Ухвала суду № 58322030, 09.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/252/16-ц 09.06.2016 09.06.2016 09.06.2016

Провадження №22-ц/784/1360/16

Провадження № 22ц/784/1360/16 Суддя першої інстанції Уманська О.В..

Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

9 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І.,Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Андрієнко Л.Д.,

за участю: заявниці ОСОБА_2,

зацікавленої особи ОСОБА_3,

її представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 6 травня 2016 року за заявою ОСОБА_2, зацікавлених осіб - Новобузької міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення ,-

В С Т А Н О В И Л А:

26 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження, де просила встановити факт спільного проживання однією сімєю з ОСОБА_5 в період з 2000 року по день смерті останньої 15 серпня 2014 року для успадкування частки житлового будинку.

При цьому зазначила, що 2 квітня 2004 року помер її батько ОСОБА_6, після смерті якого вона успадкувала ? частки житлового будинку по вул. Москаленко,22а в м. Новий Буг відповідно до свідоцтва про право на спадщину, інша частка належала дружині батька ОСОБА_5, яку вона не переоформила на себе та 15 серпня 2014 року померла.

Звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду за встановленням факту проживання однією сімєю зі спадкодавицею.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 6 травня 2016 року заява залишена без розгляду на підставі ч. 4 ст. 256 ЦПК України.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила ухвалу суду скасувати та ухвалити рішення про задоволення її заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до положень ч. 5 ст. 234 цього Кодексу суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і розяснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК України).

Як вбачається з заяви про встановлення факту ОСОБА_2 звернувся з заявою до суду, в якій просила встановити факт спільного проживання однією сімєю з ОСОБА_5 в період з 2000 року по день смерті останньої 15 серпня 2014 року для успадкування частки житлового будинку.

При цьому зазначила, що 2 квітня 2004 року помер її батько ОСОБА_6, після смерті якого вона успадкувала ? частки житлового будинку по вул. Москаленко,22а в м. Новий Буг відповідно до свідоцтва про право на спадщину, інша частка належала дружині батька ОСОБА_5, яку вона не переоформила на себе та 15 серпня 2014 року померла.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_2 зазначила мету, з якою просила встановити вказаний факт, - необхідність отримання нею спадщини після смерті ОСОБА_5

Оскільки відсутні спадкоємці за законом і за заповітом спадщина переходить до держави, заявниця зазначила зацікавленою особою Новобузьску міську раду.

Під час розгляду справи суд ухвалою від 23 березня 2016 року притягнув до участі у справі як зацікавлену особу ОСОБА_3 Остання, як зазначав суд приймала участь у догляді за померлою ОСОБА_5

Як вбачається з матеріалів справи 29 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено попередній договір про укладення в майбутньому, а саме до 15 серпня 2015 року договір купівлі-продажу будинку № 22а по вул. Москаленка в м. Новий Буг, частка якого входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 На виконання цієї угоди ОСОБА_2 отримала 11000 грн. На підставі попереднього договору ОСОБА_3 із сімєю вселилася до зазначеного будинку (а.с.45).

У визначений час сторони договору купівлі-продажу житлового будинку не оформили, у звязку з чим ОСОБА_2 21 серпня 2015 року звернулася до ОСОБА_3 з письмовою вимогою про укладення договору купівлі-продажу (а.с.47-49).

За даними Баратівської сільської ради ОСОБА_5 перебувала у стаціонарному відділенні комунального закладу «Територіальний центр (надання соціальних послуг) Новобузької районної ради Миколаївської області та померла 15 серпня 2014 року (а.с. 7).

За даними Новобузької державної нотаріальної контори Миколаївської області від 6 квітня 2016 року після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася (а.с. 29).

Залишаючи заяву ОСОБА_2 без розгляду з підстав існування спору про право, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_3 заперечує факт проживання заявника із померлою, на підтвердження чого надала суду оригінал свідоцтва про смерть останньої, та довідку про причини її смерті, які не співпадають із причинами смерті, на які вказала заявник.

З огляду на встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази колегія суддів вважає, що висновок суду про існування спору про право є помилковим та суперечить наведеним процесуальних нормам.

Притягнення до участі у справі заінтересованих осіб у справах окремого провадження залежить від мети встановлення юридичних фактів.

ОСОБА_2 звернулася до суду з метою отримання нею спадщини після смерті ОСОБА_5, до спадкового майна якої входить частка житлового будинку.

ОСОБА_3 не входить до кола спадкоємців ні за заповітом, ні за законом. Останньою відповідними доказами не доведено, що до неї повинні переходти права та обовязки (спадщина) після смерті ОСОБА_5 Більш того, ОСОБА_3 надала докази, які свідчать про протилежне, а саме про те, що між нею та заявницею існують правовідносини, повязані з відчуженням спадкового майна на підставі домовленості про купівлю-продаж зазначеного житлового будинку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що встановлення зазначеного заявницею факту, повязано з виникненням прав спадкоємців на спадкове майно, тобто між сторонами виник спір з приводу прав власності на частку спадкового майна.

Самі по собі заперечення ОСОБА_3 проти встановлення факту щодо проживання заявниці однією сімєю з ОСОБА_5 та надання документів, що підтверджують смерть спадкодавця не мають правового значення для оспорювання прав спадкоємця.

За такого, судова колегія не погоджується з висновком районного суду, що за таких обставин має місце спір про право.

За такого, ухвала суду підлягає скасуванню згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 6 травня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: В.І. Козаченко

ОСОБА_7