перевірку, здійснено виїзд за адресою фактичного місцезнаходження позивача з метою вручення, ознайомлення та підпису Акту перевірки №323/2200/31015986 від 03 вересня 2015 року. Однак, посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю Дністер-Спецгідроенергомонтаж відмовились від отримання та підпису акту, про що складено Акт № 326/2200/31015986 від 09.09.2015 року. ( т.1 а.с.167).

Не погодившись з висновками викладеними в Акті, позивач 05.05.2015 року подав заперечення до Акту перевірки №323/2200/31015986 від 03.09.2015 року (т.1 а.с.169).

18.09.2015 року відповідач розглянувши заперечення до Акту перевірки, листом №3465/10/24-09-22 повідомив позивача що висновки, викладені в Акті документальної позапланової перевірки від 03.09.2015 року №323/2200/31015986 ТОВ Дністер-Спецгідроенергомонтаж є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

За результатами перевірки, з урахуванням висновків, викладених в Акті перевірки від 03.09.2015 року №323/2200/31015986 відповідачем 23.09.2015 року було винесено податкове повідомлення-рішення №000104242200, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 50834,00 грн.

Вважаючи винесене Сокирянською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Судом з метою зясування обставин справи, було зобовязано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог. З урахуванням матеріалів справи, розгляд справи відкладався, а також у справі оголошувалася перерва у звязку з необхідністю витребування письмових доказів щодо підтвердження обставин правомірності прийняття спірного рішення.

Оскільки позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. ч. 4,5 ст. 11 КАС України зобовязував позивача, відповідача надати суду письмові докази, які б вказували на підстави прийняття спірного рішення та інші документи, які мали значення для розгляду справи.

Частиною 1 ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, судом у порядку п. 4-5 ст. 11, ст. ст.69, 71 КАС України додаткові докази витребувано у позивача, відповідача, ДПІ у Печерському районі м. Києва, відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління у м Києві та інших.

Дослідженням письмових доказів, зокрема Акту перевірки № 323/2200/31015986 від 03 вересня 2015 року про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Дністер-Спецгідроенергомонтаж з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) у ТОВ Болрейд за січень 2015 року, встановлено, що до перевірки не надано первинні документи бухгалтерського обліку стосовно транспортування та перевезення товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах їх руху від постачальника до покупця (товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт та наданих послуг, акти приймання передачі товарно-матеріальних цінностей та ін.) та документи, які підтверджують здійснення розрахунків за надані послуги з транспортування, по взаємовідносинах між ТОВ Дністер-Спецгідроенергомонтаж та ТОВ "Болрейд" за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року; супровідні документи, які засвідчують якість та комплектність продукції що поставлялась (паспорти якості, сертифікати відповідності, специфікації), отримані від ТОВ у період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 року; картки рахунків 311,36,37,70, та інших рахунків, по яких відображено рух товарів по ланцюгу ТОВ "Болрейд"-ТОВ Дністер-Спецгідроенергомонтаж та подальшої реалізації товарів; оборотно-сальдові відомості, журнали - ордери по рахунках 311,36,37,70 за січень 2015 року. Також відповідач зазначив, що згідно інформації отриманої від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві у ТОВ "Болрейд" відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення транспортні засоби. Крім того, посадові особи відповідача в ході перевірки проаналізувавши отримані, надані матеріали, а також номенклатуру придбаних товарів ТОВ "Болрейд" за період із 01.01. по 30.01.2015 року згідно бази даних, не встановили придбання ТОВ "Болрейд" товаро-матеріальних цінностей, які зазначені у рахунку фактурі № БР-013064 від 30.01.2015 р. та видатковій накладній № БР-013064 від 30.01.2015 р.

З урахуванням наявних матеріалів, посадовими особами відповідача за наслідками перевірки, встановлено порушення ТОВ Дністер- Спецгідроенергомонтаж пункту 198.1, п.198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI в наслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за січень 2015 року всього на загальну суму 50834,00 грн. (т.1 а.с.15-21).

Дослідженням заперечення позивача на Акт документальної позапланової перевірки від 18.09.2015 року вбачається, що позивач до вказаного заперечення не надав належних письмових доказів відповідачу, щодо реальності здійснення господарської операції, які мали б бути враховані відповідачем при прийнятті рішення так і при розгляді заперечення, як передбачено абзацом другим пункту 44.6 статті 44 ПК України.

Із матеріалів, наданих ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві видно, що в матеріалах міститься копія паспорта, а також копія наказу № 2 від 06.10.2014 року, про те, що ОСОБА_3, яка народилась 25 липня 1979 року приступила до виконання обов'язків директора ТОВ "Болрейд". В матеріалах справи міститься повідомлення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.03.2015 року № 10885/26-55-1 про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Болрейд" відсутнє за юридичною адресою, а також Рішення № 27/26-55-11-07-25 від 02.07.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві яким, анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість. (т. 2 а.с. 7-8, 18, 21, 24, 46).

З витребуваних доказів, наданих ПАТ "ІКСГ Банк" видно, що в матеріалах справи міститься копія паспорта, а також копія наказу № 2 від 06.10.2014 року, про те, що ОСОБА_3, яка народилась 25 липня 1979 року приступила до виконання обов'язків директора ТОВ "Болрейд". Крім того, в матеріалах міститься картка із зразками підпису ОСОБА_3 та відбитка печатки ТОВ "Болрейд". Згідно повідомлення банку видно, що підставою отримання 16.02.2015 р. коштів на рахунок "Болрейд" є вхідне кредитове електронне повідомлення. Подальший рух коштів було здійснено в цей же день клієнтом за допомогою системи "Клієнт банк" на підставі платіжного доручення № 32 від 16.02.2015 року на рахунок ТОВ "Іральдо" відкритий в у ПАТ "Ідея банк". (т. 1 а.с. 215-218, 221, 257).

Дослідженням реєстраційної справи ТОВ "Болрейд", витребуваної з відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління у м Києві судом встановлено, що у матеріалах містяться повідомлення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.03.2015 року № 10885/26-55-1 про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Болрейд" відсутнє за юридичною адресою. Також міститься копія протоколу № 4 Загальних зборів учасників ТОВ "Болрейд" від 14 квітня 2015 року про те, що прийнято рішення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Болрейд" шляхом ліквідації. (т. 1 а.с. 134,140, 144, 146).

Дослідженням Договору № 2-2015/ДС від 26.01.2015 року встановлено, що 26 січня 2015 року між ТзОВ Дністер-СГЕМ (Покупець в особі директора ОСОБА_4Б.) та ТОВ Болрейд (Продавець в особі платника податку ОСОБА_3В.) укладено договір № 2-2015/ДС, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність матеріали - Товар покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього продавцю обумовлену даним договором суму.

Пунктом 2.3 даного Договору вбачається, що якість товару, який передається покупцеві повинен відповідати технічним вимогам стандартів (ДСТУ), або технічним умовам (ТУ), які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності товару, для товару, який підлягає сертифікації.

Пунктом 2.7 Договору передбачено, що датою передачі товару вважається дата вказана у видаткових накладних.

Пунктом 4.1, 4.1.1 Договору передбачено, що продавець зобов'язаний після підписання даного договору, протягом строку, визначеного п. 2.1. даного договору, передати покупцеві Товар з Сертифікатом якості. Водночас суд зазначає, що позивач на виконання вимог суду, вказані письмові докази суду не надано. (т.1, а.с. 30).

З урахуванням досліджених матеріалів, порівняння підписів у наступних документах - письмових доказах зокрема : картки із зразками підпису ОСОБА_3 , підпису ОСОБА_3, який значиться у договорі № 2-2015/ДС від 26 січня 2015 року графа - постачальник, підпису ОСОБА_3, який значиться у рахунку фактурі № БР-013064 від 30.01.2015 року, підпису ОСОБА_3, який значиться у видатковій накладній № БР-013064 від 30.01.2015 року, видно, що вказані підписи не відповідають зразку підпису, який міститься в картці із зразками підпису ОСОБА_3, як директора ТОВ "Болрейд" наданих ПАТ "ІКСГ Банк" . (т. 1 а.с. 37-38, 221).

Відповідно до Постанови Пленуму вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року пункту 20 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», ст. 143 КАС України рахунок фактура № БР-013064 від 30.01.2015 року, видаткова накладна № БР-013064 від 30.01.2015 року, у яких підписи не відповідають зразку підпису, який міститься в картці із зразками підпису ОСОБА_3, як директора ТОВ "Болрейд" наданих ПАТ "ІКСГ Банк", не можуть вважатися належними письмовими доказами.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 показав, що працює директором Товариства з обмеженою відповідальністю Дністер-СГЕМ. У січні 2015 року невідомі особи на адресу електронної пошти направили йому договір № 2-2015/ДС від 26.01.2015 року на придбання ТМЦ. Вказаний договір ним було підписано за місцем роботи. Обставин отримання, підписання та повернення договору не пам'ятає. У січні 2015 року невідомі особи транспортним засобом, марки, моделі не пам'ятає доставили на підприємство товарно-матеріальних цінності. ОСОБА_4 також пояснив, що будь-яких дій по встановленню продавця товару, не проводив. Документи, які б підтверджували реальність здійснення операції, сертифікати відповідності, у нього відсутні. Дії посадових осіб відповідача, які проводили перевірку, складали акт перевірки, зазначали порушення, приймали рішення за наслідками перевірки не оскаржував.

Будучи допитаним, як свідок ОСОБА_1, показав, що працює начальником відділу податкового аудиту Сокирянської ОДПІ. На підставі наказу № 88 від 13.08.2015 року, направлення № 091,092 від 13.08.2015 року за участю головного державного ревізора інспектора відділу податкового аудиту Сокирянської ОДПІ було проведено документальну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Дністер-СГЕМ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання ТМЦ у ТОВ Болрейд у січні 2015 року. У ході перевірки посадовими особами позивача не надано до перевірки супровідні документи, які засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (паспорти якості, сертифікати відповідності, специфікації) отримані від ТОВ "Болрейд", акти приймання передачі ТМЦ, який міг би підтвердити прийняття та передачу вантажу, журнал довіреностей, довіреність на отримання ТМЦ та інші документи про, що було складено акт про ненадання документів від 27.08.2015 року.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, нормативно правових актів, що регулюють спірні правовідносини, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази які мають юридичне значення для розгляду справи, встановивши фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку що вимога позивача є необґрунтованою та безпідставною, а адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та чинного законодавства України.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статі 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною .

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Тому при розгляді тверджень контролюючого органу про безтоварність господарської операції підлягає перевірці сам факт, реальність здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Безтоварні ж господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Суд також зазначає, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), так як саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Суд приходить до висновку, що позивачем в ході розгляду справи не було доведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реального здійснення оподатковуваних операцій ТОВ Болрейд на користь позивача.

Зокрема, позивачем, не було надано суду документів на підтвердження фактичної наявності у контрагента товару, зазначеного у податкових та видаткових накладних. Наприклад відповідні податкові накладні; банківські виписки; акти прийому-передачі товару; складські документи, докази про відповідність ТМЦ технічним вимогам стандартів (ДСТУ), або технічним умовам (ТУ), які діють на території України, які б мали підтверджуватись паспортом якості виробника, сертифікатом відповідності товару.

Зазначене свідчить про відсутність у контрагента позивача об'єктивної можливості виконати свої зобовязання за договором купівлі-продажу від 26.01.2015 року №2-2015/ДС, а відтак і про відсутність у позивача реальної мети настання наслідків за указаним договором.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16 липня 1999 року №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вирішуючи спір, суд також виходить висновку, що позивачем не було надано первинні документи бухгалтерського обліку стосовно перевезення та транспортування товарно-матеріальних цінностей придбаних за словами позивача у ТОВ Болрейд в січні 2015 року, а саме: довіреності вантажоодержувачів; акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей; супровідні документи, які засвідчують якість і комплектність продукції, що поставлялася (паспорти якості, сертифікати відповідності, специфікації).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реального здійснення господарської операції за договором купівлі-продажу №2-2015/ДС від 26.01.2015 року (податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, накладні, акти списання, виписки банку) не є достатніми доказами фактичного виконання спірної операції за наявності у цих документах неточностей та суперечностей, невідповідність підпису, за відсутності інших вищезазначених необхідних згідно умов договору документів та за виявленими контролюючим органом і не спростованими позивачем фактами відсутності у контрагента позивача можливості здійснення господарських операцій у січні 2015 року через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Наведене свідчить про безтоварність господарської операції за договором купівлі-продажу від 26.01.2015 року №2-2015/ДС, що виключає її відображення у податковому обліку позивача.

Наявність у позивача рахунку фактури, видаткової, податкової накладних, виданих контрагентом, за умови факту нездійснення самої господарської операції не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України, відображеними, зокрема в постанові від 07 лютого 2012 року у справі №21-425во10, в постанові від 01 грудня 2015 року у справі №21-3788а15, постанові від 22 вересня 2015 р. № 21-1359а15.

Отже, суд погоджується з висновком субєкта владних повноважень про порушення позивачем пункту 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за січень 2015 року, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягають.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені норми матеріального і процесуального права, взаємний та достатній зв'язок зібраних по справі доказів у їх сукупності та зважаючи на те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, а відповідачем, у свою чергу, доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя П.Д. Дембіцький