Рішення № 58318086, 08.06.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1099/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кривохижа В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

08.06.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого: Кривохижі В.І.

Суддів: Мурашка С.І.

ОСОБА_2

за участі секретаря Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом повного товариства «Ломбард «Країна чудес» ТОВ «Аеробізнес» і компанія» до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, за апеляційною скаргоюОСОБА_3 ОСОБА_4 на заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року повне товариство «Ломбард «Країна чудес» ТОВ «Аеробізнес» і компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Позивач зазначав, що згідно рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2015 року він є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №44495925. Однак у даній квартирі попереднім власником зареєстроване місце проживання відповідача, який після реєстрації переходу права власності на вказану квартиру від попереднього власника (2 вересня 2015 року) не має законних підстав користуватись нею та перебувати на реєстраційному обліку, що перешкоджає позивачу вільно нею розпоряджатися. Тому позивач і просив усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні спірною квартирою шляхом позбавлення відповідача права користування нею та зняття його з реєстрації місця проживання за цією адресою.

Заочним рішенням Кіровоградського районного суду від 16 лютого 2016 року позов задоволений.

Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для усунення власнику перешкод в користуванні та розпорядженні спірною квартирою шляхом позбавлення права користування відповідача та зняття його з реєстрації місця проживання.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування заочного рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог через порушення норм матеріального права. Зазначає, зокрема, що обставини, встановлені рішенням суду, яким відмовлено у його виселенні, є преюдиційними.

У письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги представник позивача посилався, зокрема, на те, що обставини, встановлені судовим рішенням у справі про виселення не мають відношення до даної справи у зв»язку з відмінністю предметів позову та предметів доказування у цих справах. Позовні вимоги взагалі не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про іпотеку», а норми житлового законодавства на спірні правовідносини не поширюються, оскільки спір не пов»язаний з виселенням.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з»явився, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував проти доводів скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині зняття з реєстрації місця проживання - скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а право власності є непорушним.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що попереднім власником квартири АДРЕСА_2 являлась ОСОБА_5, мати відповідача, яку виселено з цієї квартири рішенням цього ж суду від 30 квітня 2015 року у зв»язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки - передану в іпотеку позивачу на підставі договору іпотеки зазначену квартиру та визнанням права власності на неї за позивачем.

Згідно рішення цього ж суду від 29 січня 2016 року відмовлено у позові повного товариства «Ломбард «Країна чудес» ТОВ «Аеробізнес» і компанія» до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про виселення на підставі ст.ст.39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України (а.с.42-43).

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що позивачє власником спірної квартири АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 2 вересня 2015 року (а.с.15).

Згідно довідки виконкому Созонівської сільської ради Кіровоградського району та області № 1614 від 11 листопада 2015 року за цією адресою зареєстрований ОСОБА_3 (а.с.16).

За таких обставин відповідно до ст.391 ЦК України правильним є висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для усунення власнику перешкод в користуванні та розпорядженні спірною квартирою шляхом позбавлення права користування відповідача.

При цьому, право членів сім'ї власника квартири користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на квартиру в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, а посилання на вимоги ст.ст.39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України є безпідставними, оскільки до спірних правовідносин ці норми закону не застосовуються.

Інші її доводи також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в цій частині.

В межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування правильного по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань в цій частині не встановлено (стаття 308 ЦПК).

В той же час, колегія суддів не може погодитися з вирішенням вимог в частині зняття з реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що зняття з реєстрації місця проживання проводиться відповідним органом реєстрації на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення, тощо, що набрало законної сили, а не судом.

Крім того, орган реєстрації взагалі не залучено до участі у справі та не надано доказів відмови з цього питання.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, порушено норми процесуального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні такої вимоги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2016 року в частині зняття з реєстрації місця проживання - скасувати.

У задоволенні позову повного товариства «Ломбард «Країна чудес» ТОВ «Аеробізнес» і компанія» до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання - відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: