Ухвала суду № 58326771, 15.06.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року справа №805/1086/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання Борисов А.А., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі № 805/1086/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною відмову у списанні безнадійного податкового боргу, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача у списанні безнадійного податкового боргу по сплаті грошового зобовязання та зобовязати останнього списати безнадійний податковий борг по сплаті грошового зобовязання штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за листопад 2014 року в сумі 157298, 41 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковий борг утворився внаслідок проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, у зв'язку з чим відбулося настання обставин непереборної сили, що засвідчено Сертифікатом ТПП № 2483. Позивач звернувся також з заявою до податкового органу про списання безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок обставин непереборної сили. Однак, всупереч приписам чинного законодавства відповідач своїм листом вказав на те, що ним може бути розглянуто питання щодо списання зазначеного податкового боргу у межах діючого законодавства. При цьому, зазначений лист не містив жодних обгрунтованих доводів на користь того, щоб не розглядати по суті заяву позивача.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області у списанні безнадійного податкового боргу по сплаті грошового зобов'язання штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за листопад 2014 року в сумі 157 298 грн (сто п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто вісім) 41 коп.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу по сплаті грошового зобов'язання штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за листопад 2014 року в сумі 157 298 грн (сто п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто вісім) 41 коп.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону, єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивачем було здійснено звернення до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та отримано відповідний Сертифікат.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що Сертифікат Торгово-промислової палати обовязково повинен містити конкретний період часу протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини (події), що обєктивно вплинули на виконання конкретним платником податків у вказаному періоді певного податкового обовязку зі сплати податків. Крім того, зазначає, що посилання в наданому підприємству Сертифікату про настання обставин непереборної сили відповідно до п. 100.4 і п. 100.5 статті 100 ПКУ не є підставою для списання безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 ПКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач є юридичною особою та знаходиться за адресою: 83049, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 18-21).

З 22.12.2014 року позивач має місцезнаходження: м. Краматорськ, Донецька обл., вул. Орджонікідзе, 2в ( а.с. 20-21).

На обліку як платник податків позивач перебував у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, на час розгляду справи перебуває на обліку ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000591703/12019/05-15-17-03 від 02.06.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 157 338,54 грн. (а.с.8-9)

29.02.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про визнання податкового боргу безнадійним та списання безнадійного податкового боргу (а.с.11).

Державною податковою інспекцією у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області листом № 298/10/05-15-23-012 від 23.03.2016 року надано відповідь, в якій зазначалось, що Сертифікат Торгово-промислової палати обовязково повинен містити конкретний період часу протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини (події), що обєктивно вплинули на виконання конкретним платником податків у вказаному періоді певного податкового обовязку зі сплати податків. Посилання в наданому підприємству Сертифікату про настання обставин непереборної сили відповідно до п. 100.4 і п. 100.5 статті 100 ПКУ не є підставою для списання безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 ПКУ.

Також, у зв'язку з відсутністю у наданому пакеті документів будь-яких посилань щодо зобов'язання ДПІ у м. Краматорську списати податковий борг, питання щодо визнання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати безнадійним та списання такого боргу не можуть бути розглянуто у межах діючого законодавства (а.с.16-17).

З матеріалів справи вбачається, що Сертифікатом Торгово-промислової палати № 2483 від 08.01.2015 року засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 31.07.2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт» при здійсненні господарської діяльності на території м. Донецька Донецької області та дотримані норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та плати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили) тривають та дату їх закінчення або терміну встановити неможливо (а.с.22).

Спірним питанням зазначеного позову є відмова податкового органу у списанні податкового боргу, що виник у позивача внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ( далі Закон № 1669-VII).

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року, визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року у справі № К/800/19383/15 клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року задоволено та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року у справі № К/800/19383/15 задоволено частково касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не здійснювалася сплата податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, та обліковується недоїмка у розмірі 157 298,41 грн. за листопад 2014 року (а.с. 10).

Як зазначалось раніше, місцезнаходження позивача до 22.12.2014 року: 83049, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 18-21).

З 22.12.2014 року останній знаходиться за адресою: м. Краматорськ, Донецька обл., вул. Орджонікідзе, 2в ( а.с. 20-21).

Місто Донецьк та місто Краматорськ входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Позивач також знаходиться на обліку у відповідача, місцезнаходження якого також входить до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція згідно Переліку.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 101 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 (надалі Порядок № 577) затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється:

101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та останнім отримано відповідний Сертифікат № 2483 від 08.01.2015 року, яким засвідчено Товариству з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт» настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 31.07.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території м. Донецька Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів.

Також, позивач звернувся до податкового органу з відповідною заявою про списання безнадійного податкового боргу, проте отримав відповідь про відсутність можливості розгляду даного питання в межах діючого законодавства ( а.с. 11).

Тобто, позивачем виконано усі передбачені діючим законодавством дії, щодо засвідчення обставин непереборної сили, визнання податкового боргу безнадійним та списання безнадійного боргу.

Щодо посилань апелянта на те, що Сертифікат Торгово-промислової палати обовязково повинен містити конкретний період часу протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини (події), що обєктивно вплинули на виконання конкретним платником податків у вказаному періоді певного податкового обовязку зі сплати податків, колегія суддів зазначає, що у Сертифікаті ТПП України № 2483 зазначена дата настання обставин непереборної сили, а саме з 31.07.2014 року, та зазначено, що на момент видачі сертифікату (висновку) форс-мажорні обставини тривають та дату закінчення терміну встановити неможливо.

Відносно посилань відповідача на той факт, що у Сертифікаті № 2483 Торгово-промислова палата України зазначає п. 100.4 і п. 100.5 ст. 100 ПК України, які не є підставою для списання безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 ПК України, колегія суддів не звертає на це твердження апелянта уваги, оскільки головною метою Сертифікату є засвідчення Торгово-промисловою палатою України настання обставин непереборної сили для заявника при здійсненні господарської діяльності на території м. Донецька та дотриманні законодавства України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів, а застосування до позивача штрафних санкцій стосується саме податку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною відмову відповідача у списанні безнадійного податкового боргу по сплаті грошового зобовязання та зобовязанні останнього списати безнадійний податковий борг по сплаті грошового зобовязання штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за листопад 2014 року в сумі 157298, 41 грн. підлягають задоволенню, як вірно зазначено судом першої інстанції.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі № 805/1086/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 15 червня 2016 року.

Головуючийсуддя С.В.Жаботинська

Судді І.А.Васильєва

ОСОБА_4